Decision № 140057793, 21.09.2026, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast

Справа № 161/16517/26

Провадження № 2/161/7849/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань Опальчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач через свого представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позов мотивує тим, що 17.04.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 100770927.

24.09.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т від 24.09.2024 р.

Вказують, що сума заборгованості відповідача становить 76044 грн., відповідно до виписки з особового рахунка. З них: - Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 7840 гривень; - Прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить 840 гривень; - Прострочена заборгованість за відсотками становить 59740 гривень; - Прострочена заборгованість за комісіями за обслуговування кредиту становить 0 гривень; - Заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 7624 гривень;

Просили суд стягнути з відповідачки заборгованість за Кредитним договором № 100770927 від 17.04.2024 року в сумі: 76044 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,4 грн. та суми 8000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 14.08.2026 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.

14.09.2026 на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача адвокатки Гарманчук О.Р., обґрунтований тим, що заявлена позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість є необґрунтованою та нарахованою з порушенням закону. Зокрема, договірна ставка 1,99% суперечить ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка обмежує максимальну денну ставку розміром 1%. За правильним контррозрахунком (з урахуванням сплачених 4 800,00 грн), розмір відсотків становить 22 307,20 грн, а загальний борг разом із тілом кредиту (7 840,00 грн) 30 147,20 грн. Вимоги про стягнення комісії (840,00 грн) є недоведеними, а пеня (7 624,00 грн) підлягає списанню на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та Постанови Пленуму ВС від 07.02.2025 № 6 через дію воєнного стану. Крім того, заявлені позивачем витрати на правничу допомогу є неспівмірними із простою складністю справи та не підтверджені квитанціями, у зв`язку з чим представник відповідача просить задовольнити позов лише частково (на суму 30 147,20 грн), відмовивши в решті вимог, та розглянути справу № 161/16517/26 без участі сторони захисту.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 17.04.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 100770927, згідно з умовами якого відповідач отримала 8 000,00 грн зі строком кредитування 345 днів, процентною ставкою 1,99 % за день (у позові зазначено 2%). Відповідно до п. 7.1 договору, він набув чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін виникли з моменту переказу коштів на картковий рахунок позичальника.

24.09.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т від 24.09.2024 р.

Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 100770927 від 17.04.2024 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.

П. 1.5. Загальні витрати Позичальника за пільговий період складають 54860.00 грн

П. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 920.00 грн., яка нараховується за ставкою 11.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

П. 1.5.2. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1500.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

П.1.6. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована

Укладаючи Кредитний договір Відповідач та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с.15).

Укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, що підтверджується Платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ Мілоан.

Підтвердженням добровільного укладення відповідачем даного Договору підтверджує заява на отримання кредиту № 100770927 від 17.04.2024.

Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної

заборгованості вих. № № 23930776/2362 від 01.07.2026.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З договору вбачається, що Кредитний договір укладений в електронній формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1ст. 642 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач з ТзОВ «Мілоан» підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що не заперечується відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором, сума заборгованості відповідача становить 76044 грн., з них: - прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 7840 гривень; - прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить 840 гривень; - прострочена заборгованість за відсотками становить 59740 гривень; - прострочена заборгованість за комісіями за обслуговування кредиту становить 0 гривень; - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 7624 гривень.

Заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7 840,00 грн підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем і підлягає стягненню.

Щодо нарахованих відсотків у сумі 59 740,00 грн суд зазначає, що Закон України від 22.11.2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 року. Цим Законом статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частинами 4 та 5, відповідно до яких максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом не може перевищувати 1 відсоток.

Оцінюючи обґрунтованість нарахування боргу за відсотками, суд враховує положення пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції Закону № 3498-IX), яким запроваджено перехідний період для поетапного зниження максимального розміру денної процентної ставки.

Оскільки спірний договір укладено 17.04.2024 року, нарахування відсотків за договірною ставкою 1,99 % обмежено встановленими законом державними лімітами у такі проміжки часу: перший період (17.04.2024 21.04.2024 = 5 днів): тіло кредиту 8 000 грн (8 000,00?1,99%?5=796,00 грн, другий період (22.04.2024 23.05.2024 = 32 дні): 8 000,00?1,5%?32=3 840,00 грн, третій період (24.05.2024 19.08.2024 = 88 днів): 7 840,00?1,5%?88=10348,80 грн, четвертий період (20.08.2024 28.03.2025 = 220 днів):7 840,00?1,0%?220=17248,00 грн, всього нараховано відсотків: 796,00+3840,00+10 348,80+17 248,00=32 232,80 грн, мінус фактична оплата відсотків: 4 800,00 грн, залишок відсотків до стягнення: 32 232,80?4 800,00=27 432,80 грн.

Позивач заявив до стягнення 840,00 грн комісії за надання кредиту.

Проте пунктом 1.6 договору визначено, що кредитодавець одноразово нараховує комісію у розмірі 920,00 грн. Оскільки заявлений позивачем розмір комісії прямо суперечить умовам самого договору, позивачем не доведено належними та достовірними доказами правових підстав для її стягнення у розмірі 840,00 грн. У цій частині позову слід відмовити.

Щодо стягнення пені, штрафу в розмірі 7 624,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.

Отже, в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, штрафу слід відмовити, оскільки пеня нарахована у період дії в Україні воєнного стану, а тому відповідач звільняється від обов`язку її сплати.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаними кредитами, суду не надано.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про укладеність кредитного договору між відповідачем та позивачем, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.

Отже з цього можна зробити висновок, що у кредитному договорі умови чітко прописані, позичальник надав свою згоду на укладення кредитного договору, погодився з усіма визначеннями, умовами та змістом та зобов`язувався неухильно дотримуватися умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною договору.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Належних та достовірних доказів погашення заборгованості за кредитним Договором та його припинення відповідач до суду не надав, чим не спростував доказів наданих позивачем.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку про те, що відповідач взятих на себе зобов`язань в строки передбачені договором належним чином не виконав, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним Договором є обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення в розмірі 35 272,80, з яких: 7 840,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 27 432,80 грн заборгованість за відсотками.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу в сумі 8000,00 грн.

При вирішенні питання про стягнення витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (частина п`ята статті 135 ЦПК України).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами статті 141 ЦПК України. Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено частково, з урахуванням заяви відповідача про неспівмірність витрат на оплату послуг адвоката, простоту категорії справи та відсутність у матеріалах справи підтверджуючих платіжних квитанцій, суд на підставі ч. 4 ст. 137 ЦПК України зменшує розмір витрат на правничу допомогу позивача пропорційно, що становить 3 710,78 грн.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеній частині позову в розмірі 1 234,95 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, на підставі ст. 526, 527, 530, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 100770927 від 17.04.2024 року в загальному розмірі 35 272 (тридцять п`ять тисяч двісті сімдесят дві) гривні 80 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 234 (одна тисяча двісті тридцять чотири) гривні 95 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 710(три тисячі сімсот десять) гривень 78 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_1 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк