Court ruling № 140239494, 01.10.2026, Bila Tserkva City and District Court of Kyiv Oblast

Справа № 357/2539/26

Провадження № 2-п/357/78/26

У Х В А Л А

01 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого Кошель Б. І. ,

при секретарі Кардаш О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві в залі суду № 6 заяву заявника (відповідача) ОСОБА_1 , позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» про перегляд заочного рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року сторона відповідача звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.07.2026 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просила скасувати заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2026 року по справі №357/2539/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначити справу до судового розгляду в загальному порядку.

Заява мотивована тим, що заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2026 року по справі №357/2539/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором № 344782423 від 23.05.2023 у розмірі 96786,25 грн. Відповідач, ОСОБА_1 не отримувала ухвали про відкриття провадження, а ознайомилась вже з ухвалою та рішенням 03.08.2026 р., після реєстрування електронного кабінету в підсистему Електронний суд. Сторона відповідача не погоджується в частині стягнення відсотків в розмірі 76789,79 грн., у зв`язку з наступним. Пунктом 3.1. Договору врегульовано, що дисконтний період кредитування складає 14 днів від дати отримання позичальником першого траншу. За змістом пункту 3.2. строк дисконтного періоду користування кредитом може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема: для здійснення першої пролонгації мають бути сплачені проценти у розмірі 93,24 грн (пункт 3.3.), за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті буде активовано функцію продовження строку дисконтного періоду кредитування. Пунктом 3.3. договору передбачено, що у разі, якщо дисконтний період закінчився і не був продовжений, позичальник може повернутись до умов кредитування дисконтного періоду, якщо протягом 14 днів від дня його закінчення він здійснить повну оплату усіх нарахованих на дату повернення процентів та інших платежів (зокрема неустойки). Після поновлення дисконтного періоду його тривалість знову складатиме 14 календарних днів, який може бути продовжений на умовах пролонгації, що описані у пункті 3.2. договору. За змістом пунктом 7.1. договору рекомендована дата повного повернення всієї суми кредиту (у тому числі випадку надання його кількома траншами), - є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 06 червня 2023 року, тобто 14-й день від дати отримання першого траншу. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована дата повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення, визначену за правилами цього договору. Пунктом 8.3. кредитного договору передбачено, протягом дисконтного періоду кредитування зобов язання позичальника по сплаті процентів фіктичні дні користування кредитом визначаються наступним чином: у період від дати видачі кредиту (з 23 травня 2023 року) до 06 червня 2023 року включно (за 14 днів) для нарахування процентів застосовується дисконтна процентна ставка 0,74 % від суми кредиту за кожен день користування ним, що становить 270,10 (двісті сімдесят цілих одна десята) відсотків річних (пункт 8.3.1); у разі, якщо позичальник вчинить дії описані у пункті 3.2. щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів або у відповідності до пункту 3.3. договору здійснить поновлення дисконтного періоду після спливу 06 червня 2023 року, - розрахунок витрат (процентів) за кредитом також здійснюється за ставкою 2,10 % від суми кредиту за кожен день, що становить 766,50 % річних (індивідуальна процентна ставка). Згідно з пунктом 8.4. кредитного договору після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.. Для суми кредиту за першим Траншем, що вказана в п.2.3 договору, за перші 14 (чотирнадцять) днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складає 993 грн 24 коп. (дев`ясот дев`яносто три грн. двадцять чотири коп.) та буде включаючи в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 93 грн. 24 коп. та суму кредиту у розмірі 900 грн. 00 коп. Орієнтовна реальна процента ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 1206,66% річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за кредитом у процентному вираженні за строк дисконтного періоду складе 110,36% від суми першого Траншу (п.2.8 договору) Згідно пункту 9.1.1.7. кредитного договору у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору. Пунктом 9.1.1.13. визначено, що кредитодавець має право передати іншій особі свої права кредитора за Договором без згоди позичальника. 23 травня 2023 року ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 900,00 гривень і з цього ж дня протягом 14 днів дисконтного періоду (з 23 травня 2023 року по 07 червня 2023 року) попередньо були нараховані проценти згідно пункту 8.3.1. договору за ставкою 0,74 % в день (900,00 гривень х 0,74 % = 6,66 гривень у день). Оскільки відповідачем у порушення пункту 7.4.1. договору не були сплачені проценти за 14 днів кредитування до 07 червня 2023 року (6,66 гривень х 15 днів = 99,90 гривень) та, відповідно, не було продовжено (пролонговано) дисконтний період кредитування, то кредитодавець з 07 червня 2023 року розпочав нарахування процентів за ставкою - 2,10 % в день (900,00 гривень х 2,10 % = 18,88 гривень у день). Відповідно до розрахунку заборгованості позичальник вчинив описані в п.3.2 договору дії щодо продовження дисконтного періоду за період з наступного дня після 06.06.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладання становить 2,10 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Надалі позичальник активно користувався кредитними коштами і здійснював пролонгування. Останнім платежем 06.10.2023 р. позичальником було сплачено відсотки за користування кредитом в розмірі 6719,04 грн. та продовжено строк користування на 14 днів, як передбачено умовами кредитного договору. Тобто строк нарахування відсотків припинився 20.10.2023 р. і заборгованість за кредитним договором №34782423 від 23 травня 2023 р. становить 25875,42 грн., з яких: 19996,46 грн. заборгованість за тілом кредиту; 5878,95 грн. заборгованість за процентами, виходячи з розрахунку: 19996,46 грн. х 2,10% х 14 днів. Отже, з врахуванням викладеного сторона відповідача вважає, що за договором позики проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом 30 днів, тобто терміну, на який були надані кредитні кошти у межах строку кредитування. А тому розмір відсотків за користування кредитними коштами за цим договором з врахуванням умов договору щодо розміру денного відсотку за користування коштами становить 2340 гривень 60 копійок = (16600,00 грн. / 100 х 0,47 відсотка х 30 днів). Враховуючи викладене, сторона відповідача трактує, що надані позивачем розрахунки щодо заборгованості є такими, що не відповідають умовам договору та нормам чинного законодавства, а тому суд має не брати їх до уваги як належні та допустимі докази.

Судом 31.08.2026 р. за вх.№56819 отримано заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких представник позивача Сахарова О. І. просила відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення та рішення суду залишити без змін. В запереченнях зазначила, що Відповідач не надав нового доказу в заперечення вимог Позивача для перегляду заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. Відповідач свої зобов`язання щодо сплати кредитних коштів не виконував в повному обсязі, у зв`язку з чим має заборгованість, а тому наявні підстави для висновку про те, що позовні вимоги Позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими. Відтак, висновок Суду є вірним, об`єктивним та таким що відповідає нормам матеріального права, які регулюють виниклі правовідносини між сторонами у справі. Алгоритм нарахування заборгованості узгоджений Кредитним договором. Отже, нарахування процентів здійснювалось в наступному порядку:- В період з 23.05.2023 по 06.06.2023 - нарахування здійснювались за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 270,10 (двісті сімдесят цілих одна десята) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,74 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (пункт 8.3.1. Договору).- 07.06.2023 процентна ставка збільшилась відповідно до п.3.2, Відповідач продовжив Дисконтний період, шляхом внесення всіх фактично нарахованих відсотків за період визначений в п.3.1. Кредитного договору. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, Відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог Позивача за договором про надання кредиту. Аналогічної позиції притримується Верховний суд в пункті 76 постанови Великої Падати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18) зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Отже, в період з 07.06.2023 по 03.11.2023 проценти нараховувались за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (пункт 8.3.2.). В подальшому, оскільки Відповідач борг не погасив, в період з 04.11.2023 по 19.12.2023 нарахування за користування кредитними коштами розпочалось за процентною ставкою 1087,700 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,980 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (пункт 8.4. Договору). 19.12.2023 право вимоги за кредитним договором перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відповідно договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 згідно Витягу з реєстру прав вимоги № 263 та новим кредитором стало ТОВ «Таліон плюс». Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, нарахування за користування грошовими коштами продовжились відповідно до Базової процентної ставки до 01.03.2024 включно. Наступними факторами жодних нарахувань не здійснювалось. Підписавши договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. ідповідачем не надано : власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення Позичальником кредиту у повному розмірі та в строки, передбачені кредитним договором, зокрема, доказів, що спростовують правильність наданого Позивачем розрахунку заборгованості, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

Ухвалою 21 вересня 2026 року прийнято заяву про перегляд заочного рішення до розгляду та призначено судовий розгляд заяви на 01 жовтня 2026 року о 09 год. 35 хв.

Сторони в судове засідання не з`явилися, представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд визнав можливим розглянути заяву про перегляд заочного рішення без участі учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви (ст. 287 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши обставини даної справи та заяву про перегляд рішення в справі, суд дійшов до висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2026 року було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором № 344782423 від 23.05.2023 у розмірі 96786,25 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» судові витрати: судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Статтею 280 ЦПК України визначені умови проведення заочного розгляду справи.

Так, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з частин 1, 2, 3 статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З аналізу вказаної норми вбачається, що підстави для скасування заочного рішення мають бути у сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, під час розгляду даної справи (провадження) судом перевірені доводи заявника щодо незгоди з заочним рішенням, однак дані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки останній не надав доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що прямо передбачено частиною 1 статті 288 ЦПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Отже, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що під час розгляду справи, так і на час перегляду заочного рішення, судом надано оцінку обставинам справи та наявним у ній доказам, тому суд дійшов висновку про відповідність заочного рішення суду принципу остаточного у розумінні практики ЄСПЛ, а також його узгодження з нормами національного законодавства, враховано відсутність доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи як станом на дату прийняття рішення, так і на час його перегляду.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має зазначити докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю, тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Так, відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення від 27 липня 2026 року.

З урахуванням того, що заявником не надано жодних нових доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і вплинули б на рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування заочного рішення суду, тому заяву заявника (відповідача) ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 260, 284-288, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву заявника (відповідача) ОСОБА_1 , позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» про перегляд заочного рішення, - залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Б. І. Кошель