Court ruling № 140034423, 23.09.2026, Kriukivskyi District Court of Kremenchuk City

Провадження № 1-кп/537/386/2026

Справа № 537/6088/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2026 року за №12026170530000203, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, який не одружений, працює мотористом водоскиду КП «Благоустрій Кременчука», має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не являється інвалідом, депутатом, учасником бойових дій, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , остання судимість:

-04.03.2026 року вироком Крюківського районного суду м. Кременчука за ч.1 ст. 263, ч.2 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді 3 роки позбавлення волі; на підставі ст. 75, ст.76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік з покладенням обов`язків,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

у с т а н о в и в:

22.09.2026 року до Крюківського районного суду м. Кременчука надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 22.09.2026 року призначено підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що обвинувальний акт відповідає положенням ст.291 КПК України, угода в кримінальному провадженні на даний час не укладалась, відсутні підстави для закриття провадження, передбачені п.п. 4-8, 10 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України, тому за можливе призначити судовий розгляд за обвинувальним актом у відкритому судовому засіданні.

Крім того прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні під час іспитового строку, на якій він був звільнений від відбування покарання попереднім вироком суду, нового умисного тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, а саме за ч.2 ст.307 КК України, незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненого особою, яка раніше вчиняла кримінальне правопорушення, передбачене ст.309 КК України, за що законом визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років із конфіскацією майна. Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 є запобігання спробам останнього переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, обвинувачений ОСОБА_4 не одружений, працював мотористом водоскиду КП «Благоустрій Кременчука», має на утриманні неповнолітнього сина, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, як особа, що раніше вчиняла кримінальне правопорушення, та ще під час іспитового строку звільнення від відбування покарання за попереднім вироком суду. Зміст та характер обвинувачення, особа обвинуваченого вказує на наявність ризику вплинути на свідків, ухилитися від суду або вчинити новий злочин, Інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти настанню вище перерахованих ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 вважали за можливе призначити судовий розгляд за обвинувальним актом. Не заперечували щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У п.4, п.5 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

У відповідності до ст.5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою при провадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений, з дотриманням положень ст.199 КПК України (ст.197 КПК України).

У ст.199 КПК України встановлено порядок продовження строку тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Вирішуючи в судовому засіданні клопотання прокурора про застосування строку запобіжного заходу стосовно обвинуваченого без визначення застави, суд враховує, що Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 29.07.2026 року у справі №537/4592/26, провадження № 1-кс/537/478/2026 до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів до 24.09.2026 року із визначенням застави в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідчий суддя, застосовуючи до ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою із визначенням застави установив обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Вирішуючи в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за який законом установлено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років із конфіскацією майна.

Судовий розгляд ще не розпочато, а тому неможливо розглянути кримінальне провадження у строк дії попередньої ухвали слідчого судді, якою обрано запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_4 .

Всі інші питання про фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається чи продовжується.

Суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів, ухилення від суду, тиску на свідків.

При вирішенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу обвинуваченому, суд з дотриманням положень ст.178 КПК України враховує особу обвинуваченого.

ОСОБА_4 є особою працездатного віку із задовільним станом здоров`я, не одружений, працює, має дитину, що вказує на наявність у нього соціальних зв`язків та легальних джерел доходу. ОСОБА_4 не перебуває на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога.

Разом з тим, ОСОБА_4 раніше судимий вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 04.03.2026 року за ч.1 ст.263, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік та покладено обов`язки передбачені ст. 76 КК України. З обвинувального акта вбачається, що обвинувачений вчинив новий умисний тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів в період іспитового строку, на який його було звільнено від відбування покарання за попереднім вироком. Що вказує на наявність для обвинуваченого ризиків вчинення нового кримінального правопорушення, й такому ризику не запобігли наявні у нього соціальні зв`язки.

Як вбачається з обвинувального акту, то ОСОБА_4 обвинувачується у збуті свідку наркотичного засобу. Легендування цього свідка, відомі йому обставини підтверджують наявність ризику незаконного впливу на нього з боку обвинуваченого.

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, обставини вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, вчинення нового кримінального правопорушення в умовах іспитового строку, вказує на схильність обвинуваченого ОСОБА_4 до девіантної поведінки, а також на вірогідність переховування від суду, вчинення незаконного тиску на свідків з метою зміни ними показань щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, вчинення нових злочинів, й спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти настанню вище перерахованих ризиків, а також не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов`язків.

До суду не зверталися особи, що заслуговують на довіру, з письмовим зобов`язанням про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194 КПК України, і зобов`язується за необхідності доставити його до суду. Обвинувачений повідомив, що житло, в якому він зареєстрований, йому не належить. До суду не зверталися власники житлового приміщення з клопотанням про надання дозволу щодо використання належного їм приміщення для виконання ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, в разі застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відсутні умови, передбачені ч.4 ст.183 КПК України, коли суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема п.5 ч.4 цієї статті стосується особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, в той час як ОСОБА_4 обвинувачується у тяжкому злочині.

Тому суд вважає за необхідне на підставі ч.4 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи наведені вище підстави та обставини, передбачені статтями177 та178 цього Кодексу, визначити ОСОБА_4 розмір застави у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів.

За викладених обставин, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_4 , з метою запобігання наявних ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи, що судовий розгляд ще не розпочато, а тому у строки дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою не можливо закінчити судовий розгляд та ухвалити судове рішення по суті справи, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з визначенням застави у розмірі, установленому у п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 232 960 грн.

Відповідно до ч.1ст.316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення кримінального провадження до судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше 10 днів після постановлення ухвали про його призначення.

Враховуючи, що відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд вважає за необхідне завершити підготовче провадження, призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників процесу.

Учасники судового провадження мають право ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, з дотриманням положень ст.317 КПК України, якщо вони про це заявлять клопотання.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-199, 314-317, 370-372, 392, 393 КПК України, суд

у х в а л и в:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2026 року за №12026170530000203, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, на 28.09.2026 року о 13:00 годині у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука, розташованого за адресою м. Кременчук вул. Троїцька буд.37/49.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави задовольнити частково.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 23.09.2026 року по 21.11.2026 року включно.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.183 КПК України, визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 232 960 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЄДРПОУ: 26304855, МФО:820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Києва, рахунок у форматі IBAN р/р UA398201720355289002000015950, призначення платежу запобіжний захід до спливу терміну тримання під вартою ОСОБА_4 .

При внесенні визначеної застави ОСОБА_4 звільнити з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Кременчука без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання або перебування;

- носити електронний засіб контролю;

- здати документи для виїзду за кордон.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечити належну поведінку обвинуваченого; забезпечити явку, належно повідомленого обвинуваченого до прокурора, суду; повідомлення прокурора, суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала в частині продовження обвинуваченому запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

В іншій частині ухвала не підлягає окремому оскарженню, а заперечення можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Повний текст ухвали складений та оголошений 23.09.2026 року о 16 год. 45 хв.

Суддя ОСОБА_1