Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 603/520/26
Провадження №2/603/386/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2026 року м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Гудкова Ю. Г.,
секретар судового засідання Сандалюк О. В.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання права на завершення процедури приватизації земельних ділянок у порядку спадкування,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Андрусенко І. Я., звернулася до суду із позовом до Монастириської міської ради, у якому просить визнати за нею право на завершення процедури приватизації земельних ділянок, що залишилися після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що після смерті її матері ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельні ділянки площею 0,39 га для ведення особистого підсобного господарства та площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, які були передані останній у приватну власність рішенням третьої сесії двадцять другого скликання Висоцької сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 13.06.1995 «Про передачу земельних ділянок в приватну власність громадянам Висоцької сільської ради». Вона прийняла вищевказану спадщину, оскільки належить до спадкоємців ОСОБА_2 першої черги за законом та на момент відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем, проте не може отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину у зв`язку із тим, що ОСОБА_2 не розробила технічну документацію та не зареєструвала право власності на зазначену земельну ділянку. З огляду на наведені обставини просить позов задовольнити.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 03.09.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів по справі та витребувано в Монастириської державної нотаріальної контори інформацію про те, чи заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Андрусенко І. Я. у підготовче засідання не з`явилися, проте представник позивача разом із позовом заявив клопотання про розгляд справи у їхній відсутності.
Представник відповідача Монастириської міської ради у підготовче засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просить розглянути справу у відсутності представника відповідача. З обставинами, викладеними у позові, Монастириська міська рада погоджується та не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.
Судом установлено такі обставини.
Згідно з копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00041185688 від 30.08.2023 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 27.04.1968. Після реєстрації шлюбу остання змінила прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 10.09.1985.
Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 25.03.2010 ОСОБА_8 і ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 25.03.2010 року. Після укладення шлюбу ОСОБА_7 змінила прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 ».
Як видно зі змісту архівного витягу із протоколу третьої сесії двадцять другого скликання Висоцької сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 13.06.1995 року, рішенням Висоцької сільської Ради народних депутатів від 13.06.1995 «Про передачу земельних ділянок в приватну власність громадянам Висоцької сільської ради» вирішено передати громадянам безоплатно у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і для ведення особистого підсобного господарства, згідно з додатком № 3.
Згідно з додатком № 3 до вказаного рішення ОСОБА_2 передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки площею 0,39 га для ведення підсобного господарства та площею 0,10 га для будівництва.
Як видно зі змісту відповіді Монастириської міської ради Тернопільської області № 33 від 12.08.2026, відповідно до запису в земельно-кадастровій книзі, копія якої долучена до матеріалів справи, за ОСОБА_2 обліковувалися, зокрема, присадибна земельна ділянка площею 0,10 га та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,39 га. Водночас у наявному записі земельно-кадастрової книги відсутні відомості щодо приватизації вказаних земельних ділянок на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок».
ОСОБА_2 (мати позивача) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 07.12.2022 року.
Зі змісту довідки № 235 від 16.08.2023, виданої виконавчим комітетом Монастириської міської ради Тернопільської області, видно, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_2 разом із нею за вищевказаною адресою без реєстрації проживала її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 08.04.2013 батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з відповіддю державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори № 301/01-16 від 11.09.2026 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкової справи не заведено.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 07.03.2024 (справа № 603/87/24), яка набрала законної сили 23.03.2024, затверджено мирову угоду щодо визнання права власності за ОСОБА_1 , за умовами якої визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою «А», загальною площею 61,6 кв. м., житловою площею 43,1 кв. м., Літна кухня «Б», Сарай «В», Сарай «Г», Сарай «Д», Сарай «Ж», Підвал «ж», Гараж «З», Літна кухня «І», Відмостка № 1, Ворота № 2, Огорожа № 3.
На підставі вказаної ухвали суду за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав № 394552150 від 12.09.2024.
Окрім того, рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 06.06.2024 року (справа № 603/323/24), яке набрало законної сили 09.07.2024, задоволено позов ОСОБА_1 та визнано за нею право власності на спадкове майно, а саме на земельні ділянки площею 0,2189 га та 1,9473 га з кадастровими номерами 6124281200:01:002:1037 та 6124281200:01:001:0427 відповідно, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Висоцької сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 662416.
Листом № П-793/05-01 від 13.08.2026 року Монастириська міська рада відмовила позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,39 га та для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,10 га, розташовані у с. Високе. Відмова у наданні дозволу на виготовлення технічної документації мотивована тим, що наданими документами не підтверджується те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем зазначених земельних ділянок після смерті ОСОБА_2 , яка зазначена у витягу з рішення Висоцької сільської Ради від 13.06.1995 року.
Інформаційним листом завідувач Монастириської державної нотаріальної контори Войташек В. І. № 275/01-16 від 21.08.2026 року відмовив ОСОБА_10 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,39 га для ведення особистого підсобного господарства та земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що залишилася після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 за життя не розробила технічну документацію та не зареєструвала право власності на вказані земельні ділянки.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з приписами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).
В абз. 2 п. 1 Перехідних положень ЗК України встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації.
Аналогічний за змістом висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 350/67/15-ц.
Про те, що до складу спадщини входить право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив у зв`язку зі смертю, Верховний Суд також вказав, зокрема, у постанові від 23.11.2022 року у справі № 752/1229/21.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч. ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України).
Установлено, що рішенням третьої сесії двадцять другого скликання Висоцької сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 13.06.1995 «Про передачу земельних ділянок в приватну власність громадянам Висоцької сільської ради» ОСОБА_2 передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,39 га для ведення особистого підсобного господарства та площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя не завершила процес приватизації та не зареєструвала право власності на зазначені земельні ділянки. Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 першої черги за законом, спадщину прийняла. Даніпро інших спадкоємців, які прийняли спадщину, відсутні.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати за нею право на завершення процедури приватизації вищевказаних земельних ділянок у порядку спадкування, у тому числі право на реєстрацію за нею права власності (речового права) на ці земельні ділянки.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 1216-1218, 1223, 1241, 1258, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст. 116, 125 ЗК України, суд
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання права на завершення процедури приватизації земельних ділянок у порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на завершення процедури приватизації земельних ділянок у порядку спадкування, у тому числі право на реєстрацію за нею права власності (речового права) на:
земельну ділянку площею 0,39 га, призначену для ведення особистого підсобного господарства, передану у приватну власність ОСОБА_2 рішенням третьої сесії двадцять другого скликання Висоцької сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 13.06.1995 «Про передачу земельних ділянок в приватну власність громадянам Висоцької сільської ради»;
земельну ділянку площею 0,10 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, передану у приватну власність ОСОБА_2 рішенням третьої сесії двадцять другого скликання Висоцької сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 13.06.1995 «Про передачу земельних ділянок в приватну власність громадянам Висоцької сільської ради».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Відповідач: Монастириська міська рада, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.
Суддя Ю. Г. Гудкова
The court decision No. 140001039, Monastyryska District Court of Ternopil Oblast was adopted on 22.09.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 603/520/26. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: