Court ruling № 140224029, 29.09.2026, Derhachi District Court of Kharkiv Oblast

справа № 619/8613/24

провадження № 2-с/619/75/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Дергач

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Калиновська Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №619/8613/24 щодо стягнення на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованості,

ВСТАНОВИВ

Так, 06.11.2024 Дергачівським районним судом Харківської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за спожиту електричну енергію на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» в розмірі 17455 грн. 58 коп. та судового збору в сумі 302 грн. 80 коп.

28.09.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу, заяву обґрунтовує тим, що 06 листопада 2024 року Дергачівським районним судом Харківської області у справі № 619/8613/24 видано судовий наказ про стягнення з неї на користь ПрАТ «Харківенергозбут» заборгованості за електричну енергію за період з 01.01.2022 до 01.09.2024 у розмірі 17 455,58 грн та судового збору в розмірі 302,80 грн. Із зазначеним судовим наказом та розміром заявленої заборгованості заявник не погоджується. Копію судового наказу, копію заяви стягувача та додані до неї документи не отримувала. Про існування судового наказу та відкритого виконавчого провадження дізналася лише 28 вересня 2026 року після отримання доступу до застосунку «Дія» та банківського рахунку, на який було накладено арешт. Вказує, що після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну виїхала з України та постійно проживає в Австралії. За адресою реєстрації у с. Черкаська Лозова не проживала та не мала можливості отримувати поштову кореспонденцію. Тому вважає, що строк на подання заяви було пропущено з причин, які не залежали від неї. Вказує, що вимоги стягувача не є безспірними. Житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , фактично користувалися військовослужбовці. Вона не мала доступу до будинку, електролічильника та можливості контролювати споживання електричної енергії і передавання показань. У документах та особовому рахунку наявні розбіжності щодо показань лічильника, здійснених нарахувань і фактичного стану розрахунків. Після видачі судового наказу на особовий рахунок були внесені платежі у розмірі 15 000,00 грн та 25 018,94 грн. Відповідно до офіційного рахунку ПрАТ «Харківенергозбут» від 01.09.2026 за особовим рахунком обліковується не заборгованість, а переплата в розмірі 2 600,64 грн, сума до оплати становить 0,00 грн. Таким чином, між заявником та стягувачем існує спір щодо правильності показань лічильника, періоду та обсягу споживання, здійснених нарахувань, зарахування платежів і фактичного розміру заборгованості.

Суддя, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Згідно з ч. 2 ст. 171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Причини пропуску строку на подання заяви, зазначені заявником, суд визнає поважними, а тому вважає необхідним поновити процесуальний строк для подання заяви про скасування судового наказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Згідно з ч. 6 ст. 127 ЦПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Щодо заяви про скасування судового наказу.

Частиною 4 статті 127 ЦПК України визначено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, проаналізувавши викладені заявником обставини, вивчивши матеріали справи наказного провадження, суд приходить до висновку що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник, можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження, між сторонами існує спір про право.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2012 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право, та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Отже, існує спір, який підлягає розгляду судом у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч.2 ст. 164 ЦПК України у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачам позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 127, 170, 171, 258-261, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити строк звернення до суду з заявою про скасування судового наказу.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №619/8613/24 щодо стягнення на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованості - задовольнити.

Судовий наказ від 06.11.2024 по справі №619/8613/24, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованість за електричну енергію за період з 01.01.2022 по 01.09.2024 в розмірі 17455 грн. 58 коп. та судового збору у розмірі 302 грн. 80 коп. - скасувати.

Роз`яснити, що відповідно до п. 5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Роз`яснити стягувачу, що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Калиновська