Decision № 140143979, 28.09.2026, Uman City and District Court of Cherkasy Oblast

Справа №705/5291/26

2/705/3907/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулось до Уманського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.06.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту №9158790 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов цього договору ТОВ «Авентус Україна» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 12 000 грн строком на 360 днів, а відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами. ТОВ «Авентус Україна» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та перерахувало відповідачу кредитні кошти у розмірі 12 000 грн на її платіжну картку. В подальшому ОСОБА_1 збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 14 000 грн. Відповідач своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів у повному обсязі не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість.

03.03.2026 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №03032026, за умовами якого Клієнт відступив Факторові право грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідному Реєстрі Боржників, включаючи право вимоги до відповідача за кредитним договором №9158790 від 17.06.2025.

Відповідно до Реєстру Боржників від 03.03.2026 та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 03.03.2026 до Договору факторингу №03032026, до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 44 800 грн, з яких: 14 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 23 800 грн - заборгованість за процентами, 7 000 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду із цим позовом заборгованість відповідача за кредитним договором не погашена. При цьому позивач заявляє до стягнення лише частину заборгованості, а саме тіло кредиту та проценти за користування кредитом у загальній сумі 37 800 грн (14 000 грн - тіло кредиту, 23 800 грн - проценти), не заявляючи до стягнення штрафні санкції у розмірі 7 000 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 37 800 грн та судові витрати в розмірі судового збору 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою Уманського міськрайонного районного суду Черкаської області від 04.08.2026 року було відкрито провадження у справі, вирішено цивільну справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Одночасно сторонам було роз`яснено, що відповідно до частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також зазначено строки подання такого клопотання.

Відповідачу направлено копію ухвали рекомендованим повідомленням. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу ОСОБА_1 повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.

Станом на день винесення рішення відзив від відповідача на позовну заяву не надходив.

Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 17.06.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №9158790 на суму 12 000 грн.

Відповідно до умов договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. 1.3. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 12 000 гривень. Тип кредиту кредит. 1.4. Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів.

Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

В подальшому 18.06.2025 року ОСОБА_1 збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 14 00 грн.

На виконання умов Кредитного договору, 17.06.2025 та 18.06.2025 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальні платіжні рішення" на платіжну картку № НОМЕР_1 відповідача.

Згідно інформації АТ «Універсал Банк»», яка надана на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 та 17.06.2025 по її рахунку було зарахування коштів на суму 12 000 грн., 18.06.2025 було зарахування на суму 2 000 грн. Також додано виписку по рахунку.

Відповідач самостійно обрала час для ознайомлення з правилами, після чого добровільно, без будь якого примусу чи тиску, виявила бажання отримати кредитні кошти. З цією метою вона пройшла процедуру реєстрації на веб-сайті Кредитодавця, здійснила ідентифікацію та верифікацію особи, надавши свої персональні ідентифікаційні дані.

В подальшому, керуючись положеннями правил, відповідач самостійно обрала бажані умови кредитування, зокрема суму й строк та продовжила реєстрацію на веб-сайті Кредитодавця. Під час першого етапу реєстрації на веб-сайті шляхом проставлення відповідної відмітки вона підтвердив надання згоди на обробку персональних даних, вказала особисті засоби зв`язку, створила пароль доступу до Особистого кабінету.

Після проходження першого етапу реєстрації кредитодавець направив відповідачу вказаними засобами зв`язку код (одноразовий ідентифікатор). За результатами цього сформувалося електронне повідомлення кредитодавцю. Відповідач, ввівши отриманий код у відповідне поле на сайті, підтвердила свою особу та волевиявлення на укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що при його укладенні позичальником було вказано значну за обсягом і інформативністю кількість особистих даних, зокрема прізвище, ім`я та по батькові, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податку, адреса реєстрації та місця фактичного проживання, номер мобільного, та електронна адреса.

Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Авентус Україна» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого відповідачу були перераховані кошти.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за вищевказаним кредитним договором.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

03.03.2026 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу №03032026, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором

Вказує, що станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 44 800 грн, яка складається з: 14 000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 23 800 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 7 000 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

При цьому позивач вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляється, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 37 800 грн.

Доказів сплати ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» підлягають до задоволення.

Згідно платіжної інструкції №51396 від 29 липня 2026 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до задоволення, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Позивач просив стягнути із відповідача на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження факту надання адвокатом правничої допомоги у зв`язку із розглядом цієї справи, разом із позовною заявою до суду надані слідуючі документи:

- копія договору про надання правової допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, укладеним між Адвокатським бюро "Тимошенко та Партнери" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ";

- додаткова угода до договору №25771567874 від 25.05.2026;

- копія акту прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026 до договору про надання правничої допомоги згідно договору №20/01/26-02 від 20.01.2026.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, відсутністі клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень.

Керуючись статтями 509, 526, 530, 610, 625,1054, 1055 ЦК України, статтями 133, 141, 259, 263-265, 268, 274,354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) заборгованість за договором №9158790 від 17.06.2025 у розмірі 37 800 гривень (тридцять сім тисяч вісімсот гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 грн.

Копію рішення направити сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко