Court ruling № 140215749, 29.09.2026, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast

Справа №127/3760/21

Провадження №1-кп/127/182/21

УХВАЛА

29 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

представника потерпілого ОСОБА_16 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 62020240000000598, № 62019240000000668 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває об`єднане кримінальне провадження № 62020240000000598, № 62019240000000668 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.

До обвинуваченого ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 01.10.2026 року.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання, в якому просив суд продовжити запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, яке мотивував наступним. На думку прокурора є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_11 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду: враховуючи, що ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, покарання за які передбачає тільки позбавлення волі, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ОСОБА_11 перебував у розшуку 5 років, що може свідчити про подальше переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: враховуючи, що ОСОБА_11 займався тривалий час господарською діяльністю має документи, що пов`язані із незаконною діяльності ТОВ «БК ПЕГАС» в невстановлених до цього часу місцях; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні: є підстави вважати, що обвинувачений в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які будуть допитані в якості свідків у кримінальному проваджені, у тому числі на ОСОБА_17 , інших свідків у даному кримінальному провадженні та обвинувачених, а саме на ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 ; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується: враховуючи, що злочинна діяльність пов`язана із легалізацію, тобто розпорядженням майном, що до якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом. Тобто існують ризики, що перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення подібного характеру, тому зміна запобіжного заходу на більш м`який не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Крім цього, прокурор просив суд залишити без змін обвинуваченому ОСОБА_11 розмір застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_19 заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_11 заявив клопотання, яке підтримала його захисник ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу, яке мотивував наступним. На даний час судом порушено розумні строки розгляду кримінального провадження, суд призначає судові засідання мінімальної тривалості (не більше 30 хв. один раз на місяць). Як наслідок, на даний час досліджено лише вісім томів та не допитано жодного свідка. Судом не проведено жодного засідання для розгляду справи по суті обвинувачення. Він вже тривалий час утримується під вартою, до затримання він був діючим військовослужбовцем, не переховувався від слідства. Прокурор в своєму клопотанні зазначає ризики, які нічим не підтверджено. В нього відсутній будь-який мотив чи потреба здійснювати вплив на свідків, обвинувачених чи переховуватися від суду. На його утриманні перебувають непрацездатний (пенсіонер) батько, матір з інвалідністю, дружина, яка працює на низькооплачуваній роботі та неповнолітня дитина дружини. Внаслідок ув`язнення єдиного годувальника неповнолітня дитина та двоє непрацездатних батьків пенсіонерів опинилися в скрутному матеріальному становищі, знаходяться на межі виживання. Майновий стан обвинуваченого виключає можливість внесення застави.

На підтвердження своїх доводів обвинувачений ОСОБА_11 заявив рід клопотань, які підтримала його захисник ОСОБА_6 , зокрема, він просив суд:

- витребувати в судовому порядку від командування Військової частини НОМЕР_1 матеріали особової справи ОСОБА_11 , а від Військової частини НОМЕР_2 - завірену копію Журналу обліку виходу особового складу;

- провести Тест реальної альтернативності застави на виконання вимог Рішення КСУ № 9-р(ІІ)/2026 та витребувати офіційні фінансові відомості від ДПС України, Пенсійного фонду України, Міністерства оборони України, AT КБ «ПриватБанк» та AT «Універсал Банк» (Monobank);

- на підставі статті 357 КПК України, дослідити в судовому засіданні фрагменти технічних записів судових засідань, що перебувають у матеріалах справи, за весь 13-місячний період тримання обвинуваченого під вартою, з метою офіційної фіксації їхньої систематичної мінімальної тривалості (в середньому не більше ніж 30 хвилин один раз на місяць) та пасивності системи.

На підставі наведеного, обвинувачений просив суд змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на м`якший запобіжний захід із суворим дотриманням принципу ієрархічності та сумісності зі службовим статусом ЗСУ, а саме змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання (ст. 179 КПК) з безумовним правом виконання обов`язків військової служби на посаді оператора БПЛА у Військовій частині НОМЕР_1 . У разі визнання судом неможливості безперервного виконання обов`язків військової служби на фронті, змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем постійного проживання родини ( АДРЕСА_1 ), з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. В разі відмови у зміні виду запобіжного заходу на некомерційну альтернативу, на підставі матеріалів дослідженого фінансового стану, виконати імперативні вимоги Рішення КСУ № 9-р(ІІ)/2026 та зменшити розмір застави до мінімальної законної межі у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що становить 242 240 гривень).

До клопотань ОСОБА_11 та його захисник долучили адвокатські запити від 22.09.2026 року, заяву ОСОБА_11 про надання згоди на розкриття банківської таємниці, копію довідки про місце проживання ОСОБА_19 та копії військового і відпускного квитків останнього, копію свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження, копії виписок Пенсійного фонду (які неможливо прочитати через їх неналежну якість), копію довідки про те, що дружина ОСОБА_11 працює, копії пенсійних посвідчень батьків обвинуваченого, копії довідок про стан здоров`я матері ОСОБА_11 .

Представник потерпілого ОСОБА_16 підтримав клопотання прокурора, в клопотаннях захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_11 просив відмовити.

Захисник ОСОБА_7 поклався на розсуд суду щодо клопотань, однак зазначив, що в клопотанні обвинуваченого ОСОБА_11 про відтворення звукозаписів всіх судових засідань зазначені відомості, що не відповідають дійсності, оскільки суд розглядає вказане кримінальне провадження не по пів години, як вказано в клопотанні, судові засідання тривають достатньо часу для об`єктивного дослідження доказів з врахуванням робочого часу, зайнятості учасників процесу та повітряних тривог.

Захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 поклалися на розсуд суду.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотань захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_11 , вважає, що підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на особисте зобов`язання немає, захисник не довела те, що самостійно отримати відомості, які просить витребувати суд, вона не може, а прослуховування звукозаписів судових засідань є недоцільним та лише затягне розгляд справи.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

При вирішенні питання про продовження терміну дії обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі.

Обвинуваченому ОСОБА_11 під час досудового розслідування слідчим суддею обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, жодного доказу про зникнення цих ризиків суду не надано, судовий розгляд ще не закінчено, тому на даний час підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

ОСОБА_11 обвинувачуються у скоєнні умисних злочинів, в тому числі особливо тяжкого злочину, за які в разі доведення його винуватості, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Під час досудового розслідування ОСОБА_11 перебував у розшуку п`ять років, що може свідчити про його подальше переховування від суду, в разі зміни йому запобіжного заходу на більш м`який. Таким чином, суд переконаний, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

В своїх клопотаннях захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_11 просили суд витребувати документи (матеріали особової справи ОСОБА_11 , копію Журналу обліку виходу особового складу, офіційні фінансові відомості від ДПС України, Пенсійного фонду України, Міністерства оборони України, AT КБ «ПриватБанк» та AT «Універсал Банк»). При цьому, ані обвинувачений ОСОБА_11 , ані його захисник не надала доказів того, що не може отримати вказані відомості самостійно. Надіславши адвокатські запити 22.09.2026 року, захисник стверджує, що вжила всіх вичерпних заходів для отримання інформації ще за чотирнадцять днів до засідання. Крім цього, захисник зазначає, що в разі наявності вищевказаних відомостей в матеріалах справи, суд має зобов`язати прокурора негайно вказати номери сторінок і томів та дослідити їх в судовому засіданні.

З клопотання та долучених до нього документів вбачається, що захисник не вжила всіх заходів для отримання всіх документів, не надала доказів того, що не може отримати запитувані відомості самостійно, вводить суд в оману з приводу строку направлення запитів. Заявляючи вказане клопотання захисник намагається перекласти свої обов`язки по здійсненню захисту обвинуваченого на суд та прокурора.

Крім цього, захисник просить суд провести Тест реальної альтернативності застави, зазначаючи, що суду першої інстанції ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10.08.2026 року надано імперативні вказівки провести такий тест.

При цьому, в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 10.08.2026 року жодної такої вказівки не зазначено. Рішення КСУ № 9-р(ІІ)/2026 не зобов`язує суди самостійно збирати докази для визначення альтернативності застави та визначення фінансового стану особи, а лише зобов`язує суди ретельно обґрунтовувати розмір застави, спираючись на документально підтверджені дані про фінансовий стан особи, а не на припущення.

Заявляючи клопотання про дослідження в судовому засіданні технічних записів судових засідань за весь 13-місячний період, захисник та обвинувачений не змогли пояснити, для чого потрібно таке дослідження, яке лише затягне розгляд справи.

Таким чином, суд вважає клопотання захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_11 є необґрунтованими, викладені у них відомості є надуманими, тому в клопотаннях слід відмовити.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи, що в Україні триває воєнний стан, який був запроваджений в зв`язку із збройною агресією з боку росії проти України, частина територій України перебуває під тимчасовою окупацією, що полегшує переховування осіб, підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За таких обставин, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки підстав для його скасування або зміни не вбачає.

Враховуючи характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_11 , та розмір завданих збитків, для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, суд вважає, що заставу визначену ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10.08.2026 року слід залишити без змін. У разі внесення застави, на ОСОБА_11 необхідно покласти обов`язки, передбаченні п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування із особами, які являються потерпілим, обвинуваченими та свідками у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 197, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 29.09.2026 року до 27.11.2026 року включно.

Заставу, визначену ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10.08.2026 року залишити без змін.

У разі внесення застави, на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти обов`язки, передбаченні п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування із особами, які являються потерпілим, обвинуваченими та свідками у даному кримінальному провадженні.

В клопотаннях захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_11 відмовити.

Ухвала діє шістдесят днів та може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Судді :