Decision № 140231981, 01.10.2026, Centralnyi District Court of Mykolaiv City

Справа № 490/5326/26

н\п 2/490/4057/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 7895,22 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 06.01.2022 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №06.01.2022-100003593. Відповідно до укладеного між сторонами договору, позичальнику було надано кредит у сумі 10000,00 грн строком на 56 днів з розміром погоджених відсотків за користування кредитом та комісію пов`язану з наданням кредиту.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, станом на дату подання позову утворилась заборгованість, в розмірі 7895,22 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту у сумі 6395,03 грн, по процентам у сумі 1500,19 грн, яку з метою захисту прав кредитора, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

10.06.2026 року матеріали справи передано для розгляду судді Саламатіну О.В.

Ухвалою судді від 12.06.2026 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 12.06.2026 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась ухвала про відкриття провадження у справі. Вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду 18.08.2026 року, як не вручене.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, крім іншого, також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України та направленням копії ухвали про відкриття провадження у справі на відому електронну адресу відповідача, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між ТОВ «Споживчий Центр», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено Кредитний договір №06.01.2022-100003593 (кредитної лінії) від 06.01.2022 року, шляхом прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії), яка розміщена на сайті кредитора та підписанням заявки після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором, а також підписанням відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які сформовані на сайті кредитора та підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду) «V861», отриманого позичальником в sms-повідомленні на номер телефону, вказаний під час його ідентифікації на сайті - 0972201163.

З положень обумовленого Кредитного договору слідує, що за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається позичальнику на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту та сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту фінансовий кредит; строк, на який надається кредит та дата повернення (виплати) кредиту, встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) встановлюються у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору (п. 1.1, 1.2, 1.3 та 2 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта).

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на поточний рахунок позичальника. Днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. Сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються кредитодавцем щоденно. Комісія нараховується кредитором та обліковується у день видачі кредиту (п. 2.1, 2.3, 2.4, 2.5 та 2.6. Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта).

Згідно Заявки кредитного договору № 06.01.2022-100003593, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №06.01.2022-100003593 та інформаційного повідомлення позичальника, які відповідно підписані за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), сторонами обумовлені наступні умови, які є істотними для даної категорії договорів: дата надання/видачі кредиту 06 січня 2022 року; сума кредиту 10000,00 грн; строк кредитування 56 днів з дати його надання; пролонгація строку, на який надається Кредит, здійснюється Позичальником шляхом сплати ним процентів за черговий період без сплати чергової частини Суми кредиту, що продовжує строк, на який надається Кредит, на ще один черговий період. Максимальна кількість пролонгацій 5 шт.; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1(один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; неустойка 100,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання.Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 1500,00 грн. Графік платежів - проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються проценти. Сума Кредиту сплачується 4 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 3883 грн. 63 коп, 2 платіж у розмірі 3883 грн. 63 коп, 3 платіж у розмірі 3883 грн. 63 коп, 4 платіж у розмірі 3883 грн. 64 коп, Комісія сплачується 1 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 1500 грн. 00 коп. Розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 365% річних.

З паспорту споживчого кредиту, який підписаний відповідачем в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікційних систем, дистанційно, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором (V861) вбачається, що сторони погодили наступні умови: сума/ліміт кредиту становить 10000,00 грн. Строк кредитування 56 днів з дати надання кредиту. Процентна ставка, відсотки річних - 365% (фіксована),комісія, пов`язана з наданням Кредиту 1500, 00 грн. Загальні витрати за кредитом 5534, 53грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для Споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 15534,53 грн., реальна річна процентна ставка 14339% річних.

У свою чергу, ТОВ «Споживчий Центр» свої зобов`язання за кредитним договором №06.01.2022-100003593 виконало в повному обсязі, шляхом організації перерахунку 06 січня 2022 року обумовлених Договором коштів у сумі 10000,00 грн. на банківську картку, що підтверджується копією квитанції №1876186815 від 06.01.2022 року.

Суд зважає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 634 ЦК України, передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Так, згідно із статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Таким чином, судом встановлено що, посилання на обставини укладення вищезазначеного Кредитного договору між його сторонами в електронній формі, відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позивачем доведено, що відповідач ОСОБА_1 ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції; надав відповідні данні для заповнення формуляра заявки (П.І.П, РНОКПП, місце проживання, телефон, данні паспорту та ін.) та шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію» погодився із запропонованими умовами договору та підписав його.

Факт підписання сторонами зазначеного Договору не спростований та не оспорюється. За таких обставин, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та кредитодавцем ТОВ «Споживчий Центр» виникли договірні відносини, оскільки між ними був укладений відповідний Кредитний договір №06.01.2022-100003593 від 06.01.2022 року.

На переконання суду, вказаний правочин є правомірним, адже в розумінні ст. 204 ЦК України його недійсність прямо законом не встановлена. Відомості щодо визнання даного Договору недійсними у суду відсутні, зустрічний позов стороною відповідача не заявлено.

Крім що Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 3883.63 грн. від 21.01.2022 року, на суму 3903.31 грн. від 08.02.2022 року

Згідно з наданою ТОВ «Споживчий Центр» довідкою-розрахунком про стан заборгованості позичальника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 06.01.2022-100003593 від 06.01.2022 року, загалом заборгованість становить 7895,22 грн, з яких: 6395,03 грн - основний борг; 1500,19 грн - відсотки.Крім того, відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 3883, 63 грн. від 21.01.2022 року, та 3903,31 грн. від 08.02.2022 року.

Зі змісту ст. 526, 530 ЦК України вбачається, що зобов`язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що після укладення вищезазначеного договору відповідач ОСОБА_1 отримав обумовлені Договором кредитні кошти, цим самим отримавши можливість ними розпоряджатися.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти ТОВ «Споживчий Центр» у повній мірі не повернуті, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої та не повернутої суми наданих кредитних коштів, у тому числі, з урахуванням нарахованих відсотків та інших обумовлених платежів.

За таких обставин, оскільки відповідач допустив порушення зобов`язань, встановлених договором, доказів своєчасного та належного виконання кредитного договору не надав, що має наслідком наявність відповідної заборгованості.

Щодо встановлення з відповідача комісії за надання кредиту у розмірі 1500,00 грн., суд звертає увагу на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що в кредитному договорі №06.01.2022-100003593 від 06.01.2022 року сторони погодили, що комісія за видачу кредиту становить 1500,00 грн.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі №524/5152/15-ц (провадження №61-8862сво18).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09.12.2019 у справі №524/5152/15 (провадження №61-8862 сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12.04. 2022 у справі №640/14229/15 (провадження №61-16739св20), від 21.04.2021 у справі №677/1535/15 (провадження №61-19356св19), від 15 грудня 2021 року у справі №209/789/15 (провадження №61-16561св20), від 21.07.2021 у справі №751/4015/15 (провадження №61-8543св20).

Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відтак, суд приходить до висновку, що нарахування відповідачу комісії за надання кредиту у загальному розмірі 1500,00 грн. є неправомірним, оскільки надання грошових коштів за укладеним кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, є обов`язком банку.

Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, який наявний в матеріалах справи, ОСОБА_1 частково здійснював оплату за Договором

№ 06.01.2022-100003593 від 06.01.2022 року на загальну суму 7786,94 грн.: 21.01.2022 року 3883,53 грн. та 08.02.2022 року 3903,31 грн., в якості погашення заборгованості за кредитним договором №06.01.2022-100003593 від 06.01.2022 року.

Внесені відповідачем грошові кошти було розподілено на: 3604,97 грн. - погашення заборгованості за тілом кредиту, 2681,97 грн. - погашення нарахованих відсотків за користування кредитом, 1500,00 грн. - погашення комісії за надання кредиту.

Частиною 1 ст. 534 ЦК України визначено черговість погашення вимог за грошовим зобов`язанням, а саме:

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобовязання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

За такого, враховуючи приписи ст. 534 ЦК України, суд вважає, що сплачений відповідачем розмір заборгованості за простроченими платежами за комісією слід перенести на погашення суми нарахованих процентів, а саме 1500,19 грн. (заявлені до стягнення відсотки за користування кредитом) - 1500,00 грн. (комісія за видачу кредиту) = 0,19 грн.

А тому заборгованість відповідача, яку слід стягнути на користь позивача становить 6395,22 грн., з яких: 6395,03 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 0,19 грн. - сума прострочених платежів по процентах (за мінусом 1500,00 грн., сплачених в рахунок сплати прострочених платежів за комісією).

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за Кредитним договором №06.01.2022-100003593 від 06.01.2022року у загальному розмірі 6395,22 грн., з яких: 6395,03 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 0,19 грн. - сума прострочених платежів по процентах.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів відповідачу позивачем надано суду копію квитанції №2048151 від 06.05.2026 року про доставку документів відповідачу, оплати поштового відправлення на суму 120,18 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що поштові витрати, пов`язані з розглядом справи, підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим є підстави для їх стягнення з відповідача на користь позивача у розмірі 120,18 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 2156,54 грн. судового збору, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00102891 від 06.05.2026 року.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором №06.01.2022-100003593 від 06 січня 2022 року у розмірі 6395 (шість тисяч триста дев`яносто п`ять) гривень 22 копійки, з яких: заборгованість по тілу кредиту 6395,03 грн, заборгованість по процентам - 0,19 грн.

В іншій частині позову, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судові витрати у розмірі 2276 (дві тисячі двісті сімдесят шість) гривні 72 копійок, які складаються з судового збору у розмірі 2156,54 грн та витрат на поштові відправлення у розмірі 120,18 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Саламатін О.В.