Court ruling № 140080293, 25.09.2026, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 вересня 2026 рокуСправа №160/31541/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у письмовому проваджені питання про видачу кількох виконавчих листів по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яким позовні вимоги задоволено частково:

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 046450016217 від 08.09.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 046450016217 від 10.10.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 10.08.1989 по 31.08.1993 до страхового стажу та стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 жовтня 2025 року про призначення пенсії відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 605,90 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та в розмірі 605,90 грн з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

ОСОБА_1 звернулася із заявою про виправлення описки в рішенні суду та зазначила, що про наявність помилок в описовій частині рішення щодо номеру та дати трудової книжки, номерів та дат довідок.

Ухвалою суду від 16.04.2026 року виправлено описку в рішенні, зазначивши в описовій частині та мотивувальній частині рішення правильні реквізити трудової книжки НОМЕР_1 від 12.08.1989 замість НОМЕР_2 від 17.02.1992.

ОСОБА_1 звернулася із заявою про видачу кількох виконавчих листів та визнання не чинним виконавчого листа у зв`язку з тим, що виданий 11.08.2026 судом виконавчий лист у справі №160/31541/25 повернуто державним виконавцем без прийняття до виконання, оскільки відповідно до резолютивної частини виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/31541/25 від 11.08.2026, передбачено вчинення двох дій, які повинні бути виконані боржником, тобто стягувачу необхідно пред?явити до виконання 2 виконавчих документа, в кожному з яких буде зазначено в якій частині необхідно виконати дане рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.2 ст. 374 КАСУ Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд ухвалив вирішити питання видачі окремих виконавчих листів з одночасним визнанням виданого 11.08.2026 року виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як помилково виданого, в письмовому провадженні.

Суд розглянув заяву позивача, ознайомився з долученими до неї доказами та дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему. На виконавчий лист, викладений в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії).

Так, позивачу 11.08.2026 за його заявою судом видано виконавчий лист. Однак, з заяви позивача та доданих до неї доказів вбачається, що пред`явлення виконавчого листа є неможливим, оскільки відповідно до резолютивної частини виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/31541/25 від 11.08.2026, передбачено вчинення двох дій, які повинні бути виконані боржником, тобто стягувачу необхідно пред?явити до виконання 2 виконавчих документа, в кожному з яких буде зазначено в якій частині необхідно виконати дане рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 374 КАС України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Частиною 5 ст. 373 КАС визначено, що якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один стягувач та один боржник, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Таким чином, оскільки виконавчий лист у справі №160/31541/25 містить два зобов`язання, зокрема:

-Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 10.08.1989 по 31.08.1993 до страхового стажу та стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

-Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 жовтня 2025 року про призначення пенсії відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення»,

що суперечить приписам ч. 5 ст. 373 КАС України, суд вважає за необхідне визнати виконавчий лист у справі №160/31541/25 від 11.08.2026 таким, що не підлягає виконанню ( у зв`язку з помилковістю його видачі) та одночасно видати нові виконавчі листі у справі №160/31541/25.

Керуючись статтею 248, 373, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про видачу коректних виконавчих листів та визнання виконавчого листа не чинним (таким, що не підлягає виконанню) в адміністративній справі №160/31541/25 - задовольнити.

Визнати виконавчий лист у справі №160/31541/25 від 11.08.2026 такими, що не підлягає виконанню.

Видати нові виконавчі листи у справі №160/31541/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Суддя О.В. Єфанова