Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №363/1106/26
Провадження №2/366/937/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року с-ще Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі судді Гончарука О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Представник ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 24.05.2023 з відповідачем укладено кредитний договір №24.05.2023-100000338, який 21.06.2023 було переоформлено шляхом укладення кредитного договору №21.06.2023-010000396. За умовами кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 4500,00 грн, а останній зобов`язався протягом 42 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами.
Відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 8469,00 грн, яка складається з: 4500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 3969,00 грн проценти. Саме цю заборгованість позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати по справі.
Рух справи та процесуальні рішення
18.02.2026 позовна заява надійшла до Вишгородського районного суду Київської області та була передана на розгляд судді.
27.02.2026 ухвалою судді справа передана за підсудністю до Іванківського районного суду Київської області, куди надійшла 26.03.2026 та була передана на розгляд судді.
31.03.2026 ухвалою у справі відкрите провадження, вирішено розгляд здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи шляхом надіслання рекомендованої кореспонденції на зареєстровану адресу його місця проживання, будь-яких заяв, клопотань, відзиву до суду не надіслав.
На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи.
Встановлені судом обставини та застосовані норми права
Судом встановлено, що 24.05.2023 ТОВ «Споживчий центр» уклало з ОСОБА_1 кредитний договір №24.05.2023-100000338. За умовами якого ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 4500,00 грн, а остання зобов`язалася протягом 42 днів, повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами. Умовами договору встановлено процентну ставку «Економ» у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Процентна ставка «Стандарт» у розмірі 3% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування Кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Зазначений договір підписаний відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором T418.
У заявці та акцепті також зазначені реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 4731-21ХХ-ХХХХ-1155.
Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №24.05.2023-100000338 від 24.05.2023 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, проценти за користування кредитом, суми платежів за розрахунковий період, дати платежів.
21.06.2023 кредитний договір №24.05.2023-100000338 переоформлено шляхом укладення між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитного договору №21.06.2023-010000396. Такі дії підтверджуються пропозицією про укладення кредитного договору (оферти), заявкою ОСОБА_1 , відповіддю позичальника про підтвердження кредитного договору, підписаних одноразовим ідентифікатором Т794. Відповідно до умов переукладеного договору дата повернення кредиту 01.08.2023.
З копії квитанції АТ КБ «Приватбанк» системи LIQPAY вбачається, що 24.05.2023 на картку № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти у сумі 4500,00 грн з призначенням платежу: видача за договором №24.05.2023-100000338 (ID операції 2317752490).
Згідно з поданою позивачем довідкою-розрахунком про стан заборгованості у ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором у розмірі 8469,00 грн, з яких: 4500,00 грн - основний борг, 3969,00 грн - проценти.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
З копій пропозиції про укладення договору (оферти), заявки ОСОБА_1 , відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), підписаних одноразовим ідентифікатором Т418, вбачається, що 24.05.2023 сторони уклали кредитний договір №24.05.2023-100000338, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 4500,00 грн на строк 42 дні, а відповідач зобов`язався повернути кредит в строк до 04.07.2023 та сплатити проценти за користування кредитом. 21.06.2023 строк повернення коштів змінено на 01.08.2023 шляхом укладення між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитного договору №21.06.2023-010000396.
24.05.2023 кредитні кошти перераховані відповідачу. Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «Споживчий центр» суд вважає доведеним.
У підписаному відповідачем кредитному договорі від 24.05.2023 №24.05.2023-100000338 (переоформленому 21.06.2023 за №21.06.2023-010000396) визначена сума кредиту, проценти за надання кредиту, строк повернення коштів, а отже сторони досягли згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, оскільки не повернув кредитні кошти та проценти за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором №24.05.2023-100000338 від 24.05.2023 в розмірі 8469,00 грн, з яких: 4500,00 грн - тіло кредиту, 3969,00 грн - проценти.
Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
Вказані обставини відповідач не спростував, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надав.
Отже, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №24.05.2023-100000338 від 24.05.2023 в повному обсязі.
Щодо стягнення судових витрат.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції № СЦ00078722 від 16.02.2026 вбачається, що при пред`явленні позову ТОВ «Споживчий центр» сплатило судовий збір у розмірі 2662,40 грн, позов задоволено повністю.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №24.05.2023-100000338 від 24.05.2023 у розмірі 8469,00 грн, яка складається з: 4500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 3969,00 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати на оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А. Код ЄДРПОУ: 37356833).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя Олексій Гончарук
The court decision No. 140120413, Ivankiv District Court of Kyiv Oblast was adopted on 28.09.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 363/1106/26. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: