Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 390/1897/26
Провадження № 3/390/472/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2026 р.Суддя Кропивницького районного суду Кіровоградської області Квітка О.О., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
О 18 год 45 хв 16 червня 2026 року на автодорозі Н-23 (6 км) водій ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки т.з. із застосуванням спеціального технічного приладу - газоаналізатора Drager Alcotest 6810, результат огляду становить 1,59 проміле.
ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, за вказаною ним адресою, проте в судові засідання не з`явився. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
З огляду на те, що ОСОБА_1 надсилалися судові повістки за вказаною ним же адресою, але будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про те, що ця справа буде розглядатися у Кропивницькому районному суді Кіровоградської області, не вжив заходів для явки до суду, суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
В практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, вказано, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (справа «Пономарьов проти України» 3 квітня 2008 року заява N 3236/03).
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Судом досліджені наступні матеріли: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №694849 від 16.06.2026, складений щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому зазначено, що останній керував автомобілем в стані сп`яніння; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 та результати тестування на алкоголь від 16.06.2026, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено 1,59 проміле алкоголю; направлення на огляд з метою виявлення стану сп`яніння; пояснення ОСОБА_1 , в яких останній, зокрема, зазначив, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та зобов`язується не керувати т.з.; довідка про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ст. 183 КУпАП; довідки, відповідно до яких ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, про належність автомобіля ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ; відеозапис нагрудної камери працівника поліції та інші матеріали.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п.п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О`Галлорна та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 вказано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Враховуючи викладене, оцінюючи належні та допустимі докази у їх сукупності, суд вважає, що своїм діянням ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 33 КУпАП суд, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.
В Постанові пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КпАП Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. Оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
Із довідки інспектора поліції вбачається, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, тому позбавити його права, якого у нього немає, не можна.
Враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 33, ст. 130 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Штраф підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300; код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA658999980313000149000011001 (Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху); код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп..
Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: стягувач: Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 2203010.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред`явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя О.О.Квітка
The court decision No. 140255702, Kropyvnytskyi District Court of Kirovohrad Oblast (until 25.04.2025 - Kirovohrad District Court of Kirovohrad Oblast) was adopted on 30.09.2026. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 390/1897/26. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: