Court ruling № 140194445, 28.09.2026, Volyn District Administrative Court

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у роз`ясненні судового рішення

28 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6154/25 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смокович В.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Машевська Любов Андріївна, в інтересах позивача ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач), звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 , яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати поточної індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження ним військової служби з 01.01.2015 по 28.02.2018, без застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, згідно з «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 поточну індексацію грошового забезпечення за період проходження ним військової служби з 01.01.2015 по 28.02.2018, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, згідно з «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахування та не виплаті ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення у розмірі 3789,72 грн за період проходження служби з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 12.05.2025, розрахованої відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 індексацію різницю грошового забезпечення у розмірі 3789,72 грн за період проходження служби з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 12.05.2025, розрахувавши її відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 , яка полягає у не проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця: щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення позивачу за період проходженням ним військової служби з 30.01.2020 по 12.05.2025 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме: з 30.01.2020 по 31.12.2020 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020; з 01.01.2021 по 31.12.2021 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021; з 01.01.2022 по 31.12.2022 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022; з 01.01.2023 по 31.12.2023 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023; з 01.01.2024 по 31.12.2024 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2024; з 01.01.2025 по 12.05.2025 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2025; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення: щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704: за період проходження позивачем військової служби від 30.01.2020 по 31.12.2020 - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"; за період проходження позивачем військової служби від 01.01.2021 по 31.12.2021 - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"; за період проходження позивачем військової служби від 01.01.2022 по 31.12.2022 - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"; за період проходження позивачем військової служби від 01.01.2023 по 31.12.2023 - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"; за період проходження позивачем військової служби від 01.01.2024 по 31.12.2024 - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"; за період проходження позивачем військової служби від 01.01.2025 по 12.05.2025 - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2025 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 , яка полягає у неврахуванні поточної індексації та індексації різниці грошового забезпечення в розмірі 3789,72 грн під час нарахування та виплати позивачу ОСОБА_1 , одноразових грошових допомог для оздоровлення, нарахованих та виплачених відповідачем у травні 2015 року, у вересні 2016 року у жовтні 2017 року, у травні 2018 року, у травні 2019 року, у серпні 2020 року, у жовтні 2021 року, у травні 2022 року, у червні 2024 року; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 провести перерахування та здійснити доплату ОСОБА_1 одноразових грошових допомог для оздоровлення, нарахованих та виплачених відповідачем у травні 2015 року, у вересні 2016 року , у жовтні 2017 року, у травні 2018 року, у травні 2019 року, у серпні 2020 року, у жовтні 2021 року, у травні 2022 року, у червні 2024 року, з урахуванням при визначенні їхнього розміру поточної індексації грошового забезпечення за 2015, 2016, 2017 роки та індексації різниці грошового забезпечення у розмірі - 3789,72 грн за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024, враховуючи раніше виплачені суми, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого обчислені одноразові грошова допомоги на оздоровлення за 2020-2025 роки - грошового забезпечення, розрахованого відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразових грошових допомог для оздоровлення за 2020-2025 роки - з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для визначення їхнього розміру грошового забезпечення, розрахованого відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, враховуючи раніше виплачені суми, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у цій справі, позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з визначенням базового місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року та зобов`язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум та з одночасною компенсацією при цьому сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та 01.01.2024 по 31.12.2024 індексації грошового забезпечення відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов`язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та 01.01.2024 по 31.12.2024 індексацію грошового забезпечення відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у фіксованій величині 3 789,72 грн в місяць, з урахуванням виплачених сум та з одночасною компенсацією при цьому сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не включення індексації грошового забезпечення, розрахованої із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та індексації грошового забезпечення за 01.03.2018 по 31.12.2022 та 01.01.2024 по 31.12.2024, виходячи з фіксованої величини 3 789,72 грн, до складу грошового забезпечення, з якого були обчислені та виплачені ОСОБА_1 до складу одноразової грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2022 та 2024 роки та зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату позивачу одноразові грошові допомоги для оздоровлення за 2016-2022 та 2024 роки з врахуванням поточної індексації грошового забезпечення, розрахованої із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, індексації грошового забезпечення за 01.03.2018 по 31.12.2022 та 01.01.2024 по 31.12.2024 та з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 30.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем та премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем та премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і, начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На адресу суду 18.09.2026 надійшла заява представника ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у цій справі.

Вказана заява обґрунтована тим, що сторона позивача, ознайомившись із розрахунками нарахованих сум, здійснених на виконання рішення не погоджується із правильністю їх здійснення.

Уважає, що відповідач вчиняє дії спрямовані на те, що на його переконання резолютивна частина рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.09.2024, викликає труднощі в її розумінні або передбачає двояке тлумачення і дає йому право без ухвалення рішення суду про зміну способу виконання, самостійно змінювати спосіб виконання рішення і зменшити суму належних позивач виплат.

Інакше, як за допомогою рішення суду позивач не має можливості вплинути на рішення відповідача щодо невірного тлумачення ним резолютивною частини рішення суду від 25.09.2024. Крім суду ніхто не наділений повноваженнями роз`яснити, що рішення суду підлягає виконанню в повному обсязі, а перерахунок окладу та нарахування індексації-різниці є взаємопов`язаними, але окремими складовими належного виконання судового рішення. Лише суд може чітко розписати, чи мав право відповідач самостійно та без звернення до суду припиняти нарахування індексації різниці з 30.01.2020.

Згідно із частиною третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки рішення суду від 29.09.2025 у цій справі було ухвалено за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а необхідності у розгляді питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи суд не вбачає, тому заяву про роз`яснення судового рішення розглянуто в порядку письмового провадження.

Заява про роз`яснення судового рішення не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Аналіз положень статті 254 КАС України дає підстави дійти висновку про те, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.02.2019 у зразковій справі №806/3265/17.

Тобто, роз`яснення рішення суду це засіб виправлення формальних недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності судового рішення, викладення рішення суду у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

До такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 18.10.2018 у справі №823/867/16, від 21.08.2018 у справі №803/3805/15 тощо. Касаційний суд відмовив у задоволенні заяв про роз`яснення судового рішення, виходячи з того, що із зазначених заявниками мотивів звернення не вбачалося зв`язку між порушеними питаннями та змістом винесеного рішення. Тобто заявники не вказали, у чому саме полягає нечіткість, незрозумілість останнього та неточність формулювань, застосованих в рішенні суду, та що викликає труднощі у розумінні його змісту. Верховний Суд підкреслив необхідність чіткого визначення в заяві про роз`яснення судового рішення, у чому саме полягає незрозумілість його змісту; які формулювання викликають труднощі у його розумінні або виконанні.

Суд зазначає, що в мотивувальній частині рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у цій справі зазначено усі обставини та мотиви, з яких суд виходив при винесенні останнього, і положення законодавства, яким він керувався з огляду на об`єкт порушеного права. У резолютивній частині рішення чітко та зрозуміло визначено зобов`язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та 01.01.2024 по 31.12.2024 індексацію грошового забезпечення відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у фіксованій величині 3 789,72 грн в місяць, з урахуванням виплачених сум та з одночасною компенсацією при цьому сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Вказане рішення суду містить чіткий та обґрунтований висновок по суті заявлених вимог та не передбачає його двоякого тлумачення.

Зі змісту заяви про роз`яснення рішення суду вбачається, що позивач по суті оспорює правильність здійснення в/ч НОМЕР_1 перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , тобто фактично порушує питання щодо способу та механізму виконання судового рішення, а не його неясності, тобто фактично просить роз`яснити порядок виконання судового рішення, що не стосується роз`яснення судового рішення в розумінні статті 254 КАС України.

За таких обставин, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 не підлягає роз`ясненню, оскільки є зрозумілим, не містить будь-яких положень щодо яких можуть виникнути суперечності стосовно їх розуміння або неоднозначне тлумачення при виконанні. Мотиви прийнятого рішення і тим більше незгода з судовим рішенням учасника судового провадження не є підставою для його роз`яснення в порядку статті 254 КАС України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про роз`яснення ухваленого ним рішення від 29.09.2025.

Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.І. Смокович