Court ruling № 140142313, 28.09.2026, Shevchenkivskyi District Court of Poltava City (until 25.04.2025 - Oktyabrskyi District Court of Poltava City)

Дата документу 28.09.2026Справа № 554/13421/26 Провадження № 1-кс/554/11453/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 в порядку ст. 303 КПК України, щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно заяви від 05.09.2026 року,

встановив:

14.09.2026 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави надійшла скарга ОСОБА_3 в якій вона просить зобов`язати уповноважену особу ТУ ДБР у м. Полтаві внести відомості до ЄРДР за її заявою від 05.09.2026 року про вчинення кримінальних правопорушень.

Скаргу обґрунтовано тим, що 08.09.2026 року на електронну пошту ТУ ДБР у м. Полтаві надійшла заява ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень суддею Індустріального районного суду міста Харкова з посадовими особами апарату суду. Однак у встановлені статтею 214 КПК України строки відомості до ЄРДР не внесено, досудове розслідування не розпочато.

Зі змісту заяви про вчинення кримінальних правопорушень від 05.09.2026 року вбачається, що заявниця пов`язує можливе вчинення кримінальних правопорушень із реєстрацією та автоматизованим розподілом цивільної справи № 644/7255/26, яка перебуває у провадженні Індустріального районного суду міста Харкова за її позовом до КЗ «Харківська обласна філармонія» про захист трудових прав, пов`язаних, зокрема, зі звільненням, поновленням на роботі та стягненням належних їй виплат. Заявниця зазначає, що має статус викривача корупції, а загальна сума заявлених нею у цивільній справі майнових вимог перевищує 500 000 грн.

За твердженням заявниці, під час реєстрації зазначеної цивільної справи працівниками апарату суду було неправильно визначено її спеціалізацію: замість категорії спорів, що виникають із трудових правовідносин, справі присвоєно категорію, пов`язану з відшкодуванням шкоди та спонуканням виконати або припинити певні дії. На її переконання, така категоризація була здійснена умисно з метою зміни кола суддів, які могли брати участь в автоматизованому розподілі справи, та впливу на результат такого розподілу. Заявниця посилається на те, що 01.09.2026 року було задоволено заяву про відвід попереднього головуючого судді, однак при проведенні повторного автоматизованого розподілу того ж дня спеціалізацію справи, яку вона вважає неправильною, змінено не було.

У заяві наведено власний техніко-математичний аналіз звіту про повторний автоматизований розподіл від 01.09.2026 року. Заявниця звертає увагу на розміри числових інтервалів, коефіцієнти навантаження суддів та виключення частини суддів із розподілу і стверджує, що судді ОСОБА_4 було сформовано числовий інтервал, який становив 50 % загального пулу випадкових чисел, після чого випадкове число 2360 потрапило саме до цього інтервалу. Такі показники заявниця розцінює як результат ручного коригування параметрів АСДС та незаконного втручання в алгоритм автоматизованого розподілу.

На думку заявниці, зазначені дії були вчинені за попередньою змовою працівниками Індустріального районного суду міста Харкова. Зокрема, керівнику апарату суду ОСОБА_5 вона приписує організацію відповідних дій та надання вказівок підлеглим; діловоду ОСОБА_6 внесення до системи неправильної спеціалізації справи; провідному інспектору ОСОБА_7 участь у проведенні та оформленні повторного автоматизованого розподілу. Суддю ОСОБА_4 заявниця вважає учасником таких дій у зв`язку з прийняттям справи до провадження та незаявленням самовідводу після її автоматизованого визначення головуючою.

На підтвердження системного, на її думку, характеру таких дій заявниця наводить відомості про автоматизований розподіл інших судових справ в Індустріальному районному суді міста Харкова у 20232026 роках, порівнює спеціалізації справ, коефіцієнти навантаження суддів, розміри числових інтервалів та підстави виключення окремих суддів із розподілу. На підставі власного аналізу цих відомостей вона робить висновок про існування тривалої узгодженої практики втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду.

Викладені обставини заявниця кваліфікує як незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, вчинене за попередньою змовою групою осіб, зловживання владою або службовим становищем та приховування кримінального правопорушення. Стверджувану шкоду вона пов`язує, зокрема, з ризиком необ`єктивного розгляду її цивільної справи та розміром заявлених у ній майнових вимог понад 500 000 грн. У зв`язку з цим заявниця просить внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати досудове розслідування, надати їй витяг з ЄРДР, визнати потерпілою, а також провести комп`ютерно-технічне дослідження АСДС та перевірити системні журнали й інші електронні дані, пов`язані з автоматизованими розподілами справ.

У судове засідання ОСОБА_3 не з`явилася. Надала заяву про розгляд скарги у її відсутність.

Слідчий, прокурор до суду не з`явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України обов`язок щодо внесення відомостей до ЄРДР виникає у разі отримання заяви чи повідомлення, яке містить відомості про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 (провадження № 51-4229км20) зазначив, що після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення з огляду на їх зміст підлягає перевірці достатність даних, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Отже, підставою для початку досудового розслідування є не саме по собі зазначення заявником певної статті КК України, а повідомлення конкретних обставин, які об`єктивно можуть свідчити про кримінально каране діяння.

Аналізуючи зміст заяви ОСОБА_3 від 05.09.2026 року саме за таким критерієм, слідчий суддя встановив, що висновок заявниці про незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду ґрунтується передусім на здійсненому нею самостійно техніко-математичному аналізі звітів автоматизованого розподілу, співвідношенні коефіцієнтів навантаження суддів, розмірів виділених їм числових інтервалів та результатів генерації випадкового числа.

Так, заявниця вважає, що формування для судді ОСОБА_4 числового інтервалу, який становив 50 відсотків загального пулу випадкових чисел, саме по собі є наслідком ручного коригування параметрів системи, зміни відомостей у базі даних та заздалегідь спланованого спрямування цивільної справи конкретному судді.

Водночас відображення у звіті певних коефіцієнтів, числових інтервалів та результату автоматизованого розподілу не є тотожним установленню факту несанкціонованого втручання в систему. З наведених заявницею відомостей не вбачається фактичних даних про конкретний випадок несанкціонованого доступу до АСДС, здійснення конкретною особою операції зі зміни програмного забезпечення, конфігураційних параметрів чи відомостей бази даних, часу такої операції, облікового запису, з якого вона була проведена, або інших цифрових слідів, які б об`єктивно засвідчували відповідне втручання.

Натомість твердження про «ручне переписування SQL-показників», «хакерське втручання», штучне коригування коефіцієнтів та програмування результату розподілу є висновками, які сама заявниця робить за результатами порівняння математичних показників, наведених у звітах АСДС.

Показовим є й те, що у самій заяві ОСОБА_3 просить у межах майбутнього кримінального провадження провести комп`ютерно-технічну експертизу, вилучити та дослідити серверні журнали, SQL-логи, конфігураційні файли та інші електронні дані саме з метою встановлення факту їх можливої модифікації та осіб, які могли її здійснити. Отже, обставини, які заявниця в заяві одночасно характеризує як уже доведений факт втручання, фактично пропонується встановити в майбутньому за допомогою слідчих дій та експертного дослідження.

За змістом кримінального закону незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду передбачає, зокрема, умисне внесення неправдивих чи несвоєчасне внесення відомостей, несанкціоновані дії з інформацією або інше втручання в роботу відповідної системи. Тому для висновку про наявність обставин, які можуть свідчити про таке кримінальне правопорушення, недостатньо самої незвичності чи, на переконання заявника, математичної нелогічності результату розподілу без наведення об`єктивних даних про фактичне вчинення хоча б однієї з відповідних дій.

Не підтверджує доводи заявниці і її посилання на ухвалу Індустріального районного суду міста Харкова від 01.09.2026 року як на судове рішення, яким нібито було встановлено факт фальсифікації спеціалізації справи та дефект автоматизованого розподілу.

Із тексту зазначеної ухвали у справі № 644/7255/26 вбачається, що суд, розглядаючи заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_8 , не встановив обставин, які вказували б на сумнів щодо неупередженості або об`єктивності судді. Відвід було задоволено з метою забезпечення довіри до суду та усунення у сторони можливих сумнівів щодо неупередженості судді. Ухвала не містить висновків про фальсифікацію спеціалізації справи, незаконне втручання в АСДС, підроблення вихідних даних чи вчинення працівниками апарату суду кримінального правопорушення.

Таким чином, заявницею зміст цього судового рішення фактично інтерпретовано ширше, ніж установлено самим судом, а факт задоволення відводу не може розцінюватися як підтвердження кримінально протиправного втручання в автоматизовану систему.

Щодо тверджень про вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб слідчий суддя враховує, що така форма спільного вчинення кримінального правопорушення передбачає попередню, тобто до початку кримінального правопорушення, домовленість двох або більше осіб про його спільне вчинення.

Однак наведений у заяві розподіл ролей між керівником апарату суду, діловодом, провідним інспектором та суддею є сформульованою самою заявницею версією подій. У заяві не наведено конкретних фактичних відомостей про спілкування між зазначеними особами, зміст будь-яких домовленостей, надання незаконних вказівок, спільне планування втручання в систему або інші обставини, які б об`єктивно вказували на існування попередньої домовленості про спільне вчинення кримінального правопорушення.

Сам по собі факт виконання працівниками апарату суду різних службових функцій, пов`язаних із реєстрацією та рухом однієї судової справи, а суддею процесуальних повноважень після автоматизованого визначення її головуючою, не свідчить про наявність між цими особами попередньої злочинної змови.

Не містить заява й достатніх фактичних даних про можливе зловживання владою або службовим становищем. Відповідний склад кримінального правопорушення передбачає умисне використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для себе або іншої фізичної чи юридичної особи та настання передбачених кримінальним законом наслідків.

Твердження ОСОБА_3 про те, що дії працівників суду вчинялися «в інтересах» відповідача у цивільній справі, не супроводжуються відомостями про те, у чому конкретно полягала неправомірна вигода, яку відповідні особи мали намір одержати для себе чи іншої особи, яким чином вона мала бути одержана та які фактичні обставини свідчать про наявність саме такої мети.

Посилання заявниці на суму позовних вимог понад 500 000 грн також не підтверджує настання тяжких наслідків від дій працівників суду. Ціна цивільного позову характеризує обсяг заявлених позивачем вимог, але не є розміром шкоди, заподіяної їй унаслідок автоматизованого розподілу судової справи. Заява не містить відомостей про фактичне позбавлення ОСОБА_3 зазначеної суми саме внаслідок дій названих нею осіб та про причинний зв`язок між результатом розподілу справи і такою майновою шкодою.

Припущення про те, що передача справи судді ОСОБА_4 була спрямована на ухвалення в майбутньому незаконного рішення на користь відповідача, так само не є відомостями про вже заподіяну майнову шкоду, оскільки ґрунтується на прогнозуванні заявницею можливого результату розгляду цивільної справи.

Не наведено у заяві й конкретних фактичних обставин, які могли б свідчити про заздалегідь не обіцяне приховування кримінального правопорушення. Саме по собі прийняття суддею автоматично розподіленої їй справи до провадження та незаявлення самовідводу не свідчать про приховування кримінального правопорушення за відсутності об`єктивних даних про достовірну обізнаність судді щодо вчинення конкретного тяжкого чи особливо тяжкого злочину та конкретних дій, спрямованих на його приховування.

При цьому слідчий суддя не вирішує питання про правильність визначення категорії цивільної справи № 644/7255/26, не оцінює правильність математичного алгоритму автоматизованого розподілу, не встановлює законність чи незаконність службових дій працівників Індустріального районного суду міста Харкова та не дає оцінки процесуальним рішенням суддів у межах цивільного провадження.

Предметом судового контролю в межах цієї скарги є виключно наявність у заяві від 05.09.2026 року фактичних даних, які можуть об`єктивно свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не перевірка висунутої заявницею версії шляхом проведення слідчих та експертних дій.

У даному випадку наведені ОСОБА_3 відомості про неправильну, на її переконання, категоризацію справи, нерівні числові інтервали автоматизованого розподілу, виключення окремих суддів із розподілу та визначення конкретного головуючого є вихідними даними, з яких заявниця самостійно робить висновок про ручне втручання в програмне забезпечення, зміну SQL-даних, існування попередньої змови та корупційну зацікавленість конкретних службових осіб.

Однак між наведеними у заяві фактичними даними та зробленими заявницею висновками відсутні конкретні об`єктивні відомості про сам факт несанкціонованого втручання, спосіб його здійснення, особу, яка його здійснила, попередню домовленість названих осіб та мету одержання неправомірної вигоди.

Необхідність проведення розслідування не може обґрунтовуватися лише необхідністю відшукати фактичні дані, яких первинне повідомлення про кримінальне правопорушення не містить, з метою перевірки висунутих заявником припущень. Інакше сам висновок заявника про можливе вчинення злочину, не підкріплений фактичними обставинами, автоматично набував би значення достатньої підстави для початку кримінального провадження, що не відповідає критерію, сформульованому ч. 1 ст. 214 КПК України та практикою Касаційного кримінального суду.

За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що заява ОСОБА_3 від 05.09.2026 року містить розгорнуту власну інтерпретацію порядку реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ, математичні розрахунки й припущення заявниці щодо причин отриманих результатів, однак не містить достатніх фактичних даних, які об`єктивно можуть свідчити про умисне незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, попередню змову названих нею осіб, зловживання владою або службовим становищем чи приховування кримінального правопорушення.

Відтак підстав для висновку про допущення уповноваженою особою ТУ ДБР у м. Полтаві бездіяльності, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, у зв`язку з невнесенням відповідних відомостей до ЄРДР не встановлено, а скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 214, 303, 306, 307, 309 КПК України,

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 щодо зобов`язання уповноваженої особи ТУ ДБР у м. Полтаві внести відомості до ЄРДР за її заявою від 05.09.2026 року про вчинення кримінальних правопорушень відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів.

Слідчий суддя ОСОБА_9