Decision № 139979832, 21.09.2026, Haisynskyi District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 129/3755/25

Провадження по справі № 2/129/610/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" вересня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Капуша І.С.,

розглянувши без участі сторін та їх представників в м. Гайсині в порядку спрощеного позовного провадження, без участі сторін та їх представників, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Установив:

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 12.06.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 6755885 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачці кредит у розмірі 7 000 грн строком на 360 днів, а відповідачка зобов`язалася повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Стандартна процентна ставка за договором становила 1,99 % на день та застосовувалася у межах строку кредитування.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Кредитні кошти в сумі 7 000 грн було перераховано на платіжну картку № НОМЕР_1 , зазначену відповідачкою при укладенні кредитного договору.

З наданої ТОВ «ФК «Контрактовий дім» довідки вбачається, що 12.06.2023 року о 14 год. 42 хв. проведено операцію з перерахування 7 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 зі статусом операції «прийнято».

Таким чином, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачці грошові кошти в обумовленому договором розмірі.

Відповідно до картки обліку договору відповідачкою 12.07.2023 року здійснено платіж у розмірі 3 970,05 грн, який було зараховано в рахунок погашення нарахованих процентів. Основна сума кредиту відповідачкою не погашалась.

Станом на 26.05.2024 року заборгованість за договором № 6755885 становила 19 537 грн, з яких 7 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 12 537 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

27.05.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», найменування якого в подальшому змінено на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, відповідно до якого первісний кредитор відступив фактору права грошової вимоги до боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6755885 у розмірі 19 537 грн, з яких 7 000 грн - сума основного боргу, 12 537 грн - проценти.

Про відступлення права вимоги відповідачку було повідомлено шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену нею при укладенні кредитного договору.

Оскільки станом на момент відступлення права вимоги строк кредитування за договором не закінчився, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за період з 28.05.2024 року по 06.06.2024 року, тобто за 10 календарних днів, нарахувало проценти за користування кредитом за передбаченою договором стандартною ставкою 1,99 % на день у сумі 1 393 грн, виходячи з розрахунку: 7 000 грн ? 1,99 % ? 10 днів = 1 393 грн.

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 20 930 грн, з яких: 7 000 грн - основний борг, 12 537 грн - проценти, нараховані первісним кредитором, та 1 393 грн - проценти, нараховані позивачем за період з 28.05.2024 року по 06.06.2024 року.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, а також зазначити у рішенні про нарахування на суму основного боргу інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України до моменту фактичного виконання рішення суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив у разі відсутності відзиву розглядати справу без участі позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

Враховуючи належне повідомлення відповідачки про дату, час і місце розгляду справи, її неявку без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутність заперечень позивача проти заочного вирішення справи, суд відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі ст.ст. 76, 77, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст.ст. 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Електронний договір, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Наданий суду кредитний договір містить усі істотні умови кредитування, відомості про сторони, суму кредиту, строк кредитування, розмір процентної ставки, порядок повернення кредиту та сплати процентів. Доказів, які б спростовували факт укладення договору відповідачкою, отримання нею кредитних коштів або свідчили про недійсність кредитного договору чи окремих його положень, суду не надано.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором відповідно до ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачці 7 000 грн кредитних коштів, однак відповідачка свої зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту та сплати процентів у повному обсязі не виконала.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості узгоджується з умовами кредитного договору та іншими письмовими доказами. Доказів повернення основної суми кредиту або сплати нарахованих процентів у більшому розмірі, ніж зазначено позивачем, відповідачкою не подано.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Наданими договором факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року, актом приймання-передачі Реєстру боржників, витягом із Реєстру боржників та платіжними документами підтверджується набуття позивачем права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6755885.

З огляду на встановлені обставини справи та досліджені докази суд вважає доведеними вимоги позивача про стягнення з відповідачки 7 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 12 537 грн процентів, нарахованих первісним кредитором, та 1 393 грн процентів, нарахованих позивачем до закінчення встановленого договором строку кредитування, а всього 20 930 грн.

Щодо вимоги позивача про зазначення у рішенні суду про подальше нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України до моменту виконання рішення суд зазначає таке.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит або позику банком чи іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.

Станом на день ухвалення цього рішення в Україні діє правовий режим воєнного стану.

Отже, правові підстави для покладення на відповідачку передбаченої ст. 625 ЦК України відповідальності у вигляді інфляційних втрат та трьох процентів річних і зазначення у рішенні про їх нарахування з дня набрання рішенням законної сили до моменту його виконання відсутні, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 5729. Оскільки вимогу майнового характеру про стягнення 20 930 грн задоволено у повному обсязі, зазначені витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано договір про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 року, заявку на виконання доручення, рахунок на оплату та акт приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до яких загальна вартість правничої допомоги визначена у розмірі 10 000 грн. Зокрема, до цього розрахунку включено консультації, дослідження документів, аналіз законодавства і судової практики, підготовку правової позиції, складання позовної заяви та інших документів, процесуальних документів, а також представництво інтересів клієнта в суді.

За правилами ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд враховує їх пов`язаність із розглядом справи, обсяг фактично наданих послуг, складність справи, витрачений адвокатом час, ціну позову, значення справи для сторони, а також критерії реальності, необхідності, розумності та пропорційності відповідних витрат.

Суд враховує, що спір не є складним за характером спірних правовідносин та обсягом доказування, справа є типовою для спорів про стягнення заборгованості за кредитним договором, розглянута без участі сторін та їх представників, а окремі зазначені адвокатом види робіт за своїм змістом є складовими підготовки позовної заяви та правової позиції і частково дублюють один одного. Крім того, заявлений розмір витрат на правничу допомогу становить майже половину ціни позову.

При цьому суд не втручається у договірні відносини між позивачем та адвокатом щодо визначеного ними розміру гонорару, а визначає виключно ту частину таких витрат, яка з урахуванням установлених законом критеріїв підлягає покладенню на іншу сторону.

З урахуванням характеру та складності справи, обсягу наданої адвокатом правничої допомоги, ціни позову, розгляду справи без участі представника позивача, принципів розумності, справедливості та пропорційності суд вважає обґрунтованим покласти на відповідачку витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн. У решті заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 625, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, заборгованість за договором № 6755885 про надання споживчого кредиту від 12.06.2023 року в загальному розмірі 20 930 (двадцять тисяч дев`ятсот тридцять) гривень 00 копійок, з яких:

7 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту;

12 537 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими первісним кредитором;

1 393 грн - проценти за користування кредитом, нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за період з 28.05.2024 року по 06.06.2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та 4 000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Гайсинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений також у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя: