Court ruling № 140142417, 29.09.2026, Reshetylivka District Court of Poltava Oblast

єдиний унікальний номер справи 546/1130/26

номер провадження 2/546/994/26

УХВАЛА

про залишення позову без руху

29 вересня 2026 року м. Решетилівка

Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Зіненко Ю.В., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

21 серпня 2026 року представник позивача Мохир Ярослав Вікторович звернувся до Решетилівського районного суду Полтавської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно з відповіддю Виконавчого комітету Решетилівської міської ради місце проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя, дослідивши матеріали справи, доходить наступних висновків.

Положеннями частини першої статті 177 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Положеннями частини сьомої статті 43 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

На підтвердження виконання вимог частини першої статті 177 ЦПК України позивач до позову додав докази направлення копії позову з додатками ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 .

Водночас у документах, доданих до позову, зокрема в кредитному договорі, адреса ОСОБА_1 зазначена: АДРЕСА_3 .

Отже, стороною позивача всупереч вимогам частини першої статті 177 ЦПК України до позовної заяви не було додано доказів надсилання ОСОБА_1 копій поданих до суду документів у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 43 ЦПК України.

Водночас суддя звертає увагу, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Також частиною четвертою статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позову була додана платіжна інструкція № СЦ00135959 від 19 серпня 2026 року, згідно з якою ТОВ «Споживчий центр» сплатило судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Водночас 23 вересня 2016 року канцелярією Решетилівського районного суду Полтавської області видана довідка, зі змісту якої встановлено, що судовий збір у розмірі 2662,40 грн за платіжною інструкцією № СЦ00135959 від 19 серпня 2026 рокууже був зарахований у справі № 546/1007/26.

Як встановлено з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2025 року, яка того ж дня набрала законної сили, постановлено повернути позовну заяву ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (справа № 546/1007/26).Питання повернення судового збору вищевказаною ухвалою суду не вирішувалося.

Слід зазначити, що Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05 серпня 2021 року у справі № 160/5879/20.

Окрім того, у постанові від 13 лютого 2019 року Верховний Суд у справі №1540/3297/18 встановивши, що на підтвердження доказів сплати судового збору позивачем при поданні позовної заяви у цій справі було подано платіжне доручення від 16.05.2018 № 707, яке раніше позивач додавав до первісної позовної заяви у справі № 815/2416/18, та суд повернув позовну заяву у останній справі, дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно вказали, що повторно поданий той же платіжний документ про сплату збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви.

Суддею встановлено, що на підтвердження сплати судового збору у даній справі до позову була долучена платіжна інструкція № СЦ00135959 від 19 серпня 2026 року.

Водночас судом встановлено, що зазначена платіжна інструкція № СЦ00135959 від 19 серпня 2026 рокутакож долучалося позивачем на підтвердження сплати судового збору у справі № 546/1007/26.

Таким чином, позивачем згідно з платіжною інструкцією № СЦ00135959 від 19 серпня 2026 рокусплачений та зарахований судовий збір у межах розгляду іншої цивільної справи. Тому платіжне доручення не може бути враховане як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, так як судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.

Таким чином, ТОВ «Споживчий центр» при зверненні до суду з даним позовом не сплатило у даній справі судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з положеннями частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Даний позов надійшов до суду в електронній формі 23 вересня 2026 року та його ціна становить 3960,00 грн.

Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЙС» необхідно сплатити 2662,40 грн судового збору за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м.Решетилів/22030101 ;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255;

банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

рахунок отримувача: UA978999980313181206000016606;

код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Тобто, у порушення вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви не було додано документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі, встановленому законом.

Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного суддя вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши стороні позивача час для усунення виявлених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 175-177, 185, 258-260, 353-355 ЦПК України, суддя

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання даної ухвали.

У випадку, якщо зазначені недоліки не будуть усунуті в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Зіненко