Decision № 140110941, 28.09.2026, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/25859/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області (раніше: Центрального об`єднаного управління ПФУ в м. Одесі) №155250022736 від 06.08.2026, яким здійснено перерахунок ОСОБА_1 розміру довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку стажу 23 роки 10 місяців 29 днів, та призначено розмір довічного грошового утримання судді у відставці в сумі, що дорівнює 56 відсоткам від заробітної плати працюючого па відповідній посаді судді;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з моменту виникнення такого права (з 14.07.2026 року), відповідно до Довідки Господарського суду Одеської області №08-29/3802/2026 від 17.07.2026, та Розрахунку стажу судді Господарського суду Одеської області від 17.07.2026 року №06- 02/3787/2026, виходячи зі стажу 34 роки 9 місяців 25 днів, з урахуванням половини строку служби в лавах Радянської Армії 2 роки; навчання за денною формою у ОНУ ім. Мечникова - 2 роки 4 місяці 28 днів, періоду роботи на посаді помічника прокурора 3 роки 5 місяців 26 днів, періоду роботи на посаді юрисконсульта 3 роки, у розмірі 78 відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії. Проте відповідачем не зараховано до стажу позивача строк проходження військової служби, половина строку навчання, строк роботи на посаді помічника прокурора та строк роботи на посаді юрисконсульта. Відтак, прийняте ГУ ПФУ в Одеській області рішення №155250022736 від 06.08.2026 є таким, що не відповідає вимогам закону.

11.09.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до ч.1 ст.137 Закону №1402, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. Спеціальний закон містить вичерпний перелік посад, які зараховуються до суддівського стажу для обрахування довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідно до ч.3 ст.142 Закону №1402, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Тобто, розмір суддівської винагороди судді обчислюється, виходячи зі стажу роботи на посаді судді. Стаж роботи позивача безпосередньо на посаді судді складає 23 років 10 місяців 19 дні. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача відповідно до чинних норм законодавства складає 56 % суддівської винагороди.

Заяви чи клопотання від сторін не надходили.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи.

Відповідно до Указу Президента України №712/2002 від 13.08.2002 року ОСОБА_1 призначений на посаду судді Господарського суду Одеської області з 11.09.2002.

Відповідно до Постанови ВР України від 17.05.2007 року №1035-V ОСОБА_1 обрано суддею Господарського суду Одеської області безстроково.

14.07.2026 року Рішенням ВРП №1433/0/15-26 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Господарського суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

17.07.2026 року Наказом Господарського суду Одеської області №14 ОСОБА_1 відраховано зі штату Господарського суду Одеської області у зв`язку із його звільненням 14.07.2026 року з посади судді у відставку.

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155250022736 від 06.08.2026 року позивачу призначено пенсію, виходячи із страхового стажу 45 років 3 місяці 25 днів, в тому числі суддівського стажу: 23 роки 10 місяців 19 днів у розмірі 56 відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Проте, до стажу роботи позивача не зараховано строк проходження військової служби, половина строку навчання, строк роботи на посаді помічника прокурора та строк роботи на посаді юрисконсульта.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Окрім того, до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (ч. 2 ст. 137 Закону № 1402-VIII).

Абзацом 4 пункту 34 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Пунктом 2 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII передбачено, визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), крім положень, зазначених у пункті 7 цього розділу.

За приписами п. 11 "Перехідних положень" Закону № 2453-VI судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-ХІІ).

Висновки суду.

Системний аналіз норм дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.

Відповідно до пункту 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIІІ судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

При цьому, на час призначення позивача на посаду судді у 2002 році вимоги, дотримання яких давало право на призначення на посаду судді, визначались статтею 7 Закону № 2862-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-ХІІ на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Розглядаючи дані спірні правовідносини, слід враховувати правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в її постанові від 30.05.2019 у справі № 9901/805/18 відповідно до якого ч.2 ст.137 Закону № 1402-VII слід тлумачити у такий спосіб, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.

Застосовуючи наведений вище правовий висновок до обставин цієї справи, враховуючи, що на момент призначення позивача на посаду судді Закон № 2862-ХІІ передбачав наявність трьох років стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) у сфері права як обов`язкову умову для призначення на посаду судді. З огляду на викладене, відповідач зобов`язаний зарахувати позивачу період його роботи на посаді старшого юрисконсульта, Юрисконсульт І категорії Жовтневого відділення АКБ «Укрсоцбанк» м. Одеси, тобто стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) у сфері права, вимога щодо якого визначена положеннями Закону № 1402-VII - тобто трьох років та, відповідно, обрахувати їй щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці враховуючи такий стаж.

Частиною 1 статті 7 Закону № 2862-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді) на посаду судді міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який мав вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживав в Україні не менш як десять років та володів державною мовою.

Згідно із ч. 3 ст. 127 Конституцій України (у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді) встановлено, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Тобто на час зайняття позивачем посади судді вимагався мінімальний стаж роботи у галузі права не менш як три роки.

Згідно із записами трудової книжки, після здобуття вищої юридичної освіти позивач обіймав посаду помічника прокурора Ренійського району Одеської області, помічник прокурора, в.о. старшого помічника прокурора Київського району м. Одеси, помічник прокурора Центрального району м. Одеси, прокурор відділу з нагляду за виконанням законодавства з охорони навколишнього середовища та адміністративних правопорушень прокуратури Одеської області з 27.04.1988 року по 23.10.1991 рік. Тобто на момент призначення на посаду судді мав стаж роботи у галузі права 3 роки, при цьому до зарахування до стажу роботи позивачки на посаді судді також підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права, вимога щодо якого визначена ч.1 ст. 7 Закону № 2862-ХІІ, тобто три роки.

Таким чином, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) на помічника прокурора Ренійського району Одеської області, помічник прокурора, в.о. старшого помічника прокурора Київського району м. Одеси, помічник прокурора Центрального району м. Одеси, прокурор відділу з нагляду за виконанням законодавства з охорони навколишнього середовища та адміністративних правопорушень прокуратури Одеської області, вимога щодо якого визначена законом та надає позивачу право для призначення на посаду судді 3 роки, підлягає зарахуванню до стажу роботи судді.

Щодо права позивача на зарахування до його суддівського стажу половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі в розмірі 2 роки 4 місяці 28 днів, суд зазначає наступне.

На день призначення позивача на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювався частиною 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ та Указом Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів".

Згідно абзацу 2 частини 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" № 584/95 від 10 липня 1995 року до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Тобто, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, також і половина навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Верховний Суд у постанові від 15 листопада 2021 року у справі № 580/6051/20 дійшов висновку, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України від 07.07.2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби. Невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним (пункт 89).

Вказана позиція суду також узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30 березня 2023 року у справі № 280/2167/21.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що позивач у період з 01.09.1982 року по 27.06.1987 року навчався в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за спеціальністю "правознавство", про що видано диплом серії НОМЕР_1 .

Таким чином, до стажу роботи, що дає позивачу право на одержання щомісячного грошового утримання, зараховується також і половина вказаного строку навчання у вищому навчальному закладі, що становить 2 роки 4 місяці 28 днів.

Із записів у копії військового квитка установлено, що із 26 квітня 1980 року до 26 квітня 1982 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР.

Крім того, відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що судді, які були призначені чи обрані на посаду до набрання чинності Законом №1402-VIII, не можуть бути позбавлені права на визначення стажу роботи на посаді судді за правилами законодавства, яке діяло на день їх призначення (обрання), якщо таке законодавство передбачало включення до відповідного стажу додаткових періодів.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких стаж роботи на посаді судді, що дає право на відставку, визначається із застосуванням норм законодавства, чинних на день призначення (обрання) судді, а частина друга статті 137 Закону №1402-VIII підлягає застосуванню як норма, що покращує правове становище суддів, у взаємозв`язку з перехідними положеннями цього Закону.

Отже, до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає йому право на звільнення у відставку, підлягає зарахуванню період проходження військової служби - 2 роки.

Крім цього, з належним чином завіреної копії трудової книжки (первинний документ), рішення Вищої ради правосуддя, розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання суддівський стаж позивача складає 34 роки 9 місяців 25 днів.

Отже, суд вважає, що всього пільговий стаж роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання становить 34 роки 9 місяців 25 днів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування вказаних періодів до стажу роботи позивача, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, є протиправною.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Згідно з частиною четвертою статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Оскільки відповідачем при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача не враховано періоди, які підлягають зарахуванню до стажу, що дає право на відставку та одержання такого утримання, ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вказаних вище періодів та раніше виплачених сум.

Разом з тим позивач просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме у розмірі 78 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Суд зазначає, що визначення конкретного відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання після зарахування спірних періодів потребує здійснення відповідачем відповідного розрахунку із застосуванням приписів статті 142 Закону №1402-VIII, з урахуванням повних років стажу роботи, які дають право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а також з урахуванням наявних у пенсійній справі документів.

У межах цієї справи суд встанови протиправність незарахування відповідачем відповідних періодів та обов`язок відповідача провести перерахунок з урахуванням таких періодів.

Водночас суд не підміняє собою пенсійний орган у частині здійснення первинного після такого зарахування розрахунку конкретного відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок саме у розмірі 78 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, задоволенню не підлягають, а належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням періодів проходження позивачем військової служби у Збройних Силах СРСР з 26.04.1980 року по 26.04.1982 року (2 роки), половини строку навчання за денною формою в Одеському державному університеті ім. I.І. Мечникова з 29.01.1985 року по 27.06.1987 року (2 роки 4 місяці 28 днів), період роботи на посаді помічника прокурора Ренійського району Одеської області, помічника прокурора, в.о. старшого помічника прокурора Київського району м. Одеси, помічника прокурора Центрального району м. Одеси, прокурор відділу з нагляду за виконанням законодавства з охорони навколишнього середовища та адміністративних правопорушень прокуратури Одеської області (03 року 05 місяців 26 днів) та період роботи на посаді старшого юрисконсульта, Юрисконсульт І категорії Жовтневого відділення АКБ «Укрсоцбанк» м. Одеси (3 роки).

Щодо дати, з якої має бути проведений перерахунок, суд враховує наступне.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Порядок), відповідно до п. 3 якого щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня, наступного за днем звільнення судді з посади у відставку або звільнення / припинення повноважень судді Конституційного Суду України (далі - звільнення судді з посади), якщо звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади.

Позивач звільнений з посади судді у відставку рішенням Вищої ради правосуддя 14.07.2026 року у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до матеріалів пенсійної справи позивачу призначено довічне грошове утримання з 31.07.2026 року, що відповідає вимогам Порядку.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду проходження військової служби у Збройних Силах СРСР з 26.04.1980 року по 26.04.1982 року (2 роки), половини строку навчання за денною формою в Одеському державному університеті ім. I.І. Мечникова з 29.01.1985 року по 27.06.1987 року (2 роки 4 місяці 28 днів), період роботи на посаді помічника прокурора Ренійського району Одеської області, помічника прокурора, в.о. старшого помічника прокурора Київського району м. Одеси, помічника прокурора Центрального району м. Одеси, прокурор відділу з нагляду за виконанням законодавства з охорони навколишнього середовища та адміністративних правопорушень прокуратури Одеської області (03 року 05 місяців 26 днів) та період роботи на посаді старшого юрисконсульта, Юрисконсульт І категорії Жовтневого відділення АКБ «Укрсоцбанк» м. Одеси (3 роки).

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період проходження військової служби у Збройних Силах СРСР з 26.04.1980 року по 26.04.1982 року (2 роки), половини строку навчання за денною формою в Одеському державному університеті ім. I.І. Мечникова з 29.01.1985 року по 27.06.1987 року (2 роки 4 місяці 28 днів), період роботи на посаді помічника прокурора Ренійського району Одеської області, помічника прокурора, в.о. старшого помічника прокурора Київського району м. Одеси, помічника прокурора Центрального району м. Одеси, прокурор відділу з нагляду за виконанням законодавства з охорони навколишнього середовища та адміністративних правопорушень прокуратури Одеської області (03 року 05 місяців 26 днів) та період роботи на посаді старшого юрисконсульта, Юрисконсульт І категорії Жовтневого відділення АКБ «Укрсоцбанк» м. Одеси (3 роки).

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя А.В. Бутенко