Decision № 140109913, 28.09.2026, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 р. № 400/1381/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ до ОСОБА_1 про стягнення 128160,53 грн

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача (IBAN UA288201720343151004200000175 в ДКС України, код ЄДРПОУ 08751177, призначення платежу відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі ОСОБА_1 , згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261) вартість витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, у сумі 128160,53 гривні.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01.09.2020 відповідач був зарахований курсантом першого курсу денної форми (за державним замовлення навчання) НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ. 22.09.2020 між позивачем і відповідачем було укладено Контракт про здобуття освіти в закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських. З 01.09.2020 по 12.04.2024 відповідач перебував у період навчання на державному забезпеченні. Відповідно до наказу позивача від 12.04.2024 № 507 відповідачу було присуджено ступінь вищої освіти бакалавр за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» та направлено для подальшого проходження служби до комплектуючого підрозділу. Наказом ГУНП в Миколаївській області від 15.04.2024 № 304 о/с його було призначено на посаду поліцейського. 19.01.2026 на адресу позивача надійшов наказ ГУНП у Миколаївській області від 12.01.2026 № 34 о/с, згідно з яким відповідача звільнено з 12.01.2026 зі служби в Національній поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) (за власним бажанням). Тобто він звільнився зі служби в Національній поліції до спливу встановленого Контрактом трирічного терміну перебування на службі після закінчення навчання. Тому відповідач зобов`язаний відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі позивача витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в розмірі 128160,53 гривні.

У відзиві на позовну заяву від 24.02.2026 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що він є дитиною учасника бойових дій, а тому має право на державну підтримку під час здобуття вищої освіти. Позовні вимоги є передчасними і такими, що не враховують гарантований йому соціальний статус.

27.02.2026 позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду відповідь на відзив, в якій підтримав свої позовні вимоги. У ній він акцентував увагу на тому, що Порядок відшкодування особам витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 (далі Порядок № 261), Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551-ХІІ) і Закон України «Про вищу освіту» (далі Закон № 1556-VII) не містять норми про звільнення дітей учасників бойових дій від обов`язку відшкодування витрат пов`язаних з їх утриманням у навчальному закладі.

У запереченнях від 04.03.2026 відповідач наголосив на тому, що його пільговий статус повинен бути врахований при розрахунку витрат. Крім цього, під час укладення Контракту з позивачем йому було 17 років, і цей Контракт був укладений без участі та письмової згоди його законних представників, а тому він є недійсним.

У додатковий письмових поясненнях від 11.03.2026 позивач зазначив, що державна цільова підтримка певного виду (зокрема, дітям учасників бойових дій) надається за рішенням керівника навчального закладу, яке відносно відповідача не приймалось. На думку позивача, сам по собі факт неповноліття особи на момент укладення контракту не є безумовною підставою для визнання його недійсним, оскільки відповідно до Цивільного кодексу України оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише судом, а не вважається таким автоматично. Більше того, після досягнення повноліття відповідач продовжував навчання та користуватися відповідним державним забезпеченням, не заявляючи будь-яких заперечень щодо умов контракту, не оскаржуючи його та не відмовляючись від участі у відповідних правовідносинах.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

16.02.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У запереченнях від 04.03.2026 відповідач заявив клопотання про витребування у позивача доказів, у задоволенні якого ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.09.2026 відмовлено.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

22.09.2020 у 17-річному віці відповідач уклав з позивачем (Виконавцем) і Головним управлінням Національної поліції України в Миколаївській області Контракт про здобуття освіти в закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (Національна академія внутрішніх справ) (далі Контракт), підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 якого встановлено, що у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі Виконавця , витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону № 580-VIII.

Відповідно до наказу Національної академії внутрішніх справ від 20.08.2020 № 173 о/с «Про зарахування курсантів (студентів) на 1-ий курс денної форми навчання за державним замовленням у 2020 році» відповідача зараховано здобувачем ступеня вищої освіти бакалавра на основі повної загальної середньої освіти, призначивши на посаду курсанту 1-го курсу денної форми навчання за державним замовленням, з проходженням табірного збору з 01.09.2020.

Наказом Національної академії внутрішніх справ від 12.04.2024 № 507 відповідачу присуджено ступінь вищої освіти бакалавр та відраховано його у зв`язку із завершенням навчання.

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 15.04.2024 № 304 о/с «По особовому складу» відповідача призначено з 13.04.2024 на посаду поліцейського як такого, який прибув після закінчення Національної академії внутрішніх справ.

12.10.2025 відповідач подав рапорт начальнику Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 12.01.2026 № 34 о/с «По особовому складу» відповідача звільнено з 12.01.2026 зі служби з поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (за власним бажанням).

Головне управління Національної поліції в Миколаївській області надало 12.01.2026 відповідачу під особистий підпис Повідомлення від 12.01.2026 № 6491-2026 про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі, в якому він повідомлений про його обов`язок протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі позивача витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі, в розмірі 128160,52 гривні.

Крім того, позивач надіслав на адресу відповідача лист від 27.01.2026 № 46/454/10/05-26 з пропозицією добровільно відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у позивача, у сумі 128160,52 грн, до якого було додано Довідку позивача від 12.04.2024.

У Довідці позивача від 12.04.2024 про вартість витрат, пов`язаних з утриманням у Національній академії внутрішніх справ зазначено, що сума витрат, пов`язаних з утриманням у НАВС, становить 128160,52 гривні. Відповідач ознайомлений з цією довідкою під особистий підпис.

Наведені витрати підтверджуються Довідкою від 26.01.2026 про розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 за період навчання з 01.09.2020 по 12.04.2024, довідками про доходи від 21.01.2026, довідками щодо витрат коштів на харчування, довідками про забезпечення медичними препаратами перемінного особового складу, довідками-витягами з роздавальних відомостей, довідками про фактичні витрати на оплату комунальних послуг і вартість спожитих енергоносіїв і довідкою відшкодування витрат під час залучення до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку.

З метою відшкодування вищевказаних витрат позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 1 Закону N 580-VIII встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Поліцейські проходять службу в поліції під час навчання на денній формі навчання за державним замовленням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (абзац п`ятий частини першої статті 59 Закону № 580-VIII).

Гарантії професійної діяльності поліцейського визначено статтею 62 Закону № 580-VIII.

Так, поліцейський, зокрема, своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України (пункт четвертий частини десятої статті 62 Закону № 580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 72 Закону № 580-VIII професійне навчання поліцейських складається з:

1) первинної професійної підготовки;

2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання;

3) післядипломної освіти;

4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Згідно із частиною другою статті 74 Закону № 580-VIII підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону № 580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 261 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Пунктом 2 Порядку № 261 визначено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Типову форму контракту затверджує МВС.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Згідно з частиною п`ятою статті 74 Закону № 580-VIII у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

У постанові від 27.11.2025 у справі № 120/13330/23 Верховний Суд дійшов висновку, що саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов`язано можливість звернення навчального закладу, із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Водночас згідно із пунктом 3 Порядку № 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з:

грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання, крім витрат, пов`язаних із проходженням цією особою базової загальновійськової підготовки, і витрат за період залучення її до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку під час воєнного стану.

Згідно з пунктом 2.1 і абзацу першого підпункту 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2007 за № 863/14130 (далі Порядок № 419/831/240/605/537/219/534) відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Витрати на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання.

Пунктом 2.3 Порядку № 419/831/240/605/537/219/534 встановлено, що у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.

Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.

У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.

Верховний Суд у постановах від 13.01.2023 № 440/2692/20 і від 27.11.2025 у справі № 160/2254/21 дійшов висновку, що грошове забезпечення курсантів вищих навчальних закладів належить до категорії витрат на їх навчання і за наявності на те підстав підлягають компенсації Міністерству внутрішніх справ України. Крім того, на спірні правовідносини не поширюється дія положень пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України.

Окрім того, у вищенаведених постановах Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що обов`язок особи відшкодувати на користь держави кошти, витрачені на її навчання (пов`язані із цим витрати, їх окремі види тощо) за невиконання вимоги про відпрацювання за направленням не є втручанням у право власності особи, гарантоване статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції, та не становить порушення принципу пропорційності. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини такі суми відшкодування на корить держави можуть визначатись з урахуванням вартості навчання, виплат на утримання особи, яка навчається (наприклад, вартість проживання, їжі та обладнання, наданих особі під час навчання), субсидованої державою стипендії особі, яка навчається.

За такого правового підходу Європейського суду з прав людини, який кореспондує усталеній та послідовній практиці Верховного Суду у справах подібної категорії, підхід до вирішення спорів щодо відшкодування особами, які навчаються у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за рахунок державного бюджету, витрат на їх навчання у зв`язку з невиконанням ними умов договору (контракту) має бути однаковим, інший підхід може призвести до дискримінації.

Тому поліцейський, який звільнився за власним бажанням, при цьому не відпрацював 3 роки, як це визначено умовами контракту, має обов`язок відшкодувати витрати пов`язані з утриманням у відповідному закладі вищої освіти, зокрема на грошове забезпечення, які підлягають стягненню в судовому порядку через відмову їх відшкодування відповідачем в добровільному порядку.

Суд встановив, що 22.09.2020 відповідач уклав з позивачем (Виконавцем) і Головним управлінням Національної поліції України в Миколаївській області Контракт, згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 якого у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі Виконавця , витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону № 580-VIII

Наказом Національної академії внутрішніх справ від 12.04.2024 № 507 відповідачу присуджено ступінь вищої освіти бакалавр та відраховано його у зв`язку із завершенням навчання.

Таким чином, відповідно до умов Контракту відповідач зобов`язаний був відпрацювати в органах Національної поліції України три роки після закінчення навчання, а саме: до 12.04.2027.

Проте, 12.10.2025 відповідач подав рапорт начальнику Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 12.01.2026 № 34 о/с «По особовому складу» відповідача звільнено з 12.01.2026 зі служби з поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (за власним бажанням).

Отже, відповідач звільнився зі служби в поліції за власним бажанням, не відпрацювавши 3 роки, як це зазначено в Контракті, а тому в нього виник обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у позивача під час навчання.

У Довідці позивача від 12.04.2024 про вартість витрат, пов`язаних з утриманням у Національній академії внутрішніх справ зазначено, що сума витрат, пов`язаних з утриманням у НАВС, становить 128160,52 гривні. Відповідач ознайомлений з цією довідкою під особистий підпис.

Наведені витрати підтверджуються Довідкою від 26.01.2026 про розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 за період навчання з 01.09.2020 по 12.04.2024, довідками про доходи від 21.01.2026, довідками щодо витрат коштів на харчування, довідками про забезпечення медичними препаратами перемінного особового складу, довідками-витягами з роздавальних відомостей, довідками про фактичні витрати на оплату комунальних послуг і вартість спожитих енергоносіїв і довідкою відшкодування витрат під час залучення до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку.

В день звільнення відповідача зі служби в поліції Головне управління Національної поліції в Миколаївській області надало 12.01.2026 відповідачу під особистий підпис Повідомлення від 12.01.2026 № 6491-2026 про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі, в якому він повідомлений про його обов`язок протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі позивача витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі, в розмірі 128160,52 гривні.

Крім того, позивач надіслав на адресу відповідача лист від 27.01.2026 № 46/454/10/05-26 з пропозицією добровільно відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у позивача, у сумі 128160,52 грн, до якого було додано Довідку позивача від 12.04.2024.

Відтак відповідач був обізнаний про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, внаслідок його звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання. Водночас позивач дотримався вимог Порядку № 261 щодо вручення відповідачу повідомлення про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання.

У відзиві на позовну заяву від 24.02.2026 і в запереченнях від 04.03.2026 відповідач наголосив на тому, що:

він є дитиною учасника бойових дій, а тому має право на державну підтримку під час здобуття вищої освіти;

під час укладення Контракту з позивачем йому було 17 років, і цей Контракт був укладений без участі та письмової згоди його законних представників, а тому він є недійсним.

З цього приводу суд зазначає таке.

Частинами сьомою-дев`ятою статті 12 Закону № 3551-XII і частини п`ятнадцятою статті 44 Закону № 1556-VII встановлено, що держава забезпечує учасникам бойових дій та їх дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійної, фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти.

Державна цільова підтримка для здобуття професійної, фахової передвищої та вищої освіти надається у вигляді:

повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;

соціальної стипендії;

безоплатного забезпечення підручниками;

безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних в закладах освіти;

безоплатного проживання в гуртожитку;

інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійної, фахової передвищої та вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Порядку та умов надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної, фахової передвищої та вищої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 975 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 № 686) (далі Порядок № 975), ці Порядок та умови визначають механізм надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються у державних або комунальних закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти, а саме: дітям осіб, визнаних учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни, постраждалими учасниками Революції Гідності відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно з абзацами першим, другим і тринадцятим пункту 4 Прядку № 975 державна цільова підтримка надається особам, зазначеним у пункті 1 цих Порядку та умов, у вигляді повної оплати навчання для здобуття професійної, фахової передвищої та вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем (рівнем вищої освіти) за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів у разі зарахування на місця державного (регіонального) замовлення відповідно до умов та правил прийому (з урахуванням квот, установлених відповідно до законодавства).

За рішенням керівника закладу освіти державна цільова підтримка надається з дати виникнення нових обставин та за умови надання зазначеними особами відповідних документів не пізніше ніж через три місяці з дня їх видачі.

Абзацами першим і третім пункту 8 Порядку № 975 визначено, що для отримання державної цільової підтримки особи, зазначені у пункті 1 цих Порядку та умов, подають особисто на ім`я керівника відповідного закладу професійної, фахової передвищої або вищої освіти заяву, складену в довільній формі, із зазначенням конкретних видів державної цільової підтримки, на які особи претендують. До заяви додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, зазначених у пункті 7 цих Порядку та умов.

Державна цільова підтримка певного виду надається за рішенням керівника закладу освіти.

Таким чином, державна цільова програма підтримки дітям осіб, визнаних учасниками бойових дій у вигляді повної оплати навчання для здобуття вищої освіти за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів надається на підставі їх особистих заяв за рішенням керівника закладу освіту.

У заявах по суті справи відповідач не зазначив, що він звертався під час навчання до позивача із заявою про отримання відповідної державної цільової підтримки.

Натомість позивач у відповіді на позовну заяву від 27.02.2026 акцентував увагу на тому, що відповідач із такою заявою до нього не звертався, і його керівник не приймав рішення про надання відповідачу державної цільової підтримки.

У матеріалах справи відсутні такі докази.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача про те, що він, як дитина учасника бойових дій, мав право на державну підтримку під час здобуття вищої освіти, а тому звільнений від виконання обов`язку щодо відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у позивача під час навчання.

Крім того, відповідно до статті 30 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 32 ЦК України крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку);

5) самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг.

Підсумовуючи зазначене, а також враховуючи зміст Контракту суд зазначає, що неповнолітня особа (віком від 14 до 18 років) має право підписувати договір (контракт) про навчання, але з певними юридичними особливостями залежно від типу документа. У процесі вступу зазвичай оформлюють два різні документи (або один двосторонній/тристоронній із різними блоками зобов`язань): договір про надання освітніх послуг (саме навчання) та договір про оплату навчання (фінансовий контракт).

Відповідач підписав контракт щодо отримання освітніх послуги без будь-яких фінансових зобов`язань щодо оплати таких послуг.

Відповідно до частини 16 статті 44 Закону № 1556-VII підставою для зарахування особи на навчання є виконання вимог Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, правил прийому та укладання договору про навчання між закладом вищої освіти та вступником (за участі батьків або законних представників для неповнолітніх вступників), в якому можуть бути деталізовані права та обов`язки сторін відповідно до типової форми, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Цим договором не можуть обмежуватися права чи встановлюватися додаткові обов`язки здобувачів освіти, не передбачені цим Законом чи іншими актами законодавства. У разі зарахування на навчання за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб додатково укладається договір між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов`язання щодо її оплати.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 735 «Про затвердження Типової форми договору про навчання у закладі вищої освіти» затверджена Типова форма договору про здобуття освіти, якою передбачено право особисто вступника незалежно від його віку підписати відповідний договір/контракт.

Суд звертає увагу на те, що підписаний Контракт не містив фінансових зобов`язання щодо замовлення платної послуги, а відтак відповідач, як особа яка набула часткову дієздатність (17 років) мав право на його підписання.

Більш того, суд зауважує, що Контракт був виконаний позивачем повністю, а фінансові наслідки для відповідача настали вже під час його повної дієздатності.

Тому Контракт є дійсним.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

Враховуючи, що спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача, який є суб`єктом владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ (IBAN UA288201720343151004200000175 в ДКС України, код ЄДРПОУ 08751177, призначення платежу відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі ОСОБА_1 , згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261) вартість витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, у сумі 128160 (Сто двадцять вісім тисяч сто шістдесят) гривень 53 копійки.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

6. Учасники справи:

позивач: НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ (площа Солом`янська, 1, м. Київ, 03035; код ЄДРПОУ 08751177);

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

7. Повний текст рішення суду складений 28.09.2026.

Суддя В.Г.Ярощук