Sentence № 140100556, 25.09.2026, Prydniprovskyi District Court of Cherkasy City

Справа № 711/8223/23

Номер провадження 1-кп/711/125/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

з участю прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисника ОСОБА_11

представника потерпілої адвоката ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 62023100140000496 від 19.09.2023 року по обвинуваченню:

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Магдалинівка Дніпропетровської області, освіта вища, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працюючого, івалідом, депутатом не являється, є учасником бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

із участю в судовому розгляді:

обвинуваченого - ОСОБА_13 ,

потерпілої ОСОБА_14 ,

В С Т А Н О В И В :

Начальник сектору контролю за обігом зброї ГУНП в Черкаській області підполковник поліції ОСОБА_13 , 19.09.2023 приблизно о 13 год. 18 хв., керуючи службовим автомобілем марки «RENO» моделі «DUSTER» білого кольору, за яким закріплений реєстраційний номер 241052, однак на момент настання дорожньо-транспортної пригоди був зафіксований державний номерний знак з реєстраційним номером НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку від перехрестя бульвару Шевченка та вул. Митницької до перехрестя бульвару Шевченка та вул. Богдана Хмельницького, у лівій смузі руху по проїзній частині бульвару Шевченка у м. Черкаси, який має по дві смуги руху у кожному напрямку, в порушення вимог п. п. 2.3.б та 18.1 Правил дорожнього руху України, тобто, будучи не уважним, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу розташованого на перехресті бульвару Шевченка та вул. Богдана Хмельницького, поблизу будинку № 286, на якому саме перебувала пішохід ОСОБА_14 , яка переходила проїзну частину з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля, не зменшив швидкість, та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, для якого створив небезпеку, внаслідок чого скоїв наїзд на останню. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_14 отримала тілесні ушкодження у вигляді: травми голови із забоєм головного мозку тяжкого ступеню, крововиливом (гематомою) правої півкулі головного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя; травми тазу з переломом кісток тазу зліва, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров?я; рани тазу зліва, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я; садна кистей та правого плеча, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм марки «RENO» моделі «DUSTER» білого кольору, за яким закріплений реєстраційний номер 241052, однак на момент настання дорожньо-транспортної пригоди був зафіксований державний номерний знак з реєстраційним номером НОМЕР_1 , ОСОБА_13 , а саме: п.п. 2.3 б та 18.1 Правил дорожнього руху України, знаходиться в причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і настанням наслідків у вигляді отримання ОСОБА_14 тяжких тілесних ушкоджень.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_13 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_13 винним себе в межах пред`явленого обвинувачення визнав повністю та показав суду, того дня, а саме 19.09.2023 року під час обідньої перерви він виїхав з роботи на службовому автомобілі «Renault Duster». Попередньо в телефонній розмові обвинувачений домовився з дружиною, що забере її додому в районі Будинку торгівлі. Після того як він забрав дружину, то повернув з бульвару Шевченка ліворуч перед Будинком торгівлі та поїхав вулицею Хрещатик, після чого повернув. Він зазначив, що перебував за кермом автомобіля, а його дружина сиділа на передньому пасажирському сидінні. Далі вони виїхали на бульвар Шевченка та рухалися у напрямку «Депота». Під час руху вони спілкувалися, розмова мала монотонний, сімейний характер. Коли автомобіль під`їжджав до ТРЦ «Піонер», ОСОБА_13 зупинився на червоний сигнал світлофора та увімкнув лівий покажчик повороту. У цей момент між ними відбулася розмова щодо можливої міграції дружини разом із дітьми. Дружина почала вмовляти його виїхати разом з ними за кордон, однак він пояснив, що за нинішньої ситуації в країні не має наміру цього робити. Після виконання повороту автомобіль рухався крайньою лівою смугою руху, оскільки неподалік знаходиться зупинка громадського транспорту, біля якої зазвичай скупчується велика кількість автомобілів, у зв`язку з чим він був змушений рухатися саме цією смугою. Коли вони під`їжджали до будівлі Черкаської обласної прокуратури, дружина підвищеним тоном сказала йому: «Подивись», після чого показала в телефоні переписку з адміністратором країни, до якої можливо було б мігрувати. Під час подальшої монотонної розмови він відволікся буквально на декілька секунд, подивившись на телефон та на дружину. За його словами, приблизно за 100 метрів попереду по правій смузі рухався автобус, ймовірно марки «Богдан», який закривав собою праву частину пішохідного переходу. Обвинувачений інтуїтивно оцінив ситуацію, вважаючи, що після проїзду автобуса пішоходів не повинно бути. Однак, під`їхавши до пішохідного переходу, він побачив по центру силует людини, не змігши розгледіти, чи це був чоловік чи жінка, а також її одяг. Після цього ОСОБА_13 різко вивернув кермо праворуч та натиснув на гальма, проте через незначну відстань уникнути наїзду не вдалося, внаслідок чого було скоєно наїзд на ОСОБА_14 . Дорожньо-транспортна пригода сталася о 13:17 годині. Після ДТП обвинувачений негайно зупинив автомобіль, вибіг з нього та почав телефонувати на лінію 103. Підійшовши до потерпілої, він перевірив пульс, який був наявний, також були наявні ознаки життя. Потерпілу він не чіпав, оскільки усвідомлював, що цього робити не можна. Згодом на місце події підбігли його дружина та невідомий чоловік, якого ОСОБА_13 попросив підкласти щось під голову потерпілої. Неподалік перебували працівники поліції, яким він повідомив, що саме він перебував за кермом.

На запитання прокурора обвинувачений повідомив, що на момент дорожньо-транспортної пригоди його водійський стаж становив 22 роки. На час скоєння ДТП він працював на посаді начальника сектору з контролю за обігом зброї. Раніше учасником дорожньо-транспортних пригод він не був.

Дорожньо-транспортна пригода сталася в районі площі Богдана Хмельницького за участю службового автомобіля. На вказаній ділянці дороги наявні дорожні знаки, дорожня розмітка та пішохідний перехід. У день події була сонячна погода, світла пора доби, опади були відсутні. Обвинувачений зазначив, що рухався зі швидкістю близько 50 км/год.

За його словами, після здійснення повороту з правого боку на відстані приблизно 100150 метрів рухався автобус, який постійно закривав йому огляд проїзної частини, у зв`язку з чим він не помітив потерпілу, яка переходила дорогу. У момент дорожньо-транспортної пригоди зіткнення припало лівою частиною тіла потерпілої з лівою фарою автомобіля. ОСОБА_13 пояснив, що в день скоєння ДТП він спілкувався з чоловіком потерпілої, пропонував матеріальну допомогу. Надалі він неодноразово телефонував йому, однак чоловік ОСОБА_14 повідомляв, що постійно перебуває поруч із дружиною та не має можливості розмовляти, у зв`язку з чим надав номер телефону їхнього сина. У подальшому обвинувачений підтримував спілкування саме з ним: переписувався, телефонував, син надсилав відео стану потерпілої. Обвинувачений неодноразово просив надати можливість особисто поспілкуватися з потерпілою з метою вибачення, однак син повідомив, що через тяжкий стан та обставини, які склалися, ОСОБА_14 не бажає спілкуватися. Водночас один раз таке спілкування все ж відбулося. ОСОБА_13 просив надати реквізити банківської картки потерпілої, у відповідь син ОСОБА_14 надіслав реквізити власної картки. Починаючи з 17.10.2023 року обвинувачений почав перераховувати грошові кошти, і станом на теперішній час ним відшкодовано близько 350 000 гривень. Також ОСОБА_13 зазначив, що одразу після події прибув до лікарні, до якої було доставлено ОСОБА_14 , де перебував до ранку.

ОСОБА_13 повністю визнав свою вину, висловив щире каяття з приводу того, що сталося, жалкує що так відбулося. Зазначив, що на жаль відвернути це зараз нереально, якщо б можна було б він змінив би щось. У судовому засіданні обвинувачений звертався до потерпілої з вибаченнями.

На запитання представника потерпілої обвинувачений відповів, що ненавмисно відволікся від керування автомобілем, звернувши увагу на переписку в телефоні, яку йому показала дружина. Він підтвердив, що його дії перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася, оскільки саме відволікання від дороги призвело до її виникнення. Також він зазначив, що шкода, завдана потерпілій, є надзвичайно значною та, на його переконання, може бути навіть більшою, ніж визначено у висновку експерта. У зв`язку з цим обвинувачений повідомив про намір відшкодовувати як матеріальну, так і моральну шкоду в межах своїх матеріальних можливостей. Щодо заявленого цивільного позову ОСОБА_13 зазначив, що має можливість відшкодувати моральну шкоду у розмірі 500 000 гривень. На даний час він повідомив, що працевлаштований неофіційно, оскільки офіційне працевлаштування є ускладненим через наявність відкритого кримінального провадження стосовно нього.

На запитання потерпілої ОСОБА_13 повідомив, що він не вперше рухався на автомобілі по бульвару Шевченка. Йому було відомо про наявність пішохідного переходу в місці скоєння ДТП. Він був уважним за кермом, розмова з дружиною не відволікала його від дороги. Одразу після вчинення ДТП він зупинився за перехрестям з правого боку.

На запитання захисника обвинувачений пояснив, що він визнає свою провину, відвернути це все на жаль він не може. Те що потерпілій потрібне тривале лікування він усвідомлює та по мірі своїх можливостей він буде продовжувати відшкодовувати завдані збитки.

В скоєному щиросердечно розкаявся, просив вибачення у потерпілої. Просить суд суворо не карати.

Незважаючи на повне визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_13 вина останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доводиться зібраними по справі доказами, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.

В судовому засіданні допитана потерпіла ОСОБА_14 показала, що 19 вересня 2023 року, відповідно до розпорядження керівника Черкаської обласної прокуратури, група прокурорів прямувала до автобуса для проходження навчання в Оршанці. Вона також була включена до складу цієї групи. Збір учасників відбувався біля пам`ятника Б. Хмельницькому, де на них чекав мікроавтобус. Близько 13 год. 10 хв. потерпіла вийшла з приміщення Черкаської обласної прокуратури та почала переходити дорогу по бульвару Шевченка. Вона зупинилася, щоб пропустити транспорт, який рухався бульваром, зокрема тролейбус, після якого інших транспортних засобів не було. На значній відстані від неї рухався поліцейський автомобіль. У цей час потерпіла почала переходити дорогу, розуміючи, що за кермом перебуває особа, яка добре знає правила дорожнього руху. Коли вона вже майже завершила перехід, її права нога була на бордюрі, а ліва ще залишалася на проїзній частині. Вона повернула голову й помітила, що автомобіль наблизився та перебував приблизно біля входу до Черкаської обласної прокуратури. У цей момент потерпіла розгледіла сині номерні знаки автомобіля та з упевненістю для себе зрозуміла, що за кермом точно знаходиться людина, яка знає правила дорожнього руху, і що після завершення нею переходу водій зупиниться. Надалі потерпіла пам`ятає лише свої перші відчуття в реанімації, коли лікарі почали запитувати, чи вона щось пам`ятає. Вона зазначила, що усвідомлювала що її збила машина, однак болю не відчувала. Далі пам`ятає лише обличчя лікарів, які постійно рухалися навколо, після чого спогади обриваються.

На запитання прокурора свідок повідомила, що працює в Черкаській обласній прокуратурі за адресою: бульвар Шевченка, 286. Того дня погодні умови були прекрасними: було тепло, сонячно, опадів не було. Потерпіла зазначила, що була одягнена у футболку рожево-фіолетового кольору з білими широкими вставками з боків та лосини такого ж кольору. За її словами, темп її руху був звичайним, дорогу вона не перебігала. Автомобіль рухався з дуже великою швидкістю, однак точної швидкості вона вказати не може. Потерпіла пояснила, що мала достатньо часу для переходу дороги, оскільки на момент, коли вона почала рух, автомобіль знаходився в районі автобусної зупинки. Транспортний засіб, який здійснив наїзд, рухався лівою смугою руху, тоді як потерпіла вже перейшла проїзну частину та однією ногою ступила на тротуар. Потерпіла не бачила та не чула, чи здійснював водій гальмування, проте зазначила, що у разі гальмування звук був би чутний. ОСОБА_14 повідомила, що зіткнення відбулося між лівою фарою автомобіля та лівою частиною її тіла, яка на теперішній час є паралізованою. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілій заподіяно тяжкі наслідки: їй встановлено І групу інвалідності, ліва сторона тіла повністю не функціонує. Вона зазначила, що за умови проходження інтенсивної реабілітації, можливо, зможе пересуватися з палицею, однак функції руки відновленню не підлягають. Моральна та матеріальна шкода підтверджується висновком судово-психологічної експертизи, а також витратами, які потерпіла несе на проходження реабілітації. Після дорожньо-транспортної пригоди потерпіла з обвинуваченим не спілкувалася, оскільки не має такого бажання. Вона повідомила, що на банківську картку час від часу надходять грошові кошти, які обвинувачений перераховує раз на 34 місяці в сумі 40005000 гривень, однак зазначені кошти не покривають навіть одного сеансу реабілітації, вартість якого становить 6700 гривень, при тому що такі сеанси вона проходить через день. Таким чином, часткове відшкодування шкоди має місце, однак воно не компенсує реальні витрати на лікування та реабілітацію. Разом з тим потерпіла наголосила виключно на необхідності призначення обвинуваченому реальної міри покарання.

На запитання представника потерпілої ОСОБА_14 повідомила, що після дорожньо-транспортної пригоди вона протягом місяця перебувала в реанімації, увесь цей час знаходячись у комі. Після виписки з лікарні медичні працівники наполягали на негайному початку реабілітації, оскільки заклади Черкаської області, з урахуванням характеру отриманих нею травм, не могли забезпечити належний рівень відновлювального лікування. У зв`язку з цим потерпілу реанімобілем було доставлено до іншого реабілітаційного центру, де вона проходила лікування протягом двох місяців. За цей період її стан частково покращився: її вдалося підняти з інвалідного візка, і вона змогла пересуватися з палицею. Після цього реабілітація потерпілої продовжилася в Черкаській обласній лікарні, однак рівень надання реабілітаційної допомоги в цьому закладі не дозволяв повноцінно відновлюватися з травмами, отриманими внаслідок ДТП. У зв`язку з цим ОСОБА_14 протягом тривалого часу проходила реабілітацію в центрі «Spine», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 2. На теперішній час потерпіла проходить реабілітацію в центрі «Вертебро», де головний реабілітолог пояснив, що така реабілітація є пожиттєвою, оскільки лікарські препарати, які вона приймає, періодично викликають спазматичні напади, під час яких повністю втрачається контроль над лівою стороною тіла, що за своїми проявами прирівнюється до епілептичних. Заняття з реабілітологом проводяться через день у проміжку часу з 17:00 до 19:00 години. Потерпіла зазначила, що їй завдано як матеріальної, так і моральної шкоди, оскільки на теперішній час усю свою заробітну плату вона вимушена спрямовувати виключно на лікування. Крім того, потерпіла повідомила, що не отримала річну премію за підсумками року, оскільки втратила право на її виплату внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Щодо моральної шкоди, вона пояснила, що не має можливості повноцінно працювати та вести спосіб життя, який мала до дорожньо-транспортної пригоди. Вона також наголосила, що життя обвинуваченого після події суттєво не змінилося, тоді як її життя зазнало повних і незворотних змін. Крім того, ОСОБА_14 повідомила, що має малолітню дитину, однак через стан здоров`я не може самостійно готувати їжу, допомагати з навчанням та повноцінно проводити з нею час.

На запитання сторони захисту потерпіла підтвердила, що від обвинуваченого надходили певні грошові виплати, однак точного розміру отриманих коштів вона не підраховувала. Вона зазначила, що ці кошти були витрачені на проходження реабілітації в реабілітаційному центрі «Модричі», при цьому не було враховано суму витрат, понесених на реабілітацію в місті Черкаси. Також потерпіла повідомила, що обвинувачений приносив їй вибачення, однак вона їх не приймає.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що 19 вересня 2023 року під час обідньої перерви, яка в Черкаській обласній прокуратурі триває з 13:00 до 13:45, було здійснено збір працівників Черкаської обласної прокуратури, які виявили бажання взяти участь у навчанні. З цією метою керівництвом Черкаської обласної прокуратури були розроблені графіки проходження працівниками навчання, а також організовано централізований виїзд усіх працівників, які відповідно до графіка були викликані на певний день. Усі працівники збиралися в одному місці, після чого разом прямували до місця проведення навчання. До списку працівників, які мали їхати на навчання 19.08.2023 року, була включена, зокрема, ОСОБА_14 . Виїзд орієнтовно планувався на 13:1013:15. Збір відбувався біля пам`ятника ОСОБА_16 , де знаходився мікроавтобус. ОСОБА_15 , перебуваючи на посаді начальника відділу кадрів, перевіряла явку всіх учасників. Того дня всі працівники, які відповідно до списку мали їхати на навчання, з`явилися, окрім ОСОБА_14 . У зв`язку з цим свідок зателефонувала ОСОБА_14 з метою з`ясування, чи братиме вона участь у навчанні та чи слід на неї чекати. ОСОБА_14 повідомила, що вже виходить зі свого кабінету та прямує до місця збору. Після цього ОСОБА_15 намагалася побачити її, однак зазначила, що моменту виходу ОСОБА_14 з приміщення Черкаської обласної прокуратури вона не бачила, оскільки це було неможливо через наявність дерев. Згодом свідок помітила, як ОСОБА_14 рухалася вздовж паркану Черкаської обласної прокуратури, після чого підійшла до пішохідного переходу, подивилася у бік руху автомобілів та почала переходити проїзну частину. Таким чином, ОСОБА_14 вже перебувала на проїзній частині дороги. Свідок пригадує, що ОСОБА_14 подолала одну смугу руху, і їй орієнтовно залишалося пройти ще одну смугу. У певний момент вона зникла з поля зору свідка. У цей час пронісся автомобіль білого кольору, немалого розміру, марку якого свідок не бачила. Після цього свідок побачила, як відлетів якийсь предмет, і згодом зрозуміла, що це був кросівок ОСОБА_14 . Через секунду свідок побачила, як тіло ОСОБА_14 впало на проїзну частину, пролетівши певну відстань. Після цього до місця події почали підбігати люди, зупинялися автомобілі, хтось із перехожих викликав швидку медичну допомогу. Також у цей час проїжджали працівники патрульної поліції, які викликали підмогу. Після чого на кареті швидкої допомоги ОСОБА_14 було доставлено до лікарні.

На запитання прокурора свідок повідомила, що ОСОБА_14 переходила перехрестя по бульвару Шевченка в напрямку від вулиці Смілянської до вулиці Пастерівської, а також у напрямку від вулиці Митницької до вулиці Богдана Хмельницького. ОСОБА_14 була одягнена у спортивний костюм, а саме: лосини, футболку фіолетового кольору та кросівки яскраво-помаранчевого кольору. На переконання свідка, одяг, у який була одягнена ОСОБА_14 , дозволяв водіям її добре бачити. Свідок зазначила, що бульвар Шевченка є дуже жвавою вулицею, де рух автомобілів відбувається постійно: періодично автомобілі з`являються та зникають, однак не буває такого, особливо в обідній час, щоб транспортні засоби там взагалі не рухалися. У той день автомобілі рухалися як в одному, так і в іншому напрямку. Водночас свідок зауважила, що в момент, коли ОСОБА_14 почала переходити дорогу, на цьому відрізку проїзної частини автомобілів вона не бачила. Свідок також повідомила, що автомобіль, який здійснив наїзд на ОСОБА_14 , рухався з достатньо великою швидкістю, оскільки подія сталася зненацька. За спогадами ОСОБА_15 , водій загальмував уже за розміткою пішохідного переходу, а саме: спочатку розташований пішохідний перехід, який переходила потерпіла, далі проходить вулиця Богдана Хмельницького, і після неї знаходиться ще один пішохідний перехід. Саме за цим другим пішохідним переходом водій зупинив автомобіль. Потерпіла в цей момент знаходилася майже біля другого пішохідного переходу, тобто її відкинуло на значну відстань від місця, де вона переходила дорогу. Свідок пояснила, що одразу підбігла до ОСОБА_14 та побачила, що вона перебувала без свідомості. Після зупинки автомобіля водій підійшов до потерпілої.

На запитання головуючого судді свідок ОСОБА_15 відповіла, що вона постійно спостерігала за тим, як ОСОБА_14 рухалася до місця збору. Крім того, свідок зазначила, що у потерпілої було достатньо часу, щоб спокійно, не біжучи, перейти проїзну частину дороги, та що ОСОБА_14 перед автомобілем дорогу не перебігала.

На запитання представника потерпілої свідок повідомила, що з ОСОБА_14 вона не товаришує, близьких стосунків з нею не підтримує та знає її виключно як колегу. Разом із тим свідок зазначила, що потерпіла тривалий час, а саме близько 10 років, працює в органах прокуратури на посаді начальника відділу ювенальної юстиції. Свідок охарактеризувала ОСОБА_14 як хорошого працівника, який користується повагою з боку керівництва, колег, підлеглих та працівників правоохоронних органів. Також свідок повідомила, що на даний час потерпіла повернулася до виконання службових обов`язків, однак до цього протягом тривалого часу, приблизно 4 місяців, перебувала на лікуванні. На теперішній час потерпіла доволі часто також перебуває на лікуванні у зв`язку з погіршенням стану здоров`я. Крім того, свідок зазначила, що внаслідок події потерпілій важко пересуватися приміщеннями прокуратури, вона ходить із паличкою, оскільки має проблеми з ногою та рукою.

На запитання сторони захисту свідок відповіла, що всі особи, які підійшли до потерпілої, у тому числі й обвинувачений, не наважувалися її рухати, оскільки усвідомлювали, що в разі такої події міг бути пошкоджений хребет. З цієї причини ніхто, окрім медичних працівників, до потерпілої не підходив. Свідок також зазначила, що обвинувачений увесь час перебував на місці події та нікуди не відходив.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні показав, що того дня він перебував на перехресті бульвару Шевченка та вулиці Б. Хмельницького. З початку і до кінця він був очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, першим зупинив рух автомобілів та намагався надати медичну допомогу. За словами свідка, жінки переходили дорогу по пішохідному переходу зі сторони бульвару Шевченка, де знаходиться прокуратура. У цей час свідок стояв навпроти та рухався по правій стороні руху. По правій стороні руху їхав автобус, коли жінки вийшли на проїзну частину, автобус зупинився, після чого вони пішли вперед. У цей момент з лівого боку проїзної частини раптово виїхав автомобіль, який зупинився лише за наступним перехрестям. Свідок мав при собі аптечку, тому вирішив надати медичну допомогу потерпілій, своїм транспортним засобом зупинив рух автомобілів у місці скоєння ДТП та викликав швидку медичну допомогу.

На запитання прокурора свідок повідомив, що на перехресті бульвару Шевченка та вулиці Б. Хмельницького він повернув праворуч, після чого біля колишнього кафе «У Богдана» розвернувся у напрямку Будинку Торгівлі. У зв`язку з цим він мав можливість бачити як свою смугу руху, так і іншу, а також потерпілу, яка рухалася в його бік. Свідок зазначив, що безпосередньо бачив момент зіткнення, оскільки його погляд був зосереджений на пішоходах. За його словами, пішоходів було декілька: частина рухалася зліва, частина справа, однак зіткнення відбулося лише з однією особою, тоді як інші пішоходи знаходилися позаду. Свідок пам`ятає характерний звук удару та момент, коли людину відкинуло, однак звуку гальмування він не пригадує. Також він зазначив, що водій, який скоїв дорожньо-транспортну пригоду, медичної допомоги потерпілій не надавав, однак не виключає, що той міг викликати швидку медичну допомогу. Крім того, свідок повідомив, що в автомобілі разом із водієм, на правому пасажирському сидінні, перебувала ще одна особа, ймовірно жінка. За словами свідка, потерпілу було добре видно на пішохідному переході, йому здається, що вона була одягнена у білий светер та штани такого ж кольору.

На запитання головуючого судді свідок зазначив, що потерпіла пройшла половину шляху. Пішохід не бігла. Швидкість автомобіля який скоїв ДТП свідок вказати не може. Потерпіла від удару відлетіла досить далеко, удар був добрий.

На запитання представника потерпілої свідок відповів, що потерпіла була в тяжкому стані і дуже хрипіла. Також він зазначив, що не пам`ятає, чи дивилася потерпіла в бік руху транспортних засобів перед тим, як переходити проїзну частину.

На запитання сторони захисту свідок повідомив, що на момент коли пішоходи почали виходити на проїзну частину, пасажирський автобус здійснював зупинку. Після дорожньо-транспортної пригоди потерпілу відкинуло на ліву смугу руху, ближче до середини.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала, що ОСОБА_13 є її чоловіком, разом з тим вона виявила бажання надавати показання.

Свідок показала, що 19.09.2023 року ОСОБА_13 поїхав на роботу, однак згодом під час телефонної розмови з ним з`ясувалося, що він забув ключі від квартири. У зв`язку з цим вони домовилися зідзвонитися ближче до обіду, коли він буде їхати на обідню перерву, щоб він міг потрапити додому та щоб свідок передала йому ключі або щоб вони разом поїхали додому. Пізніше вони зідзвонилися, при цьому свідок перебувала біля «Будинку торгівлі», у зв`язку з чим вони домовилися з ОСОБА_13 зустрітися на стоянці, щоб разом поїхати додому. ОСОБА_13 під`їхав на білому автомобілі, здається марки «Джип». Свідок сіла на переднє пасажирське сидіння, після чого вони поїхали. Під час поїздки вони між собою монотонно конфліктували, оскільки ОСОБА_13 був проти того, щоб свідок перебувала на території України в умовах повномасштабної війни. Вони рухалися вулицею Смілянською, на перехресті з вулицею Хрещатик повернули праворуч на вулицю Верхня Горова, після чого виїхали на вулицю Митницьку. Перед бульваром Шевченка автомобіль зупинився на червоний сигнал світлофора, пропустив пішоходів, а після того, як загорівся зелений сигнал світлофора, ОСОБА_13 поїхав прямо, після чого здійснив поворот ліворуч на бульвар. За словами свідка, автомобіль рухався не швидко, однак із якою саме швидкістю вона вказати не може. Увесь цей час між ними тривав словесний конфлікт. Бажаючи довести ОСОБА_13 свою правоту, свідок знайшла на телефоні відповідний доказ, після чого гучно викрикнула та піднесла телефон йому в обличчя. В цей момент ОСОБА_13 аж підскочив, було видно, що він злякався. Він подивився на телефон, і в цей час свідок почула, що автомобіль загальмував, а також помітила, що в автомобілі розбилося скло. Після цього ОСОБА_13 швидко вийшов з автомобіля та сказав свідку викликати швидку медичну допомогу. Свідок зазначила, що побачила жінку, яка лежала. Коли свідок вийшла з автомобіля, ОСОБА_13 вже викликав швидку медичну допомогу та надавав потерпілій першу медичну допомогу. Згодом на місце події приїхала швидка медична допомога, яка забрала потерпілу, а також працівники поліції. Після цього свідок поїхала додому до дітей.

На запитання прокурора свідок повідомила, що дорожньо-транспортна пригода сталася за участю службового автомобіля, оскільки власного автомобіля вони не мають. Вона пояснила, що того дня вони рухалися зі сторони Будинку торгівлі в напрямку вулиці Пастерівської по бульвару Шевченка. По якій саме смузі руху вони рухалися, свідок не пам`ятає, оскільки не слідкувала за дорожньою обстановкою, а дивилася в телефон.

Після зіткнення ОСОБА_13 припаркував автомобіль біля узбіччя з метою не створювати перешкод іншим транспортним засобам та одразу вибіг з автомобіля, щоб надати першу медичну допомогу потерпілій. Свідок зазначила, що вона перебувала поруч із потерпілою, однак до неї не торкалася та чекала приїзду бригади швидкої медичної допомоги. Також свідок повідомила, що погода того дня була ясною, без опадів.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показав, що він рухався за автомобілем «Рено Дастер» білого кольору бульваром Шевченка у напрямку площі 700-річчя та став очевидцем дорожньо-транспортної пригоди. Швидкість руху автомобіля свідка орієнтовно становила близько 60 км/год. Свідок повідомив, що бачив, як по правій стороні проїзної частини рухався автомобіль «Рено Дастер», а також йшла жінка. У цей момент свідок посигналив, однак жінка на нього не відреагувала та продовжувала рухатися спортивною ходьбою. Водій автомобіля «Рено Дастер» почав зміщуватися праворуч та зачепив жінку лівою стороною фари, унаслідок чого вона впала на проїзну частину та перебувала без свідомості. При цьому, зі слів свідка, видимих тілесних ушкоджень у потерпілої він не помітив. Після цього свідок зупинився, увімкнув аварійну сигналізацію та викликав працівників поліції і швидку медичну допомогу. Також він зазначив, що неподалік, через дорогу, перебували працівники поліції, які підбігли до місця події та викликали підмогу. Після прибуття швидкої медичної допомоги свідок залишив місце події та поїхав.

На запитання прокурора свідок повідомив, що він рухався в крайньому лівому ряду. ОСОБА_19 зазначив, що він рухався зі швидкістю 50-60 км/ год, а швидкість автомобіля «Рено Дастер», була точно більшою за його, але не набагато. За словами свідка, водій автомобіля «Рено Дастер» намагався зробити маневр в право аби уникнути зіткнення, але це було неминуче. Свідок пригадав, що потерпіла була одягнена у фіолетові лосини трохи вище колін та рожеву футболку.

На запитання сторони захисту свідок повідомив, що після зіткнення автомобіль «Рено Дастер» знаходився по центру дороги. Водій після того як сталася дорожньо-транспортна пригода вибіг з автомобіля, і почав комусь телефонувати.

На запитання головуючої судді свідок відповів, що внаслідок удару потерпіла відлетіла близько 3-4 м від місця зіткнення. За словами свідка, разом з водієм у салоні перебувала жінка. ОСОБА_19 зазначив, що не пригадує чи були на автомобілі пошкодження, можливо була пошкоджена фара.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що він переїхав перехрестя по бульвару Шевченка та з правого боку побачив жінку, яка стояла на пішохідному переході. Після цього він почув звук удару та побачив, що жінка лежить на проїзній частині. Автомобіль зупинився приблизно через 510 метрів. Свідок зазначив, що подія відбулася дуже швидко, у зв`язку з чим виникла необхідність негайно діяти, тому були викликані працівники поліції та швидка медична допомога. ОСОБА_20 повідомив, що безпосередній момент зіткнення він не бачив. Також свідок пояснив, що не бачив, на якій саме смузі руху відбулося зіткнення, а також не може повідомити, яким чином автомобіль контактував із потерпілою.

На запитання прокурора свідок повідомив, що не пам`ятає в чому саме була одягнена потерпіла. У водія автомобіля «Рено Дастер» швидкість була звичайною, після зіткнення він проїхав перехрестя та зупинився з правого боку. Потерпіла лежала на самому перехресті, від пішохідного переходу це приблизно 3-4 м.

На запитання головуючого судді свідок відповів, що автомобіль «Рено Дастер» рухався в лівій полосі. Пішохід перетинав дорогу з права на ліво. Інших пішоходів в той момент свідок не бачив. Чи гальмував автомобіль перед зіткненням свідок також не пам`ятає.

В цілому, даючи оцінку вказаним показам потерпілої і свідків, суд вважає, що вони є достовірними. При цьому суд виходить з того, що покази судом отримані в порядку ст. ст. 65, 66, 95, 96, 352 КПК України, тобто в установленому законом процесуальному порядку з дотриманням прав свідка. Свідки були допитані в судовому засіданні з додержанням принципу змагальності сторін та свободи в подані суду своїх доказів. Тобто п. п. "d" п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини - порушено не було. Покази дані свідками добровільно, без будь-якого тиску або примусу, під присягою та застереженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

В судовому засіданні досліджені письмові докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги, а саме:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з додатками у вигляді фото таблиці від 19.09.2023, згідно якого під час огляду місця події 19.09.2023 виявлено та зафіксовано наступне: перехрестя бульвару Шевченка та вул. Б. Хмельницького, а також місце зупинки та наявні пошкодження автомобіля марки «RENO DUSTER», білого кольору, р.н. НОМЕР_2 ;

-постановою при визнання автомобіля «RENO DUSTER», білого кольору, р.н. НОМЕР_2 , в якості речового доказу від 19.09.2023;

-протоколом огляду речей з додатками від 20.10.2023, згідно якого проведено огляд двох державних номерних знаків з реєстраційним номером НОМЕР_1 ;

-постановою про визнання предмета в якості речового доказу від 20.10.2023, відповідно до якої визнано речовим доказом два державні номерні знаки з реєстраційним номером НОМЕР_1 ;

-консультативним висновком КНП «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» від 19.09.2023, згідно якого ОСОБА_14 , встановлено діагноз: «тяжка черепно-мозкова травма, геморагічний забій головного мозку тяжкого ступеню, забій легень, перелом кісток тазу»;

-протоколом огляду відеозапису від 28.09.2023, згідно якого проведеним оглядом встановлено: що на даному диску, записаний відеофайл з назвою «Шевченка-Піонерська_20230919130940_to_20230919131949» формату Мр4. При завантаженні файлу встановлено, що він являє собою кольоровий відеозапис, який ведеться стаціонарною камерою відеоспостереження, закріпленої на рівні близько першого-другого поверху, ймовірно стовпа або будівлі. Загальна тривалість відеозапису - 10 хв. 21 сек. На відеозапису відображена проїзна частина перехрестя бульвару Шевченка та вул. Митницької у м. Черкаси. Погодні умови - без опадів, дорожнє покриття асфальтобетонне - сухе, світла пора доби. Впродовж всього відеозапису зафіксовано рух автомобілів на проїзній частині, рух пішоходів на тротуарах, а також перехід пішоходів проїзної частини. На 08 хв. 46 сек. згідно таймеру на відеозаписі з?являється автомобіль марки «Reno Duster» білого кольору, який рухається по вул. Митницькій у напрямку перехрестя бульвару Шевченка вул. Митницької у м. Черкаси. Враховуючи його напрямок руху вбачається, що на задній номерній рамці закріплено державний номерний знак з реєстраційним номером НОМЕР_3 . Під?їхавши до перехрестя вказаний автомобіль зупинився за легковим автомобілем для виконання вимог червоного кольору світлофора. Після відображення зеленого кольору світлофора, автомобіль марки «Reno Duster» білого кольору із закріпленим реєстраційним номером НОМЕР_4 почав рух прямо та в подальшому на перехресті повернув ліворуч та продовжив рух по бульвару Шевченка у напрямку до перехрестя бульвару Шевченка та вул. Богдана Хмельницького у м. Черкаси, таким чином зникши з поля фіксації відеокамери;

-постановою про визнання предмета в якості речового доказу від 28.09.2023, а саме оптичний диск DVD-R марки «VIDEX», який являється додатком до листа ГУНП в Черкаській області від 26.09.2023 №2109/25/02-2023;

-протоколом огляду оптичного диску DVD-R марки «VIDEX», від 26.09.2023, згідно якого проведеним оглядом встановлено: що на вказаному диску наявні 6 файлів формату «MP4 Video File (VLC) (.mр4)» з назвами «сlip-0», «clip-1»,« clip-2», «clip-3»,« clip-4», «clip-5». При завантаженні файлів встановлено, що вони являють собою кольорові відеозаписи, які здійснюються на нагрудні камери патрульних поліцейських. Безпосередньо на відеозаписах зафіксовано перебіг подій одразу після настання дорожньо-транспортної пригоди - наїзду автомобіля марки «Reno Duster» білого кольору під керуванням ОСОБА_13 на пішохода ОСОБА_14 . Зокрема на відеозаписах зафіксовано положення та місцезнаходження потерпілої ОСОБА_14 на проїзній частині перехрестя бульвару Шевченка та вул. Богдана Хмельницького, місце стоянки автомобіля марки «Reno Duster» білого кольору, на якому відсутні номерні знаки, пояснення очевидців щодо настання дорожньо-транспортної пригоди тощо;

-постановою про визнання предмета в якості речового доказу від 26.09.2023, а саме оптичний диск DVD-R марки «VIDEX», який являється додатком до листа ГУНП в Черкаській області від 25.09.2023 №9554/41/01-2023;

-довідкою КНП «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» № 2890 від 21.09.2023, відповідно до якої ОСОБА_14 знаходиться на стаціонарному лікуванні з 19.09.2023 у нейрохірургічному відділенні з діагнозом: «Політравма. Тяжка черепно-мозкова травма. Травматична внутрішньомозкова гематома правої півкулі головного мозку. Забій головного мозку тяжкого ступеню. Кома. Забій легень. Перелом кісток тазу»;

-протоколом огляду оптичного диску DVD-R марки «НР», від 21.09.2023, згідно якого проведеним оглядом встановлено: що на вказаному диску містяться 10 файлів. Під час огляду файлу з назвою «D09 20230919130959» формату (.mp4)» встановлено, що в лівому верхньому куті наявне позначення дати та часу, а саме «19-09-2023 13:09:58» на початку відеозапису. На відеозапису відображена проїзна частина перехрестя бульвару Шевченка та вул. Богдана Хмельницького, а також проїзна частина по бульвару Шевченка у м. Черкаси. Вбачається, що праворуч по бульвару Шевченка у напрямку руху від перехрестя бульвару Шевченка та вул. Митницької до перехрестя бульвару Шевченка та вул. Богдана Хмельницького, перед поворотом праворуч на вул. Богдана Хмельницького, та за вказаним поворотом по бульвару Шевченка розташовані по одному дорожньому знаку 5.38.1. Погодні умови - без опадів, дорожнє покриття асфальтобетонне - сухе, світла пора доби. Впродовж всього відеозапису зафіксовано рух автомобілів на проїзній частині, рух пішоходів на тротуарах, алеї, а також перехід пішоходів проїзної частини бульвару Шевченка по пішохідному переходу. На 08 хв. 46 сек. (19.09.2023 13:18:45 відповідно до таймеру на відео) на відеозапису з?являється автобус жовтого кольору, марки «Богдан», який рухається у правій смузі руху у напрямку від перехрестя бульвару Шевченка та вул. Митницької до перехрестя бульвару Шевченка та вул. Богдана Хмельницького та, у той же час, позаду нього у лівій смузі руху рухається автомобіль типу «бус» марки «VW» моделі «Multivan» темного кольору, який позначений, як транспортний засіб № 2, який здійснює випередження вказаного автобуса під час руху у лівій смузі та у момент, коли вони одночасно проїжджають пішохідний перехід через бульвар Шевченка, який є першим по напрямку їх руху, тобто, той, який розташовується перед поворотом праворуч на вул. Богдана Хмельницького, з?являється біля пішохідного переходу пішохід, що на відеозаписі зафіксовано о 08 хв. 48 сек., який після проїзду автобусу жовтого кольору, марки «Богдан» та автомобіля типу «бус» марки «VW» моделі «Multivan» темного кольору, пішохідного переходу, о 08 хв. 49 сек. згідно відеозапису розпочинає переходити проїзну частину по пішохідному переходу з права на ліво по руху транспортних засобів. На 08 хв. 51 сек. на відеозаписі з?являється відповідно до матеріалів кримінального провадження автомобіль марки «Renо Duster» білого кольору, який рухається по лівій смузі руху. О 08 хв. 53 сек. коли пішохід переходить пішохідний перехід та знаходиться на проїзній частині в межах лівої смуги, вже перейшовши праву, автомобіль марки «Reno Duster» білого кольору здійснюючи рух у тій же лівій смузі, здійснює передньою частиною автомобіля наїзд на пішохода, який в результаті удару передньої частини автомобіля відлітає та падає на проїзну частину перехрестя, а автомобіль марки «Reno Duster» після збиття пішоходу, під час проїзду перехрестя перелаштовується у праву смугу руху та зупиняється за перехрестям у правій смузі руху по бульвару Шевченка у м. Черкаси. В подальшому, після відкриття правих та лівих дверцят автомобіля, проте передніх чи задніх, не вдається за можливе встановити, враховуючи розмитість зображення, виходять по одній особі, та особа, яка вийшла з місця яке розташовується ліворуч, тобто з боку водія, перебігає дорогу до місця, де на проїзній частині лежить пішохід, на якого було здійснено наїзд, до якого почали підходити інші особи, які знаходилися неподалік місця дорожньо-транспортної пригоди;

-постановою про визнання предмета в якості речового доказу від 21.09.2023, а саме оптичний диск DVD-R марки «НР», який являється додатком до листа Черкаської обласної прокуратури від 20.09.2023 №32/17/вих-23;

-оптичним диском DVD-R марки «Verbatim», з відеозаписом руху транспортних засобів на перехресті бульвару Шевченка та вул. Митницька від 19.09.2023 року;

-висновком експерта № СЕ-19/124-23/10993-ІТ від 25.09.2023, згідно якого до моменту ДТП деталі ходової частини, робочої гальмівної системи та рульового керування автомобіля «RENAULT DUSTER» р.н. НОМЕР_2 знаходилися у працездатному стані;

-висновком експерта № КСЕ-19/124-23/11328 від 09.10.2023, згідно якого мінімальна швидкість руху автомобіля «Renault» моделі «Duster», за яким закріплений реєстраційний номер 241052, згідно наданих відеозаписів файлів «D03 20230919131413» та «D0920230919130959», становила близько 56...60 км/год. (58 ± 2 ~ 56...60). У дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП, та за обставин, зазначених в постанові слідчого про призначення експертизи, водій ОСОБА_13 , керуючи автомобілем марки «Renault» моделі «Duster», за яким закріплений реєстраційний номер 241052, повинен був діяти у відповідності до вимог п. п. 12.4, 18.1. Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобіля «Renault» моделі «Duster», за яким закріплений реєстраційний номер 241052 ОСОБА_13 вбачаються невідповідності вимогам п.18.1. Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, і для виконання яких він перешкод технічного характеру, відповідно до наданих на дослідження матеріалів, не мав;

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 11.10.2023, згідно якого надано для ознайомлення: медичну карту стаціонарного хворого № 17512 ОСОБА_14 , оптичний носій інформації DVD-R марки «Lyreco», на якому збережені дані щодо обстеження ОСОБА_14 , а саме рентген знімки, вказані документи та оптичний диск в ході тимчасового доступу були вилучені;

-висновком експерта № 02-01/901 від 11.10.2023, згідно якого у ОСОБА_14 , згідно даних медичної карти, мали місце ушкодження: травма голови з забоєм головного мозку тяжкого ступеню, крововиливом (гематомою) правої півкулі головного мозку; травма тазу з переломом кісток тазу зліва; рана тазу зліва; садна кистей та правого плеча. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу вказаному в постанові про призначення експертизи та відносяться: травма голови з забоєм головного мозку тяжкого ступеню, крововиливом (гематомою) правої півкулі головного мозку до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя; травма тазу з переломом кісток тазу зліва до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров?я; рана тазу зліва до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; садна кистей та правого плеча до категорії легких тілесних ушкоджень. Виявлені у ОСОБА_14 тілесні ушкодження, могли виникнути при наїзді автомобіля;

Судом також досліджені характеризуючі данні обвинуваченого ОСОБА_13 , а саме:

-копію трудової книжки ОСОБА_13 серії НОМЕР_5 ;

-копію характеристики від 24.10.2023,відповідно до якої за місцем свого проживання ОСОБА_13 характеризується як: працьовитий, товариський, ввічливий, доброзичливий та чуйний. Спільно з дружиною виховують двох дітей ОСОБА_21 та ОСОБА_22 ;

-копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 ;

-копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-копію відзнаки Президента України нагороджено ОСОБА_13 за участь в антитерористичній операції;

-копію посвідчення УБД № 171879 від 10.08.2016, виданого ОСОБА_13 ;

-копію подяки ОСОБА_13 ;

-копії посвідчень до відзнаки Національної поліції України ОСОБА_13

-копію довідки КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, № 5727 від 16.10.2023, відповідно до якої ОСОБА_13 в КП «ДБКЛПД» ДОР не знаходиться і раніше за архівною документацією не значиться;

-копію довідки КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня» ЧОР № 5765/02 від 12.10.2023, відповідно до якої ОСОБА_13 на лікуванні з 1983 року по теперішній час не перебував;

-копію довідки КНП «Черкаський обласний наркологічний диспансер» ЧОР № 3576 від 12.10.2023, згідно якої ОСОБА_13 під наглядом у лікаря-нарколога не перебуває;

-копію вимоги від 20.09.2023, відповідно до якої ОСОБА_13 кримінальної відповідальності не притягувався;

-копію вимоги від 20.09.2023, відповідно до якої ОСОБА_13 адміністративної відповідальності не притягувався.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_13 в скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об`єктивності та правдивості показань потерпілого, свідків, оскільки ці покази підтверджені дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими доказами.

Дії обвинуваченого ОСОБА_13 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_13 суд, згідно з вимогами ст.ст.65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного суду України «Про призначення кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Щодо наявності пом`якшуючих покарання обставин слід врахувати таке.

У постанові від 18.09.2019 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (справа №166/1065/18) вказав, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, неодноразово вибачалась за вчинене та висловлювала жаль з приводу вчиненого, критично оцінював свої дії та готов нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини. Матеріалами провадження стверджується, що обвинувачений частково відшкодував потерпілій завдану моральну шкоду в сумі 415000 грн (на день ухвалення вироку), що підтверджено представником потерпілої.

Відповідно до постанови Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.11.2018 активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України. Тобто, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Під активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи, при цьому таке сприяння має бути активним. ОСОБА_24 повідомив усі суттєві обставини щодо вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди.

Тому, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове відшкодування шкоди.

Згідно ст.67 КК України, обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_13 , судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_13 відповідно до ст.65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, який згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, але з необережною формою вини; характеризується по місцю проживання та роботи виключно з позитивної сторони; раніше не судимого; його відношення до скоєного; наявність обставин, що пом`якшують покарання; те, що не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра; часткове відшкодування завданої шкоди; в момент ДТП був у тверезому стані; надає добровільну допомогу ЗСУ; має на утриманні трьох неповнолітніх дітей; має статус учасника бойових дій; та неодноразові подяки та нагоди за Захист України; поведінку обвинуваченого після скоєння злочину, і на підставі викладеного суд вважає за можливе призначити ОСОБА_13 покарання не пов`язаного з реальним позбавленням волі на підставі ст.75 КК України з покладанням на нього обов`язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Суд звертає увагу на позицію потерпілої, яка наполягає на найсуворішій мірі покарання.

Разом з тим, суд враховує, що така позиція потерпілої сторони у судових засіданнях не є обов`язковою для суду, натомість враховується в сукупності з обставинами, передбаченими ст.65 КК України, і не має над ними юридичної переваги. Справедливість покарання повинна визначатись з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин. Покарання має відповідати принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

Крім того, суд також звертає увагу на те, що після вчинення необережного злочину обвинувачений не був помічений у будь-яких інших протиправних діях.

Суд не застосовує до обвинуваченого ОСОБА_13 положення ст.69 КК України, оскільки відсутні декілька обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину підсудним, щоб дало можливість суду призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі або перейти до іншого більш м`якого виду основного покарання, на підставі ст.69 КК України.

Згідно до п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1, 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує те, що ОСОБА_13 , раніше ні до кримінальної відповідальності, ні до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не притягувався, але грубо порушив правила дорожнього руху України, та допустив наїзд на пішохода, яка перетинала проїзжу чстину по пішоходному переходу і як наслідок чого спричинив дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження, приходить до висновку про доцільність призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на 2 роки.

Призначення ОСОБА_13 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченої, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

22.11.2023 року адвокат ОСОБА_12 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_14 , подала до суду позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якій просила: стягнути з обвинуваченого ОСОБА_13 на користь ОСОБА_14 суму компенсації матеріальної шкоди, завданої їй внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 271 361 грн. 16 коп., а також - суму компенсації моральної шкоди, завданої їй внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 1 000 000 грн.

Позов мотивований наступним.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.09.2023 року, ОСОБА_14 була спричинена матеріальна та моральна шкода. Матеріальна шкода полягає в наступному. Одразу після ДТП ОСОБА_14 відвезли до Третьої Черкаської міської лікарні, де вона перебувала на лікування. Відповідно до Виписки № 17512 із медичної картки, в результати ДТП та численних ушкоджень, які отримала ОСОБА_14 , їй був постановлений діагноз: Т06.8 Інші уточнені травми із залученням декількох ділянок тіла. Вогнищева травма головного мозку. Тяжка ЗНЧМТ. Забій головного мозку важкого ступеня. Глибока травматична геморагічна трансформація речовини головного мозку (внутрішньо мозкова гематома) правої скронево-тім?яної ділянки. Дислокаційний синдром. Кома І. Лівобічний геміпарез. Пареч 7 пари ЧМН по центральному типу. Закритий крайовий перелом переднього краю лівої вертлюгової западини без зміщення фрагментів. Закритий перелом лівої здухвинної кістки без зміщення фрагментів. 11.10.2023 року хвору виписано з покращенням загального стажу з нейрохірургічного стаціонару та направлено для подальшої реабілітації до Медичного реабілітаційного центру «Модричі». В результаті під час лікування вона придбавала медичні засоби для лікування, а також памперси, одноразові души та інші гігієнічні засоби, які потрібні лежачим хворим. Всього за час перебування в лікарні вона витратила кошти в сумі 15 426 грн. 68 коп., що підтверджується відповідними квитанціями. Після проведеного лікування її було направлено на реабілітацію, яку вона на даний час проходить, що підтверджується довідкою з ТОВ Медичний реабілітаційний центр «Модричі». За перевезення ОСОБА_14 з лікарні до медичного центру були сплачені кошти в сумі 3015,08 грн. Безпосередньо за перебування в ТОВ МРЦ Мадричі було сплачено 3000 грн., 189 000 грн., 37 800 грн., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, а всього на суму - 229 800 грн. Під час перебування в медичному центрі ОСОБА_14 були придбані ліки на суму 2037 грн. 40 коп.

Також під час ДТП в наслідок удару був розбитий годинник, який ОСОБА_14 дарував чоловік на день народження і вартість яких складала 20 000 грн.

Також ОСОБА_14 оплатила ковіньку, вартість якої склала 1082 грн. Оскільки вона її придбала 22.11.2023 року (в день засідання), а територіально знаходиться в м. Трускавець, то квитанція буде надана до суду пізніше.

Таким чином, на даний момент ОСОБА_14 були витрачені кошти в сумі 271 361 грн. 16 коп., які складають матеріальну шкоду. Ба більше, реабілітація буде ще продовжуватися і ОСОБА_14 буде ще нести витрати. Але на даний час немає можливості зробити розрахунок таких витрат.

Окрім матеріальної шкоди ОСОБА_14 також зазнала моральної шкоди. ОСОБА_14 ще молода активно жінка, яка займалась собою, своєю 6-річною дитиною, вела насичений спосіб життя. ДТП повністю змінило її життя. Вона не може продовжувати той стиль життя, який був у неї раніше. Зараз вона прикута до ліжка жінка, яка не може доглядати за сином, бути активною в соціумі, працювати та інше. Вона відчуває себе безпорадною, не може спати нормально вночі, втратила апетит. Її турбує її стан здоров?я, а саме головні болі, болі в тілі, неможливість повноцінно відчувати своє тіло, користуватися своїм тілом по сьогоднішній день. Нікому не відомі наслідки травми і як це може вплинути на подальше життя ОСОБА_14 . Таким чином, з вини обвинуваченого вона втратила те, що неможливо компенсувати: оскільки немає і не може бути точних критеріїв майнового вираження фізичного болю і психічної травми. В результаті ДТП ОСОБА_14 отримала травми, які не підлягають повному відновленню і потребують постійного лікування. Таким чином, спричинена їй моральна шкода має бути відшкодована цивільним відповідачем, який вона оціную в 1 000 000 (один мільйон) грн.

12.12.2023 року від захисника обвинуваченого ОСОБА_13 ОСОБА_11 надійшов відзив на позовну заяву про відшкодування моральної шкоди. В якому він зазначив наступне. Ознайомившись з цивільним позовом ОСОБА_12 яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_25 від 23.08.2023 року сторона відповідача вважає, що зазначені в мотивувальній частині обставини спричинення матеріальної та моральної шкоди відповідають дійсності, однак вважають, що сума моральної шкоди значно завищена з наступних підстав. Щодо матеріальної шкоди. Цивільна відповідальність водія автомобіля «RENAULT - DUSTER», за яким закріплений реєстраційний номер 241052, ОСОБА_13 , на момент дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «УТСК», поліс №AP/6682505. Окрім того, ОСОБА_13 , являється учасником бойових дій, посвідчення серії НОМЕР_7 , та у разі відсутності поліса цивільної відповідальності матеріальна шкода відшкодовувалась Моторним (транспортним) бюро України. Відповідно до вимог ст.26-1 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - Відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому. Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров?я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров?ю.

Тобто, матеріальна шкода, а також частина задоволеної моральної шкоди заявленої ОСОБА_14 , підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «УТСК». Відповідно полісу страхування №AP/6682505., страхова сума на одного потерпілого, за шкоду, заподіяну життю та здоров?ю складає 320 000 грн. Враховуючи вищевикладене, витрати, пов?язані з лікуванням потерпілої ОСОБА_14 підлягають стягненню з Приватне акціонерне товариство «УТСК».

Щодо моральної шкоди захисником зазначено наступне. Майже з першого дня дорожньо-транспортної пригоди, сторона відповідача здійснювала постійні заходи з намагання зустрітись з потерпілою, вибачиться та надати допомогу. Однак, через стан потерпілої ОСОБА_14 лікарями та родичами останньої була заборона на її відвідування. Допомоги від відповідача родичі потерпілої ОСОБА_14 , не приймали, однак він постійно спілкувався з ними цікавився станом здоров?я та постійно пропонував свою допомогу. Як тільки родичі потерпілої погодились отримати відшкодування, відповідачем, (як відшкодування моральної шкоди), потерпілій ОСОБА_14 були здійснені наступні перекази грошових коштів: 17.10.2023 в сумі 53 000 грн; 20.10.2023 в сумі 100 000 грн; 11.11.2023 в сумі 50 000 грн. Загальна сума добровільного відшкодування моральної шкоди відповідачем (обвинуваченим) ОСОБА_13 складає 203 000 грн.

Крім того, захисник зазначає, що вчинити навмисно дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_13 не хотів та вона сталась через необережність і він ні в якому випадку не бажав настання таких наслідків до потерпілої. Відповідач ОСОБА_13 з перших днів визнавав вину у дорожньо - транспортній пригоді, усіляким чином намагався просити вибачення у потерпілої та її родини, постійно цікавився станом здоров?я потерпілої та намагався надавати необхідну та можливу допомогу. З метою здійснення страхових виплат потерпілій, ОСОБА_24 в передбачений законом термін звернувся з повідомленням до ПрАТ «УТСК».

Також, у своєму відзиві посилався на те, що ОСОБА_13 на даний час офіційно безробітний та стоїть на обліку в Центрі зайнятості. Окрім того, ОСОБА_13 має на утриманні чотирьох малолітніх дітей.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях У зв?язку з ушкодженням здоров?я, у порушенні права власності (втому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв?язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв?язків чи неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості, а тому заявлена моральна шкода в сумі 1 000 000 грн є необ?єктивною, та на думку сторони захисту є значно завищеною. Сторона відповідача повністю згідна з тим, що внаслідок кримінального правопорушення позивачу спричинена моральна шкода, однак на думку відповідача вона складає 303 000 грн. А враховуючи, що в порядку добровільного відшкодування за завдання моральної шкоди відповідачем сплачено 203 000 грн., вважають, що сума яка підлягає стягненню з відповідача складає 100 000 грн.

Враховуючи вищенаведене, просив врахувати зазначені обставини, матеріальний стан та життєву ситуацію відповідача ОСОБА_13 , у зв`язку з чим, зменшити суму позовних вимог на відшкодування моральної шкоди до 303 000 грн., а матеріальну шкоду стягувати з страхової компанії Приватне акціонерне товариство «УТСК».

18.12.2023 року від адвоката ОСОБА_12 надійшла відповідь на відзив від 12.12.2023 року. Згідно якого, ознайомившись з відзивом на позовну заяву, яка була надіслана відповідачем ОСОБА_13 на подану ОСОБА_14 позовну заяву, зазначили, що категорично не згодні з позицією відповідача.

Що стосується питання відшкодування матеріальної шкоди, то на думку Відповідача, вона має бути стягнута з Приватного акціонерного товариства «УТСК». Проте вважають, що цей висновок є передчасним. Про те, що автомобіль Відповідача був застрахований в страховій компанії, позивачу стало відомо лише з наданого відзиву та клопотання про долучення співвідповідача. У разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний не пізніше 3-х робочих днів з дня настання ДТП письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого зразка, також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально (пп. 4 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Як вбачається з наданих додатків, то позивач підготував лист-повідомлення про страховий випадок від 26.09.2023 року. В той же час до суду не надано доказів направлення цього листа до страхової компанії, а також немає жодної інформації про отримання та реєстрацію страховою компанією зазначеного повідомлення. Також відсутня інформація щодо чинності вказаного відповідачем страхового полісу. Отже, питання про відшкодування матеріальної шкоди страховою компанією може вирішуватися лише після підтвердження факту чинності страхового полісу та з`ясування позиції страхової компанії щодо можливості чи неможливості відшкодувати спричинену матеріальну шкоду. У випадку, якщо це не може зробити страхова компанія, то обов`язок по відшкодуванню буде покладатися на ОСОБА_13 .

Крім того, представник потерпілої ОСОБА_12 у відповіді на відзив зазначила, що ними не заперечується факт того, що ОСОБА_13 добровільно вже відшкодував частину матеріальної шкоди в сумі 203 000 грн. Це він зробив після того, як зв`язався з родиною ОСОБА_26 та дізнався про те скільки всього витрачається на лікування. Тому розмір матеріальної шкоди може бути зменшений на зазначену суму.

Що стосується спричиненої моральної шкоди, то Відповідач вважає, що сума моральної шкоди була завищена. Представник потерпілої та потерпіла категорично не погоджуються із зазначеною позицією. Оскільки, в результаті спричиненого ДТП ОСОБА_14 стала калікою, у якої частина тіла не контролюється. Вона не може на даний час повернутися на роботу, в соціум, до активного способу життя, до занять спорту. Ба більше, вона не може обходитися без постійного стороннього догляду. В дному випадку після ДТП у ОСОБА_14 не була відновлена працездатність. Вона вже 3 місяці знаходиться на постійному лікуванні. Подальша перспектива щодо відновлення є непередбаченою. Все це призводить до величезного морального страждання потерпілої, яка зі здорової людини перетворилася на інваліда.

Тому, як зазначає представник заявлена сума 1 000 000 грн. є мінімальною компенсацією за спричинену моральну шкоду, яка сама по собі є такою, що була спричинена потерпілій не лише в момент ДТП, а продовжується причинятися через незадовільний стан здоров`я, викликаний наслідками ДТП.

Крім того, 15.12.2023 року адвокатом цивільного позивача ОСОБА_12 подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій вона просила: стягнути з відповідача ОСОБА_13 суму компенсації матеріальної шкоди, завданої їй внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 278 980 грн. 55 коп. Стягнути з відповідача ОСОБА_13 суму компенсації моральної шкоди, завданої їй внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 1 000 000 грн. Стягнути з відповідача ОСОБА_13 судові витрати на отримання правничої допомоги, розрахунок якого буде наданий до суду до стадії судових дебатів.

Також, 16.01.2024 року адвокатом цивільного позивача ОСОБА_12 подано заяву про уточнення позовних вимог. Позовні вимоги мотивує наступним. ОСОБА_14 є працівником Черкаської обласної прокуратури і щорічно по результатам року отримує премії, за виключенням тих працівників, які перебувають на лікарняному. Через дії ОСОБА_13 , потерпіла не отримала премію за результатами роботи в 2023 році, оскільки з 19.09.2023 року перебуває на лікарняному. Посадовий оклад начальника відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству обласної прокуратури становить 58 560 грн. Відповідно до наказу керівника Черкаської обласної прокуратури «Про преміювання прокурорів Черкаської обласної прокуратури та окружних прокуратур за результатами оцінювання якості роботи у 2023 році» від 01.12.2023 року № 284 к прокурорам, роботу яких оцінено позитивно, виплачено щорічну премію у розмірі 28 відсотків їх посадового окладу, отриманої ними за відповідний календарний рік. Таким чином, ОСОБА_14 мала отримати премію в сумі 58560 грн. х 12 місяців х 28% = 196 761 грн. 60 коп. Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, оскільки ОСОБА_14 не отримала премію, то це є реальними збитками, оскільки вона не отримала її через те, що знаходилася на лікарняному тривалий час і до сьогоднішнього дня. На підставі вищезазначеного, вважають за потрібне уточнити позовні вимоги по первісному позову, а саме просили суд - стягнути з відповідача ОСОБА_13 суму компенсації матеріальної шкоди, завданої їй внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 278 980 грн. 55 коп. (реальні збитки) та 196 761 грн. 60 коп. (упущена вигода), а всього - 475 742 грн. 15 коп. Стягнути з ОСОБА_13 - суму компенсації моральної шкоди, завданої їй внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 1 000 000 грн. Стягнути з ОСОБА_13 судові витрати на отримання правничої допомоги, розрахунок якого буде наданий до суду до стадії судових дебатів.

27.02.2024 адвокат ОСОБА_12 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_14 , подала до суду цивільний позов у новій редакції, в якому, просила: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_14 суму компенсації матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 249 313 грн. 96 коп.; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_14 суму компенсації моральної шкоди в розмірі 12 465 грн. 68 коп.; стягнути з Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_14 суму компенсації матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 56 217 грн. 59 коп.; стягнути з Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_14 суму компенсації моральної шкоди в розмірі 1 784 534 грн. 32 коп.; стягнути з відповідача ОСОБА_13 судові витрати на отримання правничої допомоги, розрахунок якого буде наданий до суду до стадії судових дебатів.

12.03.2024 року представником Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_27 подано до суду відзив на позовну заяву про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП. У своєму відзиві просили суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_14 до ГУНП в Черкаській області в повному обсязі, посилаючись на наступне. Встановлено, що підполковник поліції ОСОБА_13 допустив порушення вимог пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку використання і зберігання Т3, що виразилось у використанні 19.09.2023 службового автомобіля «Renault Duster» у власних цілях та в інтересах своєї дружин ОСОБА_18 . На виникнення зобов?язання володільця (власника) транспортного засобу щодо відшкодування заподіяної ним майнової шкоди впливають обставини, такі як: в який саме час було заподіяно шкоду (під час виконання трудових чи службових обов?язків); чи було джерело підвищеної небезпеки надано працівникові в процесі виконання ним трудових обов?язків чи він самовільно, неправомірно використав його в особистих цілях. Володілець джерела підвищеної небезпеки не є суб?єктом відповідальності за шкоду, якщо доведе, що дане джерело вибуло з його володіння внаслідок неправомірних дій інших осіб. Отже, ОСОБА_13 використовував службовий транспортний засіб у власних цілях та не виконував свої трудові (службові) обов?язки та неправомірно використовував транспортний засіб ГУНП в Черкаській області, а тому за допущенні порушення ОСОБА_13 притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Зважаючи на вищевикладене, завдана шкода зобов`язана відшкодовуватися особою, яка її завдала на загальних підставах відповідно до ч. 3 статті 1187 ЦК України. Щодо відшкодування матеріальної шкоди зазначають наступне. підставою для відшкодування шкоди завданої у зв?язку з лікуванням є надані документи, що підтверджують завдану шкоду. При цьому звертали увагу суду, що частина заявлених витрат є необґрунтованою або не підтверджується фіскальними чеками у зв?язку з їх нечитабельністю. Щодо відшкодування упущеної вигоди зазначають наступне. Згідно ч.1-3 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до статті 25 Закону у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров?я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю. Враховуючи, що позивач є працівником прокуратури та перебуваючи на лікарняному останній була виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності. Оскільки позивач отримала соціальну допомогу по тимчасовій непрацездатності у формі матеріального забезпечення згідно із Законом України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування», то отримання соціальної допомоги є відшкодуванням завданої шкоди здоров?ю під час ДТП. Крім цього, під час проведення розрахунку недоотриманої премії за жовтень, листопад, грудень не зрозуміло яким чином розрахована сума та за який саме період, оскільки згідно листа Черкаської обласної прокуратури, на який посилається представник позивача, відповідно до наказу керівника Черкаської обласної прокуратури «Про преміювання прокурорів Черкаської обласної прокуратури та окружних прокуратур за результатами оцінювання якості роботи у 2023 році» від 01.12.2023 № 284 к прокурорам роботу яких оцінено позитивно, виплачено щорічну премію у розмірі 28 % суми їх посадового окладу, отриманої ними за відповідний календарний рік. Згідно вищезазначеного листа премія виплачена щорічна. Щодо відшкодування моральної шкоди, зазначають, що на підтвердження розміру моральної шкоди позивачем та представником позивача не надано жодного доказу, що свідчить про необґрунтованість вказаної позовної вимоги.

21.03.2024 року захисником обвинуваченого ОСОБА_13 ОСОБА_11 подано до суду заперечення в новій редакції на позовну заяву про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті ДТП. Згідно якого, сторона відповідача вважає, що зазначені в мотивувальній частині обставини спричинення матеріальної та моральної шкоди відповідають дійсності, однак вважають, що сума моральної шкоди значно завищена, а залучення співвідповідача є сумнівною, з наступних підстав. Цивільна відповідальність водія автомобіля «Renault - Duster», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_13 , на момент дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «УТСК», відповідно до полісу №AP/6682505, що підтвердили і представники Приватного акціонерного товариства «УТСК». З урахуванням норм Закону вказаних в мотивувальній частині відзиву на позовну заяву від 06.12.2023, матеріальна шкода, а також частина задоволеної моральної шкоди заявленої ОСОБА_14 , підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «УТСК». Відповідно полісу страхування №AP/6682505, страхова сума на одного потерпілого, за шкоду, заподіяну життю та здоров?ю складає 320 000 грн. Щодо розрахунку сум відшкодування матеріальної шкоди, вважають, що перевірка їх об?єктивності та відповідності є правом Приватного акціонерного товариства «УТСК», оскільки позовні вимоги пред?явлені саме до них. Однак зазначають, що сума заявленої позовної вимоги, щодо відшкодування матеріальної шкоди, не підтверджено в повній мірі фінансовою документацією. На відшкодування моральної шкоди, відповідачем ОСОБА_13 , потерпілій ОСОБА_14 , були здійснені наступні перекази грошових коштів: 17.10.2023 в сумі 53 000 грн; 20.10.2023 в сумі 100 000 грн; 11.11.2023 в сумі 50 000 грн. Загальна сума добровільного відшкодування моральної шкоди відповідачем (обвинуваченим) ОСОБА_13 складає 203 000 грн. Окрім того, як добровільне відшкодування шкоди відповідачем ОСОБА_13 , придбано та передано стороні позивача, смарт годинник «Apple» за 20999 грн. Сторона відповідача повністю згідна з тим, що внаслідок кримінального правопорушення позивачу спричинена моральна шкода, однак на думку відповідача пред`явлена позовна вимога в розмірі 2 000 000 грн. є занадто завищеною і підлягає зменшенню до 350 000 грн. А враховуючи, що відповідачем сплачено 223 999 грн. вважають, що сума яка підлягає стягненню з відповідача складає 126 001 грн. Щодо стягнення з ОСОБА_13 упущеної вигоди та не отримання ОСОБА_14 премії, то дана вимога є недоведеною та задоволенню не підлягає.

12.04.2024 адвокат ОСОБА_12 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_14 , подала до суду цивільний позов у новій редакції, в якому, просила: стягнути із ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» на її користь 258 980 грн 55 коп, заподіяної матеріальної шкоди, яка є витратами на лікування, та 12 949 грн 02 коп компенсації моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_13 на її користь 56 217 грн 59 коп завданої внаслідок кримінального правопорушення матеріальної шкоди та 1 784 050 грн 98 коп компенсації моральної шкоди, а також стягнути з ОСОБА_13 судові витрати, пов`язані з правничою допомогою.

Позов мотивований наступним.

В результаті ДТП ОСОБА_14 отримала численні ушкодження. В зв?язку з особливостями цих ушкоджень, вона стала лежачою хворою. Під час лікування вона придбавала медичні засоби для лікування, а також памперси, одноразові душі та інші гігієнічні засоби, які потрібні лежачим хворим. Всього за час перебування в лікарні вона витратила кошти в сумі 15 426 грн. 68 коп., що підтверджується відповідними квитанціями, долученими до позовної заяви. Більш того, після проведеного лікування її було направлено на реабілітацію, яку вона на даний час проходить, що підтверджується довідкою з ТОВ Медичний реабілітаційний центр «Модричі». За перевезення ОСОБА_14 з лікарні до медичного центру були сплачені кошти в сумі 3015,08 грн. Безпосередньо за перебування в ТОВ МРЦ «Модричі» всього було сплачено 229 800 грн, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями. Під час перебування в медичному центрі ОСОБА_14 були придбані ліки на суму 2037 грн. 40 коп. Також ОСОБА_14 22.11.2023 року оплатила ковіньку, вартість якої склала 1082 грн та діагностичні послуги на загальну суму 2529 грн, що підтверджується випискою від 23.11.2023 року. Також були оплачені лікувальні сеанси гіпербаричної оксигенації на суму 3111 грн. 39 коп Крім того, під час подання первісного позову не була додана та врахована квитанція про придбання медичного препарату на суму 1979 грн. (від 17.10.2023 року).

Представник потерпілої зазначила, що ОСОБА_14 є працівником Черкаської обласної прокуратури і щорічно по результатам року отримує премії, за виключенням тих працівників, які перебувають на лікарняному Через дії ОСОБА_13 , ОСОБА_14 не отримала премію за результатами роботи в 2023 році, оскільки з 19.09.2023 року перебуває на лікарняному. Посадовий оклад начальника відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству обласної прокуратури становить 58 560 грн.

Відповідно до наказу керівника Черкаської обласної прокуратури «Про преміювання прокурорів Черкаської обласної прокуратури та окружних прокуратур за результатами оцінювання якості роботи у 2023 році» від 01.12.2023 року № 284 к прокурорам, роботу яких оцінено позитивно, виплачено щорічну премію у розмірі 28 відсотків їх посадового окладу, отриманої ними за відповідний календарний рік.

Відповідно до Звіту про оцінку якості роботи прокурора за 2023 р., ОСОБА_14 отримала оцінку «позитивно».

Згідно до Наказу Офісу Генеральної прокуратури від 30.10.2020 року № 503, п. 3.4 якого передбачає, що розмір премії за результатами оцінювання якості роботи розраховується у відсотках до суми посадового окладу відповідної посади на день видання наказу згідно з пунктом 3.2 розділу 3 цього Положення з урахуванням виникнення права на заробітну плату відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру»

Саме тому ОСОБА_14 отримала премію частково. Відповідно до Листа від Черкаської обласної прокуратури, кількість робочих днів з 19 по 30 вересня 2023 року становила - 9, у жовтні 2023 року - 22, у листопаді 2023 - 22, у грудні - 21.

Таким чином, розмір недоотриманої премії становить 56217 грн. 59 коп. (прорахунок складається з обчислення суми посадового окладу за період з 19 вересня по кінець грудня помножена на 28 %)

Таким чином, оскільки ОСОБА_14 не отримала премію, то це є реальними збитками, оскільки вона не отримала її через те, що знаходилася на лікарняному тривалий час і до сьогоднішнього дня.

Отже, сума компенсації матеріальної шкоди, завданої їй внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 258 980 грн. 55 коп. (реальні збитки) та 56 217 грн. 59 коп. (упущена вигода), а всього - 315 198 грн. 14 коп.

Окрім матеріальної шкоди ОСОБА_14 також зазнала моральної шкоди.

ОСОБА_14 ще молода активна жінка, яка займалась собою, своєю б-річною дитиною, вела насичений спосіб життя. ДТП повністю змінило її життя. Вона не може продовжувати той образ життя, який був у неї раніше. Зараз вона стала жінкою з цілим рядом обмежень, яка не може доглядати за сином, бути активною в соціумі, нормально працювати та інше. У ОСОБА_14 втратила свою працездатність одна нога та одна рука. Також їй відомо, що внаслідок ДТП відбувся крововилив в головний мозок і наслідки цього можуть бути непередбачувані. Вона дуже хвилюється через це. Фактично вона вже була на порозі життя та смерті.

Зараз вона ще не просто не відновилася, але навіть не пройшла процес реабілітації і невідомо скільки ще часу займе цей процес. Хоча лікарі постійно наголошують їй, що в такому стані хвилюватися категорично не можна, але вона не може нічого з собою зробити. В неї також постійне відчуття відчаю та болю. Все її тіло було понівеченим. Вона відчуває себе безпорадною, не може спати нормально вночі, втратила апетит. Її турбує її стан здоров?я, а саме головні болі, болі в тілі, неможливість повноцінно відчувати своє тіло, користуватися своїм тілом по сьогоднішній день. Нікому не відомі наслідки травми і як це може вплинути на подальше життя ОСОБА_14

В результаті ДТП ОСОБА_14 отримала травми, які не підлягають повному відновленню і потребують постійного лікування. Даний факт повністю змінив хід та спосіб її життя Спочатку ОСОБА_14 оцінила спричинену їй моральну шкоду в сумі 1 000 000 (один мільйон) грн. Але з моменту подання позову стан здоров?я не погіршується. ОСОБА_14 доводиться терпіти фізичний біль через непрацездатність тіла, а також моральну шкоду через неможливість повернутися до звичного життя, через потребу постійно лікуватися і бути в усьому обмеженою. Саме тому ОСОБА_14 станом на момент подання позовної заяви в уточненій редакції оцінює спричинену шкоду в сумі 2 000 000 (дві мільйони гривень).

18.04.2024 від представника цивільного відповідача ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» ОСОБА_28 на адресу суду надійшов відзив на цивільний позов (нова редакція). З даного відзиву вбачається, що в позовній заяві (нова редакція) ОСОБА_14 обґрунтовує витрати на лікування із медичної карти стаціонарного хворого, довідкою з медичного реабілітаційного центру «Моричі» довідками Черкаської обласної лікарні, платіжними інструкціями та фіскальними чеками на придбання лікарських засобів в загальному розмірі 249 313 грн 96 коп.

За результатами проведеної страховиком перевірки документів, які були додані до позовної заяви (нова редакція) на підтвердження понесених витрат щодо лікування та моральної шкоди, було встановлено, що дані витрати є обґрунтованими частково.

Так, ПрАТ «УТСК» погоджується з тим, що позивачем було витрачено 229 800 грн. на реабілітацію в ТОВ Медичний реабілітаційний центр «Модричі», 2 037 грн 40 коп. на купівлю лікарських препаратів під час проходження реабілітації в ТОВ Медичний реабілітаційний центр Модричі» та 1 082 грн. на придбання палиці (ковіньки). Отже, загальний розмір витрат, які Страховик вважає доведеними, становить 232 919 грн 40 коп.

Поряд з цим, ПрАТ «УТСК» не може підтвердити витрати Позивача щодо купівлі лікарських засобів на суму 7 739 грн. 09 коп, оскільки копії фіскальних чеків, які додані до позовної заяви (нова редакція) неналежної якості та нечитабельні. Надані фіскальні чеки неможливо перевірити, встановити перелік лікарських засобів та необхідність їхнього придбання у відповідності з рекомендаціями лікарів і медичними виписками.

Крім того, витрати в розмірі 2 529 грн. щодо діагности, відповідно до рахунку № 1205 від 23.11.2024 року у відпочинково-оздоровчому комплексі «Вернигора», було сплачено Благодійним фондом ОСОБА_29 . В даному рахунку не вказано особу якій були надані послуги і відсутній підпис гостя, що унеможливлює ідентифікацію особи якій були надані послуги щодо діагностики. Витрати у розмірі З 111 грн 39 коп. щодо лікувальних сеансів гіпербаричної оксигенації ПрАТ «УТСК» вважає недоведеними, оскільки відповідно до платіжних інструкцій від 07.12.2023 року та 06.12.2023 року, платником виступає ОСОБА_14 , а не Позивач. Закон України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачає відшкодування шкоди третій особі, яка не є потерпілою особою в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, станом на 08 квітня 2024 року ПрАТ «УТСК» частково визнає позовні вимоги ОСОБА_14 щодо відшкодування витрат на лікування та реабілітацію в розмірі 232 919 грн 40 коп. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 11 645 грн. 97 коп, яка становить 5% від шкоди заподіяної здоров?ю.

За викладених обставин представник цивільного відповідача вважає, що цивільний позов ОСОБА_14 (в частині вимог до ПрАТ «УТСК») підлягає задоволенню частково, відповідно до обґрунтованих розмірів вказаних у даному письмовому запереченні.

12.08.2024 представником цивільного позивача адвоката ОСОБА_12 до суду подано заяву про збільшення позовних вимог. Згідно вказаної заяви просить: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_14 суму компенсації матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 279 380 грн. 55 коп., коп. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_14 суму компенсації моральної шкоди в розмірі 12 949 грн. 02 коп. Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_14 суму компенсації матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 56 217 грн. 59 коп. Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_14 суму компенсації моральної шкоди в розмірі 1 784 050 грн. 98 коп. Стягнути з відповідача ОСОБА_13 судові витрати на отримання правничої допомоги, розрахунок якого буде наданий до суду до стадії судових дебатів

09.05.2025 року представником цивільного позивача адвоката ОСОБА_12 до суду подано заяву про збільшення позовних вимог, в якому просила стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_14 суму компенсації матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 320 000 грн. 00 коп. Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_14 суму компенсації матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 6 004 грн 21 коп. Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_14 суму компенсації матеріальної шкоди, завданок внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 56 217 грн. 59 коп. Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_14 суму компенсації моральної шкоди в розмірі 864 мінімальних заробітних плат, що установлені на момент розгляду справи судом, що станом на час розгляду справи становить 6 912 000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_13 судові витрати на отримання правничої допомоги, розрахунок якого буде наданий до суду до стадії судових дебатів.

14.08.2026 року представником цивільного позивача адвоката ОСОБА_12 до суду подано заяву про зменшення позовних вимог, в якому відмовлялась від заявлених вимог до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» в розмірі 320 000 грн. 00 коп., оскільки страхова сума виплачена в повному обсязі. Просить стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_14 суму компенсації матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 6 004 грн 21 коп. Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_14 суму компенсації матеріальної шкоди, завданок внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 56 217 грн. 59 коп. Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_14 суму компенсації моральної шкоди в розмірі 6 912 000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_13 судові витрати на отримання правничої допомоги в сумі 40000 грн.

При вирішенні даного позову суд керується вимогами ст.ст.128, 129 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч.1, 2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено, що цивільна відповідальність водія автомобіля «RENAULT - DUSTER», за яким закріплений реєстраційний номер 241052, ОСОБА_13 , на момент дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «УТСК», поліс №AP/6682505. Тобто відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди проводить ПрАТ «УТСК» у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 14-176цс18 зазначено наступне: згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавала шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати делікатне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку є обсяг відповідальності страхувальника обмежений-різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Отже, Верховний Суд у постанові від 04.07.2018 року по справі № 14-176цс18 чітко зазначив, що всі понесені витрати, які були завдані внаслідок ДТП здоров`ю особи відшкодовуються страховою компанією у даному випадку у межах ліміту, який становить 320 000 грн. на одного потерпілого.

Судом встановлено, що майнова (матеріальна) шкода, завдана потерпілій ОСОБА_14 частково відшкодована ПрАТ «УТСК» в сумі 320000 грн. А тому суд приймає відмову представника потерпілої адвоката ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_14 від позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» в розмірі 320 000 грн. 00 коп.

Тобто сума в 6004.21 грн., що перевищує страховий ліміт підлягає стягненню з ОСОБА_13 на користь потерпілої. Дана сума підтверджується копіями квитанцій, які приєдано до матеріалів справи.

Щодо стягнення з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_14 56217 грн, 59 коп майнової шкоди у вигляді недоотриманої премії, суд вважає що в цій частині необхідно відмовити з наступних підстав.

Потерпіла ОСОБА_14 є праціником Черкаської обласної прокуратури.Відповідно до наказу керівника Черкаської обласної прокуратури «Про преміювання прокурорів Черкаської обласної прокуратури та окружних прокуратур за результатами оцінювання якості роботи у 2023 році» від 01.12.2023 року № 284 к прокурорам, роботу яких оцінено позитивно, виплачено щорічну премію у розмірі 28 відсотків їх посадового окладу, отриманої ними за відповідний календарний рік.

Відповідно до п.3.7 Наказу офісу Генерального прокурора від 30.10.2020 року №503 «Про затвердження Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів» виплата премії не проводиться прокурорам, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, відстороненим від посад за рішенням суду в межах кримінальних проваджень або у звязку із здійсненням провадження про адміністративне правопорушення повязане з корупцією.

Відповідно до листа Черкаської обласної прокуратури від 18.12.2023 року вих 21-430вих23, преміювання відбувалось відповідно до наказу керівника Черкаської обласної прокуратури «Про преміювання прокурорів Черкаської обласної прокуратури та окружних прокуратур за результатами оцінювання якості роботи у 2023 році» від 01.12.2023 №284к, а також зазначено, що прокурорам, роботу яких оцінено позитивно, виплачено щорічну премію.

Тобто перебування на лікарнямому потерпілою ОСОБА_14 не було законною підставою у не нарахуванні та не виплаті премії. Потерпілою не доведено, що неотримання премії відбулось через відсутність на роботі у зв`язку з лікуванням травм, отриманих при дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась внаслідок порушення вимог ПДР Усенком. А тому в цій частині в задоволенні позову необхідно відмовити.

Щодо цивільного позову в частині стягнення з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_14 завданої моральної шкоди в сумі 6 912 000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до правового висновку ВП ВС в постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14714цс19), «виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства».

Статтею 127 КПК України визначено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

При вирішенні питання про задоволення цивільного позову потерпілого в частині стягнення моральної шкоди, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичної болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, суд вважає, що потерпіла ОСОБА_14 має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що їй в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_13 заподіяно моральну шкоду.

Моральна шкода Позивача виразилася в порушенні її звичайних життєвих зв`язків та способу життя внаслідок тривалого лікування отриманих тілесних ушкоджень, перенесених операцій та постійного відчуття погіршення стану здоров`я, та в душевних стражданнях з цього приводу.

Також моральна шкода виразилася в багатоденних фізичних стражданнях в наслідок тривалого фізичного болю від травм, отриманого розладу здоров`я та проходження відповідного лікування, що підтверджено відповідним висновком судово-медичної експертизи, та виписками з медичних карт.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного суду в постанові від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц, «моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи»

Відповідно до висновку експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз, за результатами проведення судово-психологічної експертизи від 06.12.2024 №594/24-23, орієнтовний еквівалент грошової компенсації завданої ОСОБА_14 моральної шкоди, заподіяної їй за досліджених у справі обставин, складатиме 864 мінімальні заробітні плати, установлені на момент розгляду справи судом.

Вся вищевказана моральна шкода є прямим наслідком дорожньо-транспортної пригоди 19.09.2023 року та дій ОСОБА_13 .

Відповідно до правового висновку ВП ВС у постанові від 09.11.2022 у справі № 372/1652/18, «навіть за відсутності у психолога процесуального статусу спеціаліста (частина перша статті 74 ЦПК) чи експерта (частина перша статті 72 ЦПК) висновок психолога може бути письмовим доказом (пункт 1 частини другої статті 76, частина перша статті 95 ЦПК), якщо містить дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема стосовно страждань потерпілих.

Крім того, не можна констатувати, що суди попередніх інстанцій взяли до уваги нижчий рівень емоційних, психічних страждань позивачів, ніж той, який зазначили у відповідних висновках психологи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначає суд у рішенні, а не психолог у висновку. Висновок останнього може слугувати для судді орієнтиром у пізнанні глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, інших обставин, які мають істотне значення, зокрема й можливого грошового еквівалента таких страждань. Проте розмір відповідного відшкодування незалежно від наявності висновку психолога суддя повинен встановити, враховуючи вимоги розумності та справедливості».

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням викладеного, цивільний позов ОСОБА_14 про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого підлягає до часткового задоволення, оскільки суд дійшов висновку, що підлягає до стягнення сума моральної шкоди в розмірі 8150000 грн. яка буде співрозмірною, справедливою і розумною. Не можуть залишитись без уваги суду перераховані кошти обвинуваченим в сумі 415000 грн. на рахунок відшкодування завданої шкоди потерпілій, а тому враховуючи позицію потерпілого такі кошти суд зараховує в рахунок відшкодування моральної шкоди. Тобто, остаточно підлягає до стягнення сума в розмірі 400 000 грн., на відшкодування завданої моральної шкоди.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України передбачено, щодо процесуальні витрати складаються, зокрема із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Встановлено, що потерпіла в інтересах якої діяла адвокат ОСОБА_12 заявлено також вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу 40000 грн.

З цього приводу, суд вважає, що розмір наданої правової допомоги підлягає стягненню в повному обсязі, оскільки витрати підтверджені договором про надання правничої допомоги та копіями квитанцій.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта.

А тому необхідно стягнути з ОСОБА_13 на користь держави витрати за проведення експертизи технічного стану автомобіля СЕ-19/124-23/10993-ІТ в сумі 1912 грн. та за за проведення експертизи КСЕ-19/124-23/11328 в сумі 1912 грн.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_13 у вигляді домашнього арешту в нічний час доби закінчився та підстав для обрання не має.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100,124,349,369-371, 374,615 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_13 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 05 (п`ять) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_13 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з визначенням іспитового строку 3 (три) роки з покладанням на нього обов`язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Згідно з положеннями п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_13 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_13 у вигляді домашнього арешту в нічний час доби закінчився та підстав для обрання не має.

Зменшений цивільний позов від 14.08.2026 року заявлений представником потерпілої адвокатом ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_14 до приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», ОСОБА_13 , про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Прийняти відмову представника потерпілої адвоката ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_14 від позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» в розмірі 320 000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_14 завдану матеріальну шкоду в сумі 6004 грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_14 завдану моральну шкоду в сумі 400 000 грн.

В реші позовних вимог ОСОБА_14 до ОСОБА_13 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_14 понесені витрати за наданя правової допомоги в сумі 40000 грн.

Стягнути з ОСОБА_13 на користь держави витрати за проведення експертизи технічного стану автомобіля СЕ-19/124-23/10993-ІТ в сумі 1912 грн.

Стягнути з ОСОБА_13 на користь держави витрати за проведення експертизи КСЕ-19/124-23/11328 в сумі 1912 грн.

Речові докази:

-автомобіль марки «Reno» модель «Duster» білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 (на синьому фоні) залишити власнику за належністю;

-два державні номерні знаки (пара) з реєстраційний номером НОМЕР_1 , передані до кімнати зберігання речових доказів ТУДБР, розташованого в м. Києві повернути законну володільцю після вступу вироку взаконну силу;

-Оптичний диск DVD-R марки «VIDEX», який являється додатком до листа Черкаської окружної прокуратури від 20.09.2023 року та приєднано до матеріалів кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження;

-Оптичний диск DVD-R марки «НР», який являється додатком до листа ГУНП в Черкаській області від 26.09.2023 року та приєднано до матеріалів кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження;

-Оптичний диск DVD-R марки «VIDEX», який являється додатком до листа УПП в Черкаській області від 25.09.2023 року та приєднано до матеріалів кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження;

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

У відповідності до ч.15 ст.615 КПК України, в умовах воєнного стану, судом проголошено резолютивна частина вироку після складання та підписання повного тексту. Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_1