Decision № 140054950, 25.09.2026, Romny City and District Court of Sumy Oblast

Справа № 585/3343/26

Номер провадження 2-а/585/43/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В. І.,

з участю секретаря судового засідання - Зубко К. В.,

Справа № 585/3343/26, провадження № 2-а/585/3343/26

Позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Головне управління Національної поліції в Сумській області

відповідач: інспектор Роменського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Сумській області ОСОБА_2,

розглянув у залі судових засідань у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Представник позивача: Наумова Інна Михайлівна, яка діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серії ВМ 1078766 від 06.08.2026,

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Сумській області Каракуц Марія Юріївна, яка діє в порядку самопредставництва.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Адвокат Наумова І.М. звернулась до суду як представник позивача Тернова В.В. з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, інспектора Роменського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Сумській області ОСОБА_2., про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Подана позовна заява мотивована тим, що 16 липня 2026 року інспектором сектору реагування патрульної поліції Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_2 винесено постанову серії ЕНА № 7560862 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП. Згідно зі змістом постанови позивача визнано винним у тому, що 16 липня 2026 року приблизно о 18 годині 35 хвилин 59 секунд по вул. Героїв Роменщини в м. Ромни Сумської області, керуючи автомобілем Volkswagen ID.6 CROZZ PRO, державний номерний знак НОМЕР_1 , він нібито здійснив перестроювання з лівої смуги руху в праву без подання сигналу світловим покажчиком повороту, чим порушив вимоги пункту 9.2.б Правил дорожнього руху України. На підставі зазначених обставин інспектор дійшов висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 510 грн.

З прийнятою постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з огляду на істотні порушення вимог матеріального та процесуального права. У даному випадку жоден із передбачених законом доказів не підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Єдиною підставою для притягнення позивача до відповідальності фактично стали викладені інспектором власні припущення про нібито вчинення порушення. До постанови не додано жодного доказу. Більше того, у графі постанови «До постанови додаються» будь-які документи або технічні носії інформації взагалі не зазначені.

Після звернення захисника до органу поліції було отримано відеозапис із нагрудної камери поліцейського. Однак зміст цього відеозапису не лише не підтверджує викладених у постанові обставин, а навпаки свідчить про їх недоведеність. Так, із самого початку відеозапису зафіксовано вже припаркований на узбіччі автомобіль Volkswagen ID.6 CROZZ PRO, державний номерний знак НОМЕР_1 . Будь-яких кадрів, на яких транспортний засіб рухається, здійснює перестроювання або не подає сигнал покажчиком повороту, відеозапис не містить. Також відеозапис не містить жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що безпосередньо перед початком відеофіксації саме ОСОБА_1 керував зазначеним транспортним засобом. Таким чином, єдиний технічний доказ, який перебуває у розпорядженні відповідача, не підтверджує подію адміністративного правопорушення, викладену в постанові.

Закон прямо зобов`язує посадову особу не лише отримати докази, а й надати їм належну правову оцінку. У даній справі цього зроблено не було. Відеозапис із нагрудної камери поліцейського не може бути доказом вчинення правопорушення з тих підстав, що не містить моменту руху автомобіля; не містить моменту перестроювання; не містить моменту неподачі сигналу покажчиком повороту; не підтверджує, що безпосередньо перед початком відеозапису транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 . Натомість відеозапис починається вже після завершення нібито події правопорушення, коли автомобіль знаходиться припаркований на узбіччі дороги, двигун вимкнений, а працівник поліції лише підходить до транспортного засобу. Таким чином, наданий відповідачем доказ не підтверджує жодної із фактичних обставин, викладених в оскаржуваній постанові.

За таких обставин висновок про винуватість позивача є припущенням.

Просить визнати протиправною та скасувати постанову від 16 липня 2026 року серії ЕНА № 7560862, винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_2, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч.1 ст 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення - закрити.

У відзиві на позов представник відповідача ГУНП в Сумській області проти задоволення позову заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтовані та такими, які не підлягають задоволенню.

Свою позицію обґрунтовує тим, що 16.07.2026 близько 18:35 год. по вул. Героїв Роменщини у м. Ромни було помічено транспортний засіб Volkswaden Crozz Pro НОМЕР_4, водій якого не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку під час перестроювання з лівої смуги в праву. Зупинивши автомобіль, інспектор ОСОБА_2 представився, та повідомив водію про суть скоєного правопорушення. Після зупинки транспортного засобу було встановлено особу водія - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно відеозапису, що додається до відзиву, можна встановити, що водій знаходився в авто один. Також на нагрудну бодікамеру поліцейського зафіксовано спробу ОСОБА_1 залишити місце водія шляхом переміщення на переднє місце пасажира, що свідчить про свідоме ухиляння від адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп`яніння, визнав, що вживав алкогольні напої, однак відмовився проходити освідування на стан алкогольного/наркотичного сп`яніння. Пунктом 9.2 6 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Водію поліцейським було повідомлено, що відносно нього буде складена адміністративна постанова за ч.2 ст. 122 КУпАП, а також ознайомлено з його правами та обов`язками та порядком оскарження постанови в суді за ст. 268 та 289 КУпАП. В подальшому відносно ОСОБА_1 було складено постанову серії ЕНА № 7560862 від 16.07.2025. Надалі ОСОБА_1 отримав постанову серії ЕНА № 7560862 від 16.07.2025 під особистий підпис. Факт спілкування поліцейських з позивачем зафіксовано на нагрудний реєстратор, відео з якого додається. З матеріалів справи, зокрема копії відеозапису з боді-камери поліцейського Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_2. підтверджено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а отже постанова серії ЕНА № 7560862 від 16.07.2025 є законною. Аналіз змісту відеозаписів дає підстави стверджувати, що останні здійснювались із нагрудної камери поліцейського, тобто з технічних приладів використання, яких прямо передбачено Законом №580-VIII, а отже у даному випадку надані відповідачем відеодокази є допустимими. Так у постанові П`ятого Апеляційного суду від 17 березня 2023 року у справі № 474/535/22 судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо неприйняття наданих відповідачем відеодоказів, оскільки у своїй сукупності останні надають можливість перевірити усі суттєві обставини інкримінованого позивачу правопорушення. Таким чином, наявні матеріали однозначно підтверджують факт наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а отже постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5421297 від 07.08.2025 прийнята законно та обґрунтовано. Позивачем не надано жодних доказів, що спростовують факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. ГУНП в Сумській вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою, яка задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на викладені у позові обставини. Крім того пояснила, що поведінка позивача у машині після зупинки не вказує на правомірність самої зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції. Стороною відповідача не надано доказів про наявність існування обставин, зазначених у відзиві на позовну заяву. Відео фіксація безпосередньо руху при перестроюванні і неподання сигналу показчиком повороту, відсутня.

Представник Головного управління Національної поліції в Сумській області Каракуц М.Ю. позов не визнала посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов. Вважає, що поведінка ОСОБА_1 , коли він пересаджувався в автомобілі з водійського сидіння на переднє сидіння для пасажира вказує на те, що він вчинив порушення ПДР.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, суду пояснив, що коли зупинили позивача, то ОСОБА_1 погоджувався з тим, що він не увімкнув показчик повороту, що ним ( ОСОБА_2 ) фіксувалось на боді-камеру, наклали на нього стягнення. Не пам`ятає, що конкретно говорив ОСОБА_1 , але він (відповідач) зрозумів, що погоджується з вчиненим правопорушенням, ОСОБА_1 говорив, що не увімкнув поворот. Запис реєстратора службового автомобіля триває 2 хвилини там можливо і не видно, що саме ОСОБА_1 керує транспортним засобом, але на записі з боді-камери видно, що позивач встає з пасажирського сидіння.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

10.08.2026 судом відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання (а.с.15).

12.08.2026 постановлено ухвалу про проведення розгляду справи в режимі відео конференції з представником відповідача ГУНП в Сумській області (а.с.21).

27.08.2026 закінчено підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.40).

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 246 КАС України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7560862 від 16.07.2026 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 510 грн. за порушення ч.2 ст. 122 КУпАП.

В постанові зазначено час та місце скоєння, суть та обставини правопорушення: 16.07.2026 о 18:35:59 м. Ромни вул. Героїв Роменщини 196 водій керуючи ТЗ не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку під час перестроювання з лівої смуги в праву. Зафіксовано на нагрудну бодікамеру номер 833. чим порушив п.9.2.б. ПДР - Порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням/поворотом/розворотом, стаття 122 ч.2 КУпАП (а.с. 11, 32).

З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що він містить три відеофайли. На відео файлі «VID-20260716-WA0085.mp4» (відеореєстратор патрульного автомобіля) запис події відбувається 16.07.2026 о 18:35:03, транспортний засіб Volkswagen Crozz Pro ВМ0545YA рухається по вул. Героїв Роменщини, не повертаючи, без перестроювання, о 18:35:32 транспортний засіб зупинився. До нього, зі сторони водія підходить працівник поліції, дверцята транспортного засобу відчиняються, працівник поліції веде розмову з особою, яка перебуває в автомобілі.

Другий відеофайл «1483408_00067320260716183606_0005» (боді-камера працівника поліції) розпочинається запис з 18:36:06. Працівник поліції виходить зі службового автомобіля, підходить до ТЗ, о 18:36:24 на відеозаписі на водійському сидінні ОСОБА_1 нахилившись до пасажирського сидіння, яке ніким не зайняте. При відкритті дверці з боку водія видно, що одна нога ОСОБА_1 перебувала на місці для ніг зі сторони пасажирського сидіння. Інших осіб в автомобілі не має. Після роз`яснення ОСОБА_1 про причину зупинки - порушення вимог ПДР, а саме що під час перестроювання з лівої смуги руху в праву він не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, запитують, чи розуміє ОСОБА_1 причину зупинки, він відповідає, що так. Не заперечує ні проти обвинувачення у вказаному правопорушенні, ні проти того, що відносно нього розглядається справа про адміністративне правопорушення на місці зупинки щодо порушення ПДР. Поліцейським роз`яснені ОСОБА_1 ст. 63 Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП. Ніяких зауважень ОСОБА_1 не має. Останнього повідомлено, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, сума призначеного штрафу (510 грн.). Зауважень і заперечень ОСОБА_1 не висловлює. Має намір на місці зупинки сплатити штраф. Просить відвезти його додому (а.с.36).

В подальшому відеозаписи не стосуються предмету розгляду справи і судом не досліджуються.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що працює інспектором СРПП, 16.07.2026 перебував на добовому чергуванні з інспектором ОСОБА_2 . Позивач біля магазину «Вояж» по вул. Героїв Роменщини в м. Ромни при перестроюванні в ліву полосу не увімкнув показник повороту. Коли вони його зупинили, то він ( ОСОБА_3 ) бачив як водій вийшов зі сторони пасажирського сидіння. ОСОБА_1 говорив, що згоден з тим, що вчинив адміністративне правопорушення. Зупиняли його на підставі за ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

З досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин вбачається, що між сторонами склались правовідносини з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про національну поліцію».

Норми права, застосовані судом:

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Статтею 7 КАС України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі ПДР України).

Відповідно до статті 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України "Про екстрену медичну допомогу", надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Пунктом 9.2 «б» ПДР України передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

В ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання них приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Частиною 1 ст.72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Мотиви суду.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, кожного окремо та в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що 16.07.2026 року відносно позивача відповідачем 2 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7560862, якою накладено на позивача за порушення вимог ч.2 ст. 122 КУпАП штраф у розмірі 510 грн.

До відзиву долучений диск з бодікамери поліцейського, який виніс оскаржувану постанову (а.с.36), а отже інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача здійснювалась відеофіксація.

У постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі 524/9716/16-а викладена позиція про те, що у постанові про порушення ПДР обов`язково має бути вказано технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото-чи відеозапис порушення.

В указаній постанові Суд вказав, що приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Посилання сторони позивача на відсутність у постанові відомостей про технічний засіб фіксації є безпідставним та спростовується змістом оскаржуваної постанови, в якій вказано про те, що правопорушення зафіксовано на нагрудну бодікамеру номер 833.

Крім цього, аналіз змісту відеозаписів, долучених до матеріалів справи, надає можливість перевірити всі обставини події, що мала місце 16.07.2026, а оскільки відеозаписи здійснювались із нагрудної камери поліцейського та відео реєстратора патрульного автомобіля, тобто з технічних приладів використання яких прямо передбачено Законом №580-VIII, та враховуючи наявне у оскаржуваній постанові посилання на такі відеозаписи, надані відповідачем відео-докази є допустимими.

Проте, з відеозапису не вбачається саме порушення ОСОБА_1 п. 9.2.б. ПДР (не подання сигналу показчика повороту відповідного напрямку під час перестроювання з лівої смуги руху в праву).

На відеозаписі, як указано вище, запис події розпочинається з 18:35:03 16.07.2026 і транспортний засіб Volkswagen Crozz Pro ВМ0545YA рухається по головній дорозі - по вул. Героїв Роменщини м. Ромни, не повертаючи, не розвертаючись, без перестроювання, о 18:35:32 транспортний засіб зупинився.

В оскаржуваній постанові час вчинення правопорушення - 18:35:59, коли згідно відеозапису транспортний засіб вже був зупинений.

Таким чином, досліджений в судовому засіданні відеозапис, доданий до відзиву, не підтвердив факт вчинення позивачем у вказаний у постанові день та час адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

При цьому те, що на місці зупинки ОСОБА_1 не висловлював заперечень щодо порушення ним п.9.2.б. ПДР, не є підставою для автоматичного накладення стягнення, якщо матеріали справи не містять інших об`єктивних доказів події правопорушення, що відповідає Правовій позиції ВС (справа №177/525/17 від 08.07.2020).

Показання свідка ОСОБА_3 оцінюються у сукупності з іншими доказами та з урахуванням джерела його обізнаності щодо обставин справи.

В оскаржуваній постанові зазначено, що водій не увімкнув показчик повороту здійснюючи маневр перестроювання з лівої смуги у праву, свідок ОСОБА_3 навпаки вказує на те, що ОСОБА_1 перестроювався в ліву полосу для руху.

При цьому, зазначена розбіжність стосується не другорядної технічної обставини, а безпосередньо напрямку маневру, під час якого, за твердженням сторони відповідача, позивач не подав сигнал повороту, а тому має істотне значення для встановлення факту та складу адміністративного правопорушення.

Також свідок ОСОБА_3 пояснив про те, що бачив, як водій вийшов з транспортного засобу зі сторони пасажира, при цьому ОСОБА_1 виходив зі сторони водія, що чітко зафіксована на відео реєстраторі службового автомобіля та вбачається з відеозапису з боді камери відповідача ОСОБА_2 .

Враховуючи наявність прямої суперечності пояснень свідка з відеозаписом та зі змістом оскаржуваної постанови, суд ставить під сумнів достовірність пояснень указаного свідка.

Стаття 6 Конвенції - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; d) допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.

Отже, з досліджених в судовому засіданні доказів, суд не вбачає факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, та дійшов висновку про те, що в діях позивача відсутній склад указаного адміністративного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що стороною відповідача у встановленому порядку не доведено обґрунтованості прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням усіх обставин, що мають значення для її прийняття, що є підставою для її скасування.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки суду не впливають.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Також судом застосовані норми процесуального права, які регулюють порядок ухвалення рішення: ст. ст. 241-246, 250 КАС України.

Суд вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, інспектора Роменського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Сумській області ОСОБА_2, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 16 липня 2026 року серії ЕНА № 7560862, винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_2, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається на підставі ч. 4 ст. 286 КАС України, протягом десяти днів з дня складання його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження .

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Сумській області, ел. пошта vpz@su.police.gov.ua, адреса: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 23, індекс 40000, ЄДРПОУ 40108777.

Відповідач: інспектор Роменського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Сумській області ОСОБА_2, адреса: АДРЕСА_2.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова