Decision № 140140134, 28.09.2026, Kelmentsi District Court of Chernivtsi Oblast

Справа №717/1673/26

Номер провадження 2/717/860/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року селище Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Кудиби З. І.,

секретаря судового засідання Житарюк А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження юридичної особи: м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2; ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») Кудіна А. В. подала до суду позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 73582456 від 14 серпня 2024 р. в розмірі 17 618,91 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 73582456 в електронній формі з використанням електронного підпису.

Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу надано кредит у розмірі 2 000,00 грн строком на 30 днів. Договором передбачено сплату процентів за користування кредитом у розмірі 0,90 % від суми кредиту за відповідний період користування кредитними коштами.

17 серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору № 73582456 від 14 серпня 2024 року, відповідно до умов якої збільшено суму наданого кредиту на 6 000,00 грн. Таким чином, загальний розмір кредитних коштів, наданих відповідачу за вказаним кредитним договором, з урахуванням умов додаткової угоди становив 8 000,00 грн.

Разом із тим відповідач здійснював часткове погашення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим на момент звернення позивача до суду непогашеною залишилася частина основної суми кредиту, а також нараховані відповідно до умов договору проценти та пеня.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 73582456 від 14 серпня 2024 року перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Станом на день звернення до суду загальна сума заборгованості за кредитним договором № 73582456, згідно з розрахунком позивача, становить 17 618,91 грн, яка складається з:

4 870,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

1 051,92 грн заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом;

11 696,99 грн заборгованість за пенею.

Зазначену заборгованість позивач обґрунтовує умовами кредитного договору № 73582456 від 14 серпня 2024 року, додаткової угоди до нього, договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року та розрахунком заборгованості.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором та наявність непогашеної заборгованості, позивач звернувся до суду з цим позовом про її стягнення.

Ухвалою суду від 17 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження. Одночасно судом витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо надходження грошових коштів на рахунок відповідача.

08 вересня 2026 року до суду з АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані судом матеріали.

У судове засідання представник позивача не з`явився, при цьому про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, при цьому про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, а також не подав клопотань, заяв або відзиву на позов.

За таких обставин, відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі статей 280 та 281 ЦПК України суд вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, аналізуючи надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, а також окремо на предмет достатності, належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14 серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено кредитний договір № 73582456, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник повернути отримані кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 2 000,00 грн.

Строк користування кредитом становив 30 днів, тобто до 12 вересня 2024 року включно, а процентна ставка за користування кредитними коштами була встановлена у фіксованому розмірі 0,90 % за кожен день користування кредитом.

17 серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено додаткову угоду до кредитного договору № 73582456 від 14 серпня 2024 року, відповідно до умов якої суму наданого кредиту збільшено на 6 000,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданих відповідачу за цим кредитним договором кредитних коштів становив 8 000,00 грн.

Надалі, 07 жовтня 2024 року, між сторонами укладено додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до якої сторони погодили реструктуризацію погашення заборгованості, що утворилася станом на дату укладення цієї угоди, у розмірі 9 209,00 грн. Відповідно до умов зазначеної угоди погашення вказаної заборгованості позичальник мав здійснювати частинами протягом 120 днів.

26 жовтня 2024 року між сторонами укладено наступну додаткову угоду, якою погоджено реструктуризацію заборгованості, що утворилася станом на дату її укладення, у розмірі 13 285,00 грн. Строк погашення заборгованості визначено тривалістю 180 днів, при цьому її погашення передбачалося здійснювати частинами.

07 листопада 2024 року сторонами укладено додаткову угоду, відповідно до якої погоджено реструктуризацію заборгованості у розмірі 11 707,00 грн, що утворилася станом на дату укладення цієї угоди. Строк погашення заборгованості визначено у 180 днів, із погашенням її позичальником частинами.

19 грудня 2024 року між сторонами укладено додаткову угоду, якою погоджено реструктуризацію заборгованості, що утворилася станом на дату її укладення, у розмірі 12 863,00 грн. Відповідно до умов цієї угоди погашення заборгованості мало здійснюватися позичальником частинами протягом 120 днів.

08 січня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду, відповідно до якої погоджено реструктуризацію заборгованості у розмірі 15 493,00 грн, що утворилася станом на дату укладення цієї угоди. Строк погашення заборгованості визначено у 180 днів, із погашенням її позичальником частинами.

У подальшому відповідач частково погасив заборгованість за кредитним договором, однак взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим після проведених реструктуризацій залишилася непогашена заборгованість.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 73582456 від 14 серпня 2024 року було відступлено позивачу.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Отже, до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 73582456 від 14 серпня 2024 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на день звернення до суду її загальний розмір становить 17 618,91 грн, з яких: 4 870,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 1 051,92 грн заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, 11 696,99 грн заборгованість за пенею.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені за домовленістю сторін, а також ті, що є обов`язковими відповідно до вимог законодавства (стаття 628 ЦК України).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону, звичаїв ділового обороту, а також принципів розумності та справедливості.

Як встановлено судом, спірний кредитний договір укладено в електронній формі.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних і який містить обов`язкові реквізити.

Відповідно до частини першої статті 6 цього Закону електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, що використовується для ідентифікації його автора та підтвердження цілісності документа.

Таким чином, електронний документ, підписаний електронним підписом, є належною формою вираження волі сторін, забезпечує їх ідентифікацію та підтверджує цілісність змісту правочину.

Згідно з частиною першою статті 7 зазначеного Закону оригіналом електронного документа вважається його електронний примірник з обов`язковими реквізитами, зокрема з електронним підписом, який прирівнюється до власноручного підпису відповідно до закону.

Отже, укладення кредитного договору в електронній формі саме по собі не свідчить про його недійсність та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статей 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит у визначений договором строк та сплатити проценти за користування ним у розмірі й порядку, встановлених договором.

Проценти за користування кредитом є платою за користування грошовими коштами кредитора, розмір та порядок сплати яких визначаються умовами договору.

Як убачається з матеріалів справи, умовами кредитного договору № 73582456 передбачено порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами, з яким відповідач погодився під час укладення договору шляхом електронного підтвердження його умов.

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження оспорення умов кредитного договору, а також не заявлено вимог щодо визнання його положень недійсними, що свідчить про прийняття відповідачем умов кредитування, у тому числі щодо порядку та розміру нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Згідно з поданим позивачем розрахунком заборгованість за процентами за користування кредитом становить 1 051,92 грн.

Надані позивачем докази, а саме кредитний договір, додаткові угоди до нього, договір факторингу, розрахунок заборгованості та відомості щодо надання кредитних коштів відповідачу, у своїй сукупності підтверджують виникнення між сторонами кредитних правовідносин, отримання відповідачем кредитних коштів, часткове виконання ним зобов`язань за договором та наявність непогашеної заборгованості.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити грошові кошти, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором у визначений сторонами строк не виконав, отримані кредитні кошти не повернув, унаслідок чого допустив порушення умов договору.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України проценти за договором позики підлягають сплаті у розмірі та порядку, встановлених договором.

З огляду на те, що факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, погодження умов кредитування, у тому числі щодо розміру та порядку нарахування процентів, а також наявність заборгованості за процентами підтверджуються належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 1 051,92 грн.

Щодо вимог позивача в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 11 696,99 грн суд зазначає таке.

З 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Законом України № 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, яким передбачено, що у період дії воєнного стану, а також протягом тридцяти днів після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При цьому неустойка (штраф, пеня), нарахована починаючи з 24 лютого 2022 року, підлягає списанню кредитодавцем.

Аналогічні за змістом положення передбачені пунктом 6? розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких у період дії воєнного стану споживач звільняється від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, зокрема від обов`язку сплати неустойки та інших платежів, пов`язаних із таким простроченням.

Оскільки заявлена до стягнення неустойка у розмірі 11 696,99 грн нарахована у період дії воєнного стану, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині не ґрунтуються на вимогах закону та задоволенню не підлягають.

Враховуючи встановлені обставини справи, досліджені докази та наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 5 921,92 грн, з яких: 4 870,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 1 051,92 грн заборгованість за процентами за користування кредитом. У задоволенні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 11 696,99 грн слід відмовити.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 894,86 грн.

Керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263265, 268, 280289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 73582456 від 14 серпня 2024 р. в розмірі 5 921 (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять одну) гривню 92 копійки та 894 (вісімсот дев`яносто чотири) гривні 86 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з поважних причин.

Повний текст судового рішення складено 28 вересня 2026 року.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, банківські реквізити: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ТАСкомбанк», код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Кудиба З. І.