№ 140165145, 28.09.2026, Zviahel City and District Court of Zhytomyr Oblast (until 25.04.2025 - Novohrad-Volynskyi City and District Court of Zhytomyr Oblast)

У Х В А Л А

Іменем України

Справа № 285/5667/26

провадження № 1-кс/0285/915/26

28 вересня 2026 року м. Звягель

Слідчий суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

клопотання слідчого Слідчого відділу Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_6 ,

погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою? ?

відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Кам`янече Новоархангельського району Кіровоградської області, жителя в АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, внесеногодо Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026060530000492 від 10.09.2026 (далі - ЄРДР),

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий звернулась до суду з клопотанням, в якому просила застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Із клопотання слідує, що 10 вересня 2026 року приблизно о 02 год. 00 хв. ОСОБА_4 діючи умисно за попередньою змовою з іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану по всій території України на невстановленому на даний час автомобілі прибув до домоволодіння АДРЕСА_2 , в якому проживають ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та зайшовши у двір, шляхом злому вхідних дверей намагалися проникнути до вказаного житлового будинку.

У цей час ОСОБА_7 , прокинувшись від стороннього шуму, у вікно побачила на території свого домоволодіння невідомих осіб чоловічої статі, які незаконно намагаються проникнути до її будинку, після чого покликала свого чоловіка - ОСОБА_8 . Останній, з метою самозахисту, тримаючи в руках кухонного ножа, відчинив двері будинку та побачив на порозі невідомих осіб чоловічої статі. Після того як ОСОБА_4 та інші невстановлені особа були виявлені власниками житлового будинку, один із них, перебуваючи біля вхідних дверей та тримаючи в руках предмет, зовні схожий на пістолет, направив його в бік ОСОБА_8 та здійснив три постріли, два з яких влучили останньому в обидва передпліччя, а третій в область грудної клітини. Після здійснення пострілів та спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ОСОБА_4 та інші невстановлені особи залишили місце вчинення злочину та втекли у невідомому напрямку.

Таким чином, ОСОБА_4 та інші невстановлені особи, не довели свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки після проникнення до житлового будинку були виявлені його власниками, у зв`язку з чим змушені були припинити свої злочинні дії та залишити місце події, не заволодівши чужим майном, тобто ОСОБА_4 та інші невстановлені особи не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

26.09.2026 в порядку ст. 208 КПК України, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

27.09.2026 винесено постанову про зміну попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення.

27.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.

Метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 4 ст. 185КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, пояснив, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти переліченим ризикам.

В судовому засіданні ОСОБА_4 не заперечив відносно обрання запобіжного заходу при цьому частково заперечив свою причетність до інкримінованого йому діяння. Захисник просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Встановлено, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 4 ст. 185КК України, відомості про які внесено до ЄРДР за №12026060530000492 від 10.09.2026 в рамках якого 27.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч.1 ст.177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню.

Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б могли переконати об`єктивного, неупередженого спостерігача у тому, що відповідна особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини та практика Європейського суду з прав людини наголошує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, при цьому, ризик переховування особи від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначено в законі (рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011). Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина.

Сукупність матеріалів судової справи, наданої суду стороною обвинувачення під час розгляду зазначеного клопотання, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_4 підозрюється.

Безумовно, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (справа Європейського суду «Ілійков проти Болгарії»).

У клопотанні слідчий вказував на існування ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме можливості підозрюваного ОСОБА_4 : 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що обґрунтовується тяжкістю кримінального правопорушення та те, що останній після скоєння злочину покинув місце його скоєння та втік за межі Житомирської області; 2) незаконно впливати на потерпілих та свідків, що обумовлений тим, що підозрюваний особисто знайомий із рядом свідків у даному кримінальному провадженні, а отже має реальну можливість встановлювати з ними контакт та впливати на їх поведінку шляхом умовлянь, переконання, психологічного тиску або іншого незаконного впливу; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення, що обґрунтовується тим, що відносно ОСОБА_4 , у суді перебувають обвинувальні акти за обвинуваченням останнього в участі у злочинних угрупованнях, а також тяжких та особливо тяжких злочинах (розбійні напади, вимагання), існує обґрунтована загроза вчинення нових злочинів.

Ураховуючи суть, характер та тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , яке відноситься до категорії тяжкого злочину, покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (позбавлення волі на строк від 5 до 8 років), стадію досудового розслідування, обставини, передбачені ст. 178 КПК, відомості про особу підозрюваного, який не має місця роботи, легальних джерел доходу, наявність достатніх даних вважати, що в його діях/поведінці існують ризики переховування від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення і оголошення йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , докази, на які посилається у клопотанні прокурор, вважаю, що на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід, як взяття під варту, зможе дієво запобігти ризикам, встановленим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу.

В поданомуклопотаннідоведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а тому воно підлягає до задоволення.

Водночас, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п.1-3 ч.5 ст.194 КПК України, що є необхідним та достатнім для запобігання реалізації встановлених ризиків, гарантувати дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки та забезпечення виконання покладених на нього обов`язків у разі внесення такого розміру застави, в межах строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст.131, 132, 178, 179, 181, 193-196, 205, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.

Визначити строк дії даної ухвали - до 25.11.2026 включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA 758201720355229001500000277, код 26278626, МФО 820172 в ДКС України, м. Київ.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю або суд.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду на першу вимогу;

- не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_1 ), без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-х місячний строк дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали доручити Звягельському РВП ГУНП в Житомирській області.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та передати для виконання Звягельському РВП ГУНП в Житомирській області.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним у той же строк з дня вручення йому копії ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1