Court ruling № 140223294, 30.09.2026, Shevchenkivskyi District Court of Lviv City

Справа № 466/8495/26

Провадження № 4-с/466/44/26

У Х В А Л А

Іменем України

30 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Свірідової В.В.

при секретарі Солиган М.Р.

з участю заявниці (боржник) ОСОБА_1

оскаржуваної особи ОСОБА_2

зацікавленої особи(стягувач) ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сеньківа Андрія Михайловича щодо винесення ним постанови від 02.09.2026 року про накладення на неї штрафу ,-

встановила:

ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Львова зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сеньківа Андрія Михайловича, з участю зацікавленої особи ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови від 02.09.2026 року про накладення штрафу в межах виконавчого провадження №79792170.

В обґрунтування вимог заявниця зазначила, що у виконавчому провадженні ВП №79792170 з виконання виконавчого листа № 466/8782/24, виданого 10.06.2025 року Шевченківським районним судом м. Львова про визначення порядку участі ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заступником начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Сеньківим А.М. 02.09.2026 року було винесено постанову про накладення на неї штрафу у розмірі 1700 грн за невиконання рішення суду без поважних причин.

Заявниця вважає таку постанову незаконною та просить її скасувати, посилаючись на те, що вона не чинить перешкод у спілкуванні батька з дітьми. Відбування зустрічей унеможливлено відмовою самих малолітніх дітей спілкуватися з батьком та їхнім негативним психологічним станом, що підтверджується відповідною довідкою психолога.

Також заявниця зазначає, що жодного процесуального документа, яким би встановлювався обов`язок виконання рішення за адресою органу ДВС (вул. Котлярська, 6 у м. Львові), немає, а окремі зустрічі не відбулися у зв`язку з її хворобою, про що вона повідомляла виконавця.

На думку боржниці, невиконання рішення суду сталося з поважних причин, що виключає застосування до неї заходів відповідальності за ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні 29.09.2026 заявниця підтримала свою скаргу та послалась на поважність часткового не виконнаня рішення суду у зв"язку з хворобою, про що повідомляла державного виконавця. Підтримує скаргу та просить суд скасувати постанову від 02.09.2026 року про накладення на неї штрафу.

Оскаржувана особа державний виконавець Сеньків А. у судовому засіданні 29.09.2026 заперечив щодо задоволення скарги ОСОБА_1 , оскільки діяв в межах своїх повноважень та виконував рішення суду. Однак у призначені дні зустрічі батька з дітьми . заявниця не привела дітей до батька, про що ним (виконавцем) складені акти від 26.06.2026, 30.06.2026, 07.07.2026, 14.07.2026, 23.07.2026, 28.07.2026, 04.08.2026, 06.08.2026, 20.08.2026 27.08.2026 та 01.09.2026. В подальшому від державного виконавця поступила заява про заверншення розгляду скарги у його відсутності та долучено копії актів.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні 29.09.2026 р. просив відмовити у задоволенні скарги заявниці, оскільки вона не виконує систематично рішення суду.

В подальшому від ОСОБА_3 поступила заява про завершення розгляду скарги у його відсутності.

Заслухавши учасників судового розгляду,дослідивши матеріали скарги та додані до неї копії документів, суд встановив наступне.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10.06.2025 року у справі №466/8782/24 було визначено спосіб участі ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши графік зустрічей та зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод у таких зустрічах та спілкуванні (а.с.13-18).

На виконання вказаного судового рішення було видано виконавчий лист, на підставі якого заступником начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Сеньківим А.М. відкрито виконавче провадження ВП № 79792170 (а.с.8).

У межах вказаного виконавчого провадження заступником начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Сеньківим А.М. здійснювалися виїзди та перевірки виконання рішення суду за участю стягувача та боржника. За результатами цих дій виконавець склав низку актів - від 26.06.2026, 30.06.2026, 07.07.2026, 14.07.2026, 23.07.2026, 28.07.2026, 04.08.2026, 06.08.2026, 20.08.2026, 27.08.2026 та від 01.09.2026 року, якими зафіксовано факти невиконання боржником ОСОБА_1 обов`язку щодо забезпечення зустрічей батька з дітьми та незабезпечення їх проведення у встановлені дні й час.

