Court ruling № 139984621, 23.09.2026, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

з питання забезпечення адміністративного позову

"23" вересня 2026 р. Справа № 520/30414/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина Лук`яненко, розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВТО ХАРКІВ" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправними та скасування протоколів/рішень,

У С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАВТО ХАРКІВ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати протокол/рішення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 1-10/07 від 10.07.2026 у закупівлі ДК 021:2015 34130000-7 - Мототранспортні вантажні засоби (Вантажні автомобілі спеціалізовані типу «Пікап») ДК 021:2015 - 34131000-4 Пікапи за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника, зареєстрованої за ідентифікатором: № UA-2026-06-30-014902-a, яким ТОВ «УКРАВТО ХАРКІВ» визначено переможцем;

2) визнати протиправним та скасувати протокол/рішення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 1-10/07 від 10.07.2026 у закупівлі ДК 021:2015 34130000-7 - Мототранспортні вантажні засоби (Вантажні автомобілі спеціалізовані типу «Пікап») ДК 021:2015 - 34131000-4 Пікапи за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника, зареєстрованої за ідентифікатором: № UA-2026-06-30-014902-a, яким відхилено тендерну пропозицію ТОВ «УКРАВТО ХАРКІВ».

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд забезпечити позов шляхом заборони Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області направляти до АТ «КРИСТАЛБАНК» вимогу про сплату суми гарантії за банківською гарантією № Г/2026/3549-01 від 07.07.2026 до набрання чинності рішенням суду.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що є очевидними ознаки протиправності рішень, які оскаржуються, та порушення прав і законних інтересів позивача, що додатково підтверджується сталою практикою Верховного Суду. Позивач вважає, що оскільки правомірність протокольного рішення № 1-10/09 від 10.09.2026 є предметом цього спору і оскаржується позивачем як таке, що прийняте з порушенням вимог Закону та Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, у відповідача відсутні законні підстави вважати гарантійний випадок таким, що настав, а відтак відсутні і підстави для звернення до АТ "КРИСТАЛБАНК" з вимогою про сплату банківської гарантії до вирішення цього спору судом. Крім того, в разі задоволення позову після направлення відповідачем вимоги про сплату гарантії та фактичного стягнення коштів за банківською гарантією, ТОВ "УКРАВТО ХАРКІВ" доведеться докласти додаткових зусиль та витрат, щоб повернути власне майно (кошти), стягнуте на підставі рішень, які в судовому порядку визнані протиправними, так само, як це відбулося у наведеній вище справі № 910/7863/23, що суперечить меті ефективного судового захисту та завданням адміністративного судочинства. Більш того, стягнення забезпечення тендерної пропозиції у такому значному розмірі, враховуючи загальну економічну ситуацію в України через військовий стан та труднощі ведення господарської діяльності безпосередньо нашим підприємством, призведе до неможливості виплачувати заробітну плату працівникам ТОВ "УКРАВТО ХАРКІВ", виконувати зобов`язання щодо сплати податків та інших обов`язкових платежів, зобов`язання перед контрагентами, тощо. Крім того, зазначив, що у разі задоволення позову ТОВ "УКРАВТО ХАРКІВ" доведеться докласти додаткових зусиль та витрат щоб повернути власне майно (кошти), яке було стягнуте в результаті ухвалення відповідачем протиправних рішень.

Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе у порядку ч.9 ст. 205 КАС України та ч.4 статті 229 КАС України розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті визначено два випадки при яких допускається забезпечення позову, як до його пред`явлення, так і на будь-якій стадії розгляду справи: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Приписом п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 151 КАС України встановлено види забезпечення позову шляхом зупиненням дії індивідуального акта та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 151 КАС України передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Суд звертає увагу, що будь-яке забезпечення позову у справі застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Також, суд наголошує, що забезпечення позову - це елемент права на судовий захист, що спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права (попередній судовий захист).

Суд зазначає, що з аналізу змісту норм діючого законодавства вбачається, що останні містять вимоги стосовно обов`язку особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.

Також, суд звертає увагу позивача, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів, про які він просить, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно із ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він виснував про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Судом враховується правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року по справі №826/13306/18, згідно якої суд зазначає, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо "очевидності" ознак протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

У даному випадку обґрунтування позивача засновані на припущеннях щодо можливого направлення відповідачем вимоги про сплату гарантії та фактичного стягнення коштів за банківською гарантією.

Отже, проаналізувавши мотиви, якими позивач обґрунтовує дану заяву, суд висновує про відсутність об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач не надав суду доказів на підтвердження вказаних обставин, а саме доказів, які б свідчили про незворотність наслідків виконання зобов`язання за гарантією.

В той же час, наведене позивачем обґрунтування заяви про забезпечення позову потребує з`ясування обставин в адміністративній справі, з підтвердженням відповідними доказами і наданням оцінки аргументам учасників справи. Обраний позивачем спосіб забезпечення позову, фактично, зумовлює вирішення спору по суті, що не відповідає завданням інституту забезпечення позову.

Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №826/13306/18.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

При цьому, сама ж лише незгода позивача (заявника) із рішенням суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Суд наголошує, що доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Суд наголошує, що зазначені в заяві про забезпечення позову обставини можуть бути встановлені виключно в ході судового розгляду адміністративної справи по суті №520/30414/26.

Посилання позивача на висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06.02.2020 у справі №904/4036/18, від 11.06.2024 у справі №910/7863/23 суд відхиляє, оскільки обставини зазначених справ є нерелевантними до обставин даної справи.

Враховуючи викладене, суд висновує про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 156, 241-243, 256, 294, 295 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВТО ХАРКІВ" про забезпечення позову - відмовити.

Копії даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч.1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Ухвала складена та підписана суддею 23.09.2026.

Суддя Марина Лук`яненко