Court ruling № 139985476, 23.09.2026, Biliaivka District Court of Odesa Oblast

Справа № 496/4926/26

Провадження № 2/496/3986/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря Сурженко С.В.,

представника позивача Гришко С.О. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача Кириліна Є.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Біляївського районного суду Одеської області в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача про застосування заходів процесуального примусу у цивільній справи за позовом ОСОБА_1 до садового кооперативу «ХАРЧОВИК-2», про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебуває вказана цивільна справа.

17.09.2026 року представник позивача направив до суду заяву про застосування заходів процесуального примусу, в якій просить суд: прийняти та розглянути заяву про застосування заходів процесуального примусу; застосувати до Садового кооперативу «Харчовик-2» (код ЄДРПОУ 06956001), захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2026 рік становить 9 984,00 грн., за невиконання ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 29 червня 2026 року у справі №496/4926/26 про забезпечення позову, стягнувши зазначену суму в дохід державного бюджету; розглянути питання про застосування аналогічного заходу процесуального примусу штрафу в розмірі, визначеному судом у межах санкції п.4 ч.1 ст.148 ЦПК України, до Голови правління Садового кооперативу «Харчовик-2» - Попик Оксани Андріївни, якою безпосередньо вчинено дії з демонтажу обладнання водопостачання. 4. Розглянути питання про виклик члена правління Садового кооперативу «Харчовик-2» - Муратова Сергія Миколайовича, для надання пояснень щодо обставин виконання ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 29 червня 2026 року у справі №496/4926/26; зобов`язати Садовий кооператив «Харчовик-2» невідкладно, протягом 3 (трьох) днів з дня постановлення ухвали суду, відновити водопостачання до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відновлення демонтованого вузла та усунення заглушення труби, та повідомити суд про виконання цієї ухвали. Направити копію ухвали за результатами розгляду цієї заяви до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області для врахування в межах виконавчого провадження №81923176. 7. Направити копію ухвали за результатами розгляду цієї заяви до ВП № 2 (с.Усатове) Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області для врахування в межах матеріалів ЄО №8977 та ЄО №9013. В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 29 червня 2026 року вжито заходів забезпечення позову, якими, зокрема, заборонено відповідачу вчиняти дії щодо демонтажу, відключення, блокування, пошкодження або будь-якого технічного втручання в систему водопостачання до земельної ділянки позивача. Разом з тим 05 вересня 2026 року водопостачання до земельної ділянки позивача було припинено, а під час огляду водопровідного колодязя виявлено демонтаж вузла із запірним краном, відрізання та заглушення труби. Представник позивача вважає зазначені дії умисним невиконанням ухвали суду про забезпечення позову, у зв`язку з чим просить застосувати до відповідача та відповідних посадових осіб заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

Представник позивача у підготовчому засіданні наполягав на задоволенні заяви.

Представник відповідача у підготовчому засіданні заперечував проти заяви та зазначив, що у зв`язку з проривами, несправности водогону є неможливим належне водопостачання.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяву про застосування заходів процесуального примусу, додані до неї докази, заслухавши пояснення учасників справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно з частиною першою статті 144 ЦПК України одним із заходів процесуального примусу є штраф.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання ухвали про забезпечення позову.

При цьому зі змісту наведеної норми вбачається, що застосування штрафу є правом суду та потребує встановлення обставин, які свідчать про невиконання відповідною особою покладеного на неї процесуального обов`язку. Застосування заходу процесуального примусу не може ґрунтуватися виключно на припущенні про невиконання судового рішення певною особою.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 29 червня 2026 року вжито заходів забезпечення позову, якими заборонено Садовому кооперативу «Харчовик-2» та будь-яким іншим особам, які діють за його дорученням або в його інтересах, вчиняти дії щодо демонтажу, відключення, блокування, пошкодження або будь-якого технічного втручання в систему водопостачання, що проходить до земельної ділянки позивача, та зобов`язано Садовий кооператив «Харчовик-2» утриматися від перешкоджання позивачу в доступі до водопровідних мереж, що забезпечують водопостачання належної йому земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, ухвала суду від 29 червня 2026 року є обов`язковою до виконання, а встановлені нею заборони підлягали дотриманню з моменту її постановлення.

Обґрунтовуючи заяву про застосування заходів процесуального примусу, позивач посилається на те, що 05 вересня 2026 року було припинено водопостачання належної йому земельної ділянки. На підтвердження зазначених обставин заявником надано акт від 05 вересня 2026 року, відповідно до якого станом на 10 годину водопостачання земельної ділянки здійснювалося, а в подальшому було припинено; під час огляду розподільчого водопровідного колодязя встановлено відсутність вузла із запірним краном, відрізання та заглушення труби.

Також заявником надано талони-повідомлення про звернення до органів Національної поліції, в яких зафіксовано повідомлення ОСОБА_1 про відключення водопостачання та його твердження щодо причетності до цього представників Садового кооперативу «Харчовик-2».

Разом із тим сам факт звернення особи до правоохоронного органу та викладення нею певних обставин у такому зверненні не свідчить про встановлення відповідним органом факту вчинення зазначених дій конкретними особами.

Наданий позивачем акт від 05 вересня 2026 року також фіксує фактичний стан водопостачання та водопровідної мережі на момент її огляду, однак не містить відомостей, які б безпосередньо підтверджували, ким саме, коли та за яких обставин здійснено демонтаж відповідного вузла, відрізання та заглушення труби.

Водночас представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви та пояснив, що припинення водопостачання пов`язане з технічним станом водогону та необхідністю проведення ремонтно-відновлювальних робіт, а виконання ухвали суду в частині фактичного забезпечення водопостачання за наявного технічного стану мережі є неможливим.

На підтвердження зазначених доводів стороною відповідача надано документи щодо технічного стану системи водопостачання.

Зокрема, з акта №1 технічного обстеження (огляду) водопровідної мережі по вул. Степова - вул. Крайня від 01 жовтня 2024 року вбачається, що комісією здійснювався огляд системи водопостачання, розташованої, зокрема, за адресою АДРЕСА_2 . За результатами обстеження технічний стан водопроводу оцінено як незадовільний та такий, що потребує проведення ремонтно-відновлювальних робіт; у документі також зазначено про сліди підтоплень у місцях прокладання водопроводу та необхідність розриття траси для контролю герметичності і, за потреби, заміни з`єднань.

Зазначений документ складений значно раніше виникнення обставин, на які посилається заявник у заяві про застосування заходів процесуального примусу, а тому підтверджує, що питання незадовільного технічного стану відповідної ділянки водопровідної мережі існувало до подій 05 вересня 2026 року.

Суд враховує зазначені обставини у сукупності з іншими наданими сторонами доказами. При цьому наявність технічних проблем водопровідної мережі сама по собі не припиняє дії ухвали про забезпечення позову та не звільняє осіб, яким вона адресована, від обов`язку її виконання. Водночас для вирішення питання про застосування штрафу суд має встановити не лише факт відсутності водопостачання, але й достатні обставини, які свідчать, що такий стан став наслідком саме невиконання відповідною особою встановленої судом заборони.

Надані сторонами докази містять різні відомості щодо причин припинення водопостачання. При цьому доказів, які б давали суду достатні підстави встановити, що саме Садовим кооперативом «Харчовик-2» 05 вересня 2026 року вчинено дії з демонтажу, відключення, блокування, пошкодження або іншого технічного втручання у систему водопостачання саме з метою невиконання ухвали суду від 29 червня 2026 року, матеріали, надані на обґрунтування заяви, не містять.

Сам по собі факт відсутності водопостачання, за наявності доказів щодо технічних проблем водопровідної мережі та за відсутності достатніх доказів обставин здійснення відповідного технічного втручання конкретною особою, не є достатнім для застосування такого заходу процесуального примусу, як штраф.

Такий висновок відповідає правовій природі заходів процесуального примусу, метою яких відповідно до статті 143 ЦПК України є спонукання до добросовісного виконання процесуальних обов`язків та припинення зловживань, а не застосування відповідальності за самого лише факту настання певного фактичного результату.

Суд також враховує, що частиною шостою статті 148 ЦПК України передбачена можливість скасування постановленої ухвали про стягнення штрафу, якщо особа виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків, що додатково свідчить про необхідність урахування судом причин та конкретних обставин невиконання відповідного процесуального обов`язку.

Щодо вимоги заявника про застосування штрафу безпосередньо до голови правління Садового кооперативу «Харчовик-2» Попик О.А., суд зазначає, що надані заявником докази не містять достатніх відомостей, які б давали можливість встановити, що саме ОСОБА_2 особисто здійснила демонтаж обладнання водопостачання, відрізання чи заглушення труби або надала відповідне доручення іншим особам.

Щодо вимоги про виклик члена правління Садового кооперативу «Харчовик-2» Муратова С.М. для надання пояснень суд зазначає, що з огляду на встановлені під час розгляду заяви обставини та наявні у матеріалах справи докази необхідності у його виклику для вирішення питання про застосування заходів процесуального примусу судом не встановлено.

За таких обставин суд доходить висновку, що надані заявником докази не є достатніми для встановлення передбачених пунктом 4 частини першої статті 148 ЦПК України підстав для застосування до Садового кооперативу «Харчовик-2», ОСОБА_2 або інших осіб заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.

Щодо вимоги заявника зобов`язати Садовий кооператив «Харчовик-2» протягом трьох днів відновити водопостачання шляхом відновлення демонтованого вузла та усунення заглушення труби суд зазначає, що така вимога не є заходом процесуального примусу, передбаченим статтею 144 ЦПК України.

Ухвала суду від 29 червня 2026 року про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає виконанню у порядку, встановленому законом. Як убачається із заяви, постановою державного виконавця від 09 вересня 2026 року вже відкрито виконавче провадження №81923176 з примусового виконання зазначеної ухвали.

Встановлення в межах розгляду заяви про застосування заходів процесуального примусу нового обов`язку щодо відновлення конкретного елемента водопровідної мережі та нового триденного строку його виконання не охоплюється предметом вирішення питання, передбаченого статтями 143148 ЦПК України.

З огляду на викладене заява представника позивача про застосування заходів процесуального примусу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 143, 144, 148, 157, 258261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про застосування заходів процесуального примусу у цивільній справи за позовом ОСОБА_1 до садового кооперативу «ХАРЧОВИК-2», про захист прав споживачів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Портна