Єдиний державний реєстр судових рішень
ЄУН: 335/2764/26
Провадження №: 2/336/3013/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленко П.Л. за участю секретаря судового засідання Цвєткової Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором № 3182708 від 16 вересня 2021 року в загальному розмірі 17 368,50 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 12 368,50 грн заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 16 вересня 2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 3182708, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 20 днів, із граничним строком повернення до 06 жовтня 2021 року. Договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
29 грудня 2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 29/12-2021, за яким до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до позичальників, зокрема до відповідачки за договором № 3182708 від 16 вересня 2021 року.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою договірних зобов`язань, позивач просив задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 17 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку.
06 вересня 2026 року на електронну адресу суду від відповідачки надійшла заява, у якій вона частково визнала позовні вимоги в частині заборгованості за основною сумою кредиту та повідомила про готовність її погасити. Водночас відповідачка заперечувала проти стягнення інших складових заборгованості.
Того самого дня через підсистему «Електронний суд» відповідачка подала заяву про розгляд справи без її участі, в якій просила під час ухвалення рішення врахувати заперечення та клопотання, викладені в заяві від 06 вересня 2026 року, зокрема щодо часткового визнання позовних вимог лише в частині неповернутої суми кредиту.
07 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від відповідачки повторно надійшла заява про часткове визнання заборгованості та готовність погасити основну суму кредиту.
Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Зважаючи на належне повідомлення учасників справи, подання ними заяв про розгляд справи без їхньої участі та відсутність передбачених ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, суд розглянув справу за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів.
Відповідачка скористалася правом подати письмові заяви, в яких виклала свою позицію щодо заявлених вимог, частково визнала позов та заперечила проти його задоволення в іншій частині. Ураховуючи активну процесуальну позицію відповідачки та те, що відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України проведення заочного розгляду є правом, а не обов`язком суду, суд не проводить заочний розгляд та ухвалює рішення в загальному порядку.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази та надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що 16 вересня 2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 3182708, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 20 днів. Граничний строк повернення кредиту 06 жовтня 2021 року.
Договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором № h35133. Матеріали справи також містять паспорт позики та анкету-заяву, в яких відображено основні умови кредитування.
Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо його форми не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а підписання електронного правочину може здійснюватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено правилами про кредит і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти в такій самій сумі у строк та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів визначаються договором.
Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Надані позивачем договори відступлення права вимоги та відповідні реєстри боржників підтверджують перехід до ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до відповідачки за договором № 3182708 від 16 вересня 2021 року.
Вирішуючи питання щодо часткового визнання позову, суд виходить із положень статті 206 ЦПК України, відповідно до якої відповідач може визнати позов повністю або частково на будь-якій стадії провадження у справі. За наявності законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову відповідно до такого визнання. Якщо визнання позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в його прийнятті та продовжує судовий розгляд.
Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
У поданих до суду заявах відповідачка частково визнала позов, підтвердивши отримання кредитних коштів та наявність невиконаного обов`язку з повернення основної суми кредиту в розмірі 5 000,00 грн.
Часткове визнання позову здійснено відповідачкою особисто, сформульовано чітко й однозначно, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб. Підстав сумніватися у добровільності або достовірності такого визнання судом не встановлено. Тому суд приймає визнання позову в частині стягнення основної суми кредиту в розмірі 5 000,00 грн.
За таких обставин відсутність у матеріалах справи первинного платіжного документа про перерахування кредитних коштів сама по собі не є достатньою підставою для відмови у стягненні основної суми кредиту, оскільки факт отримання цих коштів і наявність обов`язку щодо їх повернення прямо визнано відповідачкою.
Щодо вимоги про стягнення процентів у розмірі 12 368,50 грн суд зазначає таке.
Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості містить підсумкову суму процентів станом на 10 січня 2023 року, однак не дає змоги встановити та перевірити період їх нарахування, застосовану процентну ставку, суму, на яку вони нараховувалися, а також відповідність розрахунку умовам договору. Детального розрахунку процентів із дня надання кредиту із зазначенням кількості днів та ставки за кожний відповідний період матеріали справи не містять.
Сам по собі розрахунок заборгованості, складений кредитором, за відсутності документів, які дають змогу перевірити вихідні дані та порядок проведених нарахувань, не є достатнім доказом обґрунтованості заявленої до стягнення суми процентів.
Відповідачка вимогу про стягнення процентів не визнала, а позивач не надав належних, допустимих і достатніх доказів, за допомогою яких суд міг би перевірити правильність визначення процентної заборгованості в розмірі 12 368,50 грн.
Отже, позов у частині стягнення процентів задоволенню не підлягає.
Заперечення відповідачки проти стягнення штрафних санкцій, пені та комісій окремої оцінки не потребують, оскільки відповідні вимоги позивачем у цій справі не заявлені, а сума 12 368,50 грн визначена у позові саме як заборгованість за процентами.
Таким чином, із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 5 000,00 грн, а в задоволенні позову в частині стягнення 12 368,50 грн процентів необхідно відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати в разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов задоволено на 28,79 відсотка від заявленої суми (5 000,00 грн із 17 368,50 грн). Тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 766,45 грн судового збору пропорційно розміру задоволених вимог (2 662,40 грн ? 5 000,00 грн ? 17 368,50 грн).
Позивач також просив стягнути 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Водночас у наданих суду матеріалах відсутні належні докази обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, їх вартості, а також детальний опис відповідних робіт (наданих послуг), необхідний для розподілу таких витрат. Саме лише зазначення у позовній заяві суми очікуваних витрат не підтверджує їх розміру. Тому вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 12, 13, 7682, 89, 133, 137, 141, 206, 211, 223, 247, 258, 259, 263265, 268, 273, 354 ЦПК України, статтями 207, 512, 514, 526, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд,
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 3182708 від 16 вересня 2021 року за основною сумою кредиту в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.
У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами в розмірі 12 368 (дванадцять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 50 копійок відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 766 (сімсот шістдесят шість) гривень 45 копійок.
У задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справа розглянута без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя П.Л. Коваленко
07.09.26
The court decision No. 139999469, Shevchenkivskyi District Court of Zaporizhzhia City was adopted on 07.09.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 335/2764/26. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: