Court ruling № 140160921, 29.09.2026, Mykolaiv District Court of Lviv Oblast

Провадження №2-о/447/173/26 Справа №447/3572/26

У Х В А Л А

29.09.2026 Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Павлів В.Р., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Управління соціального захисту населення Новороздільської міської ради Стрийського району Львівської області, про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, -

встановив:

28.09.2026 представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Тарасенко Л.Л. через систему «Електронний суд» звернувся у Миколаївський районний суд Львівської області із заявою, у якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним з моменту набрання рішенням суду законної сили. Встановити строк дії рішення суду про визнання недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , два роки, з моменту набрання рішенням суду законної сили. Призначити опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матір, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того просить залучити до участі у справі як заінтересовану особу (орган опіки і піклування) Управління соціального захисту населення Новороздільської міської ради. Витребувати медичні документи та іншу інформацію.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі встановлено, що вказана заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати, у тому числі, і загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви.

Перевіривши матеріали заяви, судом встановлено, що така не відповідає вимогам, передбаченим Цивільним процесуальним кодексом України, виходячи з такого.

Відповідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Водночас заявником зазначених вимог не виконано.

Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, а згідно з ч. 1 ст. 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Однак, у порушення ч. 3 ст. 297, ч. 1 ст. 298 ЦПК України заявником не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого останній не здатний усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, а містяться лише відомості про його загальний стан.

При цьому слід зазначити, що згідно з аналізом вимог ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю не лише особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, але і її адвоката, участь якого є обов`язковою (ч. 5 ст. 293, ст. 299 ЦПК України).

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Також відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно з ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше як за поданням органу опіки та піклування. Тобто нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.

Для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

З наведеного вбачається, що вирішенню питання опікунства передує встановлення ряду обставин щодо можливості призначення особи опікуном та обов`язкова згода цієї особи на призначення її опікуном.

Так, особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву з клопотанням перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Питання про призначення опікуна може бути вирішене судом за наявності відповідного подання органу опіки та піклування щодо кандидатури опікуна, однак у матеріалах заяви ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, в якій остання, просить суд вирішити питання призначення опікуном ОСОБА_2 його матір ОСОБА_1 , таке подання органу опіки та піклування чи докази звернення з даного приводу до органу опіки і результати розгляду такого звернення відсутні.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Окрім того, позовна заява містить перелік документів, які заявник просить витребувати у медичних закладах, де на лікуванні перебував ОСОБА_2 . Проте, у порушення вимог частини 2 статті 84 ЦПК України, адвокатом не зазначено доказів на підтвердження того, що особа не може самостійно отримати ці докази, та не надано доказів на підтвердження неможливості їх отримання самостійно.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин вважаю, що позовну заяву, необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків у відповідності до ч. 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Управління соціального захисту населення Новороздільської міської ради Стрийського району Львівської області, про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Копію ухвали надіслати заявнику - для відома та виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Павлів В. Р.