Decision № 140129621, 14.09.2026, Chernyakhiv District Court of Zhytomyr Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/565/26

Провадження № 2/293/589/2026

14 вересня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.

за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами

ВСТАНОВИВ:

23.04.2026 ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Чайківська Н.М., звернулась Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, за змістом якого просить: визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що згідно запису погосподарської книги №14, особовий рахунок № НОМЕР_1 , позивач є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зареєстрована та проживає за цією адресою.

При зверненні позивача до державного реєстратора Черняхівської селищної ради для реєстрації права власності на вищевказаний житловий будинок, останній 07.04.2026 відмовив у вчиненні відповідної реєстраційної дії з тих підстав, що подані позивачем документи не відповідають вимогам, встановленим ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», через відсутність документу, що підтверджує речове право на земельну ділянку.

Зазначає, що відповідно до повідомлення архівного відділу № Л-185 від 31.03.2026, в протоколах засідань виконавчого комітету та сесій Головинської селищної ради за 1993-1998 роки рішення про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки у приватну власність не виявлено.

Вказує, що у зв"язку з тим, що будинок збудований у 1987 році, право власності на нього набуто в порядку, який існував на час його будівництва, шляхом внесення запису до погосподарської книги.

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської міської ради від 04.03.2026 за № 64, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано.

Оскільки, позивач не має можливості в позасудовому порядку підтвердити своє право власності на належний їй житловий будинок, вона звернулась до суду з позовом про визнання права власності на нього в судовому порядку.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою від 28.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 11 год. 30 хв 02.06.2026 (а.с.38).

02.06.2026 сторони в підготовче судове засідання не з`явились. Представник позивача - адвокат Чайківська Н.М. подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача. Позов підтримує (а.с.44).

Представник відповідача про день та час розгляду справи в суді повідомлений належним чином. Згідно поданої заяви від 06.05.2026 просить розгляд справи проводити за відсутності представника селищної ради, щодо рішення покладається на розсуд суду (а.с.42).

02.06.2026 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 10 год 40 хв 25.06.2026. Такожухвалою від 02.06.2026 суд визнав явку представника Черняхівської селищної ради обов`язковою та зобов`язав відповідача надати для огляду в судовому засіданні оригінал погосподарської книги № 14.

25.06.2026 суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10:00 год. 10.08.2026 (а.с.56).

10.08.2026 судовий розгляд справи відкладено на 14:00 год. 14.09.2026 (а.с.59).

14.09.2026 сторони в судове засідання не з`явились. У матеріалах справи містяться заяви сторін про розгляд справи у їх відсутності та відсутності їх представників. Позивач позов підтримує, відповідач з приводу вирішення позову покладається на розсуд суду.

Враховуючи вище зазначені заяви, суд проводить розгляд справи без участі сторін за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Відповідно до витягу з реєстру Черняхівської територіальної громади №2025/015157975 від 15.10.2025 позивач ОСОБА_1 з 04.05.1987 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Відповідно до виписки із погосподарської книги, виданої Головинським старостинським округом Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області №35 від 03.02.2026 згідно записів погосподарської книги №14, особовий рахунок № НОМЕР_1 власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 облікується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Оригінал погосподарської книги був оглянутий в судовому засіданні.

У технічному паспорті на житловий будинок АДРЕСА_1 значиться рік побудови 1987 (а.с.11-15).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Назімової К.С. №84159254 від 07.04.2026 відмовлено ОСОБА_1 в проведенні державної реєстрації права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відсутній документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, що підтверджується відповіддю з державного архіву №Л-185 від 31.03.2026 (а.с.28).

Із повідомлення архівного відділу Житомирської РДА від 31.03.2026 №Д-185 вбачається, що в протоколах засідання виконавчого комітету та сесій Голосинської селищної ради за 1993-1998 роки рішення про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки у приватну власність не виявлено (а.с.29).

Довідка №64 від 04.03.2026 про наявність (відсутність) зареєстрованого майна, видана Бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради, свідчить про те, що технічна інвентаризація нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 не проводилась. Станом на 31.12.2012 інформація про зареєстроване право власності на вище вказаною адресою на будь-яке нерухоме майно відсутня (а.с.30).

ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових заходів з метою забезпечення реалізації цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом (ст.6 ЦПК України).

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Спосіб захисту порушеного права, відповідно до ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України при зверненні до суду обирається позивачем.

Цей спір виник у зв`язку із неможливістю позивачем зареєструвати право власності на житловий будинок, збудований у 1987 році.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст.329 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 86 ЦК Української РСР право власності це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.

Згідно абзацу 3 п. 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.01.2021 по справі №1540/3952/18 прийшов до висновку про те, що індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 15.10.2020 у справі №623/214/17.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений, зокрема, в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 в справі N303/7555/15-ц (провадження N61-9383св18).

Крім того, згідно з пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.03.2013 N95, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Таким чином, індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, побудовані до 05.08.1992 не належать до самочинного будівництва, якщо їх відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил підтверджується технічним паспортом, складеним за результатами технічної інвентаризації.

Єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23.02.2016 № 8.4-35//18/1).

В судовому засіданні оглянуто оригінал погосподарської книги №14, згідно записів якої за особовим рахунком № НОМЕР_1 з 1987 року власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 облікується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім того, записи про будь-яких інших осіб, які проживали чи проживають за вказаною адресою, у вказаній книзі відсутні.

У технічному паспорті на цей житловий будинок значиться рік побудови 1987. Крім того, згідно витягу з реєстру Черняхівської територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрована в цьому будинку з 1987.

Разом з тим, для будинків, побудованих до 5 серпня 1992 року, чинне законодавство (зокрема Порядок державної реєстрації речових прав, затверджений Постановою КМУ № 1127) та стала судова практика Верховного Суду не вимагають обов`язкової наявності сучасного документа про право власності чи користування земельною ділянкою (із присвоєним кадастровим номером) як обов`язкової умови для визнання права власності на сам будинок.

Зважаючи на те, що спірний житловий будинок побудований до 05.08.1992 та законодавством не вимагалося реєстрації права власності на таке нерухоме майно, спірне домоволодіння не належить до самочинного будівництва, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 набула право власності на даний житловий будинок з господарськими будівлями.

З огляду на викладене вище, позов про визнання за позивачем права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований за адресою: по АДРЕСА_1 , підлягає задоволеннюв повному обсязі.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що жодним рішенням відповідача права позивача не порушені та позивач не просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати, суд залишає судові витрати за позивачем, та не стягує їх з відповідача.

Керуючись ст.ст. 4,13, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Відомості про сторін по справі.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

Зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач:

Черняхівська селищна територіальна громада в особі Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ЄДРПОУ: 04344156.

Місце знаходження: вул.Майдан Рад, 1, с-ще Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, 12301.

Повний текст рішення складений та підписаний 28.09.2026.

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО