Court ruling № 140124705, 28.09.2026, Iziaslav District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа № 675/1157/26

Провадження № 2/675/1130/2026

У Х В А Л А

28 вересня 2026 року Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., за участю: секретаря судового засідання Хом`як І. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в. м. Ізяслав цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У провадженні Ізяславського районного суду Хмельницької області перебуває вищевказана цивільна справа.

Відповідачем ОСОБА_1 заявлено до суду клопотання про витребування у позивача оригіналів усіх документів, долучених до позовної заяви, зокрема, кредитного договору від 04 квітня 2019 року № 591051913, а також відповідних документів, які підтверджують відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором.

Сторони та їх представники у судове засідання не з`явилися, представник позивача Колосов А. В. у поданому до суду письмовому клопотанні просить розгляд справи проводити за його відсутності. Відповідач ОСОБА_1 про причини неявки суд не повідомив.

Відтак, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін та їх представників.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Вивчивши клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Водночас основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Таким чином, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, однак робить це, зберігаючи об`єктивність і неупередженість.

При вирішенні даного клопотання суд також керується ст. 11 ЦПК України, відповідно до якої суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи, зокрема, завдання цивільного судочинства, особливості предмета спору та забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

Враховуючи те, що відповідач зустрічний позов про визнання недійсним кредитного договору від 04 квітня 2019 року № 591051913 або окремих його пунктів до суду не пред`явив, наявність свого підпису на вказаному кредитному договорі не оспорив та з клопотанням про проведення почеркознавчої експертизи не звернувся, керуючись принципами диспозитивності та пропорційності, які діють у цивільному судочинстві, суд приходить до висновку, що заявлене ОСОБА_1 клопотання про витребування доказів до задоволення не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 11-13, 43, 81, 84, 89, 189-200, 223, 247, 259, 260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Суддя: В. І. Столковський