Court ruling № 140251920, 30.09.2026, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А про відмову у закритті провадження

30 вересня 2026 рокуСправа №160/21018/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняЛінчук С.В., за участі: представника позивача: представника відповідача: Кривошеїної І.О. Логвина А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро заяву представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Попової Ілони Віталіївни про закриття провадження у справі за позовною заявою приватного акціонерного товариства Суха Балка в особі представника Кривошеїної Ірини Олександрівни до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 17.07.2026 року через систему Електронний суд позовна заява приватного акціонерного товариства Суха Балка в особі представника Кривошеїної Ірини Олександрівни до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним дії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо відмови в поверненні помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, шляхом перерахування суми переплати з рахунку податок на прибуток на рахунок військовий збір в розмірі - 637 900,00 грн. та на рахунок податок на доходи фіз. осіб, що сплачено податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п в розмірі - 3 229 687,00 грн.;

- зобов`язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків здійснити повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, шляхом перерахування суми переплати з рахунку податок на прибуток на рахунок військовий збір в розмірі - 637 900,00 грн. та на рахунок податок на доходи фіз. осіб, що сплачено податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п в розмірі - 3 229 687,00 грн.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що приватне акціонерне товариство Суха Балка має переплату з податку на прибуток підприємств у розмірі 3 867 587,00 грн., яка утворилася внаслідок сплати податку на прибуток за попередні звітні періоди у більшому розмірі, ніж визначено за результатами остаточного декларування. Позивач зазначає, що ним у встановленому законом порядку подано до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань шляхом перерахування частини переплати в розмірі 637 900,00 грн. на бюджетний рахунок для сплати військового збору та частини переплати в розмірі 3 229 687,00 грн. на бюджетний рахунок для сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати. Проте відповідач відмовив у здійсненні такого перерахування, посилаючись на необхідність проведення контрольно-перевірочних заходів та необхідність додаткового підтвердження статусу зазначених сум як надміру сплачених грошових зобов`язань. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки положення статті 43 Податкового кодексу України не передбачають проведення перевірки як обов`язкової умови для повернення або зарахування надміру сплачених сум, а право платника податків на визначення напряму використання таких коштів прямо передбачене пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України. На думку позивача, контролюючий орган безпідставно створює перешкоди у реалізації його права на розпорядження надміру сплаченими коштами, оскільки факт наявності переплати підтверджується даними інтегрованої картки платника податків, подані заяви відповідають вимогам законодавства, а встановлених Податковим кодексом України підстав для відмови у поверненні таких сум не існує. У зв`язку з наведеним позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у поверненні надміру сплачених сум та зобов`язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків здійснити перерахування відповідних сум переплати з податку на прибуток на визначені позивачем бюджетні рахунки.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 20.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 22.07.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

31.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі №160/21018/26 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

04.08.2026 року від представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до суду надійшла заява про закриття провадження, в якій представник відповідача просить суд закрити провадження у справі в частині позовних вимог ПрАТ «СУХА БАЛКА» щодо визнання протиправними дій Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків стосовно відмови у поверненні помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань шляхом перерахування суми переплати з рахунку «податок на прибуток» на рахунок «військовий збір» у розмірі 637 900,00 грн та зобов`язання відповідача здійснити таке повернення (перерахування). В обґрунтування поданої заяви представник відповідача зазначає, що спір у відповідній частині вже був предметом судового розгляду між тими самими сторонами у справі №160/32651/24. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 у зазначеній справі позов ПрАТ «СУХА БАЛКА» було задоволено, однак постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 рішення суду першої інстанції скасовано в частині безпосереднього зобов`язання Східного міжрегіонального управління ДПС здійснити перерахування переплати з податку на прибуток у сумі 637 900,00 грн на бюджетний рахунок для сплати військового збору та в цій частині ухвалено нове рішення, яким Східне міжрегіональне управління ДПС зобов`язано повторно розглянути заяву ПрАТ «СУХА БАЛКА» від 14.10.2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Представник відповідача вказує, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 Східним міжрегіональним управлінням ДПС 01.07.2026 позивачу направлено повідомлення №3872/6/32-00-04-04-02-02, яким за результатами повторного розгляду заяви позивачу фактично відмовлено у здійсненні відповідного перерахування. При цьому відповідач наголошує, що ПрАТ «СУХА БАЛКА» із заявою про встановлення судового контролю за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №160/32651/24 не зверталося. На переконання відповідача, питання перерахування переплати з податку на прибуток у розмірі 637 900,00 грн на бюджетний рахунок для сплати військового збору вже було предметом судового розгляду та остаточно вирішено у справі №160/32651/24, судові рішення у цій справі виконані Східним міжрегіональним управлінням ДПС шляхом повторного розгляду заяви та направлення позивачу повідомлення від 01.07.2026 №3872/6/32-00-04-04-02-02, а незгода позивача з результатами такого повторного розгляду, на думку відповідача, не утворює підстав для звернення до суду з новим позовом та має вирішуватися виключно в межах процедури судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/32651/24. З огляду на наведене та посилаючись на пункт 4 частини першої статті 238, частину другу статті 239 КАС України, представник відповідача вважає, що заявлені у справі №160/21018/26 позовні вимоги в частині перерахування 637 900,00 грн фактично дублюють предмет спору у справі №160/32651/24, у якій наявне судове рішення, що набрало законної сили, а тому просить закрити провадження у справі в цій частині.

12.08.2026 року від представника приватного акціонерного товариства «Суха Балка» до суду надійшло заперечення на заяву про закриття провадження у справі, в яких представник позивача просить відмовити Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків у задоволенні клопотання від 03.08.2026 про закриття провадження у справі №160/21018/26 в частині позовних вимог щодо перерахування переплати з податку на прибуток на бюджетний рахунок для сплати військового збору в розмірі 637 900,00 грн, а також застосувати правові наслідки подання відповідного клопотання особою, яка, на думку позивача, не має належних повноважень на його підписання. В обґрунтування заперечень представник позивача зазначає, що підстави для закриття провадження, передбачені пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України, відсутні, оскільки спір у цій справі не є тотожним спору, який розглядався у справі №160/32651/24. Зокрема, підставою звернення до суду у попередній справі була позиція відповідача, викладена у листі від 31.10.2024 №4633/6/32-00-04-04-02-02, відповідно до якої розгляд питання про повернення переплати був поставлений у залежність від можливості ідентифікації засновників (учасників) ПрАТ «Суха Балка» та перевірки їх на предмет застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Представник позивача вказує, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №160/32651/24 Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків було зобов`язано повторно розглянути заяву ПрАТ «Суха Балка» від 14.10.2024 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені шляхом перерахування переплати з податку на прибуток у розмірі 637 900,00 грн на бюджетний рахунок для сплати військового збору з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Водночас у задоволенні вимоги про безпосереднє зобов`язання відповідача здійснити таке перерахування судом апеляційної інстанції було відмовлено. У зв`язку із цим позивач вважає помилковим ототожнення відповідачем вимоги про повторний розгляд заяви із вимогою про безпосереднє здійснення повернення (перерахування) коштів. Крім того, позивач зазначає, що відповідач добровільно виконав постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 шляхом повторного розгляду заяви від 14.10.2024, у зв`язку із чим підстав для звернення із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не було. Водночас за результатами такого повторного розгляду відповідачем прийнято нове рішення, викладене у листі від 01.07.2026 №3872/6/32-00-04-04-02-02, яким у фактичному перерахуванні коштів відмовлено вже з інших підстав. Зокрема, контролюючий орган зазначив про необхідність проведення контрольно-перевірочних заходів для підтвердження відповідності коштів визначенню «надміру сплачені грошові зобов`язання», а також про неможливість сплати військового збору шляхом перерахування помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань. Отже, на переконання представника позивача, підставою звернення до суду в межах цієї справи є нова відмова контролюючого органу, прийнята за результатами повторного розгляду заяви ПрАТ «Суха Балка» на виконання постанови суду апеляційної інстанції, причому така відмова ґрунтується на інших фактичних та правових підставах, які не були предметом судового дослідження у справі №160/32651/24. Відтак, позивач вважає відсутньою необхідну для застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України тотожність підстав спору. Окремо представник позивача посилається на неналежне підтвердження повноважень Попової І.В. на підписання та подання від імені Східного міжрегіонального управління ДПС клопотання про закриття провадження. Зазначає, що до клопотання долучено документи щодо передоручення повноважень, однак у матеріалах справи відсутня первинна довіреність від 12.10.2021, на підставі якої здійснювалося подальше передоручення, а окремі надані документи, на думку позивача, не дають можливості встановити належний та безперервний обсяг відповідних представницьких повноважень. Також представник позивача ставить під сумнів наявність у Попової І.В. належним чином підтверджених повноважень на самопредставництво відповідача, посилаючись на зміст наданої виписки з ЄДР та відсутність інших документів, які, на переконання позивача, мали б підтверджувати обсяг таких повноважень відповідно до частини третьої статті 55 КАС України. З огляду на викладене представник ПрАТ «Суха Балка» просить відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження та застосувати до нього правові наслідки подання заяви особою, яка, за твердженням позивача, не мала права її підписувати.

12.08.2026 року від представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечила щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначила, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС було розглянуто заяву ПрАТ «СУХА БАЛКА» від 10.04.2026 №17302029 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань шляхом перерахування коштів, які обліковуються в інтегрованій картці платника з податку на прибуток приватних підприємств, у розмірі 3 229 687,00 грн на бюджетний рахунок для сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати. За даними інтегрованої картки платника контролюючим органом встановлено, що сума 3 867 587,00 грн виникла внаслідок зменшення раніше нарахованих податкових зобов`язань з податку на прибуток за податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за півріччя 2024 року від 07.08.2024 №9223240056. Відмову, викладену у листі від 15.04.2026 №1938/6/32-00-04-04-02-02, позивач оскаржив до Державної податкової служби України, однак рішенням від 30.06.2026 №17245/6/99-00-06-03-03-06 відповідну скаргу залишено без задоволення. Представник відповідача вказала, що відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. На переконання відповідача, сама наявність в інтегрованій картці платника позитивного сальдо не є достатньою для висновку про існування надміру сплаченого грошового зобов`язання у розумінні наведеної норми. При цьому відповідач послався на те, що за результатами дев`яти місяців 2023 року ПрАТ «СУХА БАЛКА» задекларувало податок на прибуток у розмірі 8 928 211,00 грн та 20.11.2023 сплатило зазначену суму до бюджету. У податковій декларації за 2023 рік у рядку 19 відображено показник «-3 229 687,00 грн», у декларації за І квартал 2024 року визначено податок на прибуток у сумі 3 867 587,00 грн, у зв`язку з чим, з урахуванням наявної переплати, позивачем фактично доплачено до бюджету 637 900,00 грн. Надалі за результатами декларування за півріччя 2024 року у рядку 19 декларації визначено показник «-3 867 587,00 грн», який за граничним строком сплати 19.08.2024 відображено на особовому рахунку платника. Аналогічний від`ємний показник відображено у річній декларації за 2024 рік, а у 2025 році та І кварталі 2026 року податкові зобов`язання з податку на прибуток у позивача були відсутні. Водночас, на думку відповідача, сума 3 867 587,00 грн не може вважатися надміру сплаченим грошовим зобов`язанням лише на підставі її обліку в інтегрованій картці платника, оскільки відповідні кошти первісно були сплачені підприємством на виконання самостійно задекларованих податкових зобов`язань, а виникнення позитивного сальдо було наслідком подальшого зменшення раніше нарахованих податкових зобов`язань. У зв`язку із цим відповідач вважає необхідним проведення контрольно-перевірочних заходів щодо правильності показників декларацій з податку на прибуток, які стали підставою для такого зменшення, після чого може бути вирішено питання про наявність у відповідної суми статусу надміру сплаченого грошового зобов`язання. Щодо вимоги про перерахування 637 900,00 грн на бюджетний рахунок для сплати військового збору представник відповідача зазначила, що заява ПрАТ «СУХА БАЛКА» від 14.10.2024 вже була предметом судового розгляду у справі №160/32651/24. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 Східне міжрегіональне управління ДПС було зобов`язано повторно розглянути цю заяву. На виконання судового рішення заяву було повторно розглянуто та позивачу направлено лист від 01.07.2026 №3872/6/32-00-04-04-02-02. За результатами повторного розгляду контролюючий орган виходив із того, що відповідно до статті 43 ПК України та Порядку інформаційної взаємодії ДПС, Казначейства та місцевих фінансових органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60, повернення або перерахування коштів, які виникли внаслідок зменшення раніше задекларованих та сплачених податкових зобов`язань, можливе після здійснення контрольно-перевірочних заходів. Крім того, відповідач послався на положення пункту 18.1 статті 18, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 та підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України, зазначивши, що податковий агент зобов`язаний обчислювати, утримувати з доходу та перераховувати відповідні податки і збори до бюджету від імені та за рахунок платника податку, а військовий збір підлягає перерахуванню до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу. З огляду на це відповідач вважає, що сплата військового збору не може здійснюватися шляхом перерахування на відповідний бюджетний рахунок помилково та/або надміру сплачених сум іншого грошового зобов`язання. Посилаючись на положення статті 43 ПК України та Порядку №60, відповідач також зазначив, що у разі встановлення правомірності повернення коштів відповідний підрозділ контролюючого органу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення, після чого інформація включається до Реєстру узгоджених повернень та формується електронний висновок про повернення (перерахування) коштів. Якщо ж правомірність повернення не встановлена, платнику направляється письмове повідомлення про відмову із зазначенням її причин. У зв`язку із цим представник відповідача вважає неналежно сформульованою позовну вимогу про безпосереднє зобов`язання Східного міжрегіонального управління ДПС здійснити повернення (перерахування) коштів, оскільки фактичне перерахування бюджетних коштів здійснюється органами Казначейства, тоді як до компетенції контролюючого органу належить вчинення передбачених Порядком №60 дій, пов`язаних з узгодженням повернення та формуванням відповідного електронного висновку. Таким чином, відповідач вважає, що підстави для задоволення заяв ПрАТ «СУХА БАЛКА» про перерахування 637 900,00 грн на бюджетний рахунок для сплати військового збору та 3 229 687,00 грн на бюджетний рахунок для сплати податку на доходи фізичних осіб відсутні, а дії контролюючого органу при розгляді відповідних заяв відповідають вимогам податкового законодавства, у зв`язку із чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

17.08.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Попової Ілони Віталіївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

18.08.2026 року від представника приватного акціонерного товариства «Суха Балка» до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача не погодилася з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, вважала їх безпідставними та необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Представник позивача зазначила, що твердження відповідача про неможливість сплати військового збору шляхом перерахування помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань не відповідає положенням Податкового кодексу України. Посилаючись на підпункт 17.1.10 пункту 17.1 статті 17, пункти 43.3, 43.4 статті 43 ПК України, представник позивача вказала, що платник податків має право на залік або повернення надміру сплачених сум та самостійно визначає у відповідній заяві напрям перерахування таких коштів, у тому числі на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету. При цьому пункт 43.4 статті 43 ПК України, за твердженням позивача, не містить будь-яких застережень щодо такого напряму перерахування коштів. Щодо суми переплати з податку на прибуток у розмірі 3 229 687,00 грн представник позивача зауважила, що відповідач безпідставно посилається на заяву ПрАТ «Суха Балка» від 11.11.2024 про повернення цієї суми на поточний рахунок платника податків та лист від 27.11.2024 №5019/6/32-00-04-04-02-02, яким у задоволенні такої заяви було відмовлено. Позивач наголосив, що 10.04.2026 ним подано іншу заяву, якою визначено інший напрям використання переплати, а саме перерахування 3 229 687,00 грн на бюджетний рахунок для сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати. Отже, йдеться про різні заяви та різні напрями повернення (перерахування) переплати. Попередня відмова від 27.11.2024 позивачем не оскаржувалася, оскільки за час очікування відповіді підприємством було прийнято рішення використати наявну переплату для погашення інших платежів. Також представник позивача, посилаючись на пункт 102.5 статті 102 ПК України, зазначила, що платник податків має право подавати заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань не пізніше 1095 дня, наступного за днем виникнення відповідної переплати, а тому попереднє подання заяви з одним напрямом повернення коштів не позбавляє платника можливості в межах установленого законом строку звернутися з іншою заявою та визначити інший напрям їх перерахування. Заперечуючи проти позиції відповідача щодо правового статусу наявної переплати, представник позивача вказала, що матеріалами справи підтверджується фактична сплата ПрАТ «Суха Балка» податку на прибуток та подальше виникнення переплати внаслідок формування остаточних показників податкових зобов`язань. Зокрема, 20.11.2023 підприємством сплачено до бюджету 8 928 211,00 грн податку на прибуток; за результатами подання річної декларації за 2023 рік в особовому рахунку 11.03.2024 відображено переплату в розмірі 3 229 687,00 грн; за результатами І кварталу 2024 року визначено податок на прибуток у сумі 3 867 587,00 грн та з урахуванням наявної переплати додатково сплачено до бюджету 637 900,00 грн; за результатами декларування за перше півріччя 2024 року в особовому рахунку 19.08.2024 виникла переплата в розмірі 3 867 587,00 грн. Аналогічний від`ємний показник відображено у річній декларації за 2024 рік, тоді як у 2025 році та І кварталі 2026 року нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток у позивача були відсутні. На думку представника позивача, доводи відповідача про те, що статусу надміру сплачених грошових зобов`язань можуть набути лише кошти, які були сплачені понад суму вже визначеного податкового зобов`язання, ґрунтуються на неправильному тлумаченні підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України. Позивач наголосив, що наведена норма визначає надміру сплачені грошові зобов`язання як суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Особливості звітування з податку на прибуток, яке здійснюється наростаючим підсумком, та сплати податкових зобов`язань на момент відповідного декларування можуть призводити до виникнення надміру сплачених грошових зобов`язань після формування остаточних показників податку. Крім того, представник позивача не погодилася з доводами відповідача щодо неналежного формулювання позовних вимог з огляду на встановлений Порядком №60 механізм взаємодії контролюючих органів з органами Казначейства. Позивач зазначив, що у разі надходження належним чином оформленої заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань контролюючий орган зобов`язаний у передбачений законодавством строк вчинити відповідні дії щодо підготовки висновку та його передачі органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. За позицією позивача, платник податків не повинен у судовому порядку окремо вимагати від контролюючого органу виконання кожної внутрішньої процедурної дії, передбаченої механізмом інформаційної взаємодії державних органів. Стосовно доводів відповідача про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо суми 637 900,00 грн представник позивача повторно наголосила на відсутності тотожності підстав цього спору та спору, який розглядався у справі №160/32651/24. Зазначила, що у попередній справі підставою звернення до суду була відмова контролюючого органу, викладена у листі від 31.10.2024 №4633/6/32-00-04-04-02-02, яка була мотивована неможливістю ідентифікувати акціонерів ПрАТ «Суха Балка» та перевірити їх на предмет застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Представник позивача звернула увагу, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №160/32651/24 відповідача зобов`язано повторно розглянути заяву ПрАТ «Суха Балка» від 14.10.2024 з урахуванням правової оцінки суду, водночас у задоволенні вимоги про безпосереднє зобов`язання здійснити повернення 637 900,00 грн було відмовлено. На виконання цієї постанови відповідач повторно розглянув заяву та листом від 01.07.2026 №3872/6/32-00-04-04-02-02 повідомив про неможливість здійснення перерахування вже з інших підстав, а саме у зв`язку з необхідністю проведення контрольно-перевірочних заходів для підтвердження статусу коштів як надміру сплачених грошових зобов`язань та з огляду на позицію контролюючого органу щодо неможливості сплати військового збору шляхом перерахування помилково та/або надміру сплачених сум інших грошових зобов`язань. Позивач також зазначив, що не звертався із заявою про встановлення судового контролю за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026, оскільки відповідач виконав покладений на нього обов`язок шляхом повторного розгляду заяви. Натомість підставою для звернення з цим адміністративним позовом стала нова відмова у фактичному перерахуванні переплати, прийнята за результатами такого повторного розгляду та обґрунтована іншими підставами, які не були предметом судового дослідження у справі №160/32651/24. З урахуванням викладеного представник позивача просила суд долучити відповідь на відзив до матеріалів справи, врахувати наведені у ній доводи під час вирішення спору та задовольнити адміністративний позов ПрАТ «Суха Балка» у повному обсязі.

02.09.2026 року від представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник відповідача підтримала клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань шляхом перерахування переплати з податку на прибуток у розмірі 637 900,00 грн на бюджетний рахунок для сплати військового збору та просила суд задовольнити відповідне клопотання на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача повторно наголосила, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №160/32651/24, яка набрала законної сили, вже вирішено спір між тими самими сторонами щодо перерахування переплати з податку на прибуток у розмірі 637 900,00 грн на бюджетний рахунок для сплати військового збору. За твердженням відповідача, як у справі №160/32651/24, так і в цій справі позивач фактично прагне досягти одного й того самого правового результату - повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань шляхом перерахування вказаної суми з рахунку з податку на прибуток на рахунок для сплати військового збору. Представник відповідача зазначила, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 суд не зобов`язав контролюючий орган безпосередньо перерахувати спірну суму, а обрав інший спосіб захисту прав позивача, зобов`язавши Східне міжрегіональне управління ДПС повторно розглянути відповідну заяву платника податків. При цьому, на думку відповідача, обрання судом саме такого способу захисту було обумовлено межами дискреційних повноважень контролюючого органу. Також представник відповідача звернула увагу, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №160/32651/24 виконана, що, як зазначено у поясненнях, не заперечується сторонами. На виконання вказаного судового рішення контролюючим органом повторно розглянуто заяву ПрАТ «Суха Балка», за результатами чого прийнято рішення, викладене у листі від 01.07.2026 №3872/6/32-00-04-04-02-02. Представник відповідача послалася також на те, що сам позивач у відповіді на відзив зазначав про відсутність підстав для встановлення судового контролю з огляду на добровільне виконання відповідачем постанови апеляційного суду шляхом повторного розгляду заяви. Разом з тим відповідач вважає, що у разі незгоди з результатом виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 належним способом захисту прав позивача мало бути оскарження рішення, викладеного у листі контролюючого органу від 01.07.2026 №3872/6/32-00-04-04-02-02, або використання механізму судового контролю за виконанням судового рішення в межах справи №160/32651/24 відповідно до статті 383 КАС України. Водночас, за твердженням відповідача, зазначене рішення контролюючого органу позивачем окремо не оскаржено. Посилаючись на пункт 4 частини першої статті 238 та пункт 2 частини першої статті 170 КАС України, представник відповідача зазначила, що повторне звернення до суду у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав за наявності судового рішення, яке набрало законної сили, не допускається. Оскільки провадження у справі №160/21018/26 вже відкрито ухвалою суду від 31.07.2026, відповідач вважає процесуально належним саме звернення із клопотанням про закриття провадження у відповідній частині. На підтвердження своєї позиції представник відповідача послалася на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.03.2021 у справі №260/630/19 та від 08.07.2021 у справі №160/2592/20, відповідно до яких передбачена пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України підстава для закриття провадження спрямована на недопущення повторного вирішення спорів, які вже були розглянуті та остаточно вирішені судом. Відповідач вважає, що предмет і підстави позову в цій справі є тотожними предмету та підставам позову у справі №160/32651/24, у зв`язку із чим наявні підстави для закриття провадження у відповідній частині. Крім того, представник відповідача вказала на недоречність посилання позивача на постанову Верховного Суду від 27.03.2025 у справі №990/364/24 щодо застосування пункту 8 частини першої статті 238 КАС України, оскільки відповідач своє клопотання на зазначеній нормі не ґрунтує, а обставини цієї справи, на його думку, не стосуються самостійного виправлення суб`єктом владних повноважень порушень до вирішення спору по суті. Щодо заперечень позивача стосовно повноважень Попової І.В. представник відповідача зазначила, що діє від імені Східного міжрегіонального управління ДПС у порядку самопредставництва на підставі статей 55, 59 КАС України та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які, за позицією відповідача, підтверджують право Попової І.В. представляти інтереси цього державного органу в судах України. На підтвердження відповідних повноважень до додаткових пояснень долучено витяг з Єдиного державного реєстру. З огляду на викладене представник відповідача просила приєднати додаткові пояснення до матеріалів справи, задовольнити клопотання від 03.08.2026 №2808/5/32-00-05-19 та закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Східного міжрегіонального управління ДПС щодо відмови у поверненні (перерахуванні) переплати з податку на прибуток у розмірі 637 900,00 грн на бюджетний рахунок для сплати військового збору та зобов`язання відповідача здійснити таке перерахування.

16.09.2026 року від представника приватного акціонерного товариства «Суха Балка» до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача заперечила проти доводів Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, викладених у додаткових поясненнях від 01.09.2026, та наполягала на відсутності правових підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо перерахування переплати з податку на прибуток у розмірі 637 900,00 грн на бюджетний рахунок для сплати військового збору. Представник позивача зазначила, що посилання відповідача на пункт 4 частини першої статті 238 КАС України та наявність судового рішення у справі №160/32651/24 не свідчить про наявність підстав для закриття провадження у цій справі. За позицією позивача, у справі №160/32651/24 не постановлялася ухвала про закриття провадження, а тому посилання відповідача на зазначену процесуальну норму позивач вважає необґрунтованим. Щодо наведених відповідачем правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.03.2021 у справі №260/630/19 та від 08.07.2021 у справі №160/2592/20, представник позивача зазначила, що обставини цих справ не є тотожними обставинам спірних правовідносин. Зокрема, у справі №260/630/19 Верховний Суд дійшов висновку про помилковість закриття провадження судами попередніх інстанцій через відсутність судового рішення, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Щодо справи №160/2592/20 позивач зазначив, що в ній Верховним Судом враховано наявність раніше прийнятого судового рішення щодо нарахування та виплати пенсії за відповідний період, тобто фактичні обставини зазначеного спору відрізнялися від обставин цієї справи. Представник позивача наголосила, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №160/32651/24 Східне міжрегіональне управління ДПС було зобов`язано повторно розглянути заяву ПрАТ «Суха Балка» від 14.10.2024 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань шляхом перерахування переплати з податку на прибуток у розмірі 637 900,00 грн на бюджетний рахунок для сплати військового збору з урахуванням правової оцінки, наданої судом. У зв`язку із цим позивач вважає безпідставним ототожнення відповідачем різних за змістом способів захисту - зобов`язання повторно розглянути заяву та зобов`язання здійснити фактичне повернення (перерахування) коштів. Крім того, представник позивача зазначила, що у межах цієї справи предметом судового дослідження є обставини нової відмови контролюючого органу, викладеної у листі від 01.07.2026 №3872/6/32-00-04-04-02-02, який був складений за результатами повторного розгляду заяви позивача на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду. На переконання позивача, зазначений лист містить нові підстави та мотиви відмови, які не наводилися контролюючим органом у попередньому рішенні та, відповідно, не були і не могли бути предметом судової оцінки під час розгляду справи №160/32651/24. Також представник позивача послалася на правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування пункту 8 частини першої статті 238 КАС України, відповідно до якої закриття провадження у справі у зв`язку із самостійним виправленням суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень можливе за умови повного відновлення законних прав та інтересів позивача. З огляду на те, що фактичного перерахування спірної суми не відбулося, позивач вважає відсутніми підстави стверджувати про повне відновлення його прав. Окремо представник позивача висловила заперечення щодо повноважень Попової І.В. на підписання та подання від імені відповідача додаткових пояснень від 01.09.2026. Позивач зазначив, що до вказаних пояснень на підтвердження повноважень Попової І.В. долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.05.2026. Водночас, посилаючись на частину третю статті 55 та пункт 1 частини першої статті 59 КАС України, представник позивача вказала, що участь юридичної особи або суб`єкта владних повноважень у справі можлива в порядку самопредставництва через особу, уповноважену діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення чи трудового договору (контракту), або через представника, повноваження якого мають бути належним чином підтверджені. Представник позивача звернула увагу, що у долученому відповідачем витягу з ЄДР стосовно Попової І.В. зазначено про її право вчиняти дії від імені юридичної особи та діяти виключно в судах України без окремого доручення керівника в порядку самопредставництва Східного міжрегіонального управління ДПС, з правом посвідчення копій документів щодо повноважень та із визначеними обмеженнями щодо відмови, відкликання чи визнання позову, а також відкликання апеляційних і касаційних скарг. Водночас позивач витлумачив наведені відомості як такі, що, на його переконання, не підтверджують належним чином повноваження Попової І.В. на підписання та подання заяв, клопотань і додаткових пояснень від імені відповідача. З огляду на викладене представник ПрАТ «Суха Балка» просила долучити додаткові пояснення до матеріалів справи та врахувати їх при ухваленні судового рішення, а також застосувати відповідні процесуальні наслідки до додаткових пояснень відповідача від 01.09.2026, які, за твердженням позивача, підписані особою, що не має належних повноважень на їх підписання, та не приймати такі пояснення до розгляду судом.

В судовому засіданні 30.09.2026 року представник відповідача підтримав раніше подану заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань шляхом перерахування суми переплати з податку на прибуток у розмірі 637 900,00 грн на бюджетний рахунок для сплати військового збору, посилаючись на доводи, викладені у заяві про закриття провадження, відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях. Просила заяву задовольнити та закрити провадження у справі у відповідній частині на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

Представник позивача в судовому засіданні 30.09.2026 року проти задоволення заяви представника відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо перерахування суми переплати з податку на прибуток у розмірі 637 900,00 грн на бюджетний рахунок для сплати військового збору заперечила, посилаючись на доводи, викладені у запереченнях на заяву про закриття провадження, відповіді на відзив та додаткових поясненнях. Зазначила, що спір, який є предметом розгляду у цій справі, не є тотожним спору, вирішеному у справі №160/32651/24, оскільки після виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 відповідач повторно розглянув заяву ПрАТ «Суха Балка» та прийняв нове рішення, викладене у листі від 01.07.2026 №3872/6/32-00-04-04-02-02. За твердженням представника позивача, вказаний лист містить нові підстави відмови у перерахуванні спірної суми, які не були предметом дослідження та правової оцінки судів під час розгляду справи №160/32651/24. Наголосила, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/32651/24 відповідача було зобов`язано саме повторно розглянути заяву позивача від 14.10.2024 з урахуванням наданої судом правової оцінки, тоді як у цій справі позивач оскаржує результат такого повторного розгляду та заявляє вимоги, пов`язані з новою відмовою контролюючого органу. У зв`язку із цим представник позивача вважала відсутньою необхідну сукупність умов для застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України та закриття провадження у справі. З огляду на викладене представник позивача просила у задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо суми 637 900,00 грн відмовити та продовжити розгляд справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви щодо закриття провадження, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

За змістом наведеної процесуальної норми закриття провадження у справі з цієї підстави можливе за умови одночасної наявності таких обставин: наявності судового рішення, яким остаточно вирішено інший спір та яке набрало законної сили; тотожності сторін у двох справах; тотожності предмета позовів; тотожності підстав позовів.

Зазначена підстава для закриття провадження спрямована на забезпечення принципу юридичної визначеності (res judicata) та недопущення повторного вирішення судом спору, який уже був розглянутий та остаточно вирішений по суті.

Водночас сам по собі факт існування між тими самими сторонами іншої судової справи, яка стосувалася аналогічних правовідносин або досягнення подібного матеріально-правового результату, не є достатнім для застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України. Обов`язковою умовою є встановлення судом повної тотожності сторін, предмета та підстав позовів.

Такий підхід послідовно застосовується Верховним Судом.

Так, у постанові від 15.06.2023 у справі №580/5040/21 Верховний Суд зазначив, що підставу позову становлять обставини і норми права, які дають особі підстави звернутися до суду, тоді як предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких позивач просить ухвалити судове рішення. Верховний Суд наголосив, що достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є саме одночасна сукупність умов щодо тотожності сторін, предмета та підстав спору, наявності судового рішення, яким завершено розгляд іншої справи, та набрання таким рішенням законної сили.

У цій же постанові Верховний Суд із посиланням на постанову від 05.12.2019 у справі №826/3678/16 зауважив, що позови є тотожними лише тоді, коли вони повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, якими обґрунтовується звернення до суду. Зміна хоча б одного із цих елементів виключає тотожність позовів.

При цьому Верховний Суд у справі №580/5040/21 звернув особливу увагу на необхідність здійснення судами порівняльного аналізу підстав та обставин, якими позивач обґрунтовував вимоги у кожній із справ, зазначивши, що встановлення відповідних ознак тотожності є необхідною передумовою для закриття провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

Аналогічна правова позиція щодо призначення пункту 4 частини першої статті 238 КАС України викладена Верховним Судом у постанові від 04.03.2021 у справі №260/630/19 та надалі застосована, зокрема, у постановах від 08.07.2021 у справі №160/2592/20 та від 19.08.2021 у справі №340/407/20. Верховний Суд зазначив, що ця процесуальна норма спрямована на усунення випадків повторного вирішення спорів, які вже були розглянуті та остаточно вирішені по суті.

Отже, для вирішення поданої відповідачем заяви суд має встановити не лише те, чи брали участь у попередній справі ті самі сторони та чи стосувалися заявлені вимоги тієї самої суми коштів, а й те, чи виник нинішній спір з тих самих фактичних та правових підстав, які вже були предметом судового розгляду.

Як встановлено судом, у справі №160/32651/24 сторонами також були ПрАТ «Суха Балка» та Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

У межах зазначеної справи розглядалося питання щодо заяви ПрАТ «Суха Балка» від 14.10.2024 про перерахування переплати з податку на прибуток у розмірі 637 900,00 грн на бюджетний рахунок для сплати військового збору.

Отже, суб`єктний склад сторін у справі №160/32651/24 та у цій справі збігається.

Разом з тим підставою виникнення спору у справі №160/32651/24 була позиція Східного міжрегіонального управління ДПС, викладена у листі від 31.10.2024 №4633/6/32-00-04-04-02-02.

З матеріалів справи вбачається, що на той час контролюючий орган пов`язував можливість вирішення питання про перерахування переплати з необхідністю ідентифікації засновників (учасників), акціонерів та/або кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ «Суха Балка» та перевірки таких осіб на предмет застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Саме правомірність такої поведінки відповідача та відповідних мотивів контролюючого органу була предметом судової оцінки у справі №160/32651/24.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №160/32651/24 рішення суду першої інстанції було скасовано в частині безпосереднього зобов`язання Східного міжрегіонального управління ДПС здійснити перерахування переплати з податку на прибуток у сумі 637 900,00 грн на бюджетний рахунок для сплати військового збору.

У цій частині суд апеляційної інстанції зобов`язав Східне міжрегіональне управління ДПС повторно розглянути заяву ПрАТ «Суха Балка» від 14.10.2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом, та відмовив у задоволенні вимоги про безпосереднє зобов`язання здійснити відповідне перерахування.

Таким чином, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 не було вирішено питання про безумовний обов`язок контролюючого органу перерахувати 637 900,00 грн на бюджетний рахунок для сплати військового збору.

Суд апеляційної інстанції поклав на відповідача обов`язок повторно розглянути заяву платника податків з урахуванням правової оцінки суду.

Матеріалами цієї справи підтверджується, що зазначений обов`язок відповідачем виконано.

На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 Східне міжрегіональне управління ДПС повторно розглянуло заяву ПрАТ «Суха Балка» від 14.10.2024 та за результатами такого розгляду направило позивачу лист від 01.07.2026 №3872/6/32-00-04-04-02-02.

Факт повторного розгляду заяви та виконання у такий спосіб покладеного судовим рішенням обов`язку фактично визнається обома сторонами.

Зокрема, сам відповідач у додаткових поясненнях зазначає, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 виконана, а на виконання судового рішення контролюючим органом повторно розглянуто заяву ПрАТ «Суха Балка», за результатами чого прийнято рішення, викладене у листі від 01.07.2026 №3872/6/32-00-04-04-02-02.

Отже, у цій справі між сторонами відсутній спір щодо самого факту здійснення відповідачем повторного розгляду заяви від 14.10.2024.

Водночас за результатами такого повторного розгляду виникли нові юридично значущі обставини.

Так, у листі від 01.07.2026 №3872/6/32-00-04-04-02-02 відповідач обґрунтував неможливість перерахування 637 900,00 грн вже іншими мотивами.

Зокрема, контролюючий орган послався на необхідність проведення контрольно-перевірочних заходів для підтвердження відповідності коштів визначенню «надміру сплачені грошові зобов`язання», а також на неможливість, за його позицією, сплати військового збору шляхом перерахування помилково та/або надміру сплачених сум іншого грошового зобов`язання.

Отже, мотиви, покладені відповідачем в основу рішення за результатами повторного розгляду заяви, не є тотожними мотивам, які стали підставою для виникнення спору у справі №160/32651/24.

Більше того, лист від 01.07.2026 №3872/6/32-00-04-04-02-02 був прийнятий після ухвалення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026, у зв`язку із чим його зміст, фактичні та правові підстави, а також правомірність викладеної у ньому позиції контролюючого органу об`єктивно не могли бути предметом судового дослідження у справі №160/32651/24.

Таким чином, у попередній справі предметом безпосередньої судової оцінки була поведінка контролюючого органу при первісному розгляді заяви та мотиви, пов`язані з ідентифікацією відповідних осіб і перевіркою застосування до них санкцій.

Натомість у цій справі спір у відповідній частині виник після повторного розгляду заяви та ґрунтується на нових обставинах - необхідності, за позицією відповідача, проведення контрольно-перевірочних заходів та неможливості перерахування переплати з податку на прибуток на рахунок для сплати військового збору.

Тому, незважаючи на збіг сторін та певний збіг бажаного позивачем кінцевого майнового результату, підстави виникнення спорів не є тотожними.

Саме така відмінність має визначальне значення з огляду на правовий висновок Верховного Суду у справі №580/5040/21 про необхідність порівняння конкретного кола фактичних обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги у кожній із справ.

Суд також вважає за необхідне надати оцінку доводам відповідача про те, що незгода ПрАТ «Суха Балка» з результатами повторного розгляду заяви мала бути предметом виключно судового контролю за виконанням судового рішення відповідно до статті 383 КАС України, а не нового позовного провадження.

Верховний Суд дійсно сформував правову позицію, відповідно до якої особа не може подавати новий адміністративний позов, якщо його фактичним предметом є спонукання суб`єкта владних повноважень виконати судове рішення або перевірка належності виконання вже встановленого судом обов`язку.

Так, у постанові від 26.07.2023 у справі №640/17504/19 Верховний Суд зазначив, що статті 382, 383 КАС України встановлюють спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень, а наявність таких спеціальних процесуальних норм виключає можливість використання нового позову, предметом якого фактично є спонукання відповідача до виконання попереднього судового рішення.

У тій справі Верховний Суд установив, що новий спір фактично виник через неврахування суб`єктом владних повноважень висновків, викладених у попередньому судовому рішенні, а спірні правовідносини вже були вирішені та перейшли на стадію виконання судового рішення. Саме тому Верховний Суд дійшов висновку про необхідність застосування механізму статті 383 КАС України.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постанові від 23.05.2023 у справі №580/2223/20: якщо новий позов фактично спонукає суд перевірити належність виконання попереднього рішення та повторно зобов`язати відповідача вчинити вже визначені цим рішенням дії, належним процесуальним механізмом є стаття 383 КАС України.

Разом з тим зазначені правові висновки не можуть застосовуватися формально, без з`ясування того, чи дійсно новий спір обмежується питанням виконання попереднього судового рішення, чи після його виконання виникли нові правовідносини, які раніше не були предметом судового контролю.

У цьому аспекті суд враховує постанову Верховного Суду від 09.12.2024 у справі №440/16338/23, у якій Верховний Суд дійшов висновку, що коли спір має самостійний характер та стосується питань, які не були предметом розгляду в попередній справі, застосування статті 383 КАС України є недоречним, оскільки такі питання виходять за межі виконання попереднього судового рішення та потребують вирішення в окремому провадженні.

Отже, визначальним для розмежування нового публічно-правового спору та спору щодо виконання судового рішення є не сам факт того, що суб`єкт владних повноважень учинив відповідні дії після ухвалення судового рішення, а зміст установленого судом обов`язку та характер правовідносин, які виникли після його виконання.

У цій справі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 відповідача було зобов`язано повторно розглянути заяву позивача.

Відповідач такий повторний розгляд здійснив.

Позивач не просить у цій справі повторно зобов`язати відповідача розглянути заяву від 14.10.2024 і не стверджує, що відповідач узагалі не виконав покладений на нього постановою апеляційного суду обов`язок.

Навпаки, підставою відповідної частини нинішнього позову є результат уже здійсненого повторного розгляду - нова відмова, викладена у листі від 01.07.2026 №3872/6/32-00-04-04-02-02.

При цьому зазначена відмова обґрунтована новими самостійними мотивами, правомірність яких не встановлювалася і не могла встановлюватися судами у справі №160/32651/24.

За таких обставин нинішній спір не зводиться виключно до перевірки того, чи виконав відповідач постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026.

Предметом судової оцінки є правомірність нових підстав відмови контролюючого органу, сформульованих уже після виконання покладеного на нього судом обов`язку повторно розглянути заяву.

Тому правова ситуація у цій справі відрізняється від обставин справ №640/17504/19 та №580/2223/20, у яких нові позови фактично були спрямовані на перевірку належності виконання вже визначених судовими рішеннями обов`язків.

Суд також звертає увагу на певну внутрішню суперечливість позиції відповідача.

З одного боку, відповідач наполягає, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 виконана шляхом повторного розгляду заяви ПрАТ «Суха Балка».

З іншого боку, відповідач стверджує, що правомірність нового рішення, прийнятого за результатами вже здійсненого повторного розгляду, може перевірятися виключно як питання виконання тієї самої постанови.

Однак за обставин цієї справи після виконання визначеного судом обов`язку щодо повторного розгляду заяви відповідач сформував нові підстави для відмови, які не були встановлені попереднім судовим рішенням і не становили предмета попереднього спору.

Тому такі підстави потребують самостійної судової оцінки.

При цьому суд наголошує, що наведений висновок не означає оцінки на цій стадії правомірності чи протиправності листа Східного міжрегіонального управління ДПС від 01.07.2026 №3872/6/32-00-04-04-02-02, не підтверджує наявності у позивача безумовного права на перерахування 637 900,00 грн та не вирішує питання щодо належності обраного позивачем способу захисту.

Такі питання стосуються суті спору і підлягають вирішенню під час розгляду справи по суті.

Щодо доводів представника позивача про відсутність у Попової І.В. належним чином підтверджених повноважень на самопредставництво відповідача суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 55 КАС України суб`єкт владних повноважень може брати участь у справі через особу, уповноважену діяти від його імені в порядку самопредставництва.

З наданого відповідачем витягу з ЄДР убачається, що Попова І.В. уповноважена вчиняти дії від імені юридичної особи та діяти в судах України без окремого доручення керівника в порядку самопредставництва ДПС та Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Встановлені у ЄДР обмеження стосуються окремих розпорядчих процесуальних дій та не містять заборони на підписання і подання заяв, клопотань чи додаткових пояснень.

Зазначене у ЄДР право посвідчувати копії документів щодо повноважень є окремим додатковим повноваженням та не обмежує право Попової І.В. на самопредставництво виключно такою дією.

Отже, відомості ЄДР належним чином підтверджують повноваження Попової І.В. діяти від імені відповідача в суді в порядку самопредставництва, у зв`язку із чим відповідні доводи представника позивача є необґрунтованими, а підстави для застосування процесуальних наслідків подання документів неуповноваженою особою відсутні.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що принцип остаточності судового рішення (res judicata) перешкоджає повторному розгляду лише тотожного спору.

У справі №160/32651/24 та у цій справі наявний збіг сторін та певний збіг кінцевого матеріально-правового результату, якого прагне досягти позивач, проте відсутня тотожність фактичних підстав виникнення спору та безпосереднього предмета судового контролю.

Попередній спір виник у зв`язку з первісною позицією контролюючого органу щодо необхідності ідентифікації відповідних осіб та перевірки застосування до них санкцій.

Натомість цей спір у відповідній частині виник після виконання постанови суду апеляційної інстанції, повторного розгляду заяви позивача та прийняття 01.07.2026 нового рішення, обґрунтованого необхідністю проведення контрольно-перевірочних заходів та неможливістю, за позицією відповідача, сплати військового збору шляхом перерахування переплати з іншого платежу.

Такі обставини не були та з огляду на час їх виникнення не могли бути предметом судової оцінки у справі №160/32651/24.

Відповідно до правового підходу Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.06.2023 у справі №580/5040/21, відсутність тотожності хоча б одного з обов`язкових елементів спору виключає можливість закриття провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність передбаченої пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України сукупності правових підстав для закриття провадження у справі №160/21018/26 в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків стосовно відмови у поверненні помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань шляхом перерахування суми переплати з рахунку «податок на прибуток» на рахунок «військовий збір» у розмірі 637 900,00 грн та зобов`язання відповідача здійснити відповідне повернення (перерахування).

З огляду на викладене заява представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про закриття провадження у справі в зазначеній частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 19, 204, 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Попової Ілони Віталіївни про закриття провадження - відмовити.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повний текст ухвали суду складений 30 вересня 2026 року.

Суддя С. В. Прудник