Court ruling № 140218347, 30.09.2026, Pokrovske City Court of Dnipropetrovsk Oblast (until 25.04.2025 - Ordzhonikidze City Court of Dnipropetrovsk Oblast)

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без рух

Справа № 184/2494/26

Номер провадження 2/184/1774/26

30 вересня 2026 року

м. Покров

Суддя Покровського міського суду Дніпропетровської області Коваленко В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Гірської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до Покровського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_4 , Гірської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності. У позовній заяві просять визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 право приватної власності на 1/4 (одну четверту) частку квартири, загальною площею 43,5 кв.м, житловою площею 27,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

У контексті права на справедливий суд, визначеного ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням нормчинногозаконодавства,асаместатей175-177ЦПКУкраїни.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі вимоги передбачені ст.175,177 ЦПК України.

Згідно ст.48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Позивачем є особа, на захист прав, свобод чи інтересів якої подано позов.

Відповідач це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Таким чином, між позивачем та відповідачем обов`язково має існувати матеріально-правовий спір, де сторони мають протилежні матеріально-правові інтереси.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися з позовом про визнання права власності, зазначивши також відповідачем ОСОБА_4 .

Разом з тим, у прохальній частині позову позивачі просять визнати право власності на майно, в тому числі, й за самим відповідачем ОСОБА_4 .

Зазначена процесуальна позиція містить очевидні логічні та процесуальні суперечності, оскільки особа не може одночасно виступати відповідачем у справі (тобто особою, яка нібито порушує чи оспорює право) і водночас бути особою, на користь якої заявляються позовні вимоги про визнання права.

Визнання права власності за особою, яка вказана відповідачем, свідчить про те, що позивачі фактично діють в його інтересах (або спільно з ним), що притаманно процесуальному статусу співпозивача, а не відповідача.

Вказане свідчить про те, що позовна заява сформульована із порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, оскільки зміст позовних вимог суперечить визначеному позивачами процесуальному статусу відповідача.

Для усунення зазначеного недоліку позивачам необхідно чітко визначитися із процесуальним статусом ОСОБА_4 .

Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи приписи п. 3 ч. 5 ст. 12 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху для виправлення недоліків з метою ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення згідно зі ст. 263 ЦПК України. Зазначене в мотивувальній частині є підставою для залишення заяви без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175-185, 258-261 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Гірської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності - залишити без руху.

Запропонувати позивачам у в десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали визначити процесуальний статус ОСОБА_4 , усунувши суперечність між його статусом як відповідача та вимогою про визнання за ним права власності, шляхом подання уточненої позовної заяви.

Роз`яснити, що в разі невиконання зазначених вимог у вказаний строк заява буде вважатися неподаною, і буде повернута.

У відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ухвалою, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Суддя Покровського міського суду В. О. Коваленко