Court ruling № 140019952, 23.09.2026, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"23" вересня 2026 р. м ХарківСправа № 922/1134/17 (922/3187/26)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

без виклику учасників справи

розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 3187/26 від 09.09.2026)

за позовом Дочірнього підприємства «Енвіжн-Холдинг» (вул. Космічна, буд. 21-А, м. Харків, 61145, ЄДРПОУ 25412078)

до першого відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

другого відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ),

третього відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимум-Фактор» (вул. Городецького, буд. 11, офіс 27, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 37194782)

про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння

в межах справи № 922/1134/17 про банкрутство боржника Дочірнього підприємства «Енвіжн-Холдинг» (вул. Космічна, буд. 21-А, м. Харків, 61145, ЄДРПОУ 25412078), -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Енвіжн-Холдинг» (позивач по справі) звернулось до господарського суду в межах справи № 922/1134/17 про банкрутство боржника Дочірнього підприємства «Енвіжн-Холдинг» з позовом до першого відповідача - ОСОБА_1 , другого відповідача ОСОБА_2 , третього відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимум-Фактор», в якому просить суд:

- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; Адреса: АДРЕСА_1 ) у власність Дочірнього підприємства «Енвіжн-Холдинг» (код ЄДРПОУ 25412078) нежитлові приміщення офісу-магазину загальною площею 328,7 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 139407351101;

- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; Адреса: АДРЕСА_1 ) у власність Дочірнього підприємства «Енвіжн-Холдинг» (код ЄДРПОУ 25412078) квартиру АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 139369846101;

- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; Адреса: АДРЕСА_2 ) у власність Дочірнього підприємства «Енвіжн-Холдинг» (код ЄДРПОУ 25412078) майновий комплекс (літ. Б, В) загальною площею 3310,10 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 139327880000.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху виходячи з наступного.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

По-перше, в силу частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивачем у справі визначено місце проживання (перебування) першого відповідача ( ОСОБА_1 ) АДРЕСА_1 .

Водночас, як встановлено судом на підставі відповіді Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (вх. № 23049/26 від 18.09.2026), зареєстроване місце проживання (перебування) першого відповідача ( ОСОБА_1 ) - АДРЕСА_6 .

Таким чином матеріали позовної заяви свідчать, що позивачем не надано доказів направлення позовної заяви разом із доданими до неї документами на належну адресу першого відповідача, що є недоліком позовної заяви у розумінні вимог частини 1 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України, який підлягає усуненню шляхом подання до суду відповідних документальних доказів.

Крім того, в зв`язку із вищевказаним, позивачу необхідно уточнити заявлені позовні вимоги із зазначенням вірного місця проживання (перебування) першого відповідача ( ОСОБА_1 ).

По-друге, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.

Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно із ч. 8 ст. 6 ГПК України якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.

Позовна заява від імені позивача подана ліквідатором через Електронний суд ЄСІТС, проте, як встановлено судом, у позивача відсутній зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС.

Отже, ліквідатору необхідно зареєструвати Електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС та відповідні докази надати господарському суду.

По-третє, відповідно до ч. 1, 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Частиною 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже, з положень ст. 50 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що підставою для залучення особи до участі у справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є та обставина, що рішення у справі може вплинути на її права або обов`язки щодо однієї із сторін. Така особа має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Господарського процесуального кодексу України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви додаються докази направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.06.2023 у справі № 908/119/22 зазначив, що з правової конструкції статті 50 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець використовує словосполучення «можуть вступити» треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у справу, у разі коли рішення у справі може впливати на їхні права або обов`язки, тобто передбачено залучення саме за їх заявою про вступ у справу; та/або таких осіб «може бути залучено за заявою учасників справи», тобто вбачається їх залучення за заявою учасників справи; та/або «за ініціативою суду», якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі. Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що обов`язковою умовою залучення третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є встановлення судом, що рішення може вплинути на права та обов`язки такої особи, яка не є стороною у справі. У такому випадку суд залучає відповідну особу/осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про що постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи/осіб та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Верховний Суд виходить з того, що самі по собі вказівки у позовній заяві щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не є свідченням того, що їх участь у справі є необхідною, обґрунтованою, а рішення може впливати на їхні права, обов`язки та інтереси.

Водночас, як свідчать матеріали позовної заяви, позивач у позові вказує декілька третіх осіб, проте не наводить правових та фактичних підстав для їх залучення до участі у справі.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Беручи до уваги вищевикладене суд дійшов до висновку про те, що позовна заява не відповідає імперативним вимогам процесуального закону, а тому суд залишає вказану позовну заяву без руху, надаючи позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документальних доказів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 163, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Дочірнього підприємства «Енвіжн-Холдинг» (вх. № 3187/26 від 09.09.2026) залишити без руху.

2. Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали, позивачу у встановлений строк необхідно подати до Господарського суду Харківської області:

- документальні докази, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, зокрема, докази відправлення першому відповідачу листом з описом вкладення копії позовної заяви і доданих документів за адресою його місця проживання (перебування);

- уточнити заявлені позовні вимоги із зазначенням належного місця проживання (перебування) першого відповідача ( ОСОБА_1 );

- зареєструвати Електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС та відповідні документальні докази надати господарському суду;

- письмові пояснення щодо правових та фактичних підстав для залучення до участі у справі третіх осіб.

3. Роз`яснити позивачу, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо прокурор усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 23.09.2026.

СуддяН.А. Новікова