Court ruling № 140197739, 29.09.2026, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/18254/26

УХВАЛА

29 вересня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Грекової К.М.,

розглянувши у судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕСМІКС про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕСМІКС до Одеської митниці про визнання протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500000/2026/000013/2 від 12.06.2026, №UА500000/2026/000015/2, №UА500000/2026/000014/2 від 15.06.2026; визнання протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UА500500/2026/000459 від 12.06.2026, №UА500500/2026/000461, №UА500500/2026/000462 від 15.06.2026.

Ухвалою суду від 30.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

28.09.2026 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕСМІКС надійшла заява про забезпечення позову, у прохальній частині якої заявник просить суд заборонити Одеській митниці до закінчення розгляду справи №420/18254/26 по суті та набрання рішення суду по справі законної сили переховувати надану ТОВ «ТЕСМІКС» по митним деклараціям №26UA500500020885U2 від 15.06.2026, №26UA500500020887U0 від 15.06.2026р., №26UA500500020572U9 від 13.06.2026 фінансову гарантію у сумі 2 632 682,79 грн. з рахунку Одеської митниці до Державного бюджету України у якості митних платежів.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення заяви від 28.09.2026 про забезпечення позову заявник зазначив, що виникає ситуація коли платник податків для випуску товарів у вільний обіг надає фінансову гарантію грошовими коштами, а після скасування рішення про коригування митної вартості у судовому порядку отримує право на повернення надмірно сплаченої суми ПДВ лише в якості показника на його рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, використання якого законодавчо обмежено певними цілями. Отже, як вказала представник позивача, платник податків після доказування у судовому порядку протиправності прийнятого органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів, а отже встановлення факту відсутності підстав для надання фінансової гарантії у вигляді грошових коштів, після перерахування коштів наданої гарантії до держбюджету, буде позбавлений використати власні кошти на свій розсуд, зокрема, повернути на поточний рахунок платника податків в установі банку, чи для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава, чи для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

24.09.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника товариства.

Представник відповідача заперечував у судовому засіданні проти забезпечення позову у справі, вказавши, що сам факт перерахування коштів до Державного бюджету України жодним чином не позбавляє позивача можливості їх подальшого повернення та не свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективне поновлення його прав.

Частиною 1 ст.150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно із ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч.1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведених норм вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Предметом позову є рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500000/2026/000013/2 від 12.06.2026, №UА500000/2026/000015/2, №UА500000/2026/000014/2 від 15.06.2026 та картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UА500500/2026/000459 від 12.06.2026, №UА500500/2026/000461, №UА500500/2026/000462 від 15.06.2026.

При цьому, суд зазначає, що протиправність оскаржуваних рішень не є очевидною та підлягає доведенню в ході розгляду даної адміністративної справи, а тому, задоволення заяви про забезпечення позову у даному випадку шляхом заборони відповідачу до закінчення розгляду справи по суті та набрання рішення суду по справі законної сили переховувати надану ТОВ «ТЕСМІКС» по митним деклараціям №26UA500500020885U2 від 15.06.2026, №26UA500500020887U0 від 15.06.2026р., №26UA500500020572U9 від 13.06.2026 фінансову гарантію у сумі 2 632 682,79 грн. з рахунку Одеської митниці до Державного бюджету України у якості митних платежів, буде вирішенням судом позовних вимог по суті та виходом за межі підстав для забезпечення позову, які передбачені ст. 151 КАС України.

В той же час, суд не встановив достатніх підстав для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернулася до суду.

Водночас ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову. Адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Між тим, суд вважає за необхідне зазначити, що протиправність прийняття оскаржуваного рішення повинна бути встановлена в ході розгляду даної справи.

Суд вважає, що зазначені позивачем в якості підстав для забезпечення позову обставини не можуть бути розцінені в якості передумов для вжиття забезпечувальних заходів, а задоволення заяви про забезпечення позову на підставі викладених обставин буде суперечити вищевказаним принципам адміністративного судочинства.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання та такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, на даній стадії розгляду справи суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову є такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 150-154,156, 248, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕСМІКС від 28.09.2026 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку визначеному ст.295 та п.15.5 розділу VII КАС України.

Суддя К.О. Танцюра