Decision № 140122749, 28.09.2026, Berezne District Court of Rivne Oblast

Справа № 555/1986/26

Номер провадження 2/555/1216/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Собчука А.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Стасюк І.Я.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у якому просить визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити йому додатковий строк тривалістю 60 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, у тому числі на земельні ділянки, право власності на які посвідчувалося державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 241749 від 16 жовтня 2008 року.

За життя ОСОБА_3 складав заповіти, у тому числі заповіт від 23 травня 2013 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Хмелівської сільської ради та зареєстрований у реєстрі за № 40, яким належну йому земельну ділянку заповів сину ОСОБА_1 , а також заповіт від 01 серпня 2016 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Хмелівської сільської ради та зареєстрований у реєстрі за № 8, яким усе належне йому на момент смерті майно заповів сину ОСОБА_1 .

На день смерті ОСОБА_3 постійно проживав разом із дружиною ОСОБА_4 . Після його смерті ОСОБА_5 спадщину прийняла, однак спадкових прав не оформила та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, у тому числі на земельні ділянки, право власності на які посвідчувалося державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 241746 від 16 жовтня 2008 року.

Позивач зазначає, що на час відкриття спадщини разом із матір`ю постійно не проживав та у встановлений законом шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини нотаріусу не подав. Про наявність заповітів, складених батьком, а також правовстановлюючих документів на земельні ділянки йому відомо не було. Протягом тривалого часу він проживав окремо від батьків у місті Рівне, працював водієм в автоколоні, мав постійні відрядження та до батьківського будинку навідувався нечасто.

На початку літа 2026 року під час перебування у батьківському будинку позивач виявив заповіти та правовстановлюючі документи на земельні ділянки, після чого вирішив оформити спадкові права та звернувся до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Куц І.В.

У поданому до суду письмовому клопотанні представника позивача адвоката Шевчука Р.В. про розгляд справи без його участі останній позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Додатково зазначив, що спору щодо спадкового майна немає, після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася, інших осіб, які прийняли спадщину та права яких можуть бути порушені визначенням позивачу додаткового строку, не встановлено.

Соснівська селищна рада Рівненського району Рівненської області подала клопотання від 21 вересня 2026 року про долучення доказів до матеріалів справи та розгляд справи без участі, у якому просила долучити до матеріалів справи подані документи, справу розглянути без участі її представника, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Суд розцінює викладену у клопотанні позицію відповідача як визнання позову. Суд, враховуючи визнання відповідачем позову, а також те, що таке визнання не суперечить закону і, з урахуванням установлених судом обставин, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні відповідно до частини третьої статті 200 та частини четвертої статті 206 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом установлено, що з копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого 29 травня 1979 року, актовий запис про народження № 12, вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а його батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і належить до спадкоємців першої черги за законом після смерті матері.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 05 грудня 2018 року виконавчим комітетом Хмелівської сільської ради Березнівського району Рівненської області, актовий запис № 11 від 05 грудня 2018 року, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 84 років у селі Совпа Березнівського району Рівненської області.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина.

З державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 241749 від 16 жовтня 2008 року вбачається, що ОСОБА_3 належали на праві приватної власності земельні ділянки на території Хмелівської сільської ради Березнівського району Рівненської області.

З заповіту від 23 травня 2013 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Хмелівської сільської ради Березнівського району Рівненської області та зареєстрованого у реєстрі за № 40, вбачається, що ОСОБА_3 належну йому земельну ділянку, право власності на яку посвідчувалося державним актом серії ЯЕ № 241749 від 16 жовтня 2008 року, заповів своєму сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З заповіту від 01 серпня 2016 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Хмелівської сільської ради Березнівського району Рівненської області та зареєстрованого у реєстрі за № 8, вбачається, що ОСОБА_3 усе належне йому на момент смерті майно, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, заповів своєму сину ОСОБА_1 .

