Decision № 140142597, 25.09.2026, Rivne City Court of Rivne Oblast

Справа № 569/20169/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

секретар судового засідання Литвиненко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про споживчий кредит №101944357 від 28 червня 2024 року у загальному розмірі 83 926 грн 78 коп., а також судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначає, що 28 червня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №101944357, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 15 000 грн. Договір укладено в електронній формі шляхом реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, ознайомлення з умовами кредитування та підписання договору одноразовим ідентифікатором 179778. На виконання умов договору ТОВ «Мілоан» перерахувало кредитні кошти у розмірі 15 000 грн на платіжну картку відповідача. Однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Згідно з наданим позивачем розрахунком загальний розмір заборгованості становить 83 926 грн 78 коп., з яких: 14 385 грн - заборгованість за тілом кредиту; 440 грн - заборгованість за комісією; 61 601 грн 78 коп. - заборгованість за процентами; 7 500 грн - заборгованість за неустойкою та/або іншими платежами, нарахованими у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання. 26 листопада 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги, зокрема, до відповідача за Договором про споживчий кредит №101944357 від 28 червня 2024 року.

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача та витребувано в АТ «ПУМБ» інформацію щодо належності банківської картки з маскованим номером НОМЕР_1 та зарахування на неї 15 000 грн від ТОВ «Мілоан».

24 вересня 2026 року представником відповідача ОСОБА_2 подано письмові пояснення, у яких позовні вимоги не визнає. Посилається на недоведеність укладення відповідачкою Договору №101944357 від 28 червня 2024 року. Зазначає, що позивачем не надано електронного оригіналу договору і технічних даних, які б підтверджували отримання та використання саме відповідачем одноразового ідентифікатора 179778. Також не надано доказів належності відповідачу номера телефону, на який направлявся одноразовий ідентифікатор. Окрім цього, відповідач заперечує належність їй платіжної картки з маскованим номером НОМЕР_1 , на яку перераховано 15 000 грн, та зазначає про суперечності між випискою з особового рахунку і відомістю ТОВ «Мілоан» щодо здійснених платежів. Також посилається, що в одному з розрахунків позивачем зазначено процентну ставку 0,01% на день, тоді як фактичний розмір щоденного нарахування відповідає ставці 1,4 %. Вважає безпідставним включення до заборгованості 7 500 грн штрафних та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання під час дії воєнного стану.

Представник позивача в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.06.2024 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 101944357.

Відповідач та Кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «179778».

Згідно з умовами Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 15000.00 грн. 1.3. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 28.06.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. 1.44. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 08.06.2025 (дата остаточного погашення заборгованості). 1.5. Загальні витрати Позичальника за кредитом складають 56198.00 грн. Денна процентна ставка складає: (56198.00 грн. / 15000.00 грн.) / 345 днів х 100% - 1.096. Орієнтовна реальна річна процентна дорівнює 6248.41 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 71198 грн.00 коп.

Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі 15000 визначеній Кредитним договором, що підтверджується Платіжним дорученням №91854869, а також випискою АТ «ПУМБ» від 11.09.2026 року.

Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору № 101944357 від 28.06.2024 року визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з наданим позивачем розрахунком загальний розмір заборгованості становить 83 926 грн 78 коп., з яких: 14 385 грн - заборгованість за тілом кредиту; 440 грн - заборгованість за комісією; 61 601 грн 78 коп. - заборгованість за процентами; 7 500 грн - заборгованість за неустойкою та/або іншими платежами, нарахованими у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання.

26 листопада 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги, зокрема, до відповідача за Договором про споживчий кредит №101944357 від 28 червня 2024 року.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.610, 611 ЦК України).

За положеннями ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Всупереч умовам Договору відповідач не виконала свого зобов`язання. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки позивача, ані на рахунки первісного кредитора.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 76426 грн. 78 коп., з яких: 14 385 грн - заборгованість за тілом кредиту; 440 грн - заборгованість за комісією; 61 601 грн 78 коп. - заборгованість за процентами.

Щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 7500 грн суд зазначає наступне.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і він діє і на даний час.

Таким чином, враховуючи, що позивачем нараховано неустойку за невиконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором у сумі 7500 грн. у період дії воєнного стану, що суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

Відтак загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 76426 грн. 78 коп., з яких: 14 385 грн - заборгованість за тілом кредиту; 440 грн - заборгованість за комісією; 61 601 грн 78 коп. - заборгованість за процентами.

Доводи відповідача про те, що вона не укладала кредитний договір, суд відхиляє, оскільки факт укладення договору в електронній формі та його підписання одноразовим ідентифікатором «179778» підтверджується матеріалами справи. Крім того факт надання кредитних коштів у розмірі 15 000 грн підтверджується платіжним дорученням та інформацією АТ «ПУМБ». При цьому відповідачем не надано належних доказів того, що зазначені кошти були отримані іншою особою.

Доводи відповідача щодо неправильності розрахунку заборгованості суд також відхиляє, оскільки наданий позивачем розрахунок узгоджується з умовами кредитного договору та іншими доказами у справі. Зазначені відповідачем платежі на загальну суму 4741,69 грн були враховані при визначенні заборгованості, що підтверджується залишком тіла кредиту 14 385 грн та комісії 440 грн. Доказів здійснення інших платежів або неврахування позивачем фактично сплачених сум відповідачем не надано. Посилання відповідача на те, що після відступлення права вимоги заборгованість за процентами збільшилася на 38 666,88 грн, саме по собі не свідчить про неправильність розрахунку, оскільки перехід права вимоги не припиняє кредитного зобов`язання та не позбавляє нового кредитора права нараховувати передбачені договором платежі. Таким чином, відповідач не надала належних і допустимих доказів, які б спростовували визначений позивачем розмір заборгованості в частині тіла кредиту, комісії та процентів.

Також суд вважає необґрунтованими, доводи відповідача щодо непідтвердження переходу права вимоги до позивача, оскільки набуття позивачем права вимоги підтверджується договором відступлення права вимоги №114-МЛ/Т від 26.11.2026 року та Реєстром боржників, які містять відомості щодо відповідача та суми кредитного зобов`язання.

Таким чином, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, наявність та розмір заборгованості, а також набуття позивачем права вимоги за вказаним зобов`язанням. Водночас підстав для стягнення нарахованої неустойки в розмірі 7 500 грн судом не встановлено.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України, визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

У зв`язку із частковим задоволенням позову (91,06%) на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 2424,38 грн судового збору.

Частинами 1 та 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107, укладений 01 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», детальний опис наданих послуг та акт наданих послуг правової (правничої) допомоги на суму 8000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Слід зазначити, що звернення до суду з позовами про стягнення боргу за кредитним договору носить масовий характер. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат. Витрати на послуги адвоката в розмірі 8000,00 грн. за даною справою фактично за складання позовної заяви є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт.

Беручи до уваги вимоги ч.ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення даного позову, дотримуючись принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача до 2000,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 264-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості в розмірі 76426 грн. 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2424 грн. 38 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 28.09.2026 року.

Суддя Харечко С.П.