Court ruling № 140265227, 30.09.2026, Zhytomyr District Court of Zhytomyr Oblast

Справа №278/3403/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Луцкової В.В., розглянувши скаргу Громадської організації "Об`єднання садівничих товариств масиву "Тетерівський" на дії (бездіяльність) державного виконавця Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Малецької Діани Сергіївни, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника звернувся до суду зі скаргою, в якій просить: постанову про стягнення виконавчого збору від 09.01.2026 року, яка була винесена у виконавчому провадженні №79948252 скасувати; визнати бездіяльність виконуючого обов`язки начальника Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шатила Андрія Миколайовича про відмову у поверненні грошових коштів у загальному розмірі 34588,00 грн, які були стягнуті на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 09.01.2026 року у виконавчому провадженні №79948252 протиправною та зобов`язати виконуючого обов`язки начальника Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шатила Андрія Миколайовича повернути грошові кошти у загальному розмірі 34588,00 грн на користь Громадської організації "Об`єднання садівничих товариств масиву "Тетерівський", які були стягнуті на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 09.01.2026 року у виконавчому провадженні №79948252.

Ухвалою суду від 27.07.2026 року скаргу призначено до розгляду.

У судовому засіданні представник скаржника - адвокат Марчук О.Д. просила задовольнити скаргу та скасувати постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Від представника заінтересованої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" Дідковського В.О. надійшла заява про розгляд скарги у його відсутність.

Від представника заінтересованої особи - Акціонерного товариства "Житомиробленерго" Целуєва Д.О. надійшла заява про розгляд скарги у його відсутність.

Від заінтересованої особи - ОСОБА_1 надійшли на адресу суду письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що останній заперечує проти задоволення скарги. Свою позицію Снігірьов С.П. обґрунтовує тим, що відповідно до закону строк оскарження постанови державного чи приватного виконавця про стягнення виконавчого збору становить десять робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, але постанову про стягнення виконавчого збору скаржник отримав разом із постановою про відкриття виконавчого провадження, а отже, пропустив строк її оскарження. Крім того, заінтересована особа зазначає, що оскарження постанови про стягнення виконавчого збору здійснюється шляхом подання позовної заяви до окружного адміністративного суду протягом десяти робочих днів з дня її винесення або ознайомлення з нею. Також ОСОБА_1 пояснив, що на момент пред`явлення виконавчого листа до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області електропостачання домоволодіння було відсутнє. З огляду на це, у діях старшого державного виконавця Малецької Д.С. відсутня протиправна бездіяльність.

Від представника Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Томчук Наталії надійшов відзив, у якому остання заперечує проти задоволення скарги у повному обсязі. Зазначила щодо строку оскарження постанови про стягнення виконавчого збору, а саме, про те, що постанова може бути оскаржена протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Також просила розглядати скаргу у відсутність представника відділу за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 21.09.2026 судом поставлено на обговорення учасників справи питання щодо належності даної цивільної справи до юрисдикції Житомирського районного суду Житомирської області.

Від представника скаржника - адвоката Марчука О.Д. надійшли письмові пояснення. Зазначив, що положення законодавства щодо виконання судових рішень та стягнення виконавчого збору зазнали змін, які набрали чинності 24.04.2026 року. На думку скаржника, відповідні зміни підлягали застосуванню до спірних правовідносин, оскільки заява про повернення коштів була подана після набрання ним чинності. Водночас скаржник звертає увагу, що скарга на бездіяльність державного виконавця також була подана після набрання чинності зазначеними змінами.

Дослідивши матеріали скарги, вислухавши учасників процесу та дослідивши письмові пояснення сторін, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Судом враховується, що на момент виникнення спірних правовідносин та вчинення оскаржуваних дій (допущення бездіяльності) виконавцем частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» діяла в редакції, відповідно до якої рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення могли бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Водночас Законом України від 07 квітня 2026 року № 4833-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» частину першу статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» викладено у новій редакції.

Згідно з новою редакцією частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

При цьому відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 4833-IX відповідні положення цього Закону набирають чинності через шість місяців з дня його опублікування. Таким чином, положення статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції Закону № 4833-IX набирають чинності з 23 листопада 2026 року.

Отже, станом на час розгляду цієї скарги нова редакція частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» ще не набрала чинності, у зв`язку з чим при вирішенні питання щодо правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності виконавця суд застосовує положення законодавства, чинні на момент виникнення відповідних правовідносин та вчинення оскаржуваних дій (бездіяльності).

Отже, Закон відносить до справ адміністративної юрисдикції спори, крім іншого, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження з огляду на наступні висновки вищої інстанції.

У постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 759/15553/14-ц (провадження № 14-579цс19) та від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17 (провадження № 11-1009апп19) Велика Палата Верховного Суду виклала правові висновки, згідно з якими імперативним правилом частини другої статті 74 Закону врегульовано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

У постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 229/1026/21 (провадження № 14-205цс21) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи частину другу статті 74 Закону з огляду на принципи визначення юрисдикції спорів, пов`язаних з виконанням виконавчих документів, виснувала, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції.

У постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 310/2210/21 (провадження № 14-82цс24) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що спір щодо оскарження постанови виконавця про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Такий спір не є спором учасників приватноправових відносин, виконавець під час прийняття постанови про визначення розміру додаткових витрат не був у приватноправових відносинах із заявником.

Оцінивши доводи, викладені у письмових поясненнях, суд зазначає, що посилання на внесені Законом України від 07.04.2026 року №4833-ІХ зміни до Закону України " Про виконавче провадження" саме по собі не може бути підставою для висновку про неправомірність бездіяльності державного виконавця. Відповідно до розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4833-ІХ його положення набирають чинності через шість місяців з дня опублікування. Таким чином, при вирішенні питання щодо правомірності дій (бездіяльності) державного виконавця суд виходить із законодавства, чинного на момент виникнення відповідних правовідносин та настання обов`язку виконавця вчинити відповідні виконавчі дії.

Отже, практика щодо того, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження постанов виконавця про стягнення витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, зокрема й судом якої юрисдикції, вони видані, є послідовною і сталою.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі №522/1515/16.

Судом також взята до уваги позиція вищої інстанції, викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2026 року у справі №127/28231/22.

Суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

У відповідності із ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

У зв`язку із тим, що предметом розгляду скарги Громадської організації "Об`єднання садівничих товариств масиву "Тетерівський", є вимоги про скасування постанов державного виконавця про стягнення з них виконавчого збору, мінімальних витрат виконавчого провадження, повернення стягнутих сум виконавчого збору, які належать до юрисдикції адміністративного суду, суд вважає за необхідне закрити провадження.

Дана практика Верховного Суду є сталою на момент розгляду скарги Громадської організації "Об`єднання садівничих товариств масиву "Тетерівський" та має враховуватись судом першої інстанції з огляду на положення частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 128, 255, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за скаргою Громадської організації "Об`єднання садівничих товариств масиву "Тетерівський" на дії (бездіяльність) державного виконавця Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Малецької Діани Сергіївни - закрити.

Роз`яснити скаржнику, що розгляд скарги про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, бездіяльності виконавця щодо повернення стягнутого виконавчого збору у межах виконавчого провадження, віднесено до юрисдикції Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Вказану ухвалу суддею підписано та спрямовано до ЄДРСР 02.10.2026 року, оскільки 01.10.2026 року у приміщенні Житомирського районного суду був відсутній інтернет.

Суддя О. М. Дубовік