Court ruling № 140208368, 28.09.2026, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast

Справа № 161/5261/26

Провадження № 2-п/161/153/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Шестерніна В.Д., вивчивши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,-

встановив:

24.09.2026 ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення у справі за позовом ПАТ «Волиньобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Вивчивши заяву про перегляд заочного рішення, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №756/11081/20).

ЄСПЛ зауважив, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Згідно з практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету, і має бути досягнута пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями (див., mutatis mutandis, рішення ЄСПЛ від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine»), заява № 23436/03, § 22).

Правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2004 року у справі «Світлана Науменко проти України», заява № 41984/98, § 53).

Встановлення строків звернення до суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності.

Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року в справі №160/6211/21, від 14 лютого 2024 року в справі №436/9142/12.

Заочне рішення було ухвалене 18.05.2026. Заява про його перегляд подана 24.09.2026, тобто з пропуском процесуального строку. Матеріали заяви про перегляд заочного рішення не містять клопотання про поновлення процесуального строку на її подання, хоча заявник наводить певні причини цього та констатує, що він має право на поновлення такого строку.

Також суд зауважує, що заява про перегляд заочного рішення містить суперечливі відомості про дату отримання відповідачем копії заочного рішення («про ухвалення рішення у справі відповідач ОСОБА_1 дізнався лише 17.09.2026 ...», «копію повного заочного рішення суду від 18.05.2026 відповідач отримав лише 22.09.2026», «оскільки станом на 22.09.2026 заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.05.2026 не було вручене ОСОБА_1 ...»).

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду (п. 93 постанови від 12.06.2024 у справі №756/11081/20).

Отже, суд дійшов висновку про те, що оскільки заявник пропустив строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку не подавав, то заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без розгляду.

Суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що він не позбавлений права повторно подати заяву про перегляд заочного рішення разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на її подання, в якому чітко зазначити дату отримання заочного рішення та обгрунтувати причини пропуску такого процесуального строку.

Керуючись ст. ст. 126, 127, 260, 261, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Дата складення повного тексту ухвали суду - 28.09.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін