Decision № 139986708, 22.09.2026, Teplodar City Court of Odesa Oblast

Справа №516/130/26

Провадження №2/516/157/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокум.Теплодар

Теплодарський міський суд Одеської області у складі:

головуючої судді Ширінської О.Х.,

за участю секретаря Паньковської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Теплодарського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Факторинг Партнерс», в особі керівника Сердійчук Я.Я., звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором:

В обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення заборгованості за вказаним договором представник позивача зазначила, що договір укладений в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч.6, 12, п. 1 ст.3, п.12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Підписанням договорів відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма істотними умовами цих договорів та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання кожного з договорів шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської карти, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.

Станом на день подання позову строк повернення грошових коштів наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

14.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю з «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5461859.

28.11.2025 було укладено договір № 28-11/25/Л, відповідно до якого «Лінеура Україна» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5461859.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 5461859.

Загальний розмір заборгованості відповідачки по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №5461859 від 14.04.2025 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 200 799.00 грн, з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 40 000, 00 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -

87 019.00 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з

моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) -

49780.00 грн.

- Заборгованість за пенею та/або штрафами 20 000.00 грн.

- Заборгованість за комісіями 4 000.00 грн.

- Інфляційні збитки - 0.00 грн.

- Нараховані 3% річних -0.00 грн.

На підставі викладеного, представник позивача Сердійчук Я.Я. просила стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором № 5461859 від 14.04.2025 у загальному розмірі 200 799, 00 грн., а також понесені судові витрати, які складаються з: суми сплаченого судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.

В судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, просив задовольнити заявлені позові вимоги, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причина неявки суду не відома. Заяв і клопотань від відповідача не надходило.

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, з урахуванням думки позивача, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача і ухвалити заочне рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

14.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5461859. Сторони зазначеного Договору погодили, що Товариство зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тіло кредиту (загальний розмір) складає: 40 000.00 гривень. Строк кредиту 360 днів.

Договір укладено з відповідачем в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 10018.

Згідно з умовами кредитних договорів позичальник зобов`язався повернути суму позики, сплатити проценти за користування кредитними коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 28-11/25/1 від 28.11.2025, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором кредиту № 5461859 від 14.04.2025 в сумі 200 799 грн. 00 коп., з яких: 40000 грн. тіло кредиту; 87 019, 00 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості 49 780, 00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами 20 000, 00 грн., заборгованість за комісіями 4 000, 00 грн.

Таким чином, до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 за договором № 5461859 від 14.04.2025.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, що витікають з кредитних договорів, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Стаття ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З огляду на вище наведене, оскільки відповідачем порушені зобов`язання за кредитними договорами щодо своєчасного здійснення платежів, передбачених його умовами, з урахуванням відсутності заперечень з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 40000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 87 019, 00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості 49 780, 00 грн., заборгованість за комісіями 4 000, 00 грн., всього на суму 180 799 грн. 00 коп.

Таким чином, з огляду на вище викладене, з урахуванням відсутності заперечень з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості на користь АТ «Споживчий Центр»у розмірі основного боргу, який становить 40 000 грн., заборгованості за відсотками, яка складає 87 019 грн., заборгованості за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості - у загальному розмірі 49 780, 00 грн., заборгованості за комісіями 4 000, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, всього на суму 180 799 грн. 00 коп.

Разом з цим, як вбачається з наданого представником позивача розрахунку заборгованості за Договором нарахування боргу здійснено із порушенням п. 18 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України та пункту 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тобто до суми боргу включено суму заборгованості за пенею (штрафом).

Так, відповідно до п. 18 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України згідно п. 18 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

- у періоді існування особливих правових наслідків, - таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

- у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

-у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Такі самі наслідки закріплені в п. 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами з 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і, станом на дату розгляду цієї справи, діє на території України.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

Враховуючи вищевикладене, кредитодавець в порушення вимог п. 18 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України та п. 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» неправомірно нарахував, а тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача у загальному розмірі 20 000 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача нарахованої заборгованості за пенею (штрафом) задоволенню не підлягають за безпідставністю та необґрунтованістю.

Щодо розподілу між сторонами судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підтвердження сплати судового збору позивачем надано копію платіжної інструкції № 0642320133 від 29.04.2026, відповідно до якої розмір судового збору становить 2662 грн. 40 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із Договором про надання правничої допомоги № 02-97/2024 від 02.07.2024 року, витягом з Акту № 31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026, заявкою на надання юридичної допомоги № 1496 від 03.02.2026 та тарифами на послуги, розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 25 000 грн.

Виходячи з вище наданих доказів, суд погоджується з тим, що позивачем була отримана правнича допомога та понесені відповідні витрати на її оплату.

Разом із цим, на думку суду вартість понесених витрат є надмірною. Враховуючи розмір взятого кредиту, що справа не є складною, по даній категорії справ існує узгоджена та усталена судова практика, а також за урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19 щодо визначення витрат, понесених на правничу допомогу, застосовуючи принципи пропорційності, співмірності та достатності, суд приходить до висновку про можливість зменшення суми понесених витрат на професійну правничу допомогу до 10 000 грн.

Таким чином, загальний розмір судових витрат становить 12 662, 40 грн. (2662, 40 грн. +10 000 грн.).

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості на користь ТОВ «Споживчий Центр» у загальному розмірі 180 799 грн., що складає 90, 03 % від суми заявлених позовних вимог, то на користь позивача підлягають стягненню з відповідача понесені судові витрати у розмірі 11 399 грн. 95 коп. (12 662, 40 * 90, 03 % = 11 399 грн. 95 коп.).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 229, 258-259, 263-268, 280-284, 288-289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 180 799 (сто вісімдесят тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) судові витрати у вигляді 11 399 (одинадцять тисяч триста дев`яносто дев`ять) грн. 95 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: О.Х. Ширінська