Court ruling № 139973063, 22.09.2026, Khadzhybeyskyi District Court of Odesa City (until 25.04.2025 - Malynovskyi District Court of Odesa City)

Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/3802/16-ц

Провадження № 6/521/810/26

УХВАЛА

22 вересня 2026 року м.Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі

судді Маркарової С.В.

за участю секретаря судового засідання Баханастюк Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі

позивачі (стягувачі) : ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

відповідач (боржник) : ОСОБА_1

третя особа : Департамент міського господарства ОМР

предмет позову : зобов`язання вчинити певні дії, визнання приватизації недійсною, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебувала вищевказана цивільна справа.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 7.02.2018 :

-визнано частково недійсним розпорядження про приватизацію №187933 від 21.04.2005, свідоцтво про право власності, реєстровий номер 3-22406 УЖКГ ОМР в частині включення приміщень веранди площею 3,3 кв.м. та 3,9 кв.м. до загальної площі квартири АДРЕСА_1

-ОСОБА_1 зобов`язано знести дві поза квартирні перегородки, встановлені у поза квартирному коридорі (галереї) на другому поверсі будинку АДРЕСА_2 напроти квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду виконується в порядку Закону України «Про виконавче провадження», тривалий час фактично не виконано боржником.

Боржник звернувся із клопотанням про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування останній послався на неможливість виконання судового рішення.

Таку обставину боржник обґрунтовував висновком експерта судової будівельно-оціночної експертизи від 20.05.2026 ОСОБА_5 , за яким перегородки, які формують та відокремлюють приміщення № 1 (3,9 кв.м.) та приміщення №2 (3.2 кв.м) веранди входять до складу його квартири АДРЕСА_1 за спірною адресою, формують внутрішній контур квартири, забезпечують відокремлення її приміщень від галереї загального користування; облаштування приміщення санвузла в квартирі в разі демонтажу перегородок технічно не вбачається можливим; демонтаж зазначених конструкцій (перегородок) призведе до порушення функціонального використання квартири АДРЕСА_1 , втрати ізоляції внутрішніх приміщень квартири від галереї загального користування та унеможливить нормальну експлуатацію приміщень коридору та санвузла, призведе до частково демонтажу приміщень, які за технічною документацією входять до складу квартири.

Боржник в судовому засіданні заяву підтримав, стверджуючи, що вищевказані в експертизі обставини в порядку ч. 2 ст. 432 ЦПК України тягнуть припинення його обов`язку боржника, який підлягає виконанню, оскільки знесення спірних перегородок (огороджувальних конструкцій) без порушення функціонального та планувального рішення його квартири технічно не вбачається можливим.

Стягувачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 категорично заперечували проти задоволення заяви.

Так, останні наполягали на тому, що рішення суду свідомо не виконується боржником тривалий час під різними приводами (оскаржуються виконавчі дії, тощо). За наявності постанови апеляційного суду Одеської області від 7.02.2018, якою ОСОБА_1 , зокрема, зобов`язано знести дві поза квартирні перегородки, встановлені у поза квартирному коридорі (галереї) на другому поверсі будинку АДРЕСА_2 напроти квартири АДРЕСА_1 , облаштування ним коридору, санвузлу є вочевидь незаконним. Експерт при виготовлені висновку не врахував, що за матеріалами справи балкон галерея спірного будинку є місцем загального користування, а розпорядження УЖКГ ОМР № 187933 від 21.04.2005 та відповідне свідоцтво про право власності в частині включення приміщень веранди площею 3,9 кв. м. та 3,2. кв.м., які за висновком експертизи є частиною квартири АДРЕСА_1 та при знесенні спірних перегородок відбудеться порушення функціонального та планувального рішення квартири, є недійним за рішенням суду. За поверховим планом при будівництві спірного будинку АДРЕСА_2 санвузли (вбиральні) не передбачені в жодній з квартир.

Стягувачі вважали, що по справі наявне умисне ухилення боржника, а не технічна неможливість.

Решта учасників справи в судове засідання не з`явились.

Їхня неявка в порядку статті 432 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.

Розгляд заяви завершений судом 15.09.2026, проголошення рішення призначено судом на 22.09.2026.

Дослідивши доводи заяви боржника, матеріали цивільної справи, думку учасників справи, суд вважає, що клопотання боржника не підлягає задоволенню з наступних підстав :

Постановою апеляційного суду Одеської області від 7.02.2018 :

- визнано частково недійсним розпорядження про приватизацію №187933 від 21.04.2005, свідоцтво про право власності, реєстровий номер 3-22406 УЖКГ ОМР в частині включення приміщень веранди площею 3,3 кв. м та 3,9 кв.м. до загальної площі квартири АДРЕСА_1 .

- ОСОБА_1 , зобов`язано знести дві поза квартирні перегородки, встановлені у поза квартирному коридорі (галереї) на другому поверсі будинку АДРЕСА_2 напроти квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду виконується в порядку Закону України «Про виконавче провадження» (ВП 56023784).

Виконавче провадження відкрито 22.03.2018.

Рішення суду тривалий час боржником не виконується.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. (ст. 18 ЦПК України).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження розглядається як завершальна стадія судового провадження, сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року.

Європейський суд з прав людини, надаючи тлумачення ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» у рішенні по справі Горнсбі проти Греції від 19.03.1997 року зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом, а виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися, як складова частина суду.

Таким чином, остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, повинно бути виконаним, що відповідає принципу верховенства права, який договірні сторони зобов`язалися поважати, ратифікуючи вказану Конвенцію.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Так, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню у двох випадках:

1) якщо його було видано помилково

2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою

В рішенні від 20.02.2019 року справа № 2-4671/11 провадження № 61-45337св18 Верховний Суд України дійшов висновку, що наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.

При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню.

Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

На суд покладений обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнаний виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Так, судом встановлена відсутність підстав визначених у статті 432 ЦПК України щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

«Інші підстави», на які послався боржник, такі як об`єктивна неможливість виконання рішення суду, оскільки знесення спірних перегородок (огороджувальних конструкцій) без порушення функціонального та планувального рішення його квартири технічно не вбачається можливим, не можуть бути прийняті до уваги суду, оскільки:

За наданим боржником висновком експерта судової будівельно-оціночної експертизи від 20.05.2026 судового експерта Чорної Ю.П. :

-перегородки, які формують та відокремлюють приміщення № 1 (3,9 кв.м.) та приміщення №2 (3.2 кв.м) веранди фактично входять до складу квартири АДРЕСА_1 за спірною адресою, формують внутрішній контур квартири, забезпечують відокремлення її приміщень від галереї загального користування та є внутрішньоквартирними огороджувальними конструкціями;

-облаштування приміщення санвузла в кв. АДРЕСА_1 в разі демонтажу двох перегородок, які формують та відокремлюють приміщення № 1 (3,9 кв.в.) та АДРЕСА_3 (3.2. кв.м.) технічно не вбачається можливим;

-демонтаж конструкцій (перегородок) призведе до порушення функціонального використання квартири АДРЕСА_1 , втрати ізоляції внутрішніх приміщень квартири від галереї загального користування та унеможливить нормальну експлуатацію приміщень коридору та санвузла, призведе до частково демонтажу приміщень, які за технічною документацією входять до складу квартири;

-знесення спірних перегородок (огороджувальних конструкцій) без порушення функціонального та планувального рішення його квартири технічно не вбачається можливим.

Поряд з тим, балкон галерея є місцем загального користування, а розпорядження про приватизацію №187933 від 21.04.2005, свідоцтво про право власності, реєстровий номер 3-22406 УЖКГ ОМР в частині включення приміщень веранди площею 3,3 кв. м та 3,9 кв.м. до загальної площі квартири АДРЕСА_1 є незаконними та визнані частково недійсними за рішенням суду.

Спірні позаквартирні перегородки не є капітальними, за поверховим планом при будівництві спірного будинку АДРЕСА_2 санвузли (вбиральні) не передбачені в жодній з квартир, що визнано як стягувачами, так і боржником.

Самовільне облаштування боржником коридору та санвузлу із використанням спірних перегородок не надає останньому права на такі приміщення, не нівелює обов`язку по виконанню судового рішення.

Доводи боржника про те, що знесення спірних перегородок (огороджувальних конструкцій) без порушення функціонального та планувального рішення його квартири технічно не вбачається можливим є необгрунтованими, оскільки за рішенням суду спірні перегородки незаконно встановлені боржником саме у поза квартирному коридорі (галереї) на другому поверсі будинку АДРЕСА_2 напроти квартири АДРЕСА_1 , яка є місцем загального користування та підлягають зносу, а включення приміщень веранди площею 3,3 кв. м та 3,9 кв.м. до загальної площі квартири АДРЕСА_1 є незаконним.

Відповідно, всі послідуючі дії боржника з облаштування коридору та санвузлу є неправомірними.

При розгляді заяви суд враховує, що у правовому полі України діє чітке правило, за яким бажання покращити свої житлові умови не є виправданням для здійснення самовільного чи незаконного будівництва.

Ця правова позиція є сталою і неодноразово підтверджувалася Верховним Судом під час розгляду спорів про знесення самочинного будівництва або приведення житла до первісного стану.

Будь-яке будівництво (зокрема, прибудови, надбудови чи реконструкції) має відбуватися виключно на підставі дозвільних документів.

Самовільне перепланування або добудова може загрожувати конструктивній цілісності всієї будівлі, життю та здоров`ю інших мешканців.

Покращення умов однієї особи не може відбуватися за рахунок порушення прав інших.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства (Конституція України).

Облаштування санвузлу, бажання підвищити комфорт є побутовим інтересом боржника, який однак, може реалізовуватись виключно із дотриманням встановлених норм та правил.

Так, об`єктивна технічна неможливість виконання рішення суду (перешкоди поза контролем боржник) шляхом знесення поза квартирних перегородок, наявність виключних обставин, загроза інтересам третіх осіб, життю не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду заяви.

Виконавчий лист виданий судом правомірно, матеріальний обов`язок боржника не виконаний.

Вищевикладене виключає визнання виконавчого документа судом таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтею 432 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження»,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду.

Суддя Світлана МАРКАРОВА

Повний текст ухвали складений 22.09.2026