Decision № 140200535, 30.09.2026, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року справа №520/21055/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Начальник Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Стрижак Альона Олегівна про визнання протиправними та скасування наказів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області (вул.Шевченка, буд.315А, м.Харків, 61033, код ЄДРПОУ 40108646), в якому просять суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ДПП УПП в Харківській області "Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення" від 27.06.2024 року № 65;

- визнати протиправним та скасувати наказ ДПП УПП в Харківській області "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" від 24.05.2024 № 276.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що оскаржувані накази є протиправними, оскільки службове розслідування було призначено без наявності підстав, передбачених вичерпним переліком п.2 розділу ІІ Порядку № 893 (відсутня підстава "неетична поведінка"), а наказ №276 не містить зазначення підстави та форми розслідування; до складу комісії включено зацікавлених осіб всупереч ч.4 ст.15 Дисциплінарного статуту. Крім того, строки розслідування перевищено з 24.05.2024 до 27.06.2024 без належного продовження всупереч ст.26 Закону України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України". Також позивач зазначає, що у висновку та наказі №65 відсутні конкретні обставини проступку, докази негативних наслідків і мотивування, а емоційність спілкування сама по собі не становить дисциплінарного проступку, що тягне сувору догану, яка застосовується лише за серйозніші порушення з реальними наслідками, що й стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 07.10.2024 по 11.10.2024 перебував на навчанні, з 28.10.2024 по 05.11.2024, з 23.12.2024 по 15.01.2025, з 28.04.2025 по 02.05.2025, з 14.07.2025 по 28.07.2025 перебував у відпустці, 01.08.2025 перебував на навчанні, з 04.08.2025 по 05.08.2025, з 10.11.2025 по 14.11.2025 та з 22.12.2025 по 13.01.2026 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.

28.04.2024 з 18:00 до 06:00 29.04.2024 позивач ніс службу у складі наряду №1102 на службовому автомобілі RENAULT MEGANE (держ. номер НОМЕР_2 ) разом зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та лейтенантом поліції Дзюбою Е.О.

О 21:11 28.04.2024 надійшло звернення громадянки ОСОБА_3 про неналежне реагування наряду поліції за адресою: АДРЕСА_2 .

Звернення зареєстровано в ІПНП Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області 28.05.2024 та направлено для реагування наряду №1102.

Прибувши на місце події, наряд виявив заявницю, яка перебувала з ознаками алкогольного сп`яніння та повідомила про побутовий конфлікт з матір`ю. Заявниця відмовилася від написання заяви та пояснень, заявивши, що допомоги поліції не потребує. За результатом реагування лейтенантом поліції ОСОБА_4 о 21:38 подано електронний рапорт.

Під час несення служби позивач користувався портативним відеореєстратором №470771. На відеозаписі цього пристрою зафіксовано події з 21:24 до 21:33 28.04.2024, зокрема: спілкування працівників наряду між собою з використанням ненормативної лексики в салоні службового автомобіля; коментарі позивача щодо фізичних форм заявниці; нестриману, зверхню поведінку позивача під час спілкування із заявницею, підвищення тону, розмову інтимного та вульгарного характеру, що виходила за межі службового спілкування; неодноразове використання позивачем нецензурної лексики; паління позивачем тютюнового виробу (сигарети) у під`їзді житлового будинку (місці загального користування) та відсутність реагування на паління електронної сигарети заявницею; примусове вимкнення позивачем портативного відеореєстратора о 21:31:30 (підтверджується логфайлами пристрою; наступне увімкнення - о 21:37:35).

24.05.2024 інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення ОСОБА_5 подала рапорт №892вн/41/14/01-2024 про можливе порушення позивачем правил поведінки та професійної етики, виявлене під час перегляду відеозаписів.

Наказом УПП в Харківській області ДПП від 24.05.2024 №276 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.

07.06.2024 затверджено висновок службового розслідування, у якому дії позивача кваліфіковано як дисциплінарний проступок.

27.06.2024 наказом УПП в Харківській області ДПП №65 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Позивач, не погодившись із прийнятими ДПП УПП в Харківській області наказами, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 7, 8 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків та наказів керівництва.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що у разі вчинення поліцейським протиправних дій він несе кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до них заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно частини 2 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає у порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно ч.1 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Відповідно до ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту - службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Згідно ч.ч.3,4 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Як встановлено судом, підставою для призначення службового розслідування стали відомості про можливе вчинення позивачем дисциплінарного проступку під час несення служби 28.04.2024, а саме порушення правил поведінки та професійної етики поліцейського, що було зафіксовано портативним відеореєстратором №470771.

Наказом Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 24.05.2024 №276 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" стосовно ОСОБА_1 призначено службове розслідування.

Доводи позивача щодо відсутності правових підстав для призначення службового розслідування суд вважає необґрунтованими, оскільки на момент прийняття наказу №276 у відповідача були наявні відомості, які вказували на можливі ознаки дисциплінарного проступку, зокрема матеріали відеофіксації події та рапорт працівника поліції. Відтак відповідач мав передбачені законодавством підстави для перевірки зазначених обставин шляхом проведення службового розслідування.

При цьому суд відхиляє доводи позивача про порушення строку проведення службового розслідування.

Так, відповідно до ст.26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з урахуванням особливостей, визначених цим Статутом.

Матеріалами справи підтверджується, що наказ №276 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" прийнято 24.05.2024, а висновок службового розслідування затверджено 07.06.2024.

Таким чином, службове розслідування було завершено у встановлений законом строк. Сам по собі факт видання наказу №65 "Про застосування до працівника управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення" 27.06.2024 не свідчить про продовження строку службового розслідування, оскільки його результатом є висновок службового розслідування, який у даному випадку затверджено 07.06.2024.

Суд також враховує, що службове розслідування проводилося з дотриманням встановленої процедури. Дисциплінарну комісію утворено у складі осіб, які відповідали встановленим вимогам щодо чисельності та неупередженості, при цьому до її складу не включалися особи, які могли бути заінтересованими у результатах службового розслідування або були причетними до обставин, що перевірялися.

Судом встановлено, що під час службового розслідування досліджено матеріали інформаційно-комунікаційної підсистеми "Інформаційний портал Національної поліції України", рапорти працівників поліції, відомості відеофіксації, а також надані позивачем письмові пояснення. За результатами службового розслідування встановлено обставини поведінки позивача під час несення служби 28.04.2024.

Зокрема, встановлено, що під час виконання службових обов`язків позивач вступав у тривалу розмову із заявницею, поводив себе неконтрольовано, допускав висловлювання, що не відповідали вимогам професійної етики, а о 21:32:04 на відеозаписі зафіксовано неодноразове використання позивачем нецензурної лексики. Крім того, на відеозаписі зафіксовано продовження розмови у вульгарній формі та використання електронної сигарети у місці загального користування.

Суд зазначає, що наведені обставини підтверджуються безпосереднім технічним засобом фіксації, а не лише поясненнями інших працівників поліції.

За таких обставин суд вважає доведеним факт порушення позивачем вимог службової дисципліни та правил професійної етики.

При цьому суд враховує, що відповідно до пунктів 1, 6, 7, 10 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції інспектора, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 №5217, інспектор поліції під час несення служби зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, поважати та дотримуватися прав і свобод людини і громадянина, під час спілкування з громадянами дотримуватися правил поведінки та професійної етики, професійно виконувати свої службові обов`язки та постійно підтримувати авторитет Національної поліції України.

Отже, поведінка позивача, яка виразилася у використанні нецензурної лексики та неналежній поведінці під час виконання службових обов`язків, не може розцінюватися виключно як емоційність спілкування, оскільки безпосередньо суперечить установленим для поліцейського вимогам щодо дотримання професійної етики, належної поведінки та поваги до громадян.

Доводи позивача про те, що його поведінка була зумовлена емоційним станом та не спричинила негативних наслідків, не спростовують самого факту порушення службової дисципліни. Для встановлення складу дисциплінарного проступку достатньо встановлення протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, яка полягає, зокрема, у порушенні службової дисципліни або вимог, установлених законодавством для поліцейських.

Щодо обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 3 ст.13 Дисциплінарного Статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції

Суд приймає до уваги, що обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 21.12.2018 року по справі №805/623/16-а, від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, від 22.03.2019 року у справі 804/676/18, від 22.11.2019 року у справі 826/6107/18, від 31.03.2020 року у справі 806/2492/16, від 25.06.2020 року у справі №2240/2329/16.

В даному випадку суд приймає до уваги, що відповідачем під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховано характер проступку, попередню поведінку позивача, її ставлення до служби, а відтак застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення, як сувора догана, суд вважає обґрунтованим.

При цьому сувора догана є видом дисциплінарного стягнення, прямо передбаченим Дисциплінарним статутом Національної поліції України. Враховуючи встановлений характер дисциплінарного проступку, спосіб його вчинення, обставини події та те, що порушення були допущені позивачем саме під час виконання службових обов`язків, суд не вбачає підстав вважати застосоване до нього дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани явно неспівмірним.

Суд також враховує, що дисциплінарна комісія встановила не лише факт неналежної поведінки позивача, а й конкретні порушення вимог законодавства та внутрішніх нормативних актів, які регламентують діяльність поліцейського. У висновку службового розслідування наведено правову кваліфікацію встановлених дій та зазначено конкретні положення законодавства, посадової інструкції та інших нормативних актів, вимоги яких були порушені позивачем.

За таких обставин суд доходить висновку, що наказ Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 24.05.2024 №276 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" прийнятий уповноваженою посадовою особою, на підставі та у спосіб, передбачені законодавством, а наказ від 27.06.2024 №65 "Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення" прийнятий за наявності встановленого дисциплінарного проступку та з дотриманням установленої процедури.

Таким чином, доводи позивача щодо протиправності оскаржуваних наказів свого підтвердження під час розгляду справи не знайшли, а матеріалами справи підтверджено правомірність їх прийняття.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів від 24.05.2024 №276 та від 27.06.2024 №65 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем - не доведено, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області (вул.Шевченка, буд.315-А, м.Харків, 61033, код ЄДРПОУ 40108646), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Начальник Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Стрижак Альона Олегівна (вул.Шевченка, буд.315-А, м.Харків, 61033) про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов