№ 140248367, 01.10.2026, Trostianets District Court of Sumy Oblast

Справа № 588/1318/26

провадження № 3/588/381/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Лебедь О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 3 статті 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 02.07.2026 о 16 годині 50 хвилин у м.Тростянець по вул.Гаївська, 4 керував транспортним засобом «Volkswagen Taureg» державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння пройшов на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820», результат огляду становить 0,96 промілей алкоголю, вказане правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив пункт 2.9 Правил дорожнього руху. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу на узбіччі дороги.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, та не повідомив суд про причину неявки. Судом надсилалися судові повістки за адресою проживання ОСОБА_1 , які повернулися до суду без вручення.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Таким чином, з урахуванням викладеного вважаю, що оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, поважних причин неявки до суду не повідомив, в розумні інтервали не вжив заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому провадження, справа може бути розглянута без його участі на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, деяких лікарських препаратів тощо, що знижують реакцію і увагу водія.

Частиною 3 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП, полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення за обставин, установлених судом, підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №708882 від 02.07.2026 (а.с. 2);

- рапортом помічника чергового відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області від 02.07.2026, в якому викладені обставини щодо зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 (а.с. 3);

- результатом тесту №1177 від 02.07.2026 та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з якими 02.07.2026 о 16 годині 57 хвилини ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту 0,96 ‰ (а.с. 4, 6);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.5).

Також до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 130 КУпАП на підтвердження факту повторності вчинення правопорушення додано постанову судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 01.07.2025 про накладення адміністративного стягнення за частиною 2 статті 130 КУпАП. Як вбачається із змісту вказаної постанови ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 24.08.2024 року, а притягнутий до відповідальності 01.07.2025 року.

Крім того постановою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18.04.2024 притягнуто до відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Тобто з моменту накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною 1 статті 130 КУпАП до моменту керування ним 02.07.2026 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння минуло більше року.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП, не доведена, але є доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, вчинене повторне протягом року, тобто після вчинення правопорушення 25.08.2024, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності постановою судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 01.07.2025, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.

Враховуючи, що у чинному КУпАП, відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Згідно з вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, та набрала чинності для України 11.09.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином доходжу до висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з частини 3 статті 130 КУпАП на частину 2 статті 130 КУпАП, оскільки він повторно протягом року вчинив порушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, так як керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння.

Перекваліфікація дій не погіршує становище ОСОБА_1 та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі.

Вирішуючи питання про накладення стягнення, відповідно до статті 33 КУпАП враховую особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, яке є небезпечним, тому на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у визначеному в санкції частини 2 статті 130 КУпАП розмірі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про судовий збір", статті 40-1 КУпАП особою, на яку накладено стягнення, сплачується судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись статтями 30, 33, 40-1, 130, 268, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. на користь держави.

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу визначеного судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова підлягає виконанню після набрання нею законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Реквізити для сплати штрафу (за скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) сплачується за реквізитами:

Одержувач: ГУК у Сум.обл/Сумська область/21081300, код одержувача: 37970404, МФО: 899998, рахунок одержувача: UA628999980313090149000018001, код класифікації доходів: 21081300, у графі призначення платежу вказати - адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху, П.І.П. правопорушника, № справи суду про адміністративне правопорушення.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Суддя О.В. Лебедь