Decision № 140263227, 01.10.2026, Krasyliv District Court of Khmelnytskyi Oblast

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1257/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01.10.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., за участю секретаря судового засідання Шимкової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №1985276 від 10.12.2024 у розмірі 25577,98 грн., яка складається з 5599,98 грн. заборгованості за тілом, 8778,00 грн. заборгованості за відсотками, 11200 - пеня.

Також просить стягнути судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 2662,40 грн. та 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позовна заява мотивована тим, що 10.12.2024 між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» (далі - ТОВ «Слон кредит») укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1985276 (далі - Договір, Кредитний договір), відповідно до умов якого ТОВ «Слон кредит» надало відповідачу кредит в сумі 5600,00 грн, а відповідач зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Зазначає, що ТОВ «Слон кредит» взяті на себе зобов`язання виконало, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору.

28.11.2025 між ТОВ «Діджи фінанс» та ТОВ «Слон кредит» укладено Договір факторингу № 28112025, відповідно до якого, ТОВ «Слон кредит» відступило ТОВ «Діджи фінанс» право вимоги за Кредитним договором № 1985276 від 10.12.2024.

Відповідач належним чином не виконав узяті на себе зобов`язання. Згідно Витягу з Додатку до Договору факторингу № 28112025 від 28.11.2025 сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Діджи фінанс» становить 25577,98 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5599,98 грн., заборгованість за відсотками 8778,00 грн., 11200 грн. заборгованість за неустойку (штраф/пеня).

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 23.07.2026 відкрито провадження в справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просить справу розглядати за його відсутності, щодо винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач належно повідомлявся про дату, час і місце судового засідання (шляхом оголошення на сайті судової влади; крім цього, шляхом надіслання на останню відому адресу реєстрації відповідача ухвали, однак поштова кореспонденція не була вручена адресату по причині «адресат відсутній за вказаною адресою»), однак в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за її відсутності чи про відкладення розгляду справи не подавав.

Враховуючи норми п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач, належно повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзиву не подала та те, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 01.10.2026 прийнято рішення про заочний розгляд справи.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, із посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

10.12.2024 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1985276 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п. 1.3 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 5600 грн.

Строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 дні. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. (п. 1.4 Договору).

Пунктом 1.5. Договору передбачено, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов:

Підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит);

Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 08.01.2025 року включно;

Знижена процентна ставка 0,3% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки.

Відповідно до п. 2.1. Договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної карти.

Згідно з п 2.4. Договору, кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту в порядку передбаченому п. 2.1 Договору.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4.Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним (п. 9.2 Договору).

Відповідно до листа від 09.12.2025 ТОВ «Пейтек», яке є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг, 10.12.2024 ТОВ «Слон кредит» успішно перерахувало відповідачу 5600 гривень на платіжну картку, яку останній вказав у договорі.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, у відповідача наявна заборгованість у сумі 25577,98 грн.

28.11.2025 згідно із умовами договору факторингу №28112025, ТОВ «Слон кредит» відступило право вимоги за кредитним договором № 198527 від 10.12.2024 на користь позивача, а позивач набув право вимоги до відповідача.

Згідно із копією витягу з додатку до договору факторингу №28112025 від 28.11.2025, залишок боргу на момент відступлення прав вимоги по кредитному договору № 198527 становить 25577,98 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 5599,98 грн; заборгованість за відсотками становить 8778,00 грн.; заборгованість за неустойку (штраф/пеня) 11200,00 грн.

Згідно розрахунку, відсотки нараховані з 10.12.2024 по 30.10.2025 у розмірі 14935,2 грн., з яких сплачено 6157,2 грн., залишок 8778 грн.

Також нараховано 11200 грн. - штраф, пеня (за прострочку платежів).

Тіло кредиту погашено на 0,02 грн., залишок 5599,98 грн.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за укладеним кредитним договором.

ІV. Оцінка суду

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до позивача ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором, укладеним між відповідачем та ТОВ «Слон кредит».

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд встановив, що між ТОВ «Слон кредит» та відповідачем укладено кредитний договір в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Слон кредит» надало відповідачу кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором.

Кредитні кошти були перераховані відповідачу на його карту, яку він вказав у договорі. Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Слон кредит» суд вважає доведеним.

Дослідженні судом докази про переказ коштів за кредитним договором та розрахунок заборгованості підтверджують видачу відповідачу кредитних коштів, неналежне виконання умов кредитного договору відповідачем та наявність заборгованості.

Вказані обставини відповідач не заперечив, доказів на спростування зазначеного не надав.

Отже відповідач, в порушення умов укладеного кредитного договору, своєчасно не повернув кредитні кошти, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Таким чином, враховуючи, що позичальник не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором, суд доходить висновку, що позов в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту та відсотків підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу/пені за невиконання/ неналежне виконання зобов`язання в сумі 11200,00 грн.

Неустойкою, штрафом, пенею, за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Водночас, відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася, та такий триває по теперішній час.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22 та від 28.11.2024 у справі № 756/8788/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Заявлена до стягнення сума штрафу, пені нарахована за період, у якому на території України введено воєнний стан.

Зважаючи на вказане, підстави для стягнення з відповідача вказаної суми, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відсутні.

Як наслідок, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 14 377,98 грн.(25577,98-11200).

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням частково задоволення позовних вимог, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 496,54 грн. (14 377,98 х 100 : 25577,98 = 56,21%, 2662,40 х 56,21%:100 = 1 496,54).

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Правничу допомогу позивачеві надавав ФОП ОСОБА_2 на підставі Договору про надання юридичних послуг № 42649746 від 01.06.2026 та Додаткової угоди 1985276 від 03.07.2026 ТОВ «Діджи Фінанс».

Згідно копії Акта надання послуг від 03.07.2026 на підтвердження факту надання правової допомоги, виконавцем ФОП ОСОБА_2 надані послуги з правничої допомоги на загальну суму 6 000,00 грн., з яких: письмова консультація клієнта щодо спірних відносин, що у вартісному вираженні становить 2000,00 грн. (0,5 год. витраченого часу); правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», що у вартісному вираженні становить 1500,00 грн, (1 год. витраченого часу); послуги зі складання та подання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, що у вартісному вираженні становить 3000 грн. (2 год. витраченого часу).

Хоча ОСОБА_2 має право на зайняття адвокатською діяльністю, однак відповідний договір нею укладений з позивачем, саме як ФОП.

Відповідно до п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

- адвокат це - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

- адвокатська діяльність це - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту;

- договір про надання правничої допомоги це - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Згідно з п.п. 14.1.226 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа це - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Чинне законодавством не забороняє адвокату бути зареєстрованим, як фізична особа-підприємець, але правничу допомогу саме як адвокат він може надавати лише як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.

У даному випадку всі документи з приводу надання правничої допомоги складені між позивачем та ОСОБА_2 саме як ФОП, а не адвокатом, а тому стверджувати, що ці послуги надані саме в межах Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за договором про надання правової допомоги адвокатом, суд не може.

Позиція про те, що договір з клієнтом про надання правової допомоги має бути укладеним саме як з адвокатом, а не ФОП, відображена також в роз`ясненнях «Щодо підстав для здійснення адвокатської діяльності», які затверджені рішенням Ради адвокатів України 15.10.2020 № 98.

Таким чином, адвокат як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, не може здійснювати таку діяльність, як фізична особа-підприємець. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою підприємцем.

За вимогами ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Виходячи з наведеного, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, оскільки суду були надані докази надання правової допомоги ОСОБА_2 , як фізичною особою-підприємцем, а не адвокатом.

Послуги ФОП не відносяться до складу судових витрат у розумінні процесуального закону та не можуть бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 264-265, 279, 280-282 ЦПК України, ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1985276 від 10.12.2024 у розмірі 14 377 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят сім) грн. 98 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 1 496 (одна тисяча чотириста дев`яносто шість) грн. 54 коп. сплаченого судового збору.

Відмовити позивачеві у присудженні судових витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його складення.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 02.10.2026.

Суддя С. В. Васільєв