Court ruling № 140161688, 29.09.2026, Yavoriv District Court of Lviv Oblast

Справа № 944/2931/26

Провадження №2/944/2366/26

УХВАЛА

/про зупинення провадження у справі/

29.09.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судових засідань Шандрук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 26.05.2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд по суті на 06.07.2026 року.

04.06.2026 року представник відповідача Зозуля А.В. подав заяву про зупинення провадження у справі згідно п.2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1 на даний час є мобілізованим та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою форми №5 від 06.03.2026 року №213, яку долучає до вказаної заяви.

02.07.2026 року представник позивача Міньковська А.В. через систему «Електронний суд» подала заперечення на заяву сторони відповідача про зупинення провадження у справі. В обґрунтування заперечення зазначає, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України є наказ по особовому складу щодо заявника, виданий, відповідно до пункту 12 вказаного Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. З матеріалів справи вбачається, що відповідач мобілізований до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), про що свідчить довідка Форми 5. Інших доказів на підтвердження проходження військової служби у відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України відповідачем не надано. Одночасно позивач зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку. За таких обставин підстави для зупинення провадження відсутні.

Увхалою суду від 06.07.2026 року витребувано з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) інформацію з підтверджуючими документами, про те, чи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , призваний на військову службу за мобілізацією та на даний час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .

16.07.2026 року на ухвалу суду надано відповідь військовою частино НОМЕР_1 , згідно якої солдат ОСОБА_1 перебуває у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 та наразі перебуває в районі виконання бойового завдання. На підтвердження надають копії витягів з наказів.

Зважаючи на те, що всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши наведені у клопотанні аргументи та додані до нього документи, заперечення сторони позивача, дійшов висновку, що провадження у справі підлягає зупиненню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 210 ЦПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3, 4-1 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.251, п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У постанові від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого: з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Відповідно до копії Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №60 від 01.03.2026 року, солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації з 01.03.2026 року. Відповідно до копії Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №124 від 02.05.2026 року, солдат ОСОБА_1 прибув 02.05.2026 року в район ведення воєнних (бойових) дій для виконання особою службових (спеціальних) обов`язків.

Враховуючи факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, що є об`єктивною обставиною, яка перешкоджає участі ОСОБА_1 у розгляді даної цивільної справи, а також відсутність беззастережної волі військовослужбовця ОСОБА_1 щодо продовження розгляду справи, свідчать про існування обставин, які відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі.

Із врахуванням наведеного, клопотання представника відповідача підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Таким чином, після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто припинення перебування відповідача на військовій службі, останній зобов`язаний повідомити про це суд.

Керуючись ст.ст. 247, 251, 253, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України

п о с т а н о в и в:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зозулі Андрія Васильовича про зупинення провадження у справі задовольнити.

Провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зупинити до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомити суд про припинення обставини, що стали підставою для зупинення провадження у справі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Суддя Кондратьєва Н.А.