Court ruling № 140177582, 29.09.2026, Balakliia District Court of Kharkiv Oblast

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/2927/24 № 6/610/51/2026м. Балаклія29 вересня 2026 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

судді: Стригуненка В.М.

за участю

секретаря: Ворони І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду,

в с т а н о в и в:

Відповідно до статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В судове засідання 03.06.2026 заявник не з`явилася, про його дату, час та місце повідомлялась належним чином за вказаним нею у її заяві та зареєстрованою адресою місця проживання (а.с. 149-150), про причини неявки не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності не подала, про відкладення судового засідання не просила.

У поштовому повідомленні проставлено відмітку, що адресат відсутній за повідомленою нею суду та зареєстрованою адресою місця проживання.

Повідомлена 14.04.2026 про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить отримане судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи у підсистемі "Електронний суд" (а.с. 130), представник заявника в судове засідання 03.06.2026 також не з`явилася, про причини неявки не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності не подала, про відкладення судового засідання не просила.

У зв`язку з неявкою сторони заявника судове засідання відкладено на 10.30 год 04.08.2026.

В судове засідання 04.08.2026 заявник повторно не з`явилася, про його дату, час та місце повідомлялась належним чином за вказаним нею у її заяві та зареєстрованою адресою місця проживання (а.с. 159-160), про причини неявки не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності не подала, про відкладення судового засідання не просила.

У поштовому повідомленні проставлено відмітку, що адресат відсутній за повідомленою нею суду та зареєстрованою адресою місця проживання.

Повідомлена 05.06.2026 про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить отримане судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи у підсистемі "Електронний суд" (а.с. 157), представник заявника в судове засідання 04.08.2026 також не з`явилася, про причини неявки не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності не подала, про відкладення судового засідання не просила.

У зв`язку з неявкою сторони заявника судове засідання відкладено на 10.30 год 29.09.2026.

В судове засідання 29.09.2026 заявник втретє не з`явилася, про його дату, час та місце повідомлялась належним чином за вказаним нею у її заяві та зареєстрованою адресою місця проживання (а.с. 185-186), про причини неявки не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності не подала, про відкладення судового засідання не просила.

У поштовому повідомленні проставлено відмітку, що адресат відсутній за повідомленою нею суду та зареєстрованою адресою місця проживання.

Отже, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність заявника за вказаною ним адресою вважається днем вручення їй судової повістки.

Повідомлена 28.08.2026 про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить отримане судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи у підсистемі "Електронний суд" (а.с. 181), представник заявника в судове засідання 29.09.2026 також не з`явилася, про причини неявки не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності не подала, про відкладення судового засідання не просила.

Таким чином, сторона заявника три рази підряд належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання у встановленому законом порядку.

Окрім того, на сайті судової влади, який перебуває у загальному доступі, є список судових справ, призначених до розгляду.

Звернувшись до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду, сторона заявника без поважних причин не користується своїми процесуальними правами та не виконує процесуальні обов`язки, визначені ст. 43, 44 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно, відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 44 ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під «добросовісністю» необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (Рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" № 3236/03 від 03.04.2008 року).

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ята статті 223 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом цих вимог процесуального закону правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки позивача (заявника), яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка без поважних причин, а також за умови, що він був належним чином повідомлений, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача (заявника) про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (заявника).

Верховний Суд у своїй постанові від 28.03.2023 у справі № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21) зробив висновок, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач (заявник) насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

На підставі викладеного, керуючись ст. 257 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

1)Заяву залишити без розгляду.

2)Роз`яснити заявнику право повторного звернення до суду з аналогічними вимогами.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя Стригуненко В.М.