Court ruling № 140272049, 30.09.2026, Frankivskyi District Court of Lviv City

Номер провадження2/465/552/26

Справа № 465/3008/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р. м.Львів

Франківський районний суд міста Львова у складі:

головуючої судді Мигаль Г.П., при секретарі судового засідання Білінській С.Б.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУРІТА" до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради на стороні позивача про усунення перешкод у здійсненні права власності,

встановив:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУРІТА" до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради на стороні позивача про усунення перешкод у здійсненні права власності.

Представник позивача повторно не з`явився в підготовче судове засідання, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до матеріалів справи представник позивача про дату судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. Крім цього 15.09.2026 розгляд справи відкладався у зв`язку з неявкою представника позивача в судове засідання. Ухвалою суду від 15.09.2026 явку представника позивача в судове засідання визнано обов`язковою. Неявку в підготовче судове засідання представника позивача на 15.09.2026, 30.09.2026 суд вважає з неповажних причин, з огляду на те, що позивач є юридичною особою, а отже може забезпечити явку в судове засідання будь іншого представника чи залучити адвоката.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.2 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з`явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Згідно з ч.1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Частиною 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Вказані положення також зазначені у ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Тобто, законом не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача, зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами.

Таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 210 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і це не може бути підставою для скасування постановленої ним ухвали про залишення заяви без розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

В даному випадку позивач повідомлялися про час та місце розгляду справи належним чином, відповідно до вимог ЦПК України, про що свідчать отримані позивачем повістки в його особистому кабінеті, проте у судові засідання 15.09.2026, 30.09.2026, представник позивача повторно не з`явився. Отже, обставини неявки у судові засідання представника позивача, якому було відомо про розгляд цивільної справи за вищевказаним позовом в суді, призводять до затягування судового розгляду справи. Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 15.09.2026 явка представника позивача в судове засідання визнана обов`язковою. Неявка представника позивача в судове засідання перешкоджає розгляду справи, враховуючи предмет спору та складність справи.

Враховуючи повторну неявку в судове засідання представника позивача, явка якого судом визнана обов`язковою, суд доходить висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУРІТА" до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради на стороні позивача про усунення перешкод у здійсненні права власності, підлягає залишенню без розгляду.

При цьому у суду відсутні передбачені процесуальним законом підстави для розгляду справи за відсутності представника позивача.

Керуючись п.3 ч.1. ст.257 ЦПК України, суд, -

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАУРІТА" до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради на стороні позивача про усунення перешкод у здійсненні права власності- залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя Мигаль Г.П.