Decision № 140147643, 25.09.2026, Domanyvka District Court of Mykolaiv Oblast

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/724/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 вересня 2026 р.с-ще Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кащака А.Я.,

за участю секретаря судового засідання Куш О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селища Доманівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

08.06.2026 року до Доманівського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява представника ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» - адвоката Журова Є.Є., сформована в системі «Електронний суд», відповідно до якої просив стягнути з ОСОБА_1 суму виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 141349,13 грн. Також просив стягнути судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що 16.04.2025 року між ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу №228574568, відповідно до умов якого забезпеченим транспортним засобом є Daewo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну третьої особи складає 250000 грн.

02.12.2025 року у м. Києві по вул.Євгенія Харченка,42-54 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Daewo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Kia Cerato, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Так, відповідач ОСОБА_1 , своїми діями вчинив адміністратвине правопорушення передбачене ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП. Внаслідок зазначеної ДТП було пошкоджено транспортний засіб Kia Cerato, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Зазначене підтверджується постановою Дарницького районного суду міста Києва від 18.12.2025 року у справі №753/26653/25.

Власник пошкодженого транспортного засобу Kia Cerato, реєстраційний номер НОМЕР_2 , звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» із заявою про страхове відшкодування та іншими документами передбаченими Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та які є необхідними для прийняття Страховиком рішення про здійснення страхової виплати.

Відповідно до страхового акту №333554/1/2025 від 13.02.2026 р., розрахунку суми страхового відшкодування №333554/1 від 30.01.2026 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки Kia Cerato, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 141349,13 грн.

В порядку виконання зобов`язань за Договором №228574568, ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» виплатило на рахунок ОСОБА_4 суму страхового відшкодування згідно страхового акту №333554/1/2025 від 13.02.2026 року у розмірі 141349,13 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №3238 від 13.02.2026 року.

Таким чином, сума яка повинна бути відшкодована ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» - складає 141349,13 грн.

Зазначені обставини слугували підставою для звернення до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Доманівського районного суду від 17.06.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, у позовній заяві просив провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, вважається належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, судова кореспонденція повернулась до суду з відміткою"адресат відсутній".

З огляду на положення ст.128 ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином сповіщений про день і час розгляду справи. Відповідач правом відзиву не скористався та будь яких клопотань до суду не надав.

Враховуючи вказані факти, згоду представника позивача, що викладена у її письмовому клопотанні, суд вважає за можливе відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Крім того, враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

На підставі ст.ст. 274, 276 ЦПК України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 13, 81, 89 ЦПК України передбачено: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що 16.04.2025 між ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу № 228574568, строк дії якого з 17.04.2025 по 16.04.2026 . Відповідно до умов полісу, ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну на одну потерпілу особу - обумовлено 250 000грн. Забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Daewo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

02.12.2025 о 18-24 год у м.Києві на вул.Харченка, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Daewo Lanos д.н.з, НОМЕР_3 , під час руху недотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом Kia Cerato, д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , що зупинилась попереду на заборонений сигнал світлофора. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.13.1 ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

На момент вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Внаслідок зазначеної ДТП було пошкоджено транспортний засіб Kia Cerato, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 18.12.2025 у справі №753/26653/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст.130 , ст.124 КУпАП.

З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована позивачем згідно із полісом, потерпіла особа ОСОБА_4 , власник т/з Kia Cerato, реєстраційний номер НОМЕР_2 , звернулась до позивача із заявою про страхове відшкодування, про що свідчить наявна копія заяви.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Kia Cerato, реєстраційний номер НОМЕР_2 , була визначена на підставі протоколу технічного огляду, звіту №57003 про оцінку вартості (розміру)збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, ремонтної калькуляції від 02.12.2025 року, розрахунку №333554/1 суми страхового відшкодування, відповідно до яких склала 141349.13 грн.

13.02.2026 позивачем було складено страховий акт про здійснення страхового відшкодування на користь потерпілої особи ОСОБА_4 .

13.02.2026 позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок потерпілої особи за пошкоджений транспортний засіб Kia Cerato, реєстраційний номер НОМЕР_2 у сумі 141349,13 грн, шляхом переказу суми страхового відшкодування за банківськими реквізитами, зазначеними у заяві про страхове відшкодування.

Згідно із підпунктом «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за завдані збитки.

Згідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначені правовідносини регулюються ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 933, 1191 ЦК України.

Відповідно до п.1ч.1ст.26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані, зокрема, з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової (регламентної) виплати у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи зменшується на суму отриманого потерпілою особою (особою, яка має право на отримання відшкодування) від особи, відповідальної за шкоду, чи від іншої особи відшкодування (компенсації), здійсненого (здійсненої) у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. Компенсація витрат особи, відповідальність якої застрахована, або іншої особи, яка здійснила таке відшкодування (компенсацію), здійснюється на умовах та в порядку, визначених статтею 35цього Закону.

Відповідно до п.1ч.1ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страхова(регламентна)виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті.

Відповідно п.п. а, в п.1 ч.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до: особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо:

а) така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції;

в) така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тлумачення частини другої статті 1187 ЦК України свідчить про те, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином за загальним правилом обов`язок відшкодувати майнову шкоду покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача. Зазначене правило підлягає застосуванню також у випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки.

На підставіч.1ст.1191ЦКУкраїни та ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у позивача виникло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

При застосуванні наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Отже, відносини між ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» та ОСОБА_1 у цій справі регулюються правилами статті 1191 ЦК України та статті 37 Закону України «Про страхування». Позивач, як страховик винної особи, виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Таким чином, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, перейшло право зворотної вимоги (регрес) до ОСОБА_1 як особи, відповідальної за завдані збитки, на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

За таких обставин відповідно до умов договору страхування та ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а отже відповідач зобов`язаний компенсувати на користь позивача суму виплаченого страхового відшкодування в сумі 141349,13 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

У заяві про розподіл судових витрат позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн.

Що стосується вимоги про стягнення 30000 грн. витрат на правничу допомогу, то суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (§80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (§95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена зокрема в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, складність даної справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, обсяг робіт виконаних адвокатом, обсяг наданих послуг, значимість спору для сторін, а також те, що всі обставини справи були встановлені при розгляді справи без участі представника позивача, суд вважає, що витрати, понесені позивачем на правничу допомогу в розмірі 30000,00 гривень є завищеними та неспівмірними до складності справи та виконаних адвокатом робіт.

За таких обставин, суд вбачає підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача та, виходячи з засад розумності, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 77-80, 89, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 22868348, адреса місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул.Велика Васильківська, будинок 102, реквізити рахунку позивача в банку: IBAN: НОМЕР_5 , відкритий в АТ «ОКСІ БАНК») матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 141349 (сто сорок одна тисяча триста сорок дев`ять) гривень 13 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 22868348, адреса місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул.Велика Васильківська, будинок 102, реквізити рахунку позивача в банку: IBAN: НОМЕР_5 , відкритий в АТ «ОКСІ БАНК») судові витрати у виді судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 кпійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків для подання апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу або заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Позивач: Привате акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», місце знаходження м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102, код ЄДРПОУ: 22868348.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення складено та підписано 29.09.2026р.

Головуючий суддя А.Я. КАЩАК