02.09.2026 року заступником начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Сеньківим А.М. винесено постанову ВП № 79792170 про накладення на боржницю ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 1700 грн за невиконання рішення суду без поважних причин (а.с.11-12).

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України та ст. 129-1 Конституції України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, посадовими чи службовими особами та громадянами і підлягають виконанню на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

В силу вимог ч. 1 ст. 3 даного Закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, у тому числі, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Порядок примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною визначено нормами ст. 64-1 в поєднанні зі статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», які передбачають, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

Відтак, положеннями цієї статті передбачено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

При цьому, поняття «побачення з дитиною», яким оперує стаття 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», має більш широке тлумачення, тобто законодавець передбачає, що норми цієї статті Закону мають застосовуватися при виконанні судових рішень, зокрема, про встановлення побачення з дитиною, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, про визначення способу участі у вихованні дитини.

Рішення про усунення перешкод у побаченні (спілкуванні) з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 583/1254/21 (провадження № 61-11531св21).

За змістом ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оцінюючи доводи боржниці ОСОБА_1 про те, що вона не чинила перешкод, а зустрічі не відбулися через небажання самих малолітніх дітей спілкуватися з батьком та наявність довідки від психолога, суд вважає їх безпідставними з огляду на таке:

Батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини (ст. 141 Сімейного кодексу України). України. Згідно з ч.3 ст. 157 Сімейного кодексу України той з батьків, хто проживає з дитиною, зобов`язаний не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , є малолітніми.

У силу свого віку вони є повністю залежними від матері, з якою проживають. Посилання боржниці на «самостійну відмову» малолітніх дітей від зустрічей з батьком не розцінюється судом як поважна причина невиконання рішення суду, оскільки саме на матір покладено обов`язок щодо виховання дітей та забезпечення виконання судового рішення.

Суд зазначає, що саме по собі небажання малолітньої дитини спілкуватися з одним із батьків за відсутності доказів протиправної чи небезпечної поведінки цього з батьків щодо дітей не звільняє боржника від обов`язку виконувати рішення суду та не є підставою для визнання причин невиконання поважними. Боржником не надано належних доказів того, що нею вживалися ефективні заходи для подолання емоційного бар`єра дітей чи їх психологічного налаштування на зустрічі з батьком.

Посилання заявниці на наявність довідки від психолога не скасовує обов`язковості виконання судового рішення. У разі зміни обставин чи погіршення стану здоров`я або психологічного стану дітей боржник не позбавлена права звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду або зміну самого рішення, однак не має права в односторонньому порядку припиняти виконання судового рішення.

Щодо посилань боржниці на періоди її хвороби, суд зазначає, що надані документи про тимчасову непрацездатність охоплюють лише окремі дні та не обґрунтовують систематичного та тривалого невиконання рішення суду протягом червня - вересня 2026 року, зафіксованого 11 актами державного виконавця.

Доводи скарги стосовно незгоди боржниці з визначенням місця проведення зустрічей виконавцем також не спростовують факту ухилення від забезпечення спілкування батька з дітьми в інші дні та за місцем проживання дітей, що встановлено матеріалами справи.

Зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що заступник начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Сеньків А.М. при винесенні постанови від 02.09.2026 року про накладення штрафу у розмірі 1700 грн. діяв правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Порушень прав скаржника не встановлено, а тому підстав для задоволення скарги немає.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на викладене, у задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

На підставі ст.ст. 18, 26, 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 260, 261, 447-451 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сеньківа Андрія Михайловича щодо винесення ним постанови від 02.09.2026 року про накладення на неї штрафу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. В. Свірідова