Decision № 139999667, 16.09.2026, Horodok District Court of Lviv Oblast

441/1753/26 2/441/1283/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

16.09.2026 Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Яворської Н.І.,

секретаря судового засідання Цап І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок Львівської області, в порядку спрощеного провадження, з повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

27.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Український платіжний центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 26.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Український платіжний центр» та відповідачкою було укладено договір про надання грошей у кредит №1536053392644 в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами договору строк позики складає 360 днів, стандартна процентна ставка у межах строку кредиту 0.93% за день, комісія за надання кредиту становить 25% від суми наданого кредиту нараховується на суму виданого кредиту.

Позикодавець свої зобов`язання виконав та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 8000 грн., шляхом перерахування на реквізити платіжної картки (№ НОМЕР_1 .)

У зв`язку з тим, що відповідач умови договору не виконав станом на 27.07.2026 заборгованість складає за договором №1536053392644 від 26.12.2025 у розмірі 35 345 грн.60 коп. в тому числі:

-заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8000 грн.,

-заборгованість за процентами в розмірі 13838.40 грн.

-неустойка 13507.20 грн., за кожен день прострочення повернення позики, які позивач просить стягнути з відповідача, також просить стягнути судовий збір в розмірі 2662.40 грн.

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 29.07.2026 по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Копія ухвали суду направлялась відповідачці за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, крім того направлено на електронну адресу відповідачу всю кореспонденцію. Згідно деталей трекінгу кореспонденція повернута 20.08.2026 (а.с.11,13)

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.01.2023 у справі №496/4633/18 (провадження № 61-11723св22), що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Отже, листи, що повернулися з відміткою в довідці поштового відділення про причину повернення: "за закінченням терміну зберігання" - є належно врученими.

Суд розцінює відповідача як такого, що належним чином повідомлений про розгляд справи судом. Відповідач не скористалась своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, інші заяви та клопотання від відповідача також не надходили.

В позовній заяві представник позивача вказує, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що позивач в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

За частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, 611, частини 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що 26.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Український платіжний центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання грошових коштів №1536053392644, у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору товариство надає позичальнику кредит у національній валюті - гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та комісію. Сума кредиту складає 8000 грн., які перераховано позичальнику на поточний рахунок з використанням реквізитів платіжної картки, на умовах строковості, платності, (п.п.5.1-5.5, п.5.7 Договору)

Основні умови виконання договору строк позики (строк дії договору) становить 360 днів, дата надання кредиту 26.12.2025, з фіксованою процентною ставкою та стандартною процентною ставкою у розмірі 0.93% за кожен день користування кредитом.

Кошти кредиту надаються товариством шляхом грошового переказу.

03 липня 2025 року між ТОВ «ПрофітГід» та ТОВ ФК «Український платіжний центр» укладено договір № ПГ-1905 про надання фінансових послуг з переказу платежів.

За умовами цього Договору Клієнт доручає ФК за відмовну плату здійснити перекази коштів (платежів) з використанням реєстру виплат на користь Отримувачів через Систему Platon.

Згідно квитанції № 46676-08345-87514 від 26.12.2025 ТОВ ФК «Український платіжний центр» через Систему Platon на картковий рахунок № ( НОМЕР_1 .) було здійснено переказ грошових коштів у розмірі 8000 грн.

Отже, позивачем доведено факт укладення 26.12.2025 між ТОВ ФК «Український платіжний центр» та відповідачкою договору надання грошових коштів у позику №11536053392644 у письмовій формі у вигляді електронного документа створеного та підписаного в електронній формі, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши вказаний договір, відповідачка добровільно погодилася на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Позивач надав докази переведення грошових коштів відповідачці, а відтак вправі вимагати їх повернення.

Оскільки відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договором щодо повернення суми позики та проценти за користування позикою не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами.

Заборгованість за кредитним договором за розрахунком позивача складає 35 345.60 з яких:

- заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8000 грн.,

- заборгованість за процентами в розмірі 13838.40грн.,

- неустойка за кожен день прострочення повернення позики -13507 грн. 20 коп., проценти нараховувались з 26.12.2025 по 16.07.2026.

Розрахунок позивача містить дати та суми вказаних платежів (тіла кредиту, процентів). Проценти нараховані позивачем у межах строку дії договору.

Вказаний розрахунок відповідачкою шляхом надання власного розрахунку не спростований.

З урахуванням встановленого, суд вважає доведеним розмір заборгованості відповідачки за договором про надання грошових коштів у позику у розмірі тіла кредиту та процентів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення неустойки.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.

Пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов`язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов`язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання; г) триваючий характер нарахування пені за кожен день прострочення.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Звертаючись до суду із позовом, позивач прохав стягнути із відповідача за кредитним договором, зокрема і неустойку в розмірі 13507.20 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що вимоги про стягнення неустойки у розмірі 1 3507 грн. 20 коп. задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_1 на користь позивача 1 644 грн. 97 коп. судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Український платіжний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» (код ЄДРПОУ 39898755, юридична адреса: 04071, м.Київ, вул. Верхній Вал, 4-В, під`їзд 1, поверх 2) заборгованість за кредитним договором №1536053392644 від 26.12.2025 у розмірі 21 838.40 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8000 грн., заборгованості за процентами в розмірі 13 838.40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» судовий збір у розмірі 1 644 грн. 97 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 97 коп., всього: 23 483 грн. 37 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр», код ЄДРПОУ 39898755, юридична адреса: 04071, м.Київ, вул. Верхній Вал, 4-В, під`їзд 1, поверх 2;

відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 16.09.2029.

Суддя Яворська Н.І.