Court ruling № 140082613, 25.09.2026, Sumy District Administrative Court

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 вересня 2026 року Справа № 480/7495/26

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області і просить:

- визнати рішення про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії від 29 червня 2026 року № 182950005908 Головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області протиправним, скасувати рішення;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 21.09.1981: з 29.12.1982 по 25.07.1983 та 03.04.1984 по 11.09.1984 та здійснити перерахунок пенсії.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 160, 161 КАС України, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно зі п. 4 ч. 5 вказаної статті КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Суд встановив, що позивач просить зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 21.09.1981: з 29.12.1982 по 25.07.1983 та 03.04.1984 по 11.09.1984 та здійснити перерахунок пенсії.

Разом з тим у прохальній частині позовної заяви позивачем не зазначено календарної дати, з якої необхідно зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії.

Таким чином заявлена позовна вимога є неконкретизованою та не дає можливості суду визначити межі судового розгляду та належний спосіб захисту порушеного права, що унеможливлює її розгляд по суті.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки адміністративного позову повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову із зазначенням календарної дати проведення перерахунку пенсії.

Крім того, за приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 3.1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

- за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн).

Таким чином, враховуючи за подання адміністративного позову сума судового збору, що повинна бути сплачена при поданні даної позовної заяви складає 1331,20 грн.

Разом з тим, позивач надана до суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору у зв`язку з скрутним матеріальним становищем.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

Суд зауважує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Суд зазначає, що саме по собі звернення до суду з вимогами, які стосуються соціальних прав, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, питання звільнення від сплати судового збору вирішується судом з урахуванням майнового стану особи та за наявності належних доказів, що підтверджують неможливість його сплати.

Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування таких фінансових труднощів і такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

На підтвердження скрутного майнового стану позивачем надано:

- довідку про доходи №4381093960390367 від 11.09.2026, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, щодо розміру отриманої пенсії за період з січня по грудень 2025 року у розмірі 39851,96 грн; довідку про розмір виплачених пільг/житлової субсидії №5077510909003038 від 11.09.2026, відповідно до якої за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 позивачці виплачено пільгу/житлову субсидію в загальному розмірі 12182,15 грн;

-відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого (виплаченого) доходу та нарахованого (перерахованого) податку №1820-26-07155 від 11.09.2026, станом на 11.09.2026, відповідно до якої у позивача відсутній дохід за 2025 рік;

- довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №21072 від 03.09.2026 про те, що позивачка не перебуває на обліку як отримувач пільг та соціальної виплати, що призначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві.

Відтак позивачка перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як отримувач пенсійних виплат відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Слід зауважити, що згідно зі ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, пенсія є доходом, що підтверджується нормами чинного законодавства.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №521/940/17.

При цьому з наданих позивачем довідок про доходи вбачається, що загальний розмір пенсійних виплат позивача за 2025 рік становив 39851,96 грн, а відповідно до довідки про розмір виплачених пільг/житлової субсидії за 2025 рік виплачено суму у розмірі 12182,15 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» однією з підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є перевищення розміру судового збору над 5 відсотками розміру річного доходу особи за попередній календарний рік.

Отже, враховуючи надані позивачем документами щодо розміру доходу за 2025 рік, суд зазначає, що дохід позивачки за 2025 рік перевищує 5% її річного доходу, а тому судовий збір підлягає сплаті за подання даної позовної заяви в повному обсязі.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

У справі "Шишков проти Росії" (заява № 26746/05, п. 108-112) Суд нагадує, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78, п. 57).

При цьому, звільнення від сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду. Одночасно суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Відтак, позивачці необхідно подати суду інші докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або докази сплати судового збору за вимоги немайнового характеру у розмірі 1331,20 грн за наступними реквізитами:

Кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:

- Рахунок - UA878999980313151206084018540

- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

- Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404

- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Гелета