Decision № 139976290, 21.09.2026, Busk District Court of Lviv Oblast

Єдиний унікальний номер №943/1213/26

Провадження № 2-а/943/36/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Журибіда Б. М.

при секретарі Пирка В.М.

за участі представника позивача Малиняка В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду місті Буськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Малиняка Віктора Андрійовича до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив :

Адвокат Малиняк В.А. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Мотивує тим, що 17.06.2026 року поліцейським відділення поліції №2 Золочівського районного відділу поліції (РВП) Головного управління Національної поліції у Львівській області, сержантом поліції Маєвським Василем Вікторовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення Серія ЕНА № 7392379 від 17.06.2026 року за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що Позивач керуючи ТЗ не був пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в. ПДР. Позивач не погоджується з винесеною відносно нього постановою, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, адже він не вчиняв адміністративного правопорушення, а тому притягнення його до відповідальності за . 5 ст. 121 КУпАП є незаконним. Оскільки позивач не вчиняв адміністративного правопорушення, а відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт його, висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення є необґрунтованим та ґрунтується виключно на припущеннях, та недопустимих доказах. Так, старшим сержантом поліції Маєвським Василем Вікторовичем в постанові Серія ЕНА №7392379 від 17.06.2026 року не зазначено технічний засіб на який здійснено відеозапис, а в графі 7. Зазначено «відеозапис», що є грубим порушенням вимог КУпАП. Представник просить скасувати постанову поліцейського Серія ЕНА № 7392379 від 17.06.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення, - закрити. Судовий збір у розмірі 605,60 грн., сплачений ОСОБА_2 та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн., стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Позивач в судове засідання не з`явився, забезпечив явку представника, адвоката Малиняка В.А., який підтримав позовні вимоги повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просить позов задоволити повністю, дане засідання проводити без застосування засобів звукозапису.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, був повідомлений про день та час розгляду справи належним чином. Подав відзив на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову. Мотивує тим, що екіпаж на службовому автомобілі в складі поліцейського ВРПП ВнП№2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області Маєвського В. та поліцейського Ципка М. дійсно, 17.06.2026 о 16.56 год. патрулюючи м. Буськ Золочівського району, виявили автомобіль марки «MERCEDES-BENZ E 270 CD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого порушив правила користування ременем безпеки, а саме п.2.3.в.ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Під час перевірки вище вказаного транспортного засобу водієві було повідомлено причину зупинки відповідно до ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», та на вимогу пред?явити усі відповідні документи згідно п.2.1 «а,б,г» ПДР України, на що водій погодився. Водію ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд адміністративної справи та зачитано ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268, 289, 288, 307, 308, 251, 252 КУПАП. Після чого, було повідомлено, що відносно нього буде винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.121 КУпАП, яку він має право оспорити у судовому засіданні. Копію постанови водій отримав на місці зупинки. Крім цього, в ході перегляду відео з нагрудних камер поліцейських встановлено, що жодних протиправних дій зі сторони працівників поліції не виявлено, а також під час перегляду відео запису з реєстратора службового автомобіля видно, що ремінь пасивної безпеки знаходиться на своєму місці у вертикальному положенні, а не на водієві. Запис даного правопорушення здійснювався на нагрудну відео реєстратор моделі Motorola Solutions модель VB 400.

Враховуючи клопотання представника позивача, неявку відповідача, на підставі ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали даної справи, дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно постанови серії ЕНА № 7392379 від 17.06.2026 року, встановлено, що 17.06.2026 року о 16.56 год в м. Буську на площі Майдан Незалежності, 4, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Мерседес Бенц, н/з НОМЕР_2 , будучи не пристебнутим ременем пасивної безпеки, чим порушив п. 2.3.в ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.

Приписами статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 Конституції України). Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 8 КУпАП). Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Відповідно до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМ України від 10.10.2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За ч. 5 ст. 121 КУпАП, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Представник аргументує, що інспектором поліції не доведено поза розумним сумнівом факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, накладене адміністративне стягнення не відповідає фактичним обставинам справи.

Судом оглянуто в судовому засіданні відеозапис з нагрудної камери поліцейського, на якому відображені події, що мали місце 17.06.2026 року, зафіксовано зупинку транспортго засобу позивача поліцейськими, їх розмову та те, що водій не був пристебнутий ременем пасивної безпеки, про що озвучено водію та складено оскаржувану постанову.

Сторона позивача ознайомилися з відзивом на позов та доданим відеозаписом, де чітко зафіксовано, що водій ОСОБА_1 , при зупинці керованого ним автмобіля поліцейськими, був не пристебнутий ременем пасивної безпеки, однак жодних доказів (фактів) на підтвердження невинуватості позивача суду не подали.

Постановою Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 9 КАС України).

Крім того, статтею 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, ч. 4 ст. 161 КАС України зобов`язано позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Передбачено, що суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень прав позивача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч. 4, 5 ст. 77 КАС України).

Згідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення ПДР, зокрема правопорушення передбачені ч. 5 ст.121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Постанова серії ЕНА № 7392379 від 17.06.2026 року відповідає вимогам визначеним у ст. 283 КУпАП та Наказу МВС №1395 від 07.11.2015.

Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності. Користуючись наданими правами щодо оскарження дій правоохоронних органів, позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності.

У розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Оцінюючи вказані докази, суд вважає їх належними, оскільки такі відображені в спірній постанові.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оскільки оскаржувана постанова винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у визначений законодавством спосіб, із використанням наданого повноваження, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 20, 77, 243-246, 250, 255, 286, 297 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Малиняка Віктора Андрійовича до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційні скарга на рішення, у відповідності до ч. 4 ст. 286 КУпАП, може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Б. М. Журибіда