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 01 вересня 2026 року № 86542735 також вбачається наявність зареєстрованих заповітів ОСОБА_3 , у тому числі заповіту від 01 серпня 2016 року, зареєстрованого у Спадковому реєстрі за № 59318126.

З довідки Губківського старостинського округу № 1 Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області від 03 серпня 2026 року № 165 вбачається, що ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Крім нього, у вказаному будинку станом на 03 грудня 2018 року проживала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_5 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, ОСОБА_5 на час відкриття спадщини після смерті чоловіка постійно проживала разом із спадкодавцем, у зв`язку з чим за відсутності відомостей про її відмову від спадщини вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 .

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 26 серпня 2021 року виконавчим комітетом Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області, актовий запис № 71 від 26 серпня 2021 року, вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 84 років у селі Совпа Рівненського району Рівненської області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

З державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 241746 від 16 жовтня 2008 року вбачається, що ОСОБА_6 належали на праві приватної власності земельні ділянки на території Хмелівської сільської ради Березнівського району Рівненської області.

З довідки Губківського старостинського округу № 1 Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області від 03 серпня 2026 року № 166 вбачається, що ОСОБА_5 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Крім неї, у вказаному будинку станом на 24 серпня 2021 року ніхто не проживав і не був зареєстрований.

З заповіту від 23 травня 2013 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Хмелівської сільської ради Березнівського району Рівненської області та зареєстрованого у реєстрі за № 39, вбачається, що ОСОБА_5 належну їй земельну ділянку, право власності на яку посвідчувалося державним актом серії ЯЕ № 241746 від 16 жовтня 2008 року, заповіла своєму сину ОСОБА_7 . З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 01 вересня 2026 року № 86542704 вбачається, що зазначений заповіт зареєстровано у Спадковому реєстрі за № 54646019.

З заповіту від 27 квітня 2015 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Хмелівської сільської ради Березнівського району Рівненської області та зареєстрованого у реєстрі за № 7, вбачається, що ОСОБА_5 належну їй земельну ділянку, право власності на яку посвідчувалося державним актом серії ЯЕ № 241746 від 16 жовтня 2008 року, заповіла своїй дочці ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Разом із тим матеріали справи не містять доказів прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 особами, зазначеними у заповітах, чи будь-якими іншими спадкоємцями.

На виконання запиту Березнівського районного суду Рівненської області від 18 серпня 2026 року приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Куц Іванна Вікторівна надала лист-відповідь від 01 вересня 2026 року № 02-14/245, у якому повідомила, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкові справи не заводилися.

До листа-відповіді приватного нотаріуса Куц І.В. від 01 вересня 2026 року долучено інформаційну довідку зі спадкового реєстру, Спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину від 01 вересня 2026 року № 86542697, з якої вбачається, що за параметрами запиту щодо ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Спадковому реєстрі інформація про заведення спадкової справи та видані на її підставі свідоцтва про право на спадщину відсутня.

Також до листа-відповіді приватного нотаріуса Куц І.В. від 01 вересня 2026 року № 02-14/245 долучено інформаційну довідку зі Спадкового реєстру, Спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину від 01 вересня 2026 року № 86543480, з якої вбачається, що за параметрами запиту щодо ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про заведення спадкової справи та видані свідоцтва про право на спадщину відсутні.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

За змістом статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною першою статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Частиною другою статті 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені статтями 12611265 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той із подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення відповідних дій.

У постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 зазначено, що під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини оцінці підлягають конкретні життєві обставини спадкоємця, серед яких можуть враховуватися значна відстань між місцем його постійного проживання та місцем знаходження спадкового майна, складні умови праці, пов`язані з тривалими відрядженнями, а також необізнаність про наявність заповіту.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц, провадження № 61-28938св18, зроблено висновок, що належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а за відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Суд враховує, що предметом розгляду у цій справі є не вирішення питання про право власності на конкретне спадкове майно, не визначення складу спадщини, дійсності чи обсягу заповітів та не визначення спадкових часток, а виключно наявність або відсутність правових підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Оцінюючи причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини після смерті матері постійно разом із нею не проживав, протягом тривалого часу мешкав окремо у місті Рівне, працював водієм, робота була пов`язана з постійними відрядженнями, а про наявність правовстановлюючих документів на земельні ділянки та заповітів, які мали значення для визначення складу і правового режиму спадкового майна після смерті його батьків, він не знав.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідні документи позивач виявив лише на початку літа 2026 року у будинку батьків, після чого вчинив дії, спрямовані на оформлення спадкових прав, звернувшись до нотаріуса, а 20 серпня 2026 року до суду з цим позовом.

Суд при цьому виходить із того, що сама по собі необізнаність спадкоємця щодо конкретного складу спадкового майна не є безумовною підставою для визначення додаткового строку. Водночас поважність причин пропуску строку підлягає оцінці не ізольовано, а з урахуванням усієї сукупності конкретних обставин справи, поведінки спадкоємця, наявності фактичних перешкод, наслідків визначення додаткового строку для інших осіб та позиції учасників справи.

У цій справі суд враховує в сукупності тривале окреме проживання позивача від спадкодавців, характер його роботи, пов`язаний із постійними відрядженнями, необізнаність про наявність правовстановлюючих документів та обставини спадкування майна після батьків, а також те, що після виявлення відповідних документів позивач вжив заходів для оформлення своїх спадкових прав.

Суд також враховує, що за даними інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 01 вересня 2026 року № 86542697 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Довідкою Губківського старостинського округу № 1 Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області від 03 серпня 2026 року № 166 підтверджено, що на день смерті ОСОБА_2 разом із нею за місцем її постійного проживання інші особи не проживали та не були зареєстровані.

Доказів того, що будь-який інший спадкоємець після смерті ОСОБА_2 подав заяву про прийняття спадщини або прийняв спадщину в інший передбачений законом спосіб, матеріали справи не містять.

Наявність складених ОСОБА_4 заповітів від 23 травня 2013 року, зареєстрованого за № 39, та від 27 квітня 2015 року, зареєстрованого за № 7, сама по собі не свідчить про прийняття спадщини особами, зазначеними у цих заповітах. Даних про заведення після смерті спадкодавиці спадкової справи, подання відповідними особами заяв про прийняття спадщини чи оформлення ними спадкових прав судом не встановлено.

За таких обставин підстав вважати, що саме визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини вирішує спір про належність конкретного спадкового майна або безпосередньо позбавляє інших осіб належних їм спадкових прав, немає.

Представник позивача у письмовому клопотанні зазначив про відсутність спору щодо спадкового майна, а відповідач Соснівська селищна рада Рівненського району Рівненської області позов визнав та проти його задоволення не заперечував.

Суд не встановив обставин, які б свідчили, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Сам по собі значний проміжок часу, який минув після смерті ОСОБА_2 , за встановлених у цій справі обставин не є безумовною підставою для відмови у позові.

За сукупністю встановлених обставин суд визнає наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 поважними та такими, що у конкретних обставинах цієї справи є достатньою підставою для застосування частини третьої статті 1272 ЦК України.

Додатковий строк тривалістю 60 календарних днів є достатнім та розумним для подання позивачем нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Інших фактичних даних, які мають значення для справи та перешкоджають задоволенню позову, судом не встановлено.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 200, 206, 211, 247, 258, 259, 263265, 268 ЦПК України, статтями 1216, 1217, 1220, 1223, 1233, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк тривалістю 60 (шістдесят) календарних днів для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначений додатковий строк обчислювати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або справу розглянуто без повідомлення чи виклику учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Соснівська селищна рада Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387 846, місцезнаходження: 34652, Рівненська область, Рівненський район, селище Соснове, вул. Шевченка, буд. 5.

Суддя А.Ю. Собчук