Court ruling № 140131383, 07.08.2026, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39100/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: не з`явився,

представника власника майна - адвоката: не з`явився,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000002334 від 22.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 189 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке 14 липня 2026 року були вилучені під час проведення обшуку на підставі Ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 справа № 757/34094/26-к, від 23.06.2026, за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою АДРЕСА_1 , із забороною розпоряджання та користування вказаним майном.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025000000002334 від 22.08.2025 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Процесуальне керівництво у даному провадженні доручено групі прокурорів Офісу Генерального прокурора.

В ході досудового розслідування встановлено, що на території Запорізької області діє організована група осіб, учасники якої, використовуючи погрози заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, здійснюють вимагання грошових коштів у особливо великих розмірах з мешканців м. Запоріжжя.

Так, за встановленими даними, 11.08.2025 близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_6 за попередньою змовою та разом із ОСОБА_7 , залучившись підтримкою представників місцевого криміналітету, перебуваючи у парку «Радуга», що у Вознесенському районі м. Запоріжжя, вчинили вимагання із заподіянням тілесних ушкоджень та погрозами застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, грошових коштів у сумі 350 тис. доларів США відносно потерпілого ОСОБА_9 .

В подальшому, зважаючи на те, що потерпілий ОСОБА_9 не має наміру передавати грошові кошти вказаним особам, ОСОБА_6 за попередньою змовою та разом із ОСОБА_7 , а також за участю інших на даний час невстановлених осіб, в період часу з 05.03.2026 по 06.03.2026 організували та таємно викрали майно ТОВ «МІКА-ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 41679900) засновником та керівником якої є ОСОБА_9 , з складських приміщень за адресою м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, 47, а саме професійне холодильне обладнання та навантажувач фронтальний, чим спричинили ТОВ «МІКА-ТРЕЙДИНГ» матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення зазначеного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 володіє транспортним засобом: BMW X7 XDRIVE 40D, 2024 року, чорного кольору, державний номерний знак: НОМЕР_1 .

Так, 14.07.2026 у період часу з 12 год. 48 хв. по 17 год. 45 хв. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 справа № 757/34094/26-к, від 23.06.2026 за фактичним місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук в ході якого серед іншого було виявлено та в подальшому вилучено грошові кошти в загальній сумі 190 065 доларів США, З 000 Євро та 605 520 гривень.

Прокурор вказує, що в матеріалах кримінального провадження міститься достатньо даних, які свідчать, що грошові кошти в загальній сумі 190 065 доларів США, 3000 Євро та 605 520 гривень, відповідають вимогам ст. 98 КПК України, а тому постановою слідчого 14.07.2026 визнано речовим доказом.

Учасники в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином.

Прокурор подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує, просить задовольнити.

Представник власника майна ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 , подав письмові заперечення, в яких зазначив, 14.07.2026 було проведено обшук в межах даного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва по справі № 757/34094/26-к за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті обшуку виявлено та вилучено у ОСОБА_10 грошові кошти у розмірі 594 320 грн, 190 085 доларів та 3000 євро. Представник гласника майна не погоджується з клопотанням слідчого, оскільки вилучені грошові кошти не є речовими доказами у кримінальному пронадженні № 12025000000002334, оскільки набуті власником на законних підставах, не мають жодного відношення до обставин кримінального правопорушення, не є знаряддям вчинення будь-якого злочину. Оскільки гроші мають чітко доведене легальне походження, вони не можуть відповідати критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, а тому не підлягають арешту.

Так , ОСОБА_10 має рідну матір та мала рідного брата ОСОБА_12 , який загинув на війні у 2025 році. ОСОБА_12 тривалий час вважався зниклим безвісти, внаслідок чого його матері нараховувалась його заробітна плата. Відповідно до довідки виданий АТ КБ «ПриватБанк» від 17.07.2026 мати ОСОБА_10 , в період з 29.01.2025 по 23.01.2026, отримала за загиблого сина виплати у загальній сумі 913 696,56 грн. Вищезазначені грошові кошти ОСОБА_13 передала ОСОБА_10 на особисте зберігання оскільки, сім?я хотіла передати ці грошові кошти ОСОБА_14 сподіваючись, що він ще живий та може повернутися. Ці грошові кошти не витрачались.

Також перед тим як ОСОБА_14 почав служити в лавах Збройних Сил України, він передав ОСОБА_10 40 000 доларів США на зберігання до закінчення несення служби, а після демобілізації він мав намір купити собі будинок на ці кошти.

Крім того, ОСОБА_10 відчужила квартиру за адресою: АДРЕСА_2 у розмірі 770 000, 00 грн. що підтверджується договором купівлі-продажу від 09.01.2026 та відчужила особистий транспортний засіб Volkswagen моделі Golf державний номерний знак НОМЕР_2 в розмірі 925 007, 00 грн. що підтверджується договором купівлі-продажу від 26.03.2026.

Крім того, ОСОБА_10 отримала позику від свого знайомого у розмірі 90 000 доларів США, що підтверджується договором позики від 02.02.2026 та розписки самої ОСОБА_10 від 02.02.2026.

Також на зберіганні ОСОБА_10 було 20 000 доларів її особистих коштів.

Продаж квартири, Т3 та отримання позики були зроблені з метою купівлі квартири в м. Києві, оскільки м. Запоріжжя потерпає від постійних обстрілів керованими авіаційними бомбами, ракетами та безпілотними літальними апаратами (БПЛА) з боку російського агресора, у зв?язку з чим ОСОБА_10 хоче переїхати до м. Києва.

Наявні грошові кошти ОСОБА_10 конвертувала в іноземну валюту (долари США та євро), а решту (600 000 грн.) залишила в гривні для здійснення можливих розрахунків в національній валюті.

З вишезизначених доказів є очевидним, що вилучені грошові кошти мають законне походження та не підлягають арешту.

ОСОБА_10 немає ніякого відношення до кримінальних правопорушень в межах кримінального провадження №12025000000002334.

Відтак, у задоволенні клопотання просить відмовити, розгляд проводити без його участі.

Згідно ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою технічних засобів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025000000002334 від 22.08.2025 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Процесуальне керівництво у даному провадженні доручено групі прокурорів Офісу Генерального прокурора.

В ході досудового розслідування встановлено, що на території Запорізької області діє організована група осіб, учасники якої, використовуючи погрози заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, здійснюють вимагання грошових коштів у особливо великих розмірах з мешканців м. Запоріжжя.

Так, за встановленими даними, 11.08.2025 близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_6 за попередньою змовою та разом із ОСОБА_7 , залучившись підтримкою представників місцевого криміналітету, перебуваючи у парку «Радуга», що у Вознесенському районі м. Запоріжжя, вчинили вимагання із заподіянням тілесних ушкоджень та погрозами застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, грошових коштів у сумі 350 тис. доларів США відносно потерпілого ОСОБА_9 .

В подальшому, зважаючи на те, що потерпілий ОСОБА_9 не має наміру передавати грошові кошти вказаним особам, ОСОБА_6 за попередньою змовою та разом із ОСОБА_7 , а також за участю інших на даний час невстановлених осіб, в період часу з 05.03.2026 по 06.03.2026 організували та таємно викрали майно ТОВ «МІКА-ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 41679900) засновником та керівником якої є ОСОБА_9 , з складських приміщень за адресою м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, 47, а саме професійне холодильне обладнання та навантажувач фронтальний, чим спричинили ТОВ «МІКА-ТРЕЙДИНГ» матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення зазначеного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 володіє транспортним засобом: BMW X7 XDRIVE 40D, 2024 року, чорного кольору, державний номерний знак: НОМЕР_1 .

Так, 14.07.2026 у період часу з 12 год. 48 хв. по 17 год. 45 хв. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 справа № 757/34094/26-к, від 23.06.2026 за фактичним місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук в ході якого серед іншого було виявлено та в подальшому вилучено грошові кошти в загальній сумі 190 065 доларів США, З 000 Євро та 605 520 гривень.

Постановою слідчого від 14.07.2026 вилучені грошові кошти було визнано речовим доказом.

Прокурор вказує, що з метою забезпечення збереження речових доказів виникла необхідність в накладенні арешту на вилучені в ході обшуку грошові кошти.

Як визначено у ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Так, на правову підставу для звернення з клопотанням прокурор посилається на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, згідно якого арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вилучене під час обшуку майно є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення що розслідується з наданих слідчому судді матеріалів клопотання не вбачається.

Прокурор не навів у клопотанні та не надав жодного належного і допустимого доказу, що вилучене під час обшуку майно дійсно може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, яке здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 189 КК України.

Відповідно до п.п. 5, 7, 9, 11 «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного суду України та Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 року за № 51/401/649/471/23/125, факт вилучення речових доказів, документів, цінностей та іншого майна (у тому числі предметів і документів, вилучених з обігу) відображається у протоколі слідчої дії. У протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, та щодо кожного такого предмета повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуалізуючі ознаки, а також місце, де відповідний об`єкт був виявлений. Усі вилучені предмети, цінності і документи пред`являються понятим та іншим учасникам слідчої дії. У необхідних випадках зазначені об`єкти упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів (мікрослідів), які є на них, з доданням бірок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої вилучено речі, понятих, слідчого, працівника органу дізнання, прокурора, працівника апарату суду, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається в протоколі.

В порушення вищевказаних вимог, виявлені та вилучені під час обшуку грошові кошти жодним чином не ідентифіковані, у протоколі обшуку та, відповідно, у клопотанні про арешт майна відсутні будь-які відомості про їх серійні номери. Додаток до протоколу містить опис вилучених коштів без їх ідентифікації.

Відтак, прокурором також не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 171 КПК України, оскільки зазначено перелік і види майна, що належить арештувати.

Статтею 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Вказане свідчить, що всупереч доводам прокурора, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна і при вказаних обставинах явно порушуватиметься справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 107, 170, 172, 173, 174, 309, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання Прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000002334 від 22.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 189 КК України- залишити без задоволення.

Ухвала про арешт майна може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1