Court ruling № 140142644, 22.09.2026, Rivne City Court of Rivne Oblast

Справа № 569/2075/26

1-кп/569/1097/26

УХВАЛА

22 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника адвокат ОСОБА_5 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22026180000000007 від 19.01.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-3, ч. 1 ст. 114-1 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-3, ч. 1 ст. 114-1 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

До початку суд судового засідання власника майна ОСОБА_8 подав клопотання про скасування арешту майна, який був накладений відповідно до ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23.12.2024, а саме: мобільний телефон марки "iPhone 12" з чохлом чорного кольору, який було вилучено в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 та повернення майна власнику. Клопотання обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування у рамках вказаного кримінального провадження ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23.12.2024 було накладено арешт на належний йому мобільний телефон. У кримінальному провадженні він допитаний в якості свідка. Будь-якого статусу уу даному кримінальному провадженні не має. Вказаний арештований мобільний телефон органом досудового розслідування оглянутий, жодних ознак, які б характеризували його, як речовий доказ, у відповідності до ст. 98 КПК України - немає, а тому телефон підлягає поверненню його власнику.

Крім того, власник майна ОСОБА_9 подав клопотання про скасування арешту майна, який був накладений відповідно до ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 03.12.2024, а саме: Трудову книжку ОСОБА_9 та матеріали його особової справи. Клопотання обґрунтовує тим, що 29.11.2024 під час проведення обшуку за адресою: м. Рівне, вул. В. Червонія, 39, оф. 26 (за місцем здійснення діяльності адвоката ОСОБА_4 ), було вилучено його особисте майно. Ухвалою ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 03.12.2024 на вказане майно було накладено арешт, а саме пункту 40 переліку вилученого майна, арешт накладено на папку з особовими справами працівників ТОВ "Західноукраїнський коледж "Полісся", у складі якої місяться його особисті речі, а саме Трудова книжка ОСОБА_9 та матеріали його особової справи. Вказує, що він не є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, а вилучена трудова книжка є його особистою приватною власністю, яка не є знаряддям чи предметом злочину, не містить на собі його слідів і не може бути використана як речовий доказ. на даний час потреба в її арешті повністю відпала, а її утримання протиправно обмежує його трудові права. Вилучені документи є його особистою річчю та жодним чином не належать до предмета кримінального правопорушення.

Просив відмовити в задоволенні клопотання власника майна ОСОБА_8 , оскільки мобільний телефон є речовим доказом та має доказове значення у даному кримінальному провадження. Щодо клопотання ОСОБА_9 про скасування арешту майна вказав, що дійсно 29.11.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 вилучено папку з особовими справами працівників ТОВ "Західноукраїнський коледж "Полісся", у складі якої місяться Трудова книжка ОСОБА_9 та матеріали його особової справи. Папку з особовими справами викладачів та студентів ТОВ "Західноукраїнський коледж "Полісся" визнано речовим доказом та поміщено до поліетиленого мішка білого кольору, опечатано паперовою биркою з відтиском печатки "для пакетів №1 СВ УСБУ в Рівненській області. Не заперечував щодо повернення трудової книжки ОСОБА_9 , однак просив відмовити у задоволенні клопотання в частині матеріалів особової справи ОСОБА_9 , яка має доказове значення у справі.

Заслухавши доводи та обґрунтування сторін обвинувачення та захисту, дослідивши клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Водночас положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із аналізу норми ст. 174 КПК вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що в межах цього провадження ухвалою слідчого судді від 23.12.2024 накладено арешт на майно, яке було вилучене 18.12.2024 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки "iPhone 12" з чохлом чорного кольору, встановивши заборону власнику чи будь-якій іншій особі, на відчуження, розпорядження та користування арештованим майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні. Метою його накладення було забезпечення збереження речових доказів.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вказане майно, на яке ухвалою слідчого судді було накладено арешт визнано речовим доказом. Прокурор вказав, що має намір використовувати вказану річ для підтвердження обставин кримінального правопорушення.

Оцінюючи доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення, суд вважає, що на даний час не відпала потреба у збереженні вказаного майна як речового доказу, арешт вищезазначеної речі необхідний для забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні та необхідності їх дослідження під час судового слідства, а скасування арешту може призвести до їх пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та інших негативних наслідків, що можуть зашкодити подальшому проведенню судового розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування арешту, тому слід відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Щодо клопотання ОСОБА_9 про скасування арешту майна, то суд виходить з наступного.

Згідно ч.ч. 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, небезпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від зазначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи, зокрема, право на заробітну плату.

Так, суд зазначає, що попри активне впровадження електронної трудової книжки, паперовий документ залишається чинним і використовується як додаткове джерело інформації. Оскільки процес повного перенесення даних до електронних реєстрів триває, наявність коректно оформленої трудової книжки дозволяє уникнути непорозумінь при підтвердженні стажу, зокрема у ситуаціях, коли відомості в електронній системі є неповними, помилковими або відсутніми. Для внесення даних до електронних трудових книжок, необхідним є наявність такої в оригіналі, оскільки не всі дані можуть бути перенесені автоматично.

Крім того, відповідно дот ст. 47 КзПП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 48 КзПП України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загально-обов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Роботодавець на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

З аналізу вищезазначених статей, вбачається що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Паперова трудова книжка є власністю працівника та повинна зберігатись у працівника. Вона підтверджує трудову діяльність і стаж, а з 2021 року вся інформація дублюється в електронному реєстрі ПФУ.

В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 03.12.2024 накладено арешт на майно, яке було вилучене 29.11.2024 під час обшуку за адресою: м. Рівне, вул. В. Червонія, 39, оф. 26, а саме: папку з особовими справами працівників ТОВ "Західноукраїнський коледж "Полісся" ( ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , копії паспорту ОСОБА_15 , копії паспорту ОСОБА_16 ). Судом встановлено, що у складі папки з особовими справами працівників ТОВ "Західноукраїнський коледж "Полісся" міститься Трудова книжка ОСОБА_9 .

Таким чином, враховуючи викладене, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, зокрема, ОСОБА_9 , суддя вважає доведеним заявником ОСОБА_9 , що на теперішній час, в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для часткового задоволення клопотання представника в частині скасування арешту з майна, , яке було вилучене 29.11.2024 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме трудової книжки ОСОБА_9 .

При цьому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування арешт в частині матеріали особової справи ОСОБА_9 , тому слід відмовити у задоволенні клопотання в цій частині.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 170, 174, 372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_8 про скасування арешту майна відмовити.

Клопотання власника майна ОСОБА_9 задовольнити частково.

Зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 повернути трудову книжу ОСОБА_9 , яку поміщено до поліетиленого мішка білого кольору, опечатано паперовою биркою з відтиском печатки "для пакетів №1 СВ УСБУ в Рівненській області, в якому знаходяться папки з особовими справами викладачів та студентів ТОВ "Західноукраїнський коледж "Полісся", пакет з документами ТОВ "Західноукраїнський коледж "Полісся", документи щодо права власності на ТОВ "Західноукраїнський коледж "Полісся".

В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